ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2020 Справа №607/13939/20

Провадження № 3/607/4970/2020

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Делікатної Л.В.. при секретарі судового засідання Нюня Н.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Пасічника А.З., прокурора Штурми Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмеження щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживає в АДРЕСА_1 ,

за ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2020 року до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмеження щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції надійшло 10 протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172- 7 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , які постановою судді від 12 жовтня 2020 року об`єднані в одне провадження, з присвоєнням справі №607/13939/20 (провадження №3/607/4970/2020).

Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення №№30/95, 30/97, 30/98, 30/96, 30/101, 30/102, 30/99, 30/100, 30/103, 30/104 від 14 серпня 2020 року, складених заступником керівника другого відділу перевірок Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмеження щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції Глущенком С.В., ОСОБА_1 , будучи начальником Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи у приміщенні Головного управління Держдгеокадастру у Тернопільській області, що знаходиться за адресою: вул. М.Лисенка, 20-А, м.Тернопіль, не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч. 1 та ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, ОСОБА_1 23 вересня 2019 року, всупереч вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону не повідомив безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник при виданні наказу від 23 вересня 2019 року № 19-3770/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», яким ОСОБА_2 , двоюрідному брату ОСОБА_1 , затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, у власність, а також надано у власність зазначену земельну ділянку, а також, ОСОБА_1 23 вересня 2019 року, всупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону вчинив дії та прийняв в умовах реального конфлікту інтересів рішення, зафіксоване наказом від 23 вересня 2019 року № 19-3770/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», яким ОСОБА_2 , двоюрідному брату ОСОБА_1 , затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, у власність, а також надано у власність зазначену земельну ділянку.

Наявність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів полягала в тому, що під час видання зазначеного вище наказу у нього існував приватний інтерес, обумовлений позаслужбовими (родинними) стосунками із ОСОБА_2 , який є його двоюрідним братом, та полягав у бажанні сприяти своєму родичу в отриманні земельної ділянки у власність. Між приватним інтересом начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_1 та його повноваженнями, пов`язаними із вирішенням питання про видання зазначеного наказу виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість прийняття відповідного рішення, яка полягала в тому, що, з одного боку, у ОСОБА_1 існував приватний інтерес, зумовлений позаслужбовими (родинними) стосунками із ОСОБА_2 , яким подано заяву до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, а з іншого - виконуючи обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, під час розгляду цієї заяви ОСОБА_1 мав бути об`єктивним та неупередженим, і така суперечність в розумінні вимог Закону є реальним конфліктом інтересів. Згідно з довідкою про результати розгляду анонімного повідомлення про корупцію від 17 жовтня 2019 року, яка є додатком до листа Держгеокадастру від 04 листопада 2019 року № 7-28-0.12-9025/2-19, 20 вересня 2019 року (у п`ятницю) до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області надійшла, зокрема, заява громадянина ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, до якої додано витяги з Державного земельного кадастру, а вже 23 вересня 2019 року (у понеділок) було видано наказ № 19-3770/14-19-сг про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення.

Крім цього, ОСОБА_1 , 06 вересня 2019 року, всупереч вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону не повідомив безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник при виданні наказу від 06 вересня 2019 року № 19-3263/14-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_2 , двоюрідному брату ОСОБА_1 , надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, у власність, а також, ОСОБА_1 , 06 вересня 2019 року, всупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону вчинив дії та прийняв в умовах реального конфлікту інтересів рішення, зафіксоване наказом від 06 вересня 2019 року № 19-3263/14-19-CГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_2 , двоюрідному брату ОСОБА_1 , надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, у власність.

