Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2020 р. Справа№200/7666/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Торецького об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача стосовно відмови позивачеві в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах;

- скасувати рішення відповідача № 511 від 10.07.2020 року про відмову в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачеві до його пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 02.08.1990 року по 31.08.1990 року та з 30.03.1998 року по 21.09.1998 року на шахті «Дзержинського» в/о «Дзержинськвугілля», з 03.07.1991 року по 30.09.1991 року, з 18.07.1992 року по 18.09.1992 року, з 26.12.1992 року по 14.03.1993 року, з 01.10.1998 року по 23.06.1999 року, з 06.03.2003 року по 15.07.2004 року на шахті «Південна» в/о «Дзержинськвугілля», і до його страхового стажу періоди роботи з 03.03.2008 року по 27.12.2013 року в ТОВ фірмі «ІнтерРост М» та з 03.02.2014 року по 22.03.2019 року в ТОВ «Ремо Сервіс».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після досягнення 50-річного віку, позивач 08 липня 2020 року звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до положень ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на що отримав рішення відповідача № 511 від 10 липня 2020 року про відмову в переведенні на пенсію за віком, мотивоване відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу, з причин не зарахування до стажу його роботи спірних періодів роботи позивача у зв`язку із ненаданням уточнюючих довідок про пільговий характер роботи, відсутністю відомостей про сплату роботодавцем страхових внесків, атестації робочих місць, а також з підстав роботи позивача у період з 03.03.2008 року по 27.12.2013 року в ТОВ фірмі «ІнтерРост М», та з 03.02.2014 року по 22.03.2019 року в ТОВ «Ремо Сервіс» на території держави учасниці згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

Посилаючись на те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, яка й надавалась відповідачу з метою призначення пенсії, та в якій зазначено всі необхідні відомості про періоди та характер його роботи, вважає, що дії відповідача щодо відмови позивачеві в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах є неправомірними, та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення, у зв`язку із чим наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У поданому до суду відзиві на адміністративний позов, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини аналогічні викладеним у спірному рішенні № 511 від 10 липня 2020 року про відмову в переведенні на пенсію за віком, зазначивши про правомірність відмови у переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах. Вважає, що відмовляючи у переведенні позивача на пенсію за віком на пільгових умовах, він діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, у зв`язку із чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 21 серпня 2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

За приписами частини 5статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідно достатті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 08 липня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до положень ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 9).

Рішенням Торецького об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області № 511 від 10 липня 202 року Про відмову в переведенні на пенсію за віком, позивачеві було відмовлено у переведенні на пенсію за віком, у зв`язку із відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу за Списком №1 10 років.

Зазначено, що період роботи з 01.01.2004 року по 31.05.2004 року на шахті «Південна» не зарахований до страхового стажу позивача у зв`язку із відсутністю відомостей про нарахування та сплату страхових внесків відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Періоди роботи у якості учня ГРОЗ підземного з 02.08.1990 року по 31.08.1990 року на шахті імені Ф.Е. Дзержинського; у якості учня гірника очисного забою з 03.07.1991 року по 30.09.1991 року, 18.07.1992 року по 18.09.1992 року, з 26.12.1992 року по 14.03.1993 року на шахті «Південна», не зарахований до пільгового стажу позивача - у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують пільговий характер роботи, згідно п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, а саме довідок про сплату тарифної ставки.

Період роботи з 30.03.1998 року по 21.09.1998 року на шахті імені ОСОБА_2 в якості підземного гірничого майстра не зарахований до пільгового стажу позивача, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058, пункту 4 Порядку застосування Списків № 1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2015 року № 383, - у зв`язку із непроведенням атестації робочих місць по підприємству.

Період роботи з 01.10.1998 року по 23.06.1999 року на шахті «Південна» в якості підземного гірничого майстра не зарахований до пільгового стажу, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, пункту 4 Порядку застосування Списків № 1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2015 року № 383, - у зв`язку із непроведенням атестації робочих місць по підприємству.

Період роботи з 06.03.2003 року по 31.12.2003 року, з 01.05.2004 року по 15.07.2004 року на шахті «Південна» не зарахований до пільгового стажу, згідно ч. 2 ст.114 Закону № 1058, пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, пункту 4 Порядку застосування Списків № 1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2015 року № 383, - оскільки Наказом «Про результати атестації робочих місць» по шахті «Південна» від 24.06.1999 р. №214 посада заступник директора з охорони праці та техніки безпеки не визначена.

