Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.10.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/656/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Івано-Франківського обласного центру зайнятості
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Макеєва Миколи Андрійовича
про стягнення коштів в сумі 7626 грн.
Представники сторін не з`явилися
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся Івано-Франківський обласний центр зайнятості з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Макеєва Миколи Андрійовича про стягнення коштів у сумі 7626 грн.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
03.08.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити розгляд справи по суті на 02.09.2020 (ухвала від 03.08.2020).
02.09.2020 суд постановив відкласти розгляд справи на 28.09.2020.
28.09.2020 розгляд справи не відбувся у зв"язку із підозрою у судді коронавірусної інфекції та очікування результату тесту.
29.09.2020 суд постановив призначити розгляд справи на 19.10.2020.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце його проведення, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, ухвали суду направлені йому на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до п.116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
З пунктів 99 та 116 вказаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.
Таким чином, неотримання судової повістки (ухвали суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "повернута відправнику за закінченням терміну зберігання" зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надійшла на його адресу.
Відтак відповідно до ст.ст.120, 242 ГПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Суд застосовуючи частину 2 статті 11 ГПК України, норми статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що з правом особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні 19.10.2020 суд ухвалив рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач отримав компенсацію витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштування з числа безробітних громадянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які направлені на працевлаштування до ФОП Макеєва М.А. за направленням Галицької районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 28.11.2018. Однак, 12.08.2019 до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування відповідач звільнив вказаних осіб з роботи, що є підставою для повернення отриманої компенсації.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Обставини справи. Оцінка доказів.
28.11.2018 для працевлаштування до ФОП Макеєва М.А. з числа безробітних Галицька районна філія Івано-Франківського обласного центру зайнятості направила ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується направленнями на працевлаштування, копії яких приєднані до матеріалів справи.
Згідно з наказом ФОП Макеєва М.А. №5 від 27.11.2018 ОСОБА_2 прийнята на посаду кухаря, ОСОБА_1 - на посаду пекаря з 28.11.2018, копія якого міститься в матеріалах справи.
22.01.2019 ФОП Макеєв М.А. звернувся до Галицької районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості з заявою про компенсацію фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які працевлаштовані за направленням центру зайнятості на посади кухаря та пекаря з 28.11.2018.
22.01.2019 Галицька районна філія Івано-Франківського обласного центру зайнятості видала наказ № НТ190122 про здійснення компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування суб`єкта малого підприємництва ФОП Макеєву М.А. за працевлаштування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 28.11.2018.
29.01.2019 Галицька районна філія Івано-Франківського обласного центру зайнятості повідомила відповідача про прийняте рішення та роз`яснила, що у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування, сума наданих коштів має бути повернута в повному обсязі, що підтверджується листом № 101-03/11-19, копія якого приєднана до матеріалів справи.
12.08.2019 ФОП Макеєв М.А. звільнив прийнятих працівників відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України, що підтверджується наказом №6, копія якого міститься в матеріалах справи.
19.02.2020 Галицька районна філія Івано-Франківського обласного центру зайнятості видала наказ №77 про вжиття заходів щодо повернення ФОП Макеєвим М.А. за період з 28.11.2018 по 31.03.2019 коштів в сумі 7626 грн 00 к. (розрахунок додається), отриманих як компенсація фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Також 19.02.2020 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про повернення коштів № 580-13/28-20, відповідно до якого просив повернути отримані в якості компенсації фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування кошти в розмірі 7626 грн 00 коп.
Однак відповідач отримані кошти добровільно не повернув, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ч.2 ст.34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зобов`язаний, серед іншого, виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом; вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення його фінансової стабільності; контролювати правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.
Івано-Франківський міський центр зайнятості (позивач у справі) є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості. Він виконує завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту населення від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Законом України "Про зайнятість населення".
Згідно з ч.2 ст.27 Закону України "Про зайнятість населення" суб`єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних строком не менше ніж на два роки за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. Компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених на такі цілі у бюджеті Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних, але якій відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається), протягом одного року з дня працевлаштування безробітного у порядку та за переліком пріоритетних видів економічної діяльності, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 347 від 15.04.2013 затверджено Порядок компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Згідно положень зазначеного Порядку роботодавець, який є суб`єктом малого підприємництва та працевлаштовує зареєстрованих безробітних на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості, має право на компенсацію, тобто на відшкодування роботодавцю фактичних витрат нарахованого відповідно до статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиного внеску, сплаченого за працевлаштованого за направленням центру зайнятості державної служби зайнятості на нове робоче місце зареєстрованого безробітного за місяць, за який такий внесок сплачений.
Компенсація, відповідно до п.5 Порядку, виплачується протягом одного року з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного.
Згідно з п.8 Порядку, роботодавець, який працевлаштував зареєстрованого безробітного на нове робоче місце, для отримання компенсації подає протягом двох місяців з дня працевлаштування центру зайнятості заяву довільної форми, до якої додає довідку за формою згідно з додатком. На підставі поданої роботодавцем заяви та довідки, персональних даних про особу, якими володіє центр зайнятості, даних ДФС та її органів щодо відсутності у роботодавця заборгованості із сплати єдиного внеску, інформації органів Пенсійного фонду України про працевлаштування особи на нове робоче місце та відсутність у роботодавця заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а також даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо порушеної справи про банкрутство або визнання роботодавця банкрутом центр зайнятості приймає протягом п`яти робочих днів рішення про виплату компенсації роботодавцю. Обмін зазначеними даними здійснюється в порядку взаємного обміну інформацією.
Центр зайнятості перераховує кошти на рахунок роботодавця до 30 числа місяця, наступного за місяцем подання звітності до територіальних органів ДФС, передбаченої статтею 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", за умови підтвердження даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо заробітної плати працівника, з якої сплачено єдиний внесок. Розмір компенсації визначається на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про суму єдиного внеску, сплаченого роботодавцем за працівника (п.9 Порядку).
В ч.3 ст.27 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини другої цієї статті, з ініціативи роботодавця до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума наданих коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.
Аналогічне визначення міститься в п.7 Порядку компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно якого у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) та Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням центру зайнятості працевлаштовується інший зареєстрований безробітний з числа громадян, визначених пунктом 3 цього Порядку залежно від джерела компенсації. Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування обчислюються сумарно. Роботодавець інформує протягом п`яти робочих днів центр зайнятості про звільнення працівника.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Висновки суду.
Доказів повернення відповідачем отриманої від Івано-Франківського обласного центру зайнятості компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштування осіб з числа безробітних, які були звільнені до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування, матеріали справи не містять, тому вимоги позивача про їх стягнення є обґрунтованими та належать до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102 грн 00 к., що підтверджується платіжним дорученням №132 від 14 квітня 2020 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2102 грн 00 к. суд покладає на відповідача.
Керуючись ст.ст.13, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Івано-Франківського обласного центру зайнятості до Фізичної особи-підприємця Макеєва Миколи Андрійовича про стягнення коштів в сумі 7626 грн. задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Макеєва Миколи Андрійовича, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, вул. Деповська, буд.89-а, м. Івано-Франківськ, 76002 ( код 03491062, р/р НОМЕР_2 , Державна казначейська служба України, м.Київ ГУДКСУ в Івано-Франківській області ) - 7626 (сім тисяч шістсот двадцять шість гривень) 00 к. компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштування з числа безробітних, а також 2102 (дві тисячі сто дві гривні) 00 к. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 22.10.2020
Суддя Т. В. Максимів