Наявність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів полягала в тому, що під час видання зазначеного вище наказу у нього існував приватний інтерес, обумовлений позаслужбовими (родинними) стосунками із ОСОБА_2 , який є його двоюрідним братом, та полягав у бажанні сприяти своєму родичу в отриманні земельної ділянки у власність. Між приватним інтересом начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_1 та його повноваженнями, пов`язаними із вирішенням питання про видання зазначеного наказу виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість прийняття відповідного рішення, яка полягала в тому, що, з одного боку, у ОСОБА_1 існував приватний інтерес, зумовлений позаслужбовими (родинними) стосунками із ОСОБА_2 , яким подано заяву до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а з іншого - виконуючи обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, під час розгляду цієї заяви ОСОБА_1 мав бути об`єктивним та неупередженим, і така суперечність в розумінні вимог Закону є реальним конфліктом інтересів. Згідно з довідкою про результати розгляду анонімного повідомлення про корупцію від 17 жовтня 2019 року, яка є додатком до листа Держгеокадастру від 04 листопада 2019 року № 7-28-0.12-9025/2-19 проект наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 було підготовлено та підписано ОСОБА_1 без отримання відповіді від органу місцевого самоврядування (щодо додержання вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України), незважаючи на вимоги рішення колегії Державного агентства земельних ресурсів України від 14 жовтня 2014 року № 2/1 «Про обов`язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності», затвердженого наказом Держземагентства України від 15 жовтня 2014 року № 328. Крім того, зазначений наказ видано у строк, що значно менше строків розгляду Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області інших заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, що надійшли з 2 по 6 вересня 2019 року.

Також, ОСОБА_1 , 06 вересня 2019 року, всупереч вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону не повідомив безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник при виданні наказу від 06 вересня 2019 року № 19-3265/14-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_3 , чоловіку двоюрідної сестри ОСОБА_1 , надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, у власність, а також, ОСОБА_1 , 06 вересня 2019 року, всупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону вчинив дії та прийняв в умовах реального конфлікту інтересів рішення, зафіксоване наказом від 06 вересня 2019 року № 19-3265/14-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_3 , чоловіку двоюрідної сестри ОСОБА_1 , надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, у власність.

Наявність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів полягала в тому, що під час видання зазначеного вище наказу у нього існував приватний інтерес, обумовлений позаслужбовими (родинними) стосунками із ОСОБА_3 , який є чоловіком його двоюрідної сестри, та полягав у бажанні сприяти своєму родичу в отриманні земельної ділянки у власність. Між приватним інтересом начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_1 та його повноваженнями, пов`язаними із вирішенням питання про видання зазначеного наказу виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість прийняття відповідного рішення, яка полягала в тому, що, з одного боку, у ОСОБА_1 існував приватний інтерес, зумовлений позаслужбовими (родинними) стосунками із ОСОБА_3 , яким подано заяву до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а з іншого - виконуючи обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, під час розгляду цієї заяви ОСОБА_1 мав бути об`єктивним та неупередженим, і така суперечність в розумінні вимог Закону є реальним конфліктом інтересів. Згідно з довідкою про результати розгляду анонімного повідомлення про корупцію від 17 жовтня 2019 року, яка є додатком до листа Держгеокадастру від 04 листопада 2019 року № 7-28-0.12-9025/2-19 проект наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_3 було підготовлено та підписано ОСОБА_1 без отримання відповіді від органу місцевого самоврядування (щодо додержання вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України), незважаючи на вимоги рішення колегії Державного агентства земельних ресурсів України від 14 жовтня 2014 року № 2/1 «Про обов`язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності», затвердженого наказом Держземагентства України від 15 жовтня 2014 № 328. Крім того, зазначений наказ видано у строк, що значно менше строків розгляду Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області інших заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, що надійшли з 2 по 6 вересня 2019 року.

Крім цього, ОСОБА_1 23 вересня 2019 року, всупереч вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону не повідомив безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник при виданні наказу від 23 вересня 2019 року № 19-3771/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», яким ОСОБА_3 , чоловіку двоюрідної сестри ОСОБА_1 , затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, у власність, а також надано у власність зазначену земельну ділянку, також, ОСОБА_1 23 вересня 2019 року, всупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону вчинив дії та прийняв в умовах реального конфлікту інтересів рішення, зафіксоване наказом від 23 вересня 2019 року № 19-3771/14- 19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», яким ОСОБА_3 , чоловіку двоюрідної сестри ОСОБА_1 ,1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, у власність, а також надано у власність зазначену земельну ділянку.