Згідно Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, що набрала чинності з 13.03.1992 року, стаж, набутий на території будь-якої з держав - учасниць вищезазначеної Угоди, враховується при призначенні пенсії. Угодою передбачено, що пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства країни проживання та не передбачено порядок перерахунку призначених пенсій.

Період роботи з 03.03.2008 року по 27.12.2013 року в ТОВ фірмі «ІнтерРост М», з 03.02.2014 року по 22.03.2019 року в ТОВ «Ремо Сервіс» Російської Федерації, не зараховуваний до стажу при переведенні на пенсію за віком з пенсії по інвалідності, згідно ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, від 13.03.1992 року.

Зазначено, що відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 26 років 00 місяців 10 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком № 1 08 років 08 місяців 11 днів, та заявник набуде право на пенсію за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 ЗУ №1058, по досягненню 52 років (а.с. 10-12).

Згідно із записами у трудовій книжці позивача, серія: НОМЕР_1 від 25 липня 1990 року, містяться записи про роботу позивача:

- з 25.07.1990 року по 01.08.1990 року в учбовому пункті на шахті імені Ф.Е. Дзержинського;

- з 02.08.1990 року по 31.08.1990 року на шахті імені ОСОБА_2 учнем гірничого робітника очисного забою підземним з повним робочим днем на підземні роботі;

- з 03.07.1991 року по 30.09.1991 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» учнем гірничого робітника очисного забою підземним;

- з 18.07.1992 року по 18.09.1992 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» підземним учнем гірничого робітника очисного забою;

- з 26.12.1992 року по 14.03.1993 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» учнем гірничого робітника очисного забою підземним;

- з 14.02.1997 року по 21.09.1998 року на шахті Дзержинського ВО «Дзержинськвугілля» гірничим майстром підземним з повним робочим днем на підземній роботі;

- з 01.10.1998 року по 01.07.1999 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» гірничим майстром підземним з повним робочим днем на підземній роботі;

- з 06.03.2003 року по 02.12.2004 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» заступником директора з питань охорони праці та техніки безпеки;

- з 03.03.2008 року по 27.12.2013 року у ТОВ фірма «ІнтерРост М» на посаді водія;

- з 03.02.2014 року по 22.03.2019 року у ТОВ «Ремо Сервіс» на посаді водія (а.с. 13-15).

Згідно із довідкою шахти ім. Ф.Є. Дзержинського ВО «Дзержинськвугілля» від 25.12.2003 року уточнюючою особливий характер роботи чи умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, позивач ОСОБА_1 , виконував повний робочий день гірничі роботи з 02.08.1990 року по 31.08.1990 року в якості учня ГРОЗ підземного, що передбачено Списком № 1розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 а. На інші роботи не відволікався, безкоштовною відпусткою не користувався. Атестація робочих місць Пр. 371/о від 29.03.1993 року (а.с. 17).

Згідно із довідкою шахти «Південна» ДП «Дзержинськвугілля», уточнюючою особливий характер роботи чи умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 25.12.2003 року, позивач ОСОБА_1 , повний робочий день працював на підземній роботі з 01.07.1991 року по 02.07.1991 року у навчальному навчпункті; з 03.07.1991 року по 30.09.1991 року виконував гірничі роботи в якості учня гірничого робітника очисного забою, що передбачено Списком № 1розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 а. Атестація робочих місць Пр. 214 від 24.06.1991 року (а.с. 18).

Згідно із довідкою шахти «Південна» ДП «Дзержинськвугілля», уточнюючою особливий характер роботи чи умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 25.12.2003 року, позивач ОСОБА_1 , повний робочий день працював на підземній роботі з 15.07.1992 року по 17.07.1992 року у навчальному навчпункті; з 18.07.1992 року по 18.09.1992 року виконував гірничі роботи в якості учня гірничого робітника очисного забою, що передбачено Списком № 1розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 а; з 24.12.1992 року по 25.12.1992 року у навчальному навчпункті; з 26.12.1992 року по 14.03.1993 року виконував гірничі роботи в якості учня гірничого робітника очисного забою, що передбачено Списком № 1розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 а. Атестація робочих місць Пр. 414/1 від 06.08.1993 року; Пр. 214 від 24.06.1991 року (а.с. 19).

