ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1692/20

19 жовтня 2020 року

м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баб`юка П.М.

за участю:

секретаря судового засідання Косюк О.П.

представника позивача Завацького В.М.,

представника відповідача Вербицької Н.В.,

третьої особи Коковської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Тернопільводоканал" до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови №006 від 30.06.2020,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Тернопільводоканал» (далі - КП «Тернопільводоканал», позивач) з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (далі, також, - відповідач), в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 30.06.2020 №006 про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", прийнятою начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.06.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області винесено постанову №006 про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої на КП «Тернопільводоканал» накладено штраф у розмірі 210 грн. Підставою для винесення постанови слугував акт від 17.04.2020 №027 за результатами проведення планового заходу державного нагляду, внаслідок якого спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області виявлено порушення: із споживачкою ОСОБА_1 не було укладено договору про надання послуг, що тягне за собою ненадання інформації про умови договору та вартість послуг. На переконання позивача постанова про накладення штрафу є протиправною та необґрунтованою, оскільки, послуги були надані в повному обсязі та належним чином, а оплата за їх надання виставлена споживачу за собівартістю витрат.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання.

Від відповідача на адресу суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що з метою реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів, недопущення порушень прав споживачів, керуючись ст. 26 Закону України “Про захист прав споживачів”, Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” відповідачем на підставі направлення від 03.04.2020 №027, виданого згідно наказу “Про здійснення позапланового державного нагляду (контролю)” від 03.04.2020 №483-п спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів та складено акт № 027 від 17.04.2020. В акті встановлено порушення пунктів частини першої статті 15 та частини 11 статті 10 Закону України “Про захист прав споживачів”, а саме: споживачкою ОСОБА_1 не укладено договору про надання послуг, що тягне за собою ненадання інформації про умови договору та вартість послуг. В зв`язку із цим, 30.06.2020 відповідачем винесено постанову №006, якою до КП «Тернопільводоканал» застосовано штраф у розмірі 210,00 грн. Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність оскаржуваної постанови, а тому, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалою суду від 26.08.2020, проголошеною в судовому засіданні без виходу в нарадчу кімнату, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає на стороні відповідача ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві мотиви. Зазначив, що договір з третьою особою укладено усно, що не заборонено законодавством, а під час звернення за наданням послуг ОСОБА_1 в заяві вказала, що оплату гарантує.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обґрунтування, викладені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору підтримала позицію відповідача, просила в задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначила, що нею за вказівкою працівників позивача було придбано запірний вентиль, який так і не був замінений позивачем, а лише здійснено заміну прокладки. Додатково вказала, що договір їй надано лише після виконання робіт. Вказана в договорі сума була дуже високою і не була обумовлена попередньо, у зв`язку з чим, від підписання договору відмовилась.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.12.2019 в Головне управління Держспродспоживслужби в Тернопільській області звернулася ОСОБА_1 із заявою вх. № К-348 щодо порушення КП «Тернопільводоканал» її прав як споживача послуг (аркуші справи 8-10).

На підставі направлення від 03.04.2020 №027, виданого згідно наказу “Про здійснення позапланового державного нагляду (контролю)” від 03.04.2020 №483-п (аркуші справи 70-71) спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів та складено акт №027 від 17.04.2020 (аркуші справи 21-41).

В зазначеному акті зафіксовано порушення пунктів частини першої статті 15 та частини 11 статті 10 Закону України “Про захист прав споживачів”, а саме: споживачкою ОСОБА_1 не укладено договору про надання послуг, що тягне за собою ненадання інформації про умови договору та вартість послуг, що тягне за собою ненадання інформації про умови договору та вартість послуг. В акті встановлено, що споживачеві було надано рахунок №2/11 від 22.11.2019 за ремонт вентиля згідно з договором №5/1 на загальну суму 700,00 грн Проте, договір на зазначену суму КП "Тернопільводоканал" надало лише після виконаних робіт. Вказаний договір ОСОБА_1 не підписала, оскільки з ним не згідна. Таким чином, перевіркою встановлено ненадання підприємством документів, які підтверджують згоду споживача на проведення додаткових робіт та під час перевірки неможливо встановити чи споживачем надано дозвіл на їх виконання. Тому, відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" будь-які додаткові роботи, виконані виконавцем без згоди споживача не створюють для споживача будь-яких зобов`язань щодо їх оплати.

Питання про накладення штрафу розглянуто за участю уповноваженого представника позивача та 30.06.2020 відповідачем винесено постанову №006, якою до КП «Тернопільводоканал» застосовано штраф у розмірі 210,00 грн (аркуш справи 42).

Не погоджуючись із постановою про накладення стягнень, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Згідно з положеннями ст. 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Судом встановлено, що підставою притягнення до відповідальності позивача стали виявлені порушення за результатами розгляду заяви від 06.12.2019 ОСОБА_1 , яка повідомила про несвоєчаснне надання їй договору та акту виконаних робіт та невиконання її замовлення за заявою від 11.11.2019 про необхідність заміни крана в колодязі.

Зі змісту скарги встановлено, що 11.11.2019 споживач ОСОБА_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , звернулася із письмовою заявою до КП «Тернопільводоканал» щодо заміни крана в колодязі (аркуш справи 5).

20 листопада 2019 ОСОБА_1 повторно звернулась із письмовою заявою до КП «Тернопільводоканал», в якій просила терміново замінити кран в колодязі (аркуш справи 6).