Наявність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів полягала в тому, що під час видання зазначеного вище наказу у нього існував приватний інтерес, обумовлений позаслужбовими (родинними) стосунками із ОСОБА_3 , який є чоловіком його двоюрідної сестри, та полягав у бажанні сприяти своєму родичу в отриманні земельної ділянки у власність. Між приватним інтересом начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_1 та його повноваженнями, пов`язаними із вирішенням питання про видання зазначеного наказу виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість прийняття відповідного рішення, яка полягала в тому, що, з одного боку, у ОСОБА_1 існував приватний інтерес, зумовлений позаслужбовими (родинними) стосунками із ОСОБА_3 , яким подано заяву до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, а з іншого - виконуючи обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, під час розгляду цієї заяви ОСОБА_1 мав бути об`єктивним та неупередженим, і така суперечність в розумінні вимог Закону є реальним конфліктом інтересів. Згідно з довідкою про результати розгляду анонімного повідомлення про корупцію від 17 жовтня 2019 року, яка є додатком до листа Держгеокадастру від 04 листопада 2019 року № 7-28-0.12-9025/2-19, 20 вересня 2019 року (у п`ятницю) до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області надійшла, зокрема, заява громадянина ОСОБА_4 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га до якої додано витяги з Державного земельного кадастру, а вже 23 вересня 2019 року (у понеділок) було видано наказ № 19-3771/14-19-сг про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення.

Також, ОСОБА_1 , 12 вересня 2019 року, всупереч вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону не повідомив безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник при виданні наказу від 12 вересня 2019 року № 19-3392/14-19-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_5 , брату дружини брата ОСОБА_1 , надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, у власність, а також, ОСОБА_1 , 12 вересня 2019 року, всупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону вчинив дії та прийняв в умовах реального конфлікту інтересів рішення, зафіксоване наказом від 12 вересня 2019 року № 19-3392/14-19-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_5 , брату дружини брата ОСОБА_1 , надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, у власність.

Наявність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів полягала в тому, що під час видання зазначеного вище наказу у нього існував приватний інтерес, обумовлений позаслужбовими (родинними) стосунками із ОСОБА_5 , який є братом дружини брата ОСОБА_1 , та полягав у бажанні сприяти своєму родичу в отриманні земельної ділянки у власність. Між приватним інтересом начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_1 та його повноваженнями, пов`язаними із вирішенням питання про видання зазначеного наказу виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість прийняття відповідного рішення, яка полягала в тому, що, з одного боку, у ОСОБА_1 існував приватний інтерес, зумовлений позаслужбовими (родинними) стосунками із ОСОБА_5 , яким подано заяву до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а з іншого - виконуючи обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, під час розгляду цієї заяви ОСОБА_1 мав бути об`єктивним та неупередженим, і така суперечність в розумінні вимог Закону є реальним конфліктом інтересів. Згідно з довідкою про результати розгляду анонімного повідомлення про корупцію від 17 жовтня 2019 року, яка є додатком до листа Держгеокадастру від 04 листопада 2019 року № 7-28-0.12-9025/2-19 проект наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_5 було підготовлено та підписано ОСОБА_1 без отримання відповіді від органу місцевого самоврядування (щодо додержання вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України), незважаючи на вимоги рішення колегії Державного агентства земельних ресурсів України від 14 жовтня 2014 року №2/1 «Про обов`язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності», затвердженого наказом Держземагентства України від 15 жовтня 2014 року № 328.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень не визнав та пояснив, що будь-яких позаслужбових, особистих, дружніх, сімейних чи родинних стосунків з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не підтримував, відтак будь якого майнового чи немайнового інтересу під час прийняття відповідних рішень не мав, що свідчить про відсутність підстав для вжиття заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Також зазначив, що опрацювання документів за заявами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відбувалось без ідентифікації осіб заявників, на загальних законних підставах. Крім того, просив врахувати відсутність можливостей впливу на черговість та оперативність розгляду документів щодо надання дозволів на розроблення чи затвердження документації із землеустрою, оскільки підготовка та візування наказів в Головному управління, які передують підписанню ним наказу Головного управління, здійснюються спеціалістами відповідних структурних підрозділів Управління, які за умови встановлення невідповідності документів мають право не візувати відповідний документ. У випадках, які стосуються заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , такі накази були погодженні всіма уповноваженими особами. Що відсутності інформації із органів місцевого самоврядування по завах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, ОСОБА_1 пояснив, що під час підписання відповідних наказів не перевіряв долучені документи через велику навантаженість, а розраховував, що така перевірка була здійснена відповідним відділом Головного управління, оскільки в наказі містився підпис уповноваженої особи цього відділу.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Пасічник А.З. подав суду заперечення з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Просить справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ст. 247 КУпАП, враховуючи наступне.