Згідно із довідкою шахти ім. Ф.Є. Дзержинського ВО «Дзержинськвугілля» № 6-2202 від 12.12.2003 року, уточнюючої особливий характер роботи чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, позивач ОСОБА_1 , повний робочий день працював з 01.09.1993 року по 14.02.1997 року на виробництві гірничих робіт в якості заступника начальника дільниці підземного, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 г, зайнятий на підземних роботах 50% та більше робочого часу в році; з 14.02.1997 року по 21.09.1998 року на виробництві гірничих робіт в якості підземного гірничого майстра, підземної дільниці ВТБ, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 б. На інші робот и не відволікався, безоплатною відпусткою не користувався. Атестація робочих місць Пр. 371/о від 29.03.1993 року; Пр. 241/о від 14.05.1999 року (а.с. 21).

Згідно із довідкою шахти «Південна» ДП «Дзержинськвугілля», уточнюючою особливий характер роботи чи умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 25.12.2003 року, позивач ОСОБА_1 , повний робочий день працював на підземній роботі з 01.10.1998 року по 01.07.1999 року у навчальному на виробництві гірничих робіт в якості гірничого майстра підземної дільниці з видобутку вугілля, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 б; з 01.07.1999 року по 12.08.2002 року на виробництві гірничих робіт в якості начальника підземної дільниці з видобутку вугілля, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 б; з 12.08.2002 року по 30.08.2002 року на виробництві гірничих робіт в якості гірничого майстра підземної дільниці, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 б; з 30.08.2002 року по 06.03.2003 року на виробництві гірничих робіт в якості начальника зміни, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 г (а.с. 20).

Згідно із довідкою Державного підприємства «Торецьквугілля» від 31.01.2019 року № 5-71/295, про підтвердження виробничого стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, позивач ОСОБА_1 , повний робочий день працював на шахті «Південна» з 05.11.2002 року по 12.12.2002 року у якості заступника директора з виробництва зайнятий на підземній роботі 50 % і більше, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 г.; з 13.12.2002 року по 05.03.2003 року у якості начальника зміни зайнятий на підземній роботі 50 % і більше, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 г.; з 06.03.2003 року по 02.12.2004 року у якості заступника директора з охорони праці та техніки безпеки зайнятий на підземні роботі 50 % і більше, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 г. На сторонні роботи не відволікався, безоплатними відпустками не користувався. Атестація робочих місць: накази: № 414/1 від 06.08.1993 року, № 214 від 24.06.1991 року, № 331 від 16.07.2004 року, № 58-ОП від 15.07.2009 року, № 53-ОП від 15.07.2014 року (а.с. 22).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до п. 3 ст. 45 Закону №1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені вчастині першійстатті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Відповідно до частини 1, п. 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно достатті 27та з урахуванням нормстатті 28цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно достатті 27та з урахуванням нормстатті 28цього Закону.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленогоабзацом першимчастини першої статті 26 цього Закону:

- чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

За приписами ч. 4ст. 24 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За приписамист. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зіст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 рокузатверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах чи за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці.

При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом № 1788(статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Отже, правова нормастатті 62 Вказаного Закону, передбачає, що основним документом для підтвердження стажу роботи є трудова книжка і лише при її відсутності, або відповідних записів у ній, стаж підтверджується згідно із Порядком, затвердженим Постановою КМУ № 637.

З приводу наведеного суд зазначає, що записами у трудовій книжці позивача підтверджено, що ОСОБА_1 працював, зокрема:

- з 02.08.1990 року по 31.08.1990 року на шахті імені Ф.Е. Дзержинського учнем гірничого робітника очисного забою підземним з повним робочим днем на підземні роботі;

- з 03.07.1991 року по 30.09.1991 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» учнем гірничого робітника очисного забою підземним;

- з 18.07.1992 року по 18.09.1992 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» підземним учнем гірничого робітника очисного забою;

- з 26.12.1992 року по 14.03.1993 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» учнем гірничого робітника очисного забою підземним;

- з 14.02.1997 року по 21.09.1998 року на шахті Дзержинського ВО «Дзержинськвугілля» гірничим майстром підземним з повним робочим днем на підземній роботі;

- з 01.10.1998 року по 01.07.1999 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» гірничим майстром підземним з повним робочим днем на підземній роботі;

- з 06.03.2003 року по 02.12.2004 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» заступником директора з питань охорони праці та техніки безпеки;

- з 03.03.2008 року по 27.12.2013 року у ТОВ фірма «ІнтерРост М» на посаді водія;

- з 03.02.2014 року по 22.03.2019 року у ТОВ «Ремо Сервіс» на посаді водія (а.с. 13-15).

