ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 654/1820/18
провадження № 51-3251км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 ( у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою адвокатаОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 13 травня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017230150002320, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Іванівка Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 Кримінального кодексу України (далі КК),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 13 травня 2019 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, та призначено покарання у виді арешту на строк шість місяців.
У мотивувальній частині вказаного вироку судом надано оцінку показанням ряду свідків, у тому числі свідка ОСОБА_6 . Зокрема, суд зазначив, що «при ухваленні вироку суд не враховує, вважаючи їх неправдивими, показання наступних свідків:…. ОСОБА_6 … оскільки показання зазначених вище свідків, на думку суду, є намаганням виправдати обвинуваченого чи зменшити ступінь його суспільно-небезпечного діяння та розмір покарання за скоєне…»
24 березня 2020 року слідчим СВ Голопристанського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 було висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК.
2 квітня 2020 року ОСОБА_6 подав на вирок щодо ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій просив вирок змінити, виключити з його мотивувальної частини висновок суду про визнання судом неправдивими показань свідків, зазначивши фразу: «суд при ухваленні вироку не враховує показання наступних свідків». У решті вирок залишити без змін.
Херсонський апеляційний суд ухвалою від 13 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 13 травня 2019 року щодо ОСОБА_8 повернув апелянту на тій підставі, що вона подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, якаїїподала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_7 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що апеляційний суд безпідставно повернув апеляційну скаргу ОСОБА_6 , оскільки він є тією особою, інтересів якої стосується вирок щодо ОСОБА_8 , а отже на підставі п.10 ч. 3 ст. 393 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) має право на апеляційне оскарження зазначеного вироку. На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вказівка у вироку щодо ОСОБА_8 на неправдивість показань свідка ОСОБА_6 має преюдиційне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 384 КК, тому порушує права на справедливий та об`єктивний судовий розгляд.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 підтримав вимоги касаційної скарги,прокурор вважав, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з вимогами статей 398, 399 КПК питання про те, чи подана апеляційна скарга на вирок чи ухвалу суду першої інстанції особою, яка має права її подавати, розглядається і вирішується суддею-доповідачем суду апеляційної інстанції до прийняття рішення про відкриття апеляційного провадження. Коло осіб, які мають право подати апеляційну скаргу, визначено ст. 393 КПК. Пунктом10 цієї норми передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 , послався на підставу для повернення, передбачену п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 ОСОБА_6 був свідком і в розумінні ст. 393 КПК не є особою, котра має право подати апеляційну скаргу.
Проте Верховний Суд не погоджується із таким рішенням суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно з п. 10 ст. 393 КПК апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначають одну з основних засад судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 2 вказаної норми процесуального закону гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 3 березня 2016 року (справа № 5-347кс15), конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Аналогічної правової позиції дотримується і Касаційний кримінальний суд. У правовому висновку об`єднаної палати, викладеному в постанові від 18 травня 2020 року (справа № 639/2837/19, провадження № 51-5394кмо19), зазначено, що суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст.398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, у вироку суду щодо ОСОБА_9 зазначено, що показання ОСОБА_6 неправдиві і є намаганням виправдати обвинуваченого чи зменшити ступінь його суспільно - небезпечного діяння та розмір покарання за скоєне. У подальшому щодо цього свідка було порушено кримінальне провадження і йому висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 384 КК. Тобто є всі підстави вважати, що ОСОБА_6 був вправі захищати свої права, свободи та інтереси, яких стосується вирок у даному провадженні, шляхом звернення до апеляційної інстанції з його оскарженням.
Суд апеляційної інстанції не врахував зазначеного та положень процесуального закону, а тому його висновок про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 саме на тих підставах, що вона подана особою, яка не має права її подавати, є передчасним.
Ураховуючи наведене, через порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК, зокрема права інших осіб на апеляційне оскарження вироку, що згідно зі ст. 412 КПК є істотним порушенням процесуальногозакону, ухвалу суду апеляційної інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим відповідно до статей 436, 438 КПК вона підлягає скасуванню, а кримінальне провадження призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати зазначене й на стадії прийняття скарги винести справедливе рішення, яке відповідатиме ст.370 цього Кодексу.
Отже, касаційну скаргу захисника слід задовольнити.
Керуючись статтями 369, 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Херсонського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на вирок Голопристанськогорайонного суду Херсонської області від 13 травня 2019 року щодо ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