КП «Тернопільводоканал» виставило заявниці Рахунок № 2/11 від 22.11.2019 згідно Договору № 5/1 від 22.11.2019 року щодо оплати 700,00 грн. за ремонт вентиля (аркуш справи 7), який був оплачений споживачкою у цей же день, однак, як повідомила заявниця, договору на надання послуг їй не було надано.

Не погоджуючись з такими діями позивача, споживач звернулася із заявою №К-348 від 06.12.2019 щодо порушення КП «Тернопільводоканал» її прав як споживача послуг.

Правовідносини сторін, що виникають в сфері відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення права споживачів, а також визначення механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-XII (далі - Закон №1023-XII).

За правилами ч.1 ст. 4 Закону №1023-XII споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону №1023-XII продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №1023-XII споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону №1023-XII у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, виконавець зобов`язаний до замовлення роботи (послуги) надати споживачу необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про відповідні послуги та їх вартість разом із підтверджуючими документами. Ненадання такої інформації тягне за собою відповідальність у вигляді накладення стягнення.

Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області є спеціально уповноваженим територіальним органом у сфері захисту прав споживачів.

Під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) КП «Тернопільводоканал» встановлено, що із споживачкою ОСОБА_1 та КП «Тернопільводоканал» не укладено договір про надання послуг, що тягне за собою ненадання інформації про умови договору та вартість послуг. Споживачці було надано рахунок №2/11 від 22.11.2019 за ремонт вентиля згідно договору № 5/1 на загальну суму 700,00 грн, проте самого договору №5/1 від 22.11.2019 на зазначену суму КП «Тернопільводоканал» споживачу не надано. Позивачем також не надано документів, які підтверджують згоду споживача на проведення додаткових робіт та під час перевірки не встановлено, що споживач надав дозвіл на їх виконання.

Як вбачається з листа КП «Тернопільводоканал» №1004/20 від 13.04.2020 договір №5/1 від 22.11.2019 передано для підписання споживачу ОСОБА_1 разом з актом виконаних робіт № 93 від 27.11.2019 після закінчення виконання робіт, однак споживач відмовилась від підписання такого договору посилаючись на завелику вартість цих робіт (аркуш справи 44).

Окрім цього, з рахунку №2/11 від 22.11.2019 не вбачається розрахунку авансового платежу по договору №5/1 від 22.11.2019, а вказано вартість робіт з ремонту вентиля як остаточну. А тому, є зрозумілими та обґрунтованими скарги споживача ОСОБА_1 на порушення КП “Тернопільводоканал” її прав споживача в частині ненадання виконавцем робіт 22.11.2019 примірника договору №5/1 від 22.11.2.019, і, відповідно, непогодження з додатково виставленим рахунком виконався робіт на суму 632,14 грн., оскільки така вартість робіт із нею не погоджувалась перед початком виконання робіт КП “Тернопільводоканал”.

Отже, договір №5/1 від 22.11.2019 між ОСОБА_1 та КП "Тернопільводоканал" не укладався, умови договору про ціну, строки та умови виконання споживачу не доводилися, та про відсутність з боку КП «Тернопільводоканал» будь-якого завчасного інформування споживача про кінцеву вартість виконаних робіт згідно з актом виконаних робіт, що вказує на порушення КП «Тернопільводоканал» вимог статей 6, 10, 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд критично оцінює заперечення позивача про те, що укладення договору із споживачкою ОСОБА_1 в усній формі відповідає вимогам законодавства, з огляду на наступне.

За змістом положень ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норм статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Таким чином, непогодження сторонами істотних умов договору може бути лише підставою для визнання договору неукладеним.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 208 ЦК України до правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі відносяться правочини між фізичною та юридичною особою/крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Окрім того, відповідно до ч.2 ст.627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Крім цього, посилання позивача на те, що договір з третьою особою був усним спростовується тим, що письмовий договір був підготовлений та підписаний КП «Тернопільводоканал», однак не укладений, у зв`язку наданням його замовнику після виконання робіт та відмовою останньої його підписати.

Копія договору додана самим позивачем до позову та міститься в матеріалах справи (аркуш справи 18).

Також, суд зазначає, що порядком, який визначає процедуру накладення стягнень уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів з суб`єктів господарювання - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів є Порядок накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 зазначеного Порядку на суб`єктів господарювання накладається стягнення у вигляді штрафу відповідно до статті 23 Закону України “Про захист прав споживачів”.

Накладати на суб`єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Порядку, мають право Голова Держпродспоживслужби, його заступники, начальники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники у межах їх компетенції.

Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб`єкта господарювання та інших матеріалів, пов`язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Порядку, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономіки. Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб`єкта господарювання. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб`єкта господарювання про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Пунктом 7 визначено, що Порядку постанова про накладення штрафу обов`язкова для виконання суб`єктом господарювання.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність накладення на позивача штрафу, передбаченого ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Тернопільводоканал" до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови №006 від 30.06.2020, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач :

- Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" - місцезнаходження/місце проживання вул. Танцорова 7, м. Тернопіль, 46006, код ЄДРПОУ/РНОКПП 03353845;

відповідач:

- Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області - місцезнаходження/місце проживання вул. Микулинецька, 20, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ/РНОКПП 40310895;

третя особа:

- ОСОБА_1 - місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_2 ; .

Головуючий суддя Баб`юк П.М.