Отже, факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед відповідними записами у його трудовій книжці.

Частиною третьою статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено, щооргани Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакціїпостанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно із нормами пункту 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати такі повноваження, чи виконувати їх належним чином.

Вимога відповідача щодо надання уточнюючої довідки базується на положеннях п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637, та має на меті підтвердження оплати робот позивача із розрахунку тарифної ставки учня гірничого робітника очисного забою, тобто характеру роботи позивача на посадах і роботах, указаних в його трудовій книжці.

Суд наголошує, що позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про спірні періоди роботи, із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію, відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Доказів того, що записи у трудовій книжці позивача здійснені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх прийняттю, відповідачем не надано.

Крім того, суд зазначає, що пільговий характер роботи позивача у спірні періоди:

- з 02.08.1990 року по 31.08.1990 року на шахті імені Ф.Е. Дзержинського учнем гірничого робітника очисного забою підземним з повним робочим днем на підземні роботі;

- з 03.07.1991 року по 30.09.1991 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» учнем гірничого робітника очисного забою підземним;

- з 18.07.1992 року по 18.09.1992 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» підземним учнем гірничого робітника очисного забою;

- з 26.12.1992 року по 14.03.1993 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» учнем гірничого робітника очисного забою підземним, повністю підтверджуються також відомостями які містяться у наданих позивачем довідці шахти ім. Ф.Є. Дзержинського ВО «Дзержинськвугілля» від 25.12.2003 року уточнюючої особливий характер роботи чи умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, згідно із якою позивач ОСОБА_1 , виконував повний робочий день гірничі роботи з 02.08.1990 року по 31.08.1990 року в якості учня ГРОЗ підземного, що передбачено Списком № 1розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 а. На інші роботи не відволікався, безкоштовною відпусткою не користувався. Атестація робочих місць Пр. 371/о від 29.03.1993 року (а.с. 17), довідці шахти «Південна» ДП «Дзержинськвугілля», уточнюючої особливий характер роботи чи умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 25.12.2003 року, згідно із якою позивач ОСОБА_1 , повний робочий день працював на підземній роботі з 01.07.1991 року по 02.07.1991 року у навчальному навчпункті; з 03.07.1991 року по 30.09.1991 року виконував гірничі роботи в якості учня гірничого робітника очисного забою, що передбачено Списком № 1розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 а. Атестація робочих місць Пр. 214 від 24.06.1991 року (а.с. 18), а також довідці шахти «Південна» ДП «Дзержинськвугілля», уточнюючої особливий характер роботи чи умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 25.12.2003 року, згідно із якою позивач ОСОБА_1 , повний робочий день працював на підземній роботі з 15.07.1992 року по 17.07.1992 року у навчальному навчпункті; з 18.07.1992 року по 18.09.1992 року виконував гірничі роботи в якості учня гірничого робітника очисного забою, що передбачено Списком № 1розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 а; з 24.12.1992 року по 25.12.1992 року у навчальному навчпункті; з 26.12.1992 року по 14.03.1993 року виконував гірничі роботи в якості учня гірничого робітника очисного забою, що передбачено Списком № 1розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 а. Атестація робочих місць Пр. 414/1 від 06.08.1993 року; Пр. 214 від 24.06.1991 року (а.с. 19).

Стосовно доводів відповідача про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 30.03.1998 року по 21.09.1998 року на шахті ім.. Ф.Е. Дзержинського ВО «Дзержинськвугілля» гірничим майстром підземним з повним робочим днем на підземній роботі, з 01.10.1998 року по 23.06.1999 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» гірничим майстром підземним з повним робочим днем на підземній роботі, та з 06.03.2003 року по 31.12.2003 року, та з 01.05.2004 року по 15.07.2004 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» заступником директора з питань охорони праці та техніки безпеки, у зв`язку із відсутністю атестації робочих місць, та посади, то суд зазначає, що така атестація здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно із Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, яка випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно із пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків, йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Отже, суд не приймає посилання відповідача на неможливість зарахування спірних періодів роботи позивача до його пільгового стажу через відсутність даних про атестацію, оскільки відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації і, відповідно, її документальне оформлення, покладається на керівника підприємства чи організації.