Часом виявлення правопорушень є не серпень 2020 року, як про це вказано в протоколах про вчинені адміністративні правопорушення, а 04 листопада 2019 року, день, коли працівниками Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру було надіслано повідомлення НАЗК про факти вчинення правопорушень зі сторони ОСОБА_1 . Отже, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строк накладення адміністративного стягнення закінчився, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 на час прийняття рішень, зазначених у складених щодо нього протоколах про адміністративні правопорушення не знав про існування ймовірного приватного інтересу, обумовленого позаслужбовими (родинними) стосунками. Зокрема, ОСОБА_1 не знав, що ОСОБА_5 є братом дружини його брата, що ОСОБА_3 є чоловіком двоюрідної сестри, що ОСОБА_2 є двоюрідним братом, а про це йому стало відомо лише 22 жовтня 2019 року. З цими особами жодних стосунків не підтримував, не спілкувався, про їх існування не знав. Жодних доказів на спростування цих обставин матеріали адміністративної справи не містять. Також просив врахувати, що ОСОБА_1 в жодних соціальних мережах не зареєстрований та раніше зареєстрований не був. Роздруківки соціальних мереж, що долучені до матеріалів справи не є належними та допустимими доказами. ОСОБА_1 не мав ніколи жодних контактів з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Отже, в діях ОСОБА_1 , при наведених обставинах, був відсутній конфлікт інтересів.

Прокурор в судовому засіданні вказала, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, оскільки в останнього існував реальний конфлікт інтересів під час підписання наказів, описаних у протоколах про адміністративне правопорушення, який проявився в наступному. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 є чоловіком двоюрідної сестри ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 є братом дружини брата ОСОБА_1 - тобто перебувають з ним у родинних стосунках. Пояснення ОСОБА_1 про те, що під час підписання зазначених вище наказів йому було не відомо, що вони є його родичами, слід оцінювати критично, оскільки воно спростовується поясненнями, останнього від 22 жовтня 2019 року на ім`я заступника Голови Держгеокадастру, в яких він вказує, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є особами, яких він знає. Зокрема, що ОСОБА_2 є його двоюрідним братом. Проекти наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою вказаним особам було підготовлено та підписано ОСОБА_1 , без отримання відповіді від органу місцевого самоврядування (щодо додержання ст. 118 Земельного кодексу України), незважаючи на вимоги рішення колегії Державного агента земельних ресурсів України від 14 жовтня 2014 року «Про обов`язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності», затвердженого наказом Держземагенства України від 15 жовтня 2014 року № 328. Окрім того, вказані накази видано у строки, що значно менші строків розгляду Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області інших заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, що надійшли з 2 по 6 вересня 2019 року. Зазначений конфлікт інтересів ОСОБА_1 не врегулював, у відповідності до вимог законодавства, та не повідомив про його наявність безпосереднього керівника, а отже, вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, за які його слід притягнути до адміністративної відповідальності та застосувати адміністративного стягнення у виді штрафу, в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, долучені до протоколів про адміністративні правопорушення, оцінивши їх на предмет належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - щодо достатності для доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що згідно з наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 21 червня 2018 року №67-то, ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, йому присвоєно 5 (п`ятий) ранг державного службовця категорії «Б», а тому згідно з пунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, зокрема, в частині обов`язків із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених частини 1 статті 28 Закону.

Як убачається із заяви, поданої ОСОБА_3 03 вересня 2019 року за вх. №Ю-5518/0/16-19, останній звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а 20 вересня 2019 року за вх. №Ю-6154/0/16-19 подав заяву із проханням затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га.

Відповідно до наказів начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_1 №19/3265/14-19-СГ від 06 вересня 2019 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а наказом №19/3771/14-19-СГ від 23 вересня 2019 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області та надано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га. без зміни цільового призначення земельної ділянки.

Крім цього, згідно заяви, поданої ОСОБА_2 03 вересня 2019 року за вх. №Ф-5519/0/16-19, останній звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а 20 вересня 2019 року за вх. №Ф-6153/0/16-19 подав заяву із проханням затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га.

Відповідно до наказів начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_1 №19/3263/14-19-СГ від 06 вересня 2019 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а наказом №19/3770/14-19-СГ від 23 вересня 2019 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області та надано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га. без зміни цільового призначення земельної ділянки.

Також, згідно заяви, поданої ОСОБА_5 30 серпня 2019 року за вх. №В-5388/0/16-19, останній звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га.

Відповідно до наказу начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_1 №19/3392/14-19-СГ від 12 вересня 2019 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Переволоцької сільської ради Бучацького району Тернопільської області.

Нормами ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійснення представницьких повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.

Частина 2 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів: вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів. Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в активних діях особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення нею дій при здійсненні представницьких повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.

За змістом ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п.п.1, 2 ч.1 ст.3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Пунктом 11 ч.1 ст.61 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі тими, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до ч.1 ст.1 зазначеного Закону, реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Аналогічне визначення реального конфлікту міститься і в примітці до ст. 172-7 КУпАП.

Суд зазначає, що предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за статтею 172-7 КУпАП (як за частиною першою так і за частиною другою) є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічним, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячом інших дій. Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Виходячи із системного аналізу зазначених вище термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко установити, що:

а) приватний інтерес наявний,

б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням і

в) така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено у протоколі про правопорушення, пов`язане з корупцією.

При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

На думку особи, яка складала протоколи про адміністративне правопорушення, приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у бажанні останнього сприяти своїм родичам ( ОСОБА_2 , який є його двоюрідним братом; ОСОБА_3 , який є чоловіком двоюрідної сестри; ОСОБА_5 , брату дружини брата) в отриманні земельної ділянки у власність, і між приватним інтересом та його повноваженнями, як начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, пов`язаними із вирішенням питання про видання зазначених вище наказів, виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість прийняття відповідних рішень. Такий вплив підтверджується скороченими строками розгляду ОСОБА_1 відповідних заяв, а також видача наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 без отримання відповіді від органу місцевого самоврядування, незважаючи на вимоги рішення колегії Державного агентства земельних ресурсів України від 14 жовтня 2014 року № 2/1 «Про обов`язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності», затвердженого наказом Держземагентства України від 15 жовтня 2014 року № 328.

Вирішуючи вищеописані питання, з огляду на повноваження ОСОБА_1 , суд констатує, що відповідно до ст.15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зокрема Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, окрім іншого, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно п.б ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, у розмірі не більше 2,0 гектара.

За змістом ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч.2 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За змістом Положення «Про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області», яке затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №308 від 17 листопада 2016 року, до повноважень начальника Головного управління належить підписання наказів цього управління. У свої діяльності Головне управління керується Конституцією та законами України, указами Президента України та Постановами Верховної Рази України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що повноваження щодо реєстрації заяв/звернень, встановлення черговості їх розгляду, відповідно до змісту Положення, у начальника Головного управління відсутні.

Отже, при підписанні наказів №19/3265/14-19-СГ від 06 вересня 2019 року; №19/3771/14-19-СГ від 23 вересня 2019 року; №19/3263/14-19-СГ від 06 вересня 2019 року; №19/3770/14-19-СГ від 23 вересня 2019 року та №19/3392/14-19-СГ від 12 вересня 2019 року ОСОБА_1 дотримано вимоги законодавства щодо порядку відведення земельних ділянок у власність.

Як видно, в протоколах про адміністративні правопорушення міститься твердження про наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу під час підписання зазначених вище наказів.

Проте, на переконання суду, такі твердження є необґрунтованими припущеннями і не свідчать про присутність усіх необхідних складових для висновку про наявність реального конфлікту інтересу в діях ОСОБА_1 . Наявність в останнього щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 чи ОСОБА_5 будь-якого майнового чи немайнового інтересу, зумовленого особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками, зібраними матеріалами не доводиться, у той час як категорично заперечується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Такі пояснення ОСОБА_1 є стабільними та не спростовані ані у протоколах про адміністративні правопорушення, ані прокурором під час розгляду справи про адміністративні правопорушення пов`язані з корупцією в суді.

Той факт, що ОСОБА_2 є двоюрідним братом, ОСОБА_3 є чоловіком двоюрідної сестри, а ОСОБА_5 - братом дружини брата ОСОБА_1 , за відсутності особистих, сімейних, дружніх чи інших позаслужбових стосунків, на думку суду, не є достатньою підставою, щоб дійти висновку, що при підписанні зазначених у протоколах наказів, у ОСОБА_1 виникла суперечність, він діяв не об`єктивно чи упереджено - в умовах реального конфлікту інтересів, та за вказаних умов він прийняв рішення, підписавши ці накази, оскільки в ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення не знайшов свого підтвердження факт наявності приватної заінтересованості ОСОБА_1 у такому рішенні, яка б, до того ж, вплинула на його об`єктивність.

При прийнятті рішення судом враховується і те, що під час перевірки НАЗК фактів, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, особу, відносно якої, на думку органу, що склав протокол, у ОСОБА_1 , існував приватний інтерес, опитано та навіть належним чином ідентифіковано, не було; до протоколів не долучено будь-яких доказів на підтвердження того, що розмір відведеної ОСОБА_3 , ОСОБА_2 чи ОСОБА_5 земельної ділянки є необґрунтовано завищеним, а порядок її надання таким, що не відповідав положенням Земельного кодексу України, або ж дані про відсутність підстав для видачі відповідних наказів.

Відсутні і відомості про наявність окремих думок відповідальних осіб структурних підрозділів Управління за перевірку законності процедури щодо відведення земельних ділянок, а навпаки, на підписаних ОСОБА_1 наказах містяться їх підписи, що дає суду підстави вважати, що така процедура була дотримана.

Доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій щодо прискорення терміну винесення наказів, про що робиться припущення в протоколах, також судом не встановлено.

Відсутність у ОСОБА_1 приватного інтересу повністю виключає наявність будь-якого конфлікту з його службовими повноваженнями, як потенційного, так і реального, що, як наслідок, виключає його обов`язок інформувати безпосереднього керівника про наявність такого конфлікту інтересів, а також не вчиняти відповідних дій щодо прийняття рішення.

Посилання у протоколах про адміністративне правопорушення, як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні корупційних правопорушень, на те, що накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були підписані без отримання відповіді від органу місцевого самоврядування, незважаючи на вимоги рішення колегії Державного агентства земельних ресурсів України від 14 жовтня 2014 року № 2/1 «Про обов`язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності», затвердженого наказом Держземагентства України від 15 жовтня 2014 року № 328 судом до уваги не беруться, оскільки, як вбачається з Положення, Головне управління у своїй діяльності не зобов`язане керуватися вказаним підзаконним актом, а відтак вимогами, визначеними у ньому.

Дослідивши долучені до протоколів про адміністративне правопорушення документи, суд прийшов до переконання, що підписання наказів без отримання відповіді від органу місцевого самоврядування за заявами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не свідчить про необ`єктивність ОСОБА_1 , враховуючи, що за заявою ОСОБА_6 від 03 жовтня 2019 року, за якою останній було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, також відповідь органу місцевого самоврядування відсутня, а отже, така практика роботи Головного управління була загальною по всіх заявах і не стосувалася конкретних осіб, що підтверджує відсутність будь якого інтересу у ОСОБА_1 .

В матеріалах справи відсутні відповідні дані про встановлення строків для розгляду таких звернень, їх етапів та відповідальних осіб, натомість в процесі розгляду справи судом з`ясовано, що повноваженнями впливати на зазначені процеси ведення службового діловодства начальник Управління наділений не був. У зв`язку з наведеним, посилання у протоколах на необ`єктивність ОСОБА_1 , яка проявилася у скорочених строках розгляду заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є неспроможними.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, суду надано не було та в судовому засіданні не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що підписуючи накази №19/3265/14-19-СГ від 06 вересня 2019 року; №19/3771/14-19-СГ від 23 вересня 2019 року; №19/3263/14-19-СГ від 06 вересня 2019 року; №19/3770/14-19-СГ від 23 вересня 2019 року та №19/3392/14-19-СГ від 12 вересня 2019 року, ОСОБА_1 не мав реального конфлікту інтересів між його приватним інтересом та службовими повноваженнями начальника Головного управління в Тернопільській області, який би впливав на об`єктивність або неупередженість вчинення ним дій під час виконання зазначених повноважень, оскільки останній діяв у межах чинного законодавства України і всі умови законності щодо підписаних наказів були дотримані.

Відтак, ОСОБА_1 не порушив п. 2, 3 ч. 1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки був відсутній реальний конфлікт інтересів, а отже відсутні й ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП.

Таким чином, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника щодо відсутності складу правопорушень в діях ОСОБА_1 по суті знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи все вище викладене, дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складів правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-7 і ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, оскільки належних, достовірних, допустимих і переконливих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні цих правопорушень під час розгляду справи встановлено не було. При цьому всі можливості для усунення сумнівів судом вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (не повідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та прийняття рішення чи вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів).

Керуючись ст.ст. 1, 7, 247, 279, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складів цих адміністративних правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої вона винесена, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяЛ. В. Делікатна