За наведених обставин, відбувається ситуація за якої пенсійний орган фактично перекладає відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації на працівника (позивача), що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), у зв`язку із чим, зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Крім того спірні періоди роботи позивача з 30.03.1998 року по 21.09.1998 року на шахті ім.. Ф.Е. Дзержинського ВО «Дзержинськвугілля» гірничим майстром підземним з повним робочим днем на підземній роботі, з 01.10.1998 року по 23.06.1999 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» гірничим майстром підземним з повним робочим днем на підземній роботі, та з 06.03.2003 року по 31.12.2003 року, та з 01.05.2004 року по 15.07.2004 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» заступником директора з питань охорони праці та техніки безпеки, також у повному обсязі підтверджується записами у трудовій книжці позивача, а також відомостями які містяться у наданих позивачем довідці шахти ім. Ф.Є. Дзержинського ВО «Дзержинськвугілля» № 6-2202 від 12.12.2003 року, уточнюючою особливий характер роботи чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, згідно із якою позивач ОСОБА_1 , повний робочий день працював з 01.09.1993 року по 14.02.1997 року на виробництві гірничих робіт в якості заступника начальника дільниці підземного, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 г, зайнятий на підземних роботах 50% та більше робочого часу в році; з 14.02.1997 року по 21.09.1998 року на виробництві гірничих робіт в якості підземного гірничого майстра, підземної дільниці ВТБ, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 б. На інші робот и не відволікався, безоплатною відпусткою не користувався. Атестація робочих місць Пр. 371/о від 29.03.1993 року; Пр. 241/о від 14.05.1999 року (а.с. 21), довідці шахти «Південна» ДП «Дзержинськвугілля», уточнюючою особливий характер роботи чи умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 25.12.2003 року, позивач ОСОБА_1 , повний робочий день працював на підземній роботі з 01.10.1998 року по 01.07.1999 року у навчальному на виробництві гірничих робіт в якості гірничого майстра підземної дільниці з видобутку вугілля, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 б; з 01.07.1999 року по 12.08.2002 року на виробництві гірничих робіт в якості начальника підземної дільниці з видобутку вугілля, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 б; з 12.08.2002 року по 30.08.2002 року на виробництві гірничих робіт в якості гірничого майстра підземної дільниці, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 б; з 30.08.2002 року по 06.03.2003 року на виробництві гірничих робіт в якості начальника зміни, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 г (а.с. 20), та довідці Державного підприємства «Торецьквугілля» від 31.01.2019 року № 5-71/295, про підтвердження виробничого стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, згідно із якою позивач ОСОБА_1 , повний робочий день працював на шахті «Південна» з 05.11.2002 року по 12.12.2002 року у якості заступника директора з виробництва зайнятий на підземній роботі 50 % і більше, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 г.; з 13.12.2002 року по 05.03.2003 року у якості начальника зміни зайнятий на підземній роботі 50 % і більше, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 г.; з 06.03.2003 року по 02.12.2004 року у якості заступника директора з охорони праці та техніки безпеки зайнятий на підземні роботі 50 % і більше, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділу 1 пункту 1.1 г. На сторонні роботи не відволікався, безоплатними відпустками не користувався. Атестація робочих місць: накази: № 414/1 від 06.08.1993 року, № 214 від 24.06.1991 року, № 331 від 16.07.2004 року, № 58-ОП від 15.07.2009 року, № 53-ОП від 15.07.2014 року (а.с. 22).

У контексті наведеного, суд також наголошує, що як вже зазначалося вище, орган, що призначає пенсію, за наявності будь-яких сумнівівмає право вимагативід підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення утримісячний строкз дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а такожперевіряти обґрунтованість їх видачі. Разом з тим, відповідачем, на виконання ч. 2ст. 77 КАС Українине надано доказів того, що з метою повноти вирішення питання вирахування стажу позивача, ним, як органом, що призначає пенсію, було вжито відповідних заходів та використано право на отримання/витребування/вимоги від підприємств, установ та організацій, тощо, відповідних документів/додаткових документів, уточнюючої інформації, що передбаченоч. 3ст. 44 Закону № 1058-IV, та Порядком № 22-1, поклавши обов`язок стосовно надання будь-яких уточнюючих документів виключно на позивача, враховуючи також наявність відповідних записів щодо періоду та характеру роботи позивача у його трудовій книжці, а також у вищевказаних довідках уточнюючих особливий характер роботи чи умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії.

Доказів того, що відповідач, як орган, що призначає пенсію, вимагав від позивача, відповідно до положень пункту 4.2 Порядку № 22-1, подання у тримісячний строк з дня подання заяви будь-яких додаткових документів, зокрема, уточнюючих довідок, - суду також не представлено.

Суд наголошує, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії. Аналогічна позиція була наведена зокрема у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №672/914/16-а та від 11 липня 2019 року у справі №127/1849/17.

Отже Пенсійний фонд, за наявності певних сумнівів, не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б встановити/пересвідчитися у наявності відповідного страхового стажу позивача, як не довів і необхідність у надання позивачем таких уточнюючих довідок при наявності відповідних записів у трудовій книжці позивача щодо спірних періодів, із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію, відповідно до ст. 114 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Доходячи таких висновків, суд також враховує думку Вищого адміністративного суду України, який при розгляді справ за № К/800/40969/13 від 13 березня 2014 року та № К/800/27262/13 від 19 червня 2014 року зазначив, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів не спростовує наявності у працівника пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.

Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року у справі № 336/6112/16-а та від 31 жовтня 2019 року у справі № 688/4170/16-а надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Враховуючи наведені положення законодавства, хибними є доводи відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи: з 02.08.1990 року по 31.08.1990 року на шахті імені Ф.Е. Дзержинського, з 03.07.1991 року по 30.09.1991 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля», з 18.07.1992 року по 18.09.1992 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля», з 26.12.1992 року по 14.03.1993 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» учнем гірничого робітника очисного забою підземним, з 30.03.1998 року по 21.09.1998 року на шахті ім.. Ф.Е. Дзержинського ВО «Дзержинськвугілля», з 01.10.1998 року по 23.06.1999 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля», та з 06.03.2003 року по 31.12.2003 року, та з 01.05.2004 року по 15.07.2004 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля».

Стосовно не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи з 03.03.2008 року по 27.12.2013 року в ТОВ фірмі «ІнтерРост М» та з 03.02.2014 року по 22.03.2019 року в ТОВ «Ремо Сервіс» у зв`язку із відсутністю підстав для врахування до страхового стажу періодів роботи в Російській Федерації під час переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з посиланням на приписи Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року та приписиЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якої такий стаж враховується лише при призначенні пенсії, суд зазначає наступне.

13 березня 1992 року в місті Москві підписано Азербайджаном, Російською Федерацією, Білоруссю, Таджикистаном, Вірменією, Туркменістаном, Казахстаном, Узбекистаном, Киргизстаном, Україною та Молдовою Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка базується на територіальному принципі.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно із ст. 6 вказаної Угоди, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

У статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 закріплено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Листом Мінсоцполітики від 22.12.2018 року № 84/0/249-18 підтверджено, що Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року діє на даний час і поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

У контексті наведеного суд відмічає, що позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення із одного виду пенсії на інший. При цьому заява про призначення пенсії за віком згідно ізЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, з урахуванням до стажу позивача спірного періоду його роботи на території Російської Федерації, питання щодо якого підлягає розгляду з урахуванням положень Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року позивачем подана вперше.

Таким чином, під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію за віком відповідачем повинен був бути врахований трудовий стаж, набутий ним на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території Російської Федерації.

За наведених обставин, суд зазначає про помилковість тверджень відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи з 03.03.2008 року по 27.12.2013 року в ТОВ фірмі «ІнтерРост М» та з 03.02.2014 року по 22.03.2019 року в ТОВ «Ремо Сервіс» під час вирішення питання про переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.

У зв`язку із наведеним, з урахуванням представлених суду письмових доказів, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності своїх дій під час відмови позивачу в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно достатті 3 Конституції України, якОсновного Закону України- людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ч.1ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другоїстатті 2 КАС України,у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положеньстатті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідач, користуючись, зокрема, наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різних способів та засобів для дотримання своїх зобов`язань, протиправно не врахував під час вирішення питання про переведення позивача на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до його заяви від 08.07.2020 року про перехід на інший вид пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», записи в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, та записи в якій підтверджують періоди та пільговий характер роботи позивача з 02.08.1990 року по 31.08.1990 року на шахті імені Ф.Е. Дзержинського, з 03.07.1991 року по 30.09.1991 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля», з 18.07.1992 року по 18.09.1992 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля», з 26.12.1992 року по 14.03.1993 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля» учнем гірничого робітника очисного забою підземним, з 30.03.1998 року по 21.09.1998 року на шахті ім.. Ф.Е. Дзержинського ВО «Дзержинськвугілля», з 01.10.1998 року по 23.06.1999 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля», та з 06.03.2003 року по 15.07.2004 року на шахті «Південна» в/о «Дзержинськвугілля», а також період та страховий стаж роботи позивача з 03.03.2008 року по 27.12.2013 року в ТОВ фірмі «ІнтерРост М», та з 03.02.2014 року по 22.03.2019 року в ТОВ «Ремо Сервіс», у зв`язку із чим, рішення відповідача № 511 від 10 липня 2020 року про відмову в переведенні на пенсію за віклом, є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першоїстатті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Відповідно до п. 10 ч. 2ст. 245 КАС України,при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-87а13.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІVвизначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3ст. 2 КАС Україникритеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи зі змісту положеньКАС Українищодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Разом з тим, належним способом захисту є повторний розгляд заяви позивача про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.

З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про переведення з одного виду пенсії на інший, суд приходить довисновку, що належним та достатнім способом правового захисту у даному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08.07.2020 року про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, щодо врахування під час вирішення питання про переведення позивача на пенсію за віком на пільгових умовах, записів в його трудовій книжці, якими підтверджуються періоди та пільговий характер роботи позивача: з 02.08.1990 року по 31.08.1990 року на шахті імені Ф.Е. Дзержинського; з 03.07.1991 року по 30.09.1991 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля»; з 18.07.1992 року по 18.09.1992 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля»; з 26.12.1992 року по 14.03.1993 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля»; з 30.03.1998 року по 21.09.1998 року на шахті ім.. Ф.Е. Дзержинського ВО «Дзержинськвугілля»; з 01.10.1998 року по 23.06.1999 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля»; з 06.03.2003 року по 15.07.2004 року на шахті «Південна» в/о «Дзержинськвугілля», із зарахуванням цих періодів до пільгового стажу позивача, а також період та страховий стаж роботи позивача з 03.03.2008 року по 27.12.2013 року в ТОВ фірмі «ІнтерРост М», та з 03.02.2014 року по 22.03.2019 року в ТОВ «Ремо Сервіс», із зарахуванням цих періодів до страхового стажу позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із наведеним, враховуючи, що позов судом задоволений у повному обсязі, суд приходить до висновку, що з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань як суб`єкта владних повноважень, на користь позивача, підлягає стягненню судовий збір у сумі 840,80 грн. (а.с. 6), який був сплачений ним при зверненні до суду із даним позовом.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Торецького об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, ЄДРПОУ: 42170475) про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області № 511 від 10 липня 2020 року Про відмову в переведенні на пенсію за віком.

Зобов`язати Торецьке об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 липня 2020 року про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, щодо врахування під час вирішення питання про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах, записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , якими підтверджуються періоди та пільговий характер роботи ОСОБА_1 : з 02.08.1990 року по 31.08.1990 року на шахті імені Ф.Е. Дзержинського; з 03.07.1991 року по 30.09.1991 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля»; з 18.07.1992 року по 18.09.1992 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля»; з 26.12.1992 року по 14.03.1993 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля»; з 30.03.1998 року по 21.09.1998 року на шахті ім.. Ф.Е. Дзержинського ВО «Дзержинськвугілля»; з 01.10.1998 року по 23.06.1999 року на шахті «Південна» ВО «Дзержинськвугілля»; з 06.03.2003 року по 15.07.2004 року на шахті «Південна» в/о «Дзержинськвугілля», та зарахування цих періодів до пільгового стажу ОСОБА_1 , а також періоди та страховий стаж роботи: з 03.03.2008 року по 27.12.2013 року в ТОВ фірмі «ІнтерРост М», та з 03.02.2014 року по 22.03.2019 року в ТОВ «Ремо Сервіс», та зарахуванням цих періодів до страхового стажу ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, ЄДРПОУ: 42170475) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 21 жовтня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров