open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Вліво
17.01.2024
Постанова
10.01.2024
Ухвала суду
23.11.2022
Ухвала суду
07.11.2022
Ухвала суду
01.08.2022
Ухвала суду
26.07.2022
Ухвала суду
26.07.2022
Ухвала суду
12.07.2022
Ухвала суду
08.06.2022
Ухвала суду
07.06.2022
Ухвала суду
27.04.2022
Ухвала суду
18.04.2022
Ухвала суду
01.03.2022
Ухвала суду
13.02.2022
Постанова
21.01.2022
Ухвала суду
21.01.2022
Ухвала суду
12.01.2022
Ухвала суду
12.01.2022
Ухвала суду
22.11.2021
Ухвала суду
22.11.2021
Ухвала суду
22.11.2021
Постанова
19.11.2021
Ухвала суду
18.11.2021
Ухвала суду
18.11.2021
Ухвала суду
16.11.2021
Ухвала суду
11.10.2021
Ухвала суду
13.09.2021
Ухвала суду
18.12.2020
Ухвала суду
18.12.2020
Ухвала суду
14.12.2020
Ухвала суду
11.12.2020
Ухвала суду
08.12.2020
Ухвала суду
08.12.2020
Ухвала суду
24.11.2020
Ухвала суду
24.11.2020
Ухвала суду
23.11.2020
Ухвала суду
20.10.2020
Рішення
18.09.2020
Ухвала суду
18.09.2020
Ухвала суду
09.07.2020
Ухвала суду
09.07.2020
Ухвала суду
09.07.2020
Ухвала суду
09.07.2020
Ухвала суду
25.05.2020
Ухвала суду
12.05.2020
Ухвала суду
12.05.2020
Ухвала суду
04.02.2020
Ухвала суду
04.02.2020
Ухвала суду
20.09.2019
Ухвала суду
20.09.2019
Ухвала суду
20.09.2019
Ухвала суду
20.09.2019
Ухвала суду
15.03.2019
Ухвала суду
19.02.2019
Ухвала суду
19.02.2019
Ухвала суду
17.01.2019
Постанова
11.12.2018
Ухвала суду
26.11.2018
Ухвала суду
20.11.2018
Ухвала суду
30.10.2018
Ухвала суду
04.09.2018
Ухвала суду
26.10.2017
Ухвала суду
26.10.2017
Ухвала суду
23.10.2017
Ухвала суду
19.10.2017
Ухвала суду
19.10.2017
Ухвала суду
17.10.2017
Ухвала суду
Вправо
6 Справа № 308/9995/17
Моніторити
Постанова /17.01.2024/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /10.01.2024/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /23.11.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /07.11.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /01.08.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /26.07.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /26.07.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /12.07.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /08.06.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /07.06.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /27.04.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /18.04.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /01.03.2022/ Закарпатський апеляційний суд Постанова /13.02.2022/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /21.01.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /21.01.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /12.01.2022/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /12.01.2022/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /22.11.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /22.11.2021/ Закарпатський апеляційний суд Постанова /22.11.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /19.11.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /18.11.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /18.11.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /16.11.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /11.10.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /13.09.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /18.12.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /18.12.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /14.12.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /11.12.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /08.12.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /08.12.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /24.11.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /24.11.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /23.11.2020/ Закарпатський апеляційний суд Рішення /20.10.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /18.09.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /18.09.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /09.07.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /09.07.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /09.07.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /09.07.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /25.05.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /12.05.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /12.05.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /04.02.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /04.02.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /20.09.2019/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /20.09.2019/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /20.09.2019/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /20.09.2019/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /15.03.2019/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /19.02.2019/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /19.02.2019/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Постанова /17.01.2019/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /11.12.2018/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /26.11.2018/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /20.11.2018/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /30.10.2018/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /04.09.2018/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /26.10.2017/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /26.10.2017/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /23.10.2017/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /19.10.2017/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /19.10.2017/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /17.10.2017/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області
emblem
Справа № 308/9995/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /17.01.2024/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /10.01.2024/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /23.11.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /07.11.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /01.08.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /26.07.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /26.07.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /12.07.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /08.06.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /07.06.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /27.04.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /18.04.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /01.03.2022/ Закарпатський апеляційний суд Постанова /13.02.2022/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /21.01.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /21.01.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /12.01.2022/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /12.01.2022/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /22.11.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /22.11.2021/ Закарпатський апеляційний суд Постанова /22.11.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /19.11.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /18.11.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /18.11.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /16.11.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /11.10.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /13.09.2021/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /18.12.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /18.12.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /14.12.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /11.12.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /08.12.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /08.12.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /24.11.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /24.11.2020/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /23.11.2020/ Закарпатський апеляційний суд Рішення /20.10.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /18.09.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /18.09.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /09.07.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /09.07.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /09.07.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /09.07.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /25.05.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /12.05.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /12.05.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /04.02.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /04.02.2020/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /20.09.2019/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /20.09.2019/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /20.09.2019/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /20.09.2019/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /15.03.2019/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /19.02.2019/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /19.02.2019/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Постанова /17.01.2019/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /11.12.2018/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /26.11.2018/ Закарпатський апеляційний суд Ухвала суду /20.11.2018/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /30.10.2018/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /04.09.2018/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /26.10.2017/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /26.10.2017/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /23.10.2017/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /19.10.2017/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /19.10.2017/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області Ухвала суду /17.10.2017/ Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областіУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9995/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., за участі секретаря судових засідань Стегней К.В., у присутності: представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 , третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_5 та його представників ОСОБА_6 і ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді за позовну заяву ОСОБА_1 до першого відповідача - ОСОБА_3 , другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО», третього відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_7 про визнання недійсними договору факторингу, договору відступлення прав вимоги, договорів передачі прав за іпотечними договорами, та позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_5 , поданої в особі уповноваженого представника ОСОБА_6 до першого відповідача - Акціонерного товариства «Альфа-Банк», другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО», третього відповідача - Цибик Івана Івановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна про визнання недійсним та скасування договору факторингу, договору цесії, договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 10.10.2017 року звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до першого відповідача - ОСОБА_3 , другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО», третього відповідача Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , за яким просив суд визнати недійсними:

- договір факторингу від 29.09.2017 р.;

-договір передачі прав від 29.09.2017 р., в реєстрі за № 1450;

-договір про відступлення прав вимоги від 29.09.2017 р.;

-договір передачі прав від 29.09.2017 р. в реєстрі за № 1451,

які укладені між ПАТ «Укрсоцбанк», ТзОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» та ОСОБА_9 .

За ухвалою від 19.10.2017 року судом було відкрите провадження у цій справі із присвоєнням №308/9995/17.

За ухвалою від 19.10.2017 року судом було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

20.10.2017 року позивач ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, тому за ухвалою від 23.10.2017 року (з урахуванням ухвали суду від 26.10.2020 року про виправлення неточностей) судом було вжито заходів забезпечення позову у справі шляхом заборони фізичній особі ОСОБА_3 вчиняти дії щодо передачі прав за Іпотечним договором № 26 від 15/05/2007 року за реєстровим № 992, Іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764 до вирішення справи по суті.

25.10.2017 року позивач повторно звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, за ухвалою від 26.10.2017 року було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на станцію технічного обслуговування, автомийку та магазин, які розміщені на земельній ділянці розміром 0,0843 в АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

За ухвалою від 31.10.2017 року судом також було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на станцію технічного обслуговування, автомийку та магазин, які розміщені на земельній ділянці розміром 0,0843 в АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

Відповідач ОСОБА_3 подав до суду відзив на позовну заяву від 21.06.2018 року вх. № 21054, за яким просить суд відмовити позивачеві ОСОБА_1 у задоволенні позову.

31.08.2018 року представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 було подано заяву про відвід судді Бедьо В.І., за ухвалою від 04.09.2018 року зазначену заяву було задоволено, справу передано до канцелярії суду для повторного перерозподілу автоматизованою системою документообігу суду даної справи іншому судді.

За ухвалою від 12.09.2018 року судом було прийнято до розгляду та відкрите провадження у цій справі за правиламизагального позовногопровадження іншим складом суду (суддя Малюк В.М.).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_7 подав до суду заяву від 27.09.2018 року, за якою просить суд розгляд справи проводити у відсутності ОСОБА_7 та його представника, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_10 заперечував у повному обсязі, оскільки вважає всі договори, укладені 29.09.2017 року, законними.

28.09.2018 року представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 було подано письмові пояснення, за якими він також просив суд відмовити у позові повністю.

28.09.2018 року представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 було подано заяву про об`єднання справ в одне провадження із справою № 308/8454/16-ц.

22.10.2018 року ОСОБА_5 було подано до суду заяву про залучення його до участі у справі у якості третьої особи із самостійними вимогами та подано позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 , подану в особі уповноваженого представника ОСОБА_6 до першого відповідача Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО», третього відповідача - Цибик Івана Івановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна, за яким просить суд:

-визнати недійсним, та скасувати договір факторингу від 29 вересня 2017 р. про відступлення права вимоги за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р. та договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 25 травня 2007 р., додатковою угодою № 2 від 13 лютого 2007 р. до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р.,

-визнати недійсним та скасувати договір цесії від 29 вересня 2017 р. про відступлення права вимоги за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р. та договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 25 травня 2007 р., додатковою угодою № 2 від 13 лютого 2007 р. до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р.,

-визнати недійсним та скасувати договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами № 26 від 15 травня 2007 р. за реєстровим номером 992, іпотечним договором № 65/1 від 10 серпня 2006 р. за реєстровим номером 3764, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В. 29 вересня 2017 р.

27.11.2018 року представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 було подано письмові заперечення проти позовної заяви третьої особи ОСОБА_5 , за якими він просив суд відмовити у прийняття позовної заяви третьої особи.

За ухвалою від 20.11.2018 року зазначену позовну заяву було залишено без руху через низку недоліків.

26.10.2018 року позивачем ОСОБА_1 та представником третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 - ОСОБА_6 було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_3 користування приміщеннями станції технічного обслуговування, магазину та інших.

За ухвалою від 30.10.2018 року узадоволеннізаяви ОСОБА_1 та представника третьої особи ОСОБА_5 ОСОБА_6 про забезпечення позову було відмовлено.

Зазначена ухвала була переглянута у апеляційному порядку та за постановою Закарпатського апеляційного суду від 17.01.2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 30.10.2018 року залишено без змін.

18.02.2019року представникомвідповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 було поданозаяву прозупинення провадженняу справі,за якоювін просивсуд зупинитипровадження уцій справі№308/9995/17 до вирішення справи № 308/8454/16-ц, за ухвалою від 09.07.2020 року судом було відмовлено у задоволенні зазначеної заяви про зупинення провадження у справі.

18.02.2019 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_11 подав до суду заяву про доповнення підстав позову.

18.02.2019 року представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 було подано заяву про відвід судді Малюка В.М., яка за ухвалою від 19.02.2019 року була задоволена, а справу передано до канцелярії суду дляповторного перерозподілу автоматизованою системою документообігу суду даної справи іншому судді.

За ухвалою від 15.03.2019 року було прийнято справу№ 308/9995/17 до свого провадження суддею Бенца К.К. за правиламизагального позовного провадження.

20.09.2019 року представником третьої особи ОСОБА_5 ОСОБА_6 було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, за якою вона просила суд: вимогу про визнання недійсними договорів передачі прав за іпотечними договорами залишити без розгляду.

20.09.2019 року представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 повторно було подано заяву про зупинення провадження у справі, за ухвалою від 09.07.2020 року судом було відмовлено у задоволенні зазначеної заяви про зупинення провадження у справі.

За ухвалою від 20.09.2019 року судом було залучено ОСОБА_5 до участі у розгляді цієї справи у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 , подану в особі уповноваженого представника ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ТзОВ «Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО», ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна про визнання недійсним та скасування договору факторингу, договору цесії, договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами; об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 ; справу визначено продовжити розглядати у загальному позовному провадженні.

За ухвалою від 20.09.2019 року судом позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 , подану в особі уповноваженого представника ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ТзОВ «Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО», ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна в частині визнання недійсним та скасування договору про відступлення права вимоги за іпотечними договорами № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим номером 992 та № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим номером 3764 було залишено без розгляду.

За ухвалою від 20.09.2019 року судом було передано дану цивільну справу № 308/9995/17 судді Ужгородського міськрайонного суду Придачук О.А. для вирішення питання про об`єднання у одне провадження зі справою № 308/8454/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Капітула Г.Д. про визнання недійсними: договору поруки № 26/1 від 04.02.2009 р., договору поруки № 65/1 від 04.02.2009 р., договору іпотеки № 65/1 від 10.06.2006 р. та договору іпотеки № 26 від 15.05.2007 р., укладені між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 з дня укладання цих договорів.

За ухвалою від 09.10.2019 року судді Придачука О.А. у справі № 308/8454/16-ц було відмовлено у об`єднанні цивільної справи № 308/9995/17 з цивільною справою № 308/8454/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до публічного акціонерного товариств «Укрсоцбанк» в особі Закарпатського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Капітула Ганна Денисівна, про визнання недійсними договорів поруки та іпотеки.

22.01.2020 року представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 було подано заяву про заміну відповідача Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на правонаступника Акціонерне товариство «Альфа Банк».

За ухвалою від 04.02.2020 року судом було задоволено зазначену заяву представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 ОСОБА_4 .Замінено відповідача Публічне Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ-00039019) його правонаступником АТ «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) у цій справі.

05.03.2020 року представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 було подано пояснення до заяви про зупинення провадження у справі, яку було враховано судом при винесенні ухвали від 09.07.2020 року, за якою відмовлено у задоволенні його заяв про зупинення провадження у справі.

12.05.2020 року представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 було подано заяву про відвід судді Бенца К.К., яку за ухвалою від 12.05.2020 року було задоволено, відведено суддюБенца К.К. відрозгляду цієї справи; передано матеріали цивільної справи № 308/9995/17 доканцелярії Ужгородського міськрайонного суду для виконання вимог,передбаченихст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2020 року зазначену справу було передано судді Дергачовій Н.В.

За ухвалою від 25.05.2020 року суддею Дергачовою Н.В. було прийнято цю справу до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

09.06.2020 року до суду представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 була повторно подана заява про розгляд заяви про зупинення провадження у справі, яку було враховано судом при винесенні ухвали від 09.07.2020 року, за якою відмовлено у задоволенні його заяв про зупинення провадження у справі.

10.06.2020 року представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано заяву про збільшення позовних вимог, за якою він просить суд: визнати недійсним в силу нікчемності договір поруки № 65/2 від 04.02.2009 року, укладений між ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_1 . Залучити ОСОБА_7 в якості співвідповідача по вимогам щодо визнання нікчемності договору поруки № 65/2. В судовому засіданні 09.07.2020 року представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 було подано заяву про залишення цієї заяви без розгляду. Оскільки питання щодо прийнятності цієї заяви судом ще не вирішувалося, а представник позивача подав заяву про її залишення без розгляду, що свідчить про той факт, що він не підтримує цю заяву, питання щодо прийнятності цієї заяви було знято судом з розгляду та протокольно залишено заяву без розгляду, про що зазначено у протоколі судового засідання за 09.07.2020 року.

10.06.2020 року до суду представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 була подана копія свідоцтва про смерть третьої особи ОСОБА_8 серії НОМЕР_1 (а.с. 102, т, 3).

30.06.2020 року до суду надійшла заява від представника АТ «Альфа Банк» Дорош І.І. про розгляд справи без участі представника АТ «Альфа Банк», в якій вона зазначила, що просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, враховуючи подані відповідачем відзиви та заперечення.

У підготовчому судовому засіданні 09.07.2020 року судом було поставлено на вирішення питання про прийнятність заяви від 18.02.2019 року представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_11 про доповнення підстав позову, яка не була розглянута попереднім складом суду, а також заяви від 04.07.2020 року (отримана судом 07.07.2020 року за № 1417) про додаткове обґрунтування позовних вимог та за ухвалою від 09.07.2020 року було прийнято до розгляду та постановлено розглянути по суті позовну заяву з урахуванням заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про доповнення підстав позову від 18.02.2019 року. Відмовлено у прийнятті до розгляду заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про додаткове обґрунтування позовних вимог від 07.07.2020 року. Встановлено строк для подання відзивів та письмових заяв у цій справі з урахуванням заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про доповнення підстав позову від 18.02.2019 року - до завершення карантину.

У підготовчому судовому засіданні 18.09.2020 року судом було поставлено на вирішення наступні заяви та клопотання сторін, які залишалися невирішеними та надійшли додатково:

-заяву представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 від 08.07.2020 року (вх. № 32421 від 09.07.2020 року) про зупинення провадження у справі до вирішення Великою палатою Верховного Суду справи № 638/22396/14-ц, провадження № 14-16цс20;

-заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 від 14.07.2020 року (вх. № 33727 від 16.07.2020 року) про збільшення позовних вимог та залучення співвідповідача;

-заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про додаткове обґрунтування позовних вимог від 04.07.2020 року (вх. № 33729 від 16.07.2020 року);

-заяву ОСОБА_4 від 17.09.2020 року (вх. № 43939 від 18.09.2020 року) про долучення доказів до справи;

-заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про виклик свідків від 18.09.2020 року;

-питання щодо закриття провадження у цій справі щодо третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

За ухвалою від 18.09.2020 року судом було відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 від 08.07.2020 року (вх. № 32421 від 09.07.2020 року) про зупинення провадження у справі до вирішення Великою палатою Верховного Суду справи № 638/22396/14-ц, провадження № 14-16цс20.

Відмовлено у прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 від 14.07.2020 року (вх. № 33727 від 16.07.2020 року) про збільшення позовних вимог та залучення співвідповідача.

Прийнято до розгляду та постановлено розглянути по суті позовну заяву з урахуванням заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про додаткове обґрунтування позовних вимог від 04.07.2020 року (вх. № 33729 від 16.07.2020 року) в частині наступних позовних вимог:

«Визнати недійсним:

-договір факторингу від 29 вересня 2017 р. про відступлення права вимоги за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р. та договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 25 травня 2007 р., додатковою угодою № 2 від 13 лютого 2007 р. до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р., укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест Кредо»;

-договір провідступлення прававимоги за іпотечними договорами № 26 від 15 травня 2007 р. за реєстровим номером 992, іпотечним договором 65/1 від 10 серпня 2006 р. за реєстровим номером 3764, укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест Кредо», та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В. 29 вересня 2017 р., зареєстрований в реєстрі за № 1450;

-договір від 29 вересня 2017 р. про відступлення права вимоги за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р. та договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 25 травня 2007 р., додатковою угодою № 2 від 13 лютого 2007 р. до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р., укладений між ТОВ «Фінансова компанія Інвест Кредо» і ОСОБА_3 ;

-договір провідступлення прававимоги за іпотечними договорами № 26 від 15 травня 2007 р. за реєстровим номером 992, іпотечним договором 65/1 від 10 серпня 2006 р. за реєстровим номером 3764, укладений між ТОВ «Фінансова компанія Інвест Кредо» і ОСОБА_3 , та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В. 29 вересня 2017 р., зареєстрований в реєстрі за № 1451.».

Встановлено строк для подання відзивів та письмових заяв у цій справі з урахуванням заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про додаткове обґрунтування позовних вимог від 04.07.2020 року (вх. № 33729 від 16.07.2020 року) в частині прийнятих до розгляду позовних вимог - до дня початку судового розгляду по суті у цій справі, тобто до 05 жовтня 2020 року до 14 год. 00 хв.

Відмовлено у прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про додаткове обґрунтування позовних вимог від 04.07.2020 року (вх. № 33729 від 16.07.2020 року) в частині наступних вимог: «Визнати недійсним: - договір поруки № 65/2 від 04 лютого 2009 року, укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ;».

Відмовлено ОСОБА_4 у прийнятті доказів, доданих до заяви від 17.09.2020 року (вх. № 43939 від 18.09.2020 року).

Відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про виклик свідків від 18.09.2020 року в частині виклику для допиту у якості свідка ОСОБА_5 .

Задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про виклик свідків від 18.09.2020 року та викликано для допиту у якості свідка ОСОБА_12 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Закрите провадження у цій справі щодо третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Закрите підготовче провадження у цій справі - та призначено справу до судового розгляду по сутіна 05 жовтня 2020 року на 14 год. 00 хв. та на 15 жовтня 2020 року на 10 год. 00 хв.

05.10.2020 року представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 подав до суду письмові пояснення, за яким просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з урахуванням заяви про уточнення підстав та третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 у справі № 308/9995/17 відмовити повністю, з підстав, зазначених у письмових поясненнях.

В судовому засіданні 15.10.2020 року третя особа із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_5 подав суду письмові пояснення та виступ в судових дебатах, які приєднані до матеріалів справи.

З урахуванням викладеного судом були розглянуті всі подані учасниками справи усні та письмові заяви та клопотання, з урахуванням яких судом фактично прийняті та розглядаються по суті наступні позовні вимоги ОСОБА_1 до першого відповідача - ОСОБА_3 , другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО», третього відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_7 про (згідно з ухвалою суду від 18.09.2020 року):

«Визнати недійсним:

-договір факторингу від 29 вересня 2017 р. про відступлення права вимоги за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р. та договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 25 травня 2007 р., додатковою угодою № 2 від 13 лютого 2007 р. до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р., укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест Кредо»;

-договір провідступлення прававимоги за іпотечними договорами № 26 від 15 травня 2007 р. за реєстровим номером 992, іпотечним договором 65/1 від 10 серпня 2006 р. за реєстровим номером 3764, укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест Кредо», та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В. 29 вересня 2017 р., зареєстрований в реєстрі за № 1450;

-договір від 29 вересня 2017 р. про відступлення права вимоги за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р. та договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 25 травня 2007 р., додатковою угодою № 2 від 13 лютого 2007 р. до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р., укладений між ТОВ «Фінансова компанія Інвест Кредо» і ОСОБА_3 ;

-договір провідступлення прававимоги за іпотечними договорами № 26 від 15 травня 2007 р. за реєстровим номером 992, іпотечним договором 65/1 від 10 серпня 2006 р. за реєстровим номером 3764, укладений між ТОВ «Фінансова компанія Інвест Кредо» і ОСОБА_3 , та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В. 29 вересня 2017 р., зареєстрований в реєстрі за № 1451.».

При цьому позивач, як на підставу заявлених вимог посилається:

1. На фальсифікацію та підробку її ОСОБА_1 підписів на договорі поруки № 65/2 від 04.02.2009 року, який не є предметом розгляду у цій справі та нікчемність цього договору, внаслідок чого позивач вважає, що вона не відповідає солідарно за невиконання позичальником ОСОБА_13 зобов`язань за генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року.

2. На невідповідність кредитних договорів, договорів іпотеки та договорів поруки Закону України «Про захист прав споживачів» (проте позивачем не конкретизовано яких саме договорів) в частині: письмового повідомлення та погодження всіх дій, відсутність графіку погашення платежів.

3. На припинення договорів іпотеки та поруки у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України.

4. На матеріали інших цивільних справ: № 308/2284/13-ц, № 308/3035/13-ц, № 308/11861/14-ц, № 308/8454/16-ц, на думку позивача безпосередньо пов`язаних із цією справою та висновки у яких слід застосувати до цієї справи.

5. На змову, рейдерство та шахрайство відповідачів: ПАТ «Укрсоцбанк», ТзОВ «ФК Інвест Кредо», ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , що, на думку позивача, має наслідком недійсність правочинів, внаслідок недотримання відповідачами вимог ч. 1 3, 5, 6 ст. 210 ЦК України.

6. На відсутність у ОСОБА_3 статусу фінустанови та ліцензії на здійснення факторингових операцій та неможливість укладення ТзОВ «ФК Інвест Кредо» із ним договору відступлення права грошової вимоги.

Судом також розглядається позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_5 , подана в особі уповноваженого представника ОСОБА_6 до першого відповідача - Акціонерного товариства «Альфа-Банк», другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО», третього відповідача - Цибик Івана Івановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна, за якою він просить суд (з урахуванням ували суду від 20.09.2019 року):

-визнати недійсним, та скасувати договір факторингу від 29 вересня 2017 р. про відступлення права вимоги за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р. та договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 25 травня 2007 р., додатковою угодою № 2 від 13 лютого 2007 р. до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р.,

-визнати недійсним та скасувати договір цесії від 29 вересня 2017 р. про відступлення права вимоги за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р. та договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 25 травня 2007 р., додатковою угодою № 2 від 13 лютого 2007 р. до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 65 від 10 серпня 2006 р.

При цьому у якості підстав цих вимог третя особа посилається на наступне:

1.На відсутність оплати між сторонами за договором факторингу.

2.Укладений договір цесії за своєю правовою природою є договором факторингу, тому не міг бути укладений із фізичною особою ОСОБА_3 .

Перший відповідач ОСОБА_3 , за всіма відзивами та письмовими заявами, поданими до суду, просив суд відмовити у задоволенні, як первісного позову, так і позову третьої особи із самостійними вимогами. При цьому його доводи зводяться до наступного:

1.Позивач не є позичальником по відношенню до ПАТ «Укрсоцбанк», а виступає іпотекодавцем (майновим поручителем) за договорами іпотеки, відтак на ці правовідносини не поширюються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» в частині наданні інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

2.Зобов`язання за основними договорами кредиту не вважаються припиненими, оскільки заборгованість не погашена ОСОБА_7 , і діють до їх повного виконання, тому посилання позивача на ч. 4 ст. 559 ЦК України є неприпустимим, оскільки ця стаття регулює підстави припинення поруки і не поширюється на правовідносини іпотеки.

3.Діючим законодавством не передбачено отримання згоди позичальника та іпотекодавців для відступлення ТОВ «ФК Інвест Кредо» своїх прав вимоги за вищевказаними договорами ОСОБА_3 , а також необхідність наявності у останнього ліцензії. Діяльність у сфері факторингу не потребує ліцензії на даний вид діяльності.

4.Умови договору про відступлення за договорами іпотеки не містить відомостей про оплатний характер і що між сторонами мало місце фінансування права відступлення.

5.Третьою особою із самостійними вимогами ОСОБА_5 поданий позов у справі № 308/2083/18 який є тотожним позову у цій справі, що є підставою для залишення позову третьої особи без розгляду.

Другий відповідач ТОВ «ФК Інвест Кредо» подав до суду заяву від 29.09.2018 року (а.с. 157 158, т. 1), за якою заперечив проти задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі. Підтвердив укладення 29 вересня 2017 року договорів із ОСОБА_3 та зазначив, що у зв`язку з укладенням правочинів претензій до останнього не має.

Третя особа ОСОБА_7 за заявою від 27.09.2018 року (а.с. 116-117, т. 1) заперечив повністю проти позовних вимог позивача. Зазначив, що вважає укладені 29 вересня 2017 року в м. Києві договори про відступлення права вимоги за кредитними та іпотечними договорами законними. Його прав за вказаними правочинами як сторони кредитного договору не було порушено.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 проголосив вступне слово, позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_5 та його представники: ОСОБА_6 та ОСОБА_2 підтримали первісний позов та свій позов третьої особи та просили суд їх задовольнити повністю.

Представник першого відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти первісного позову та позову третьої особи із самостійними вимогами, просив суд відмовити у їх задоволенні повністю.

Інші учасники справи на розгляд справи не прибули, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи були судом повідомлені належним чином, подали письмові заяви (зазначені вище) про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши присутніх у судовому засіданні, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в судовому засіданні подані сторонами докази, допитавши свідка, суд дійшов до наступних висновків.

Позивачем оспорюються чотири договори, а саме:

- договір факторингу від 29 вересня 2017 р. (а.с. 11 17, т. 1), укладений у простій письмовій формі між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо», за яким було відступлено право вимоги за договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року, додатковою угодою № 2 від 13.02.2007 року до генерального договору № 65 від 10.08.2006 року, що укладені між Акціонерно комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого в подальшому стало Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та громадянином ОСОБА_7 ;

-договір від 29 вересня 2017 року (а.с. 18 - 21, т. 1) про відступлення прав вимоги за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, Генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року, Додатковою угодою № 1 від 10.08.2006 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року та Додатковою угодою № 2 від 13.02.2007 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року, укладений у простій письмовій формі між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» та громадянином України ОСОБА_3 , за умовами якого були передані права вимоги до боржника ОСОБА_7 за договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року з додатковою угодою № 1 від 10.08.2006 року до генерального договору № 65 від 10.08.2006 року та додатковою угодою № 2 від 13.02.2007 року до генерального договору № 65 від 10.08.2006 року.

-договір передачі прав від 29 вересня 2017 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською Іриною Валентинівною за № 1451 (а.с. 22 - 24, т. 1) передачі прав за Іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим № 992, Іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 року за реєстровим № 995, Іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3751 та Іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» та громадянином України ОСОБА_3 , за умовами якого було передано останньому всі права за: іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 року; іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 року за реєстровим № 995; іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 року, іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764.

-договір цесії від 29 вересня 2017 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською Іриною Валентинівною за № 1450 (а.с. 25 - 27, т. 1), передачі прав за Іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим № 992, Іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 року за реєстровим № 995, Іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3751 та Іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764, укладений між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо», за умовами якого було передано останньому всі права за: Іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим № 992, Іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 року за реєстровим № 995, Іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3751 та Іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764.

При цьому позивач, як на підставу заявлених вимог посилається:

1. На фальсифікацію та підробку її ОСОБА_1 підписів на договорі поруки № 65/2 від 04.02.2009 року, який не є предметом розгляду у цій справі та нікчемність цього договору, внаслідок чого позивач вважає, що вона не відповідає солідарно за невиконання позичальником ОСОБА_13 зобов`язань за генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року.

2. На невідповідність кредитних договорів, договорів іпотеки та договорів поруки Закону України «Про захист прав споживачів» (проте позивачем не конкретизовано яких саме договорів) в частині: письмового повідомлення та погодження всіх дій, відсутність графіку погашення платежів.

3. На припинення договорів іпотеки та поруки у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України.

4. На матеріали інших цивільних справ: № 308/2284/13-ц, № 308/3035/13-ц, № 308/11861/14-ц, № 308/8454/16-ц, на думку позивача безпосередньо пов`язаних із цією справою та висновки у яких слід застосувати до цієї справи.

5. На змову, рейдерство та шахрайство відповідачів: ПАТ «Укрсоцбанк», ТОВ «ФК Інвест Кредо», ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , що, на думку позивача, має наслідком недійсність правочинів, внаслідок недотримання відповідачами вимог ч. 1 3, 5, 6 ст. 210 ЦК України.

6. На Відсутність у ОСОБА_3 статусу фінустанови та ліцензії на здійснення факторингових операцій та неможливість укладення ТзОВ «ФК Інвест Кредо» із ним договору відступлення права грошової вимоги.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 5 жовтня 2017р. на його адресу надійшла вимога від ОСОБА_3 про усунення порушень зобов`язання, до якої і були долучені копії вищезазначених договорів. За цією вимогою (а.с. 10, т. 1) ОСОБА_3 просив погасити прострочену заборгованість за договорами кредиту в сумі 440064,60 доларів США, в інакшому випадку він буде змушений задовольнити свої вимоги за договорами кредиту, шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку цими особами нерухоме майно, в спосіб, передбачений укладеними договорами іпотеки згідно із Законом України «Про іпотеку».

Зазначена вимога (згідно з переліком адресатів на ній) була направлена на адресу: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Позивач також посилається на Інформаційний лист Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 29.01.2016 року № 3/28/1172 з питань посвідчення договорів відступлення прав вимоги за іпотечними договорами (а.с. 30 - 31, т. 1), за яким було звернуто увагу завідувачів Київських державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу, що: «при відступленні прав вимоги зобов`язання не припиняється, не змінюється - залишається одним і тим самим; відбувається тільки заміна особи на стороні кредитодавця. Відповідна заміна відбувається і в іпотечному договорі - новий кредитодавець стає іпотекодержателем.

Таким чином, при передачі банком права вимоги за кредитним зобов`язанням іншій фінансовій установі нотаріус посвідчує договір відступлення права вимоги за іпотечним договором.

Але нотаріус не має правових підстав для посвідчення договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором на користь фізичної особи, оскільки (наголошуємо!) стаття 1054 Цивільного кодексу України не передбачає фізичну особу на стороні кредитодавця в кредитних відносинах. Отже ні фізична особа, ні юридична особа, якщо вона не є банком або іншою фінансовою установою, не можуть бути іпотекодержателями за договором іпотеки, який забезпечує виконання зобов`язання за кредитним договором.».

В обґрунтування того факту, що оспорювані правочини порушують права позивача, як власника майна, ОСОБА_1 подала суду:

-копію договору купівлі продажу квартири з відстрочкою платежу від 24.06.2005 року за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між продавцями ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та покупцями ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ;

-копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.01.2011 року станцію технічного обслуговування, автомийку та магазин за адресою: АДРЕСА_1 , з якої вбачається, що це майно належало на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 Ѕ частки та ОСОБА_5 Ѕ частки;

-копію витягу про державну реєстрацію прав від 20.01.2011 року № 28735092 на станцію технічного обслуговування, автомийку та магазин за адресою: АДРЕСА_1 , з якої вбачається, що це майно було зареєстровано на праві приватної спільної часткової власності за ОСОБА_1 Ѕ частки та ОСОБА_5 Ѕ частки;

-копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 039315 та аналогічного державного акту серії ЗК № 026122, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з якої вбачається, що ця земельна ділянка належала на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 Ѕ частки та ОСОБА_1 Ѕ частки;

-копію сертифіката відповідності № ЗК 001189 інспекції Держархбудконтролю у Закарпатській області станції технічного обслуговування, автомийки та магазину за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 905,8 м.кв. проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджена його готовність до експлуатації;

-копія довідки БТІ від 20.01.2011 року № Д-10298 про реєстрацію станції технічного обслуговування, автомийки та магазину за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 Ѕ частки та ОСОБА_5 Ѕ частки.

З наданої суду Інформації з Державного реєстру речових право на нерухоме майно від 31.08.2018 року № 136133030 вбачається, що об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:17:003:0071 площею 0,0843 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 , з 15.03.2007 року належали на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_1 по Ѕ частки у кожного, а з 05.03.2018 року їх право власності було припинене ОСОБА_3 внаслідок реєстрації права власності на своє ім`я на підставі: вимоги про усунення порушень зобов`язання, виданої 03.10.2017, яка була отримана іпотекодавцем та боржником.

Позивач також надала суду довідку Міжгірського об`єднаного УПФУ Закарпатської області від 06.09.2018 року № 334 на підтвердження того факту, що вона є пенсіонером за віком та отримує пенсію 1994,27 грн. на місяць.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що оспорювані правочини безпосередньо стосуються прав та обов`язків позивача ОСОБА_1 та третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_5 , які були власниками майна, - станції технічного обслуговування, автомийка та магазин за адресою: АДРЕСА_1 , переданого в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» в забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами, які були предметом оспорюваних правочинів, та через укладення яких майно вибуло з їх володіння внаслідок припинення права власності та його реєстрації за ОСОБА_3 . Тому як позивач, так третя особа ОСОБА_5 беззаперечно є іншими заінтересованими особами у розумінні ст. 215 ЦК України, які заперечують дійсність оспорюваних правочинів на підставах, встановлених законом, які можуть бути визнані судом недійсними саме за їх позовами.

На підтвердження фактів змови, рейдерства та шахрайства відповідачів: ПАТ «Укрсоцбанк», ТОВ «ФК Інвест Кредо», ОСОБА_7 та ОСОБА_14 позивач надала суду наступні документальні докази:

-копію ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.09.2018 року у справі № 308/9865/18, за якою було зобов`язано слідчого (посадову особу) ГУНП в Закарпатській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви (повідомлення) ОСОБА_1 від 28.08.2018 року, у відповідності до вимогст. 214 КПК України, та розпочати досудове розслідування (за заявою ОСОБА_1 про вчинення ОСОБА_17 , в складі організованої групи, пограбування, з проникненням в житло належного їй майна, зокрема викрадення 1 (одного) мільйону грн.);

-копію рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.04.2016 року у справі № 308/2284/13-ц, за яким за наслідками розгляду позовної заяви ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Закарпатського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», поданої представником позивача за довіреністю Калій С.М. до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - уточнені позовні вимоги позивача було задоволено, стягнуто з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ,на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року в розмірі 139 180 доларів США 12 центів, з яких: 134 822,81 долари США прострочена заборгованість по кредиту; 3981, 28 долар США прострочена заборгованість по відсотках; 376, 03 доларів США нараховані відсотки;

-копію ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.04.2016 року у справі № 308/2284/13-ц за якою при розгляді позовної заяви ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Закарпатського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», подану представником позивача за довіреністю Калій С.М. до ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 про стягнення в солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором, - було уточнені позовні вимоги в частині заявлених ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_8 про стягнення в солідарному порядку суми заборгованостіза кредитнимдоговором залишено без розгляду;

-копію рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.11.2016 року у справі № 308/3035/13-ц з відміткою про набуття цим рішенням законної сили із 25.01.2017 року, за яким за наслідками розгляду позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до відповідача ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, - було позовну заяву задоволено, стягнуто з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019, заборгованість по кредитному договору № 26 від 15.05.2007 року станом на 11 лютого 2013 року, в сумі 139 533,18 доларів США, з яких: прострочена заборгованість по відсотках в розмірі 2 926,96 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 13 598,97 доларів США, нараховані відсотки в розмірі - 615,95 доларів США, строкова заборгованість по кредиту в розмірі 122 391,30 доларів США;

-копію ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.08.2016 року у справі № 308/3035/13-ц, за якою в ході розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до першого відповідача ОСОБА_7 , другого відповідача ОСОБА_1 та третього відповідача ОСОБА_8 про стягнення заборгованості, - було задоволено заяву позивача та залишено без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в частині заявлених позовних вимог до другого відповідача ОСОБА_1 та третього відповідача ОСОБА_8 про стягнення заборгованості.

-копію ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.11.2016 року у справі № 308/2284/13-ц про часткове задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення витрат,пов`язанихізрозглядом справи, за якою було витрати понесені ОСОБА_1 по сплаті вартості судово почеркознавчої експертизи покладено на позивача ПАТ «Укрсоцбанк» та стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, пов`язані з проведенням Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 3 102, 72 гривні. В решті вимог заяви відмовлено.

-копію виконавчого листа від 06.04.2016 року у справі № 308/2284/13-ц, виданого 09.03.2017 року Ужгородським міськрайонним судом ОСОБА_1 на виконання вищезазначеної ухвали суду від 24.11.2016 року, яка набула законної сили 30.11.2016 року.

-копію висновку Львівського науково дослідного інституту судових експертиз від 16.01.2016 року № 4018 криміналістичної експертизи з дослідження підписів за матеріалами цивільної справи № 308/2284/13-ц за яким: підписи від імені ОСОБА_1 розташовані в графі: «Від імені Поручителя» перед підписом « ОСОБА_18 » в договорі поруки № 65/2 від 04.02.2009 року, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

-копію заяви ОСОБА_1 на ім`я голови правління ПАТ «Укрсоцбанк» від 20.08.2018 року із проханням виконати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 24.11.2016 року про перерахування коштів у розмірі 3102,72 грн., проведення перевірки стосовно довіреності на ОСОБА_19 та ОСОБА_20 та їх права на підписання договору факторингу від 29.09.2017 року, та відповіді на неї від 24.09.2018 року № 04.3-02/96-8596 про необхідність надання ОСОБА_1 реквізитів для добровільного виконання банком рішення суду та повідомленням, що вищезазначені особи є уповноваженими представниками АТ «Укрсоцбанк» і здійснюють представництво банку на підставі виданих довіреностей.

-копію заяви ОСОБА_1 від 12.10.2017 року на ім`я Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із проханням письмово повідомити про видачу виконавчих листів у справах № 308/2284/13-ц та № 308/3035/13-ц, з відповідями суду від 17.10.2017 року № 308/2284/13-ц та від 17.10.2017 року у справі № 308/3035/13-ц, що ПАТ «Укрсоцбанк» не звертався до суду із заявами про видачу виконавчих листів у цих справах;

-копію ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.03.2018 року у справі № 308/1102/18, за якою було скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СБУ в Закарпатській області Глюдзика С.М., Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР задоволено; зобов`язано старшого слідчого СБУ в Закарпатській області майора юстиції Глюдзика С.М. внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення, отриману слідчим 26.01.2018 року;

-копію витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 22018070000000023 від 19.03.2018 року про внесення відомостей за заявою ОСОБА_1 про рейдерство, шахрайство;

-копію ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.08.2018 року у справі № 308/9051/18 про задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого ГУНП в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР та зобов`язання слідчого ГУНП в Закарпатській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 08.08.2018 року про кримінальне правопорушення;

-копію ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.09.2018 року у справі № 308/9858/18 про зобов`язання слідчого (посадову особу) Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви (повідомлення) ОСОБА_1 від 01.09.2018 року, у відповідності до вимогст. 214 КПК України, та розпочати досудове розслідування (за заявою про вчинення ОСОБА_17 спільно з ОСОБА_21 та приватним нотаріусом Кузьо Г. злочину);

-копію ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.09.2018 року у справі № 308/10185/18 про задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР та зобов`язання уповноважених осіб Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області невідкладно внести відомості за заявою ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення від 04.09.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

-копію заяви ОСОБА_1 про злочин від 04.09.2018 року на ім`я Ужгородського МВ НП ГУНП у Закарпатській області;

-копію ували Закарпатського апеляційного суду від 05.11.2018 року у справі № 308/9810/18, за якою апеляційну скаргу представника власника майна було залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.08.2018, якою задоволено клопотання прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Трофіменкова О.В. про накладення арешту на майно за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1393766521101): будівлю, станцію технічного обслуговування, автомийку, магазин загальною площею 905,8 кв. м. та земельну ділянку площею 0,0843 га (кадастровий номер 2110100000:17:003:071), залишено без змін. При цьому апеляційною інстанцією було встановлено, що виходячи з зазначених у клопотанні фактичних обставин кримінальних правопорушень, які вважає встановленими слідчий, на момент звернення з клопотанням до слідчого судді він мав у своєму розпорядженні відомості, які давали підстави підозрювати, що об`єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1393766521101): будівля, станція технічного обслуговування, автомийка, магазин загальною площею 905,8 кв.м. та земельна ділянка площею 0,0843 га (кадастровий номер 2110100000:17:003:071), є об`єктом кримінально протиправних дій: шахрайства за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, пов`язаного з підробленням офіційних документів, а тому відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України: зберегли на собі сліди кримінального правопорушення і можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Ці ж відомості давали підстави припустити існування ризиків їх пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження і перешкоджання у такий спосіб кримінальному провадженню. Твердження в апеляційній скарзі про те, що право на майно, про яке йдеться в оскарженій ухвалі, перейшло до ОСОБА_3 на законних підставах, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони є предметом перевірки під час досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 91-94 КПК України;

-копію ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.2018 року у справі № 308/10591/18, за якою було задоволено заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та складається зі станції технічного обслуговування, літ. З, загальною площею 621,4 м.кв.; автомийки, літ. К, загальною площею 56,1 м.кв.; магазину, літ. Л, загальною площею 228,3 м.кв., яке належить ОСОБА_3 , та заборонено його відчуження у будь-який спосіб;

-копію витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 22018070000000023 від 21.03.2018 року за ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 382, ч. 3 ст. 185, ст. 356 КК України;

-копію витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42018071030000082 від 16.08.2018 року за ч. 2 ст. 190 КК України.;

-копію витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12017100010011553 від 05.12.2017 року за ч. 1 ст. 358 КК України.;

-копію листа ПП ОСОБА_7 від 14.03.2011 року на ім`я керуючого Закарпатської філії ПАТ «Укрсоцбанк» із проханням надати графік погашення заборгованості та відмовою погашати кредит до надання письмової відповіді на цей лист.;

-копію заяви ОСОБА_1 від 23.08.2018 року на ім`я Прокурора Закарпатської області про вчинення кримінального правопорушення;

-копію заяви ОСОБА_1 від 27.09.2018 року на ім`я Ужгородського ВП НП ГУНП в Закарпатській області та Прокурора Закарпатської області із проханням визнати ОСОБА_1 потерпілою у кримінальних провадженнях;

-копію заяви ОСОБА_1 від 16.01.2019 року на ім`я Ужгородського ВП НП ГУНП в Закарпатській області та Прокурора Закарпатської області із проханням визнати ОСОБА_1 потерпілою у кримінальних провадженнях;

-копію заяви ОСОБА_1 від 10.12.2018 року на ім`я Прокурора Закарпатської області та Генерального прокурора України про зміну органу досудового розслідування;

-копію листа Прокуратури Закарпатської області від 31.08.2018 року № 04/2/2 518 186вих18 на ім`я ОСОБА_2 із повідомлення про взяття під контроль кримінальних проваджень № 22018070000000023, № 12018070030001794, № 12018070030002113, № 42018071030000082.

-копію заяви ОСОБА_1 від 31.08.2018 року на ім`я начальника ВП НП у м. Ужгород про кіберзлочин.

Судом також було допитано у якості свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює в Ужгородському національному природному банку на посаді економіста, яка є жінкою сина позивача ОСОБА_1 , тобто близьким родичем та, як повідомила суду є зацікавленою особою у цій справі, оскільки ОСОБА_3 були порушені її права як орендаря. Свідок пояснила суду, що вона працювала на СТО на той момент, коли ОСОБА_7 брав кредит. СТО працювала на двох ФОПів ОСОБА_22 і ОСОБА_23 . ОСОБА_22 отримував прибуток у 10 15 тисяч доларів США, мав можливість платити кредит, проте не робив цього. Він здавав майно у оренду за офіційними договорами та отримував дохід близько 500 тис. грн. В той же час придбав багато майна: офіс, крани. Обслуговував автомобілі своїх родичів та кума ОСОБА_3 безкоштовно. ОСОБА_3 та боржник ОСОБА_7 є кумами. Вона вважає, що це саме вони вигадали шахрайську схему, вигнали її з будівлі, зламали майно, викрали кошти, документи. ОСОБА_7 заробляв достатньо коштів, щоб закрити кредит.

Як зазначено у ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно ч. 4, 6, 7 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Проаналізувавши всі вищезазначені рішення та подані суду документи, покази свідка ОСОБА_12 , суд дійшов до наступних висновків.

Факт відмови ПАТ «Укрсоцбанк» від солідарного стягнення боргу з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не підтверджується вищезазначеними рішеннями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.04.2016 року у справі № 308/2284/13-ц та від 10.11.2016 року у справі № 308/3035/13-ц, оскільки у цих справах позивачем було залишено без розгляду позовні вимоги щодо цих осіб відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України за письмовою заявою представника позивача, що прямо зазначено в ухвалах суду від 06.04.2016 року у справі № 308/2284/13-ц та від 10.08.2016 року у справі № 308/3035/13-ц.

Пункт 5частини 1статті 207ЦПК Україниу редакції,яка діялана часвинесення судомзазначених ухвал,передбачав,що судпостановляє ухвалупро залишеннязаяви безрозгляду,якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

При цьому частина 2 цієї ж статті передбачає, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Частина 2 статті 257 ЦПК України, у редакції, яка діє на час винесення цього рішення у справі, містить аналогічну норму, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Аналогічного висновкусуд касаційноїінстанції дійшову постановіВерховного Судувід 14.04.2020у справі№ 308/290/19(провадження№ 61-431св20,а.с.78 83,т.3) за якою було касаційну скаргу ОСОБА_12 залишено без задоволення, постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року залишено без змін. При цьому касаційною інстанцією було зазначено, що апеляційний суд встановив, що у матеріалахсправи відсутні будь-які докази, які б підтверджували надання іпотекодержателем ПАТ «Укрсоцбанк» станом на 22 вересня 2007 року письмової згоди на передачу майна в оренду (найм) предмета іпотеки. За таких обставин, апеляційний суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог.

В ході перегляду цієї справи колегія суддів відхилила аргумент касаційної скарги про те, що рішення Ужгородського міськрайонного суду від 06 квітня 2016 року в справі № 308/2284/13-ц та від 10 листопада 2016 року в справі № 308/3035/13-ц (які набрали законної сили і містяться в матеріалах цивільної справи), є належними і допустимими доказами того, що суд відмовив ПАТ «Укрсоцбанку» у солідарному стягненні (із поручителів та іпотекодавців ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ) заборгованості за кредитом отриманим позичальником ОСОБА_24 від ПАТ «Укрсоцбанку». Отже, станом на 22 вересня 2017 року строк дії договорів поруки та іпотеки завершився в 2012 році, з підстав залишення без розгляду судом вимог щодо цих осіб.

Визначення терміну «шахрайство» міститься у диспозиції статті 190 КК України - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Оскільки це кримінально каране діяння, факт шахрайства у діях відповідачів у цій справі: ПАТ «Укрсоцбанк», ТОВ «ФК Інвест Кредо», ОСОБА_7 та ОСОБА_3 повинен бути підтверджений виключно вироком суду, який суду не наданий, тому цей факт є недоведеним належними та допустимими доказами та не може бути прийнятий судом до уваги.

Слід зазначити, що вищезазначені витяги з ЄРДР, листування, ухвали слідчих суддів, надані суду представником позивача ОСОБА_2 не є належними доказами шахрайства у розумінні ч. 2 ст. 78, ч. 6 ст. 82 ЦПК України, тому не приймаються судом до уваги.

Термін «рейдерство» взагалі відсутній у діючому законодавстві України.

Вікіпедія містить наступне визначення терміну «ремйдерство(в Україні)» - вилучення майна на нібито законних підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації юридичних осіб тощо).

Рейдерфізичначиюридична особа, спеціаліст з перехоплення оперативного керівництва або власності фірми за допомогою спеціально інсценованого бізнес-конфлікту.

Рейдерство «по-українськи» здебільшого полягає у набутті сумнівними шляхами тимчасового права розпоряджатися активами та якнайшвидшим продажем цих активів пов`язаним із рейдером особам, із наступними перепродаваннями вилучених активів між пов`язаними особами, маючи на меті завадити (унеможливити) їхньому поверненню законним власникам.

Основними об`єктами рейдерів є ВАТ (відкриті акціонерні товариства) та ЗАТ (закриті акціонерні товариства), хоча під їхні атаки попадають і ТОВ (товариства з обмеженою відповідальність), що є фінансово не стабільними, та в яких існує конфлікт між власниками.

Слід зазначити, що в Україні була створена Міжвідомча комісія з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств, яка діє у відповідності до Положення про Міжвідомчу комісію з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2007 року № 257 (у редакції постанови КМУ від 27.05.2013 року № 502), до компетенції якої відноситься проведення аналізу звернень та інших документів на предмет наявності ознак порушення прав інвесторів, незаконного поглинання та захоплення підприємств, порушення земельного законодавства (п. 4 Положення).

Згідно з розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 19.03.2019 року № 155 « Про склад регіональної міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств» відповідно до статей 6, 13, 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року № 257 «Про утворення Міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств» (із змінами), у зв`язку із кадровими змінами: Додаток до розпорядження голови облдержадміністрації 23.02.2018 № 110 «Про регіональну міжвідомчу комісію з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств» викладено у новій редакції, що додається до цього розпорядження, що свідчить про той факт, що така комісія створена у Закарпатській області, проте позивач не звертався до комісії з письмовим зверненням на предмет наявності ознак порушення прав інвесторів, незаконного поглинання та захоплення підприємств, порушення земельного законодавства, відповідний висновок суду не наданий, тому у суду також відсутні документально обґрунтовані підстави вживати термін «рейдерство» по відношенню до спірних правовідносин.

Третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_5 просить суд визнати недійсним два договори з переліку вищезазначених: договір факторингу від 29 вересня 2017 р. та договір цесії від 29 вересня 2017 р. за кредитними договорами, при цьому у якості підстав цих вимог посилається на наступне:

1.На відсутність оплати між сторонами за договором факторингу.

2.Укладений договір цесії за своєю правовою природою є договором факторингу, тому не міг бути укладений із фізичною особою ОСОБА_3 .

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 вважає, що при укладенні всіх вищезазначених договорів їх сторонами не було допущено жодних порушень, тому відсутні підстави для їх визнання недійсними.

Перший відповідач ОСОБА_3 , за всіма відзивами та письмовими заявами, поданими до суду, просив суд відмовити у задоволенні, як первісного позову, так і позову третьої особи із самостійними вимогами. При цьому його доводи зводяться до наступного:

1.Позивач не є позичальником по відношенню до ПАТ «Укрсоцбанк», а виступає іпотекодавцем (майновим поручителем) за договорами іпотеки, відтак на ці правовідносини не поширюються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» в частині надання інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

2.Зобов`язання за основними договорами кредиту не вважаються припиненими, оскільки заборгованість не погашена ОСОБА_7 , і діють до їх повного виконання, тому посилання позивача на ч. 4 ст. 559 ЦК України є неприпустимим, оскільки ця стаття регулює підстави припинення поруки і не поширюється на правовідносини іпотеки.

3.Діючим законодавством не передбачено отримання згоди позичальника та іпотекодавців для відступлення ТОВ «ФК Інвест Кредо» своїх прав вимоги за вищевказаними договорами ОСОБА_3 , а також необхідність наявності у останнього ліцензії. Діяльність у сфері факторингу не потребує ліцензії на даний вид діяльності.

4.Умови договору про відступлення за договорами іпотеки не містить відомостей про оплатний характер і що між сторонами мало місце фінансування права відступлення.

5.Третьою особою із самостійними вимогами ОСОБА_5 поданий позов у справі № 308/2083/18, який є тотожним позову у цій справі, що є підставою для залишення позову третьої особи без розгляду.

Першим відповідачем ОСОБА_3 суду була надана копія позовної заяви від 28.02.2018 року вх. суду № 7042 позивача ОСОБА_5 до першого відповідача ОСОБА_3 , другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо», третього відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малаховської Ірини Валентинівни, треті особи без самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору передачі прав за іпотечним договорами.

Як вбачається з електронної системи документообігу суду Д-3 за ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.03.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 308/2083/18 за вищезазначеним позовом. На цей час розгляд цієї справи судом не завершено, рішення не прийнято.

Дійсно, п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Однак у цих справах, відсутня 100% тотожність, оскільки є різним склад учасників у справі: відповідачів та третіх осіб, відтак суд не вбачає правових підстав для залишення без розгляду позову третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_5 в частині вимоги про визнання недійсним договору передачі прав за іпотечним договорами, як того просить представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 .

Решта доводів першого відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 судом не приймаються до уваги з підстав, зазначених судом.

Представником першого відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 також подані до суду наступні судові рішення:

-копія постанови Закарпатського апеляційного суду від 12.02.2019 року у справі № 308/11861/14-ц, за якою ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.05.2018 року було залишено без змін, за якою судом першої інстанції було залучено до участі у справіза позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 про звернення стягнення, правонаступника позивача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

-копію ухвали Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі № 308/11861/14-ц, за якою було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 , яка підписана представником ОСОБА_6 , на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 травня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року за заявою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про залучення до участі у справі як правонаступника позивача ОСОБА_3 у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 про звернення стягнення.

Зазначені рішення не приймаються судом до уваги, оскільки стосуються заміни сторони правонаступником, а не визнання недійсними договорів факторингу та відступлення прав вимоги, а у цих правовідносинах склалася різна судова практика, яка не підлягає застосуванню саме до спірних правовідносин.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

По перше, що стосується доводів позивача про фальсифікацію та підробку її ОСОБА_1 підписів на договорі поруки № 65/2 від 04.02.2009 року.

Зазначений договір поруки від 04.02.2009 року № 65/2 не є предметом розгляду у цій справі, оскільки за ухвалою від 18.09.2020 року у цій справі судом було відмовлено у прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про додаткове обґрунтування позовних вимог від 04.07.2020 року (вх. № 33729 від 16.07.2020 року) в частині наступних вимог: «Визнати недійсним: - договір поруки № 65/2 від 04 лютого 2009 року укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ».

Цей договір безпосередньо не стосується предмету розгляду у цій справі, оскільки не був предметом оспорюваних правочинів.

Відтак судом ці доводи не приймаються до уваги, як і подані у їх обґрунтування докази, а саме: копія висновку Львівського науково дослідного інституту судових експертиз від 16.01.2016 року № 4018 криміналістичної експертизи з дослідження підписів за матеріалами цивільної справи № 308/2284/13-ц, за яким: підписи від імені ОСОБА_1 розташовані в графі: «Від імені Поручителя» перед підписом « ОСОБА_18 » в договорі поруки № 65/2 від 04.02.2009 року, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

По друге, що стосується доводів позивача про невідповідність кредитних договорів, договорів іпотеки та договорів поруки Закону України «Про захист прав споживачів» (проте позивачем не конкретизовано яких саме договорів) в частині: письмового повідомлення та погодження всіх дій, відсутність графіку погашення платежів.

Частина 1 статі 13 ЦПК України чітко визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суду не надано жодних доказів на підтвердження встановлення цих обставин за рішенням суду. Суду не надано для дослідження кредитних договорів, договорів іпотеки та договорів поруки, а позивачем не заявлена позовна вимога про визнання їх недійсними, відтак у суду відсутні відповідні повноваження у цій справі дослідити та надати оцінку цим договорам, як про це зазначив позивач в обґрунтування підстав позову, тому ці доводи також не приймаються судом до уваги.

По третє, що стосується доводів позивача про припинення договорів іпотеки та поруки у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Як вже зазначалося судом вище, позивачем взагалі не була заявлена вимога про припинення договорів іпотеки та поруки у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України, ці договори не були надані суду, у суду відсутні відповідні повноваження у цій справі дослідити та надати оцінку цим договорам, як про це зазначив позивач в обґрунтування підстав позову, тому ці доводи також не приймаються судом до уваги.

Позивачем також не доведено суду належними та допустимими доказами (рішенням суду), що договори іпотеки та поруки у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України припинили свою дію, відтак суд не може визнати цей факт встановленим.

По четверте, що стосується наданих позивачем суду рішень та фактів встановлених у них, судом було надано оцінку вище.

По п`яте, як вже було зазначено судом вище, факти змови, рейдерства та шахрайства відповідачів: ПАТ «Укрсоцбанк», ТзОВ «ФК Інвест Кредо», ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , що, на думку позивача, має наслідком недійсність правочинів, внаслідок недотримання відповідачами вимог ч. 1 3, 5, 6 ст. 210 ЦК України, не підтверджені суду належними та допустимими доказами, тому ці доводи також не приймаються судом до уваги.

По шосте, що стосується доводів позивача про відсутність у ОСОБА_3 статусу фінустанови та ліцензії на здійснення факторингових операцій та неможливість укладення ТОВ «ФК Інвест Кредо» із ним договору відступлення права грошової вимоги, суд зазначає наступне.

Два з оспорюваних правочинів, а саме: договір про відступлення прав від 29.09.2017 року та договір передачі прав від 29.09.2017 року були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» та громадянином України ОСОБА_3 .

Як вбачається із змісту договору від 29 вересня 2017 року про відступлення прав вимоги за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, Генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року, Додатковою угодою № 1 від 10.08.2006 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року та Додатковою угодою № 2 від 13.02.2007 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» - Цедентом та громадянином України ОСОБА_3 Цесіонарієм, у простій письмовій формі, сторони визначили цей договір, як договір цесії, проте як позивач, так і третя особа із самостійними вимогами, вважають, що це договір факторингу, проте перший відповідач вважає що цей договір був укладений на законних підставах і є договором цесії.

Тобто у цій справі, постає питання щодо розмежування договорів факторингу та цесії, а також дотримання сторонами законодавства при їх укладанні.

Відповідно до статті 1077 ЦК України (у редакції яка діяла станом на 29.09.2017 року, дату укладення між сторонами оспорюваного правочину), за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Як зазначено у статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Стаття 1080 ЦК України передбачає, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Стаття 1081 ЦК України встановлює відповідальність клієнта перед фактором, а саме: клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до статі 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

Згідно з термінологічним словником ЦЕСІЯ (лат. cessio - передача) це уступка вимоги, тобто по суті цесія є заміною кредитора у зобов`язанні, яка регламентована статтями 512 514 ЦК України.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Як зазначено у статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (статі 514 ЦК України).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18) одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Таким чином, уЦивільному кодексі України, як вбачається зі змісту його статей 512, 1077, проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

З аналізу статей 512-518 Цивільного кодексу України можна зробити такий висновок щодо суб`єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 цього Кодексу учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Разом з тим, із частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України, статті 350 Господарського кодексу України та частини п`ятої статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У статті 350 Господарського кодексу України зазначено, що фактором може бути лише банк, разом з тим, у пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 Цивільного кодексу України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Згідно з частиною першою статті 1084 Цивільного кодексу України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Також розмежуваннярозглядуваних договорівздійснюється заїх формою:правочин щодозаміни кредиторау зобов`язаннівчиняється утакій самійформі,що іправочин,на підставіякого виниклозобов`язання,право вимогиза якимпередається новомукредитору (стаття513Цивільного кодексуУкраїни).Оскільки факторингвизначено пунктом3частини першоїстатті 49Закону України«Про банкиі банківськудіяльність» кредитноюоперацією,вимоги дотакого договорувизначені устатті 6Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

У ційсправі Верховний Суддійшов висновку,що укладений між ПАТ «Мегабанк» та ТОВ «НІКІ» оспорюваний договір за своєю юридичною природою (незважаючи на його назву як договір про відступлення права вимоги) є договором факторингу. Цесія (уступка права вимоги) є одним з обов`язкових елементів відносин факторингу. Проте сама по собі назва оспорюваного у даній справі договору не змінює його правової природи.

З укладенням договору про відступлення права вимоги у генеральному договорі на здійснення кредитних операцій та кредитному договорі № 08-02/2012/ГД-08-02/2012 від 29 березня 2012 року відбулася заміна кредитодавця-банку, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на іншу юридичну особу, - ТОВ «НІКІ», яке не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка може надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.

За таких обставин та з огляду на те, що за змістом частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а оспорюваний правочин суперечить наведеним вище приписам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, то він підлягає визнанню недійсним відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.

Як зазначено у ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Слід також зазначити, що представник першого відповідача ОСОБА_4 в обґрунтування своєї позиції посилається на справу № 638/22396/14-ц та просив суд зупинити провадження у цій справі до вирішення Великою палатою Верховного Суду цієї справи, однак судом за ухвалою від 18.09.2020 року було відмовлено у такому зупиненні.

Дійсно, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень за ухвалою від 22.01.2020 року у справі № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20) Велика палата Верховного Суду призначила справу №638/22396/14-ц до розгляду Великою Палатою Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження на 21 квітня 2020 року, оскільки колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що для укладення договорів, подібних до спірного договору, покупець права вимоги не повинен обов`язково мати статус фінансової установи. Відтак, просила відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року у справі № 6-667цс15 та від 15 квітня 2015 року у справі № 6-59цс15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18), проте цієї дати справу було знято з розгляду, тобто на час розгляду цієї справи судом протилежного висновку не існує.

Судом проаналізовано вищезазначені вимоги законодавства та щодо договору факторингу від 29 вересня 2017 р. (а.с. 11 17, т. 1), суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 вересня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо», був укладений у простій письмовій формі договір факторингу.

За умовамип 1.1зазначеного договоруФактор ТОВ «ФКІнвест Кредо» зобов`язавсяпередати грошовікошти врозпорядження Клієнта ПАТ«Укрсоцбанк» заплату,а клієнтзобов`язався відступитиФакторові своїправа грошовоївимоги доборжника за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, Генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року та Додатковою угодою № 2 від 13.02.2007 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року, що укладені між Акціонерно комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого в подальшому стало Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та громадянином ОСОБА_7 .

Згідно з п. 1.3 цього ж Договору права грошової вимоги вважаються відступленим Фактору в день підписання цього Договору після тримання грошових коштів від Фактору. Додаткового оформлення відступлення прав вимоги не вимагається. Після переходу прав вимоги до Фактора останній стає кредитором по відношенню до Боржника та набуває відповідні права вимоги. Таке відступлення не потребує вчинення будь-яких додаткових дій з боку Фактора або Клієнта або підписання будь-яких документів.

Права за договорами забезпечення, вказані в п. 1.4. цього Договору, переходять по Фактора без будь-якої плати будь-якого характеру виключно у силу положень українського законодавства (п. 1.5 Договору).

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Договору загальна сума прав грошової вимоги, що відступаються відповідно до умов цього Договору, становить 11 670 994,62 грн. Фактор зобов`язаний передати в розпорядження Клієнту грошові кошти в розмірі не менше ніж 2 652 109,40 грн. без ПДВ, шляхом перерахування в день підписання цього Договору на рахунок № НОМЕР_4 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023. код ЄДРПОУ 00039019.

Клієнт також зобов`язався Передати Фактору протягом 7 (семи) календарних днів з моменту підписання Сторонами цього Договору оформлені належним чином усі наявні в кредитній справі документи, в тому числі договори, що зазначені в п. п. 1.1. та 1.4. цього Договору, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Прикінцеві положення цього договору також містять пункти 11.3 та 11.4, якими передбачено, що у разі невідповідності положень даного Договору положенням актів цивільного законодавства, вважається, ,що Сторони відступили від положень актів цивільного законодавства та врегулювали свої правовідносини на власний розсуд, при цьому правовідносини Сторін регулюються даним Договором. В разі, якщо будь-яке положення даного Договору суперечить нормативно-правовому акту та в такому акті прямо вказано про те, що Сторони не можуть відступати від його положень, то відносини Сторін регулюються таким нормативно-правовим актом. Недійсність будь-якого ч положень даного Договору не тягне за собою недійсності даного Договору в цілому. В такому випадку Сторони Договору зобов`язуються докласти всіх зусиль з тим, щоб недійсне положення було замінено іншим, найближчим за змістом законним положенням.

З урахуваннямвикладеного суддійшов висновку,що за умовами договору факторингу від 29.09.2017 року ТОВ «ФК Інвест Кредо» зобов`язалося сплатити ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти у сумі 2652 109,40 грн. Натомість, відповідно до пункту 1.2, 3.1 цього договору ПАТ «Укрсоцбанк» передало ТОВ «ФК Інвест Кредо» право грошової вимоги у загальній сумі 11 670 994,62 грн. до боржника ОСОБА_7 за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, Генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року та Додатковою угодою № 2 від 13.02.2007 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року, що укладені між Акціонерно комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого в подальшому стало Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та громадянином ОСОБА_7 .

За таких обставин ПАТ «Укрсоцбанк» (первісний кредитор) уступив грошову вимогу до ОСОБА_7 (боржника) в обмін на грошові кошти в сумі 2 652 109,40 грн., які ТОВ «ФК Інвест Кредо» (новий кредитор) зобов`язався сплатити первісному кредитору, тобто фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу.

Наведене свідчить про те, що укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ФК Інвест Кредо» оспорюваний договір за своєю юридичною природою є договором факторингу.

З наданої суду копії платіжного доручення від 29.07.2017 року № 744 також вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія Інвест Кредо» було перераховано ПАТ «Укрсоцбанк» за відступлення права вимоги згідно договору факторингу б/н від 29.09.2017 року 2652109,40 грн. (а.с. 23, т. 4, див. зворотній бік аркуша).

Представником першого відповідача надана суду копія свідоцтва Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 07.07.2015 року (а.с. 19, т. 2; а.с. 217, т. 3), виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо», ідентифікаційний код 39761587, з додатком від 07.07.2015 року, про реєстрацію як фінансової установи, у якому зазначені види фінансових послуг, які має право здійснювати фінансова компанія без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства:

-факторинг;

-надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів;

-залучення фінансових активів юридичних осіб із зобов`язанням щодо наступного їх повернення.

Суду також надана копія розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 18.05.2017 року № 1840 (а.с. 218, т. 3) «Про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) за яким було видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» (місцезнаходження: 01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, корпус Б; код за ЄДРПОУ 39761587) ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на: надання послуг з факторингу.

Слід зазначити, що у суду відсутні підстави стави під сумнів зазначені докази, суд їх приймає як належні та допустимі, оскільки зазначена інформація є загальновідомою, оприлюднена Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на своєму офіційному сайті за адресою: https://nfp.gov.ua/files/ROZPORYADGHRNYA/2017/2017-05-18/%D0%A0%D0%9A-1840.pdf, тому судом не приймаються до уваги посилання представника на той факт, що ці докази є неналежними, оскільки подані суду представником першого відповідача.

З укладенням договору факторингу від 29.09.2017 року у Договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, Генеральному договорі № 65 від 10.08.2006 року та Додатковій угоді № 2 від 13.02.2007 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року, що укладені між Акціонерно комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого в подальшому стало Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та громадянином ОСОБА_7 , відбулася заміна кредитодавця-банку, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на іншу юридичну особу, - ТОВ «ФК Інвест Кредо», яке також є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг

у розумінніЗакону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка може надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.

За таких обставин доводи позивача та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору щодо недійсності цього правочину не знайшли підтвердження у матеріалах справи, тому не приймаються судом до уваги, відтак слід відмовити у задоволенні позовної вимоги позивача про недійсність цього договору.

Судом проаналізовано вищезазначені вимоги законодавства та щодо договору від 29 вересня 2017 року (а.с. 18 - 21, т. 1) про відступлення прав вимоги, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» - Цедентом та громадянином України ОСОБА_3 Цесіонарієм, у простій письмовій формі був кладений договір про відступлення прав вимоги за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, Генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року, Додатковою угодою № 1 від 10.08.2006 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року та Додатковою угодою № 2 від 13.02.2007 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року.

Згідно з п. 1.1 цього Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент передає (відступає) Цесіонарію, а Цесіонарій набуває належні Цедентові Права Вимоги до Боржника ОСОБА_7 за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, Генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року з Додатковою угодою № 1 від 10.08.2006 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року та Додатковою угодою №2 від 13.02.2007 року до Генерального договору № 65 від 10.08,2006 року, право вимоги за якими на підставі: договору факторингу від 29.09.2017 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-кредо», були відступлені/передані Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-кредо». Сторони погодили, що до Цесіонарія переходять всі права, які належать Цеденту за Кредитними договорами (в тому числі право на донарахуваиня штрафних санкцій на умовах передбачених Кредитними договорами).

Права вимоги за Кредитними договорами визначених в 1.1 Договору оцінюються сторонами у розмірі 2678 630,50 грн. без ПДВ (п. 1.3 Договору).

Оплата Цеденту за відступлені права вимоги проводиться наступним чином: у строк до 30.09.2017 року Цесіонарій зобов`язується передати Цеденту грошові кошти у розмірі 2 678 630,50 грн. шляхом безготівково перерахування грошових коштів на рахунок Цедента. Зобов`язання Цесіонарія вважаються виконаними з моменту внесення грошових коштів в сумі, в строк і на рахунок Цедента, що зазначені в пунктах 1.3, 2.2 Договору, належним підтвердженням чого є прибутковий касовий ордер Банку, в якому відкрито рахунок Цедента. (п.2.2, 2.3 Договору).

За умовами п. 3.1.1 Договору Цедент зобов`язався протягом 7 (семи) робочих днів, з дати виконання Цесіонарієм зобов`язання по оплаті прав, що відступаються, передати за актом прийому-передачі оригінали документів, а саме: Договір невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007року, Генеральний договір № 65 від 10.08.2006, року, Додаткову угоду№ 1від 10.08.2006року доГенерального договору№ 65від 10.08.2006року таДодаткову угоду№ 2від 13.02.2007року доГенерального договору№ 65від 10.08.2006року, а також всі документи, які засвідчують права, що відступаються за Договором і інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що за умовами договору про відступлення права вимоги від 29.09.2017 року громадянин України ОСОБА_3 зобов`язався сплатити ТОВ «ФК Інвест Кредо» грошові кошти у сумі 2 678 630,50 грн., проте докази проведення такої оплати суду не надані.

Слід зазначити, що в ході розгляду справи представник відповідача ОСОБА_4 неодноразово посилався на існування такого платіжного доручення та називав його дату та номер, проте суду не подав. Відтак суд оцінює критичного його існування, також і з огляду на той факт, що відповідно до п. 2.3 Договору належним доказом оплати є прибутковий касовий ордер Банку, в якому відкрито рахунок Цедента, а не платіжне доручення, як про це повідомив представник першого відповідача.

Відповідно до пункту 1.1, 1.4 цього договору ТОВ «ФК Інвест Кредо» передало ОСОБА_3 право грошової вимоги у загальній сумі 11 670 994,62 грн. до боржника ОСОБА_7 за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, Генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року з Додатковою угодою № 1 від 10.08.2006 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року, та Додатковою угодою № 2 від 13.02.2007 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року, право вимоги за якими на підставі: договору факторингу від 29.09.2017 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», були відступлені/передані Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-кредо». Сторони погодили, що до Цесіонарія переходять всі права, які належать Цеденту за Кредитними договорами (в тому числі право на донарахування штрафних санкцій на умовах передбачених Кредитними договорами).

За таких обставин ТОВ «ФК Інвест Кредо» уступив грошову вимогу до боржника ОСОБА_7 у загальній сумі 11670994,62 грн., в обмін на грошові кошти в сумі 2 678 630,50 грн., які ОСОБА_3 зобов`язався сплатити ТОВ «ФК Інвест Кредо», тобто фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу.

Уклавши договір відступлення права вимоги за кредитними договорами ТОВ «ФК Інвестр Кредо» повинно було отримати фінансування у розмірі 2 678 630,50 грн., а ОСОБА_3 , в свою чергу, укладаючи вказаний договір набув право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається, і ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги (11670994,62 грн. 2678630,50 грн. = 8992364,12 грн.). Така різниця виразилася в отриманні ОСОБА_3 від первісного кредитора таких прав щодо боржника, які прямо передбачені п. 1.2 Договору: право вимоги сплати основних зобов`язань за кредитами; право вимоги сплати процентів за користування кредитами в розмірах, встановлених Кредитними договорами, нараховані станом на дату укладення цього Договору; право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірах, встановлених Кредитним договором, в майбутньому після укладення цього Договору по дату виконання зобов`язань в повному обсязі; право вимоги сплати неустойки (пені, штрафів) у випадку невиконання або неналежного виконання боржником умов Кредитних договорів, які виникнуть та/або може виникнути в майбутньому після укладення цього Договору, в розмірах, встановлених Кредитними договорами; право вимоги інших платежів відповідно до умов Кредитних договорів, які виникнуть та/або можуть виникнути в майбутньому після укладення цього Договору; інші права, передбачені Кредитними договорами.

Наведене свідчить про те, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» та громадянином України ОСОБА_3 оспорюваний договір за своєю юридичною природою (незважаючи на його назву як договір про відступлення права вимоги) є договором факторингу. Цесія (уступка права вимоги) є одним з обов`язкових елементів відносин факторингу. Проте сама по собі назва оспорюваного у даній справі договору не змінює його правової природи.

З укладенням договору про відступлення права вимоги у Договорі невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, Генеральному договорі № 65 від 10.08.2006 року, Додатковій угоді № 1 від 10.08.2006 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року та Додатковій угоді № 2 від 13.02.2007 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року відбулася заміна кредитодавця ТОВ «ФК Інвест Кредо», який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на іншу фізичну особу ОСОБА_3 , який не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка може надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.

За таких обставин та з огляду на те, що за змістом частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а оспорюваний правочин суперечить наведеним вище приписам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, тому позовна вимога позивача та третьої особи із самостійними вимогами в цій частині підлягає задоволенню, а цей правочин підлягає визнанню недійсним відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.

Судом проаналізовано вищезазначені вимоги законодавства та щодо договору передачі прав від 29 вересня 2017 р., посвідченого нотаріально за № 1451 (а.с. 22 - 24, т. 1) суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» - Цедентом та громадянином України ОСОБА_3 Цесіонарієм, був укладений договір передачі прав за Іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим № 992, Іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 року за реєстровим № 995, Іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3751 та Іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською Іриною Валентинівною за № 1451.

За умовами п. 1.1 цього договору Цедент передає, а Цесіонарій приймає всі права за:

-Іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим № 992, що укладений між Цедентом з однієї сторони та ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 і ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 з другої сторони, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г.Д., що укладений в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_7 за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього.

-Іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 року за реєстровим № 995, що укладений між Цедентом з однієї сторони та ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 і ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 з другої сторони, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г.Д., що укладений в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_7 за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього.

-Іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3751 що укладений між Цедентом з однієї сторони та ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 і ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 з другої сторони, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабовим О.І., що укладений в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_7 за Генеральним договором № 65 від 10.08,2006 року, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього.

-Іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764, що укладений між Цедентом з однієї сторони та ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 і ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 з другої сторони, посвідченим привітним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабовим О.І., що укладений в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_7 за Генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього.

Відповідно до п. 3.3.1 Договору Цедент зобов`язався передати Цесіонарію шляхом підписання акту приймання передачі протягом 7 (семи) днів з дня здійснення повної оплати Цесіонарієм Цеденту за Договором про відступлення прав вимоги за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, Генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року та Додатковою угодою № 2 від 13.02.2007 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року:

-Іпотечний договір № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим № 992 та додаткові угоди до нього;

-Іпотечний договір № 26/1 від 15.05.2007 року за реєстровим № 995 та додаткові угоди до нього;

-Іпотечний договір № 65 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3751 та додаткові угоди до нього;

-Іпотечний договір № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764 та додаткові угоди до нього.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що за умовами договору передачі прав від 29.09.2017 року ТОВ «ФК Інвест Кредо» уступив майнову вимогу ОСОБА_3 до боржників за: іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим № 992 та додатковими угодами до нього; іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 року за реєстровим № 995 та додатковими угодами до нього; іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3751 та додатковими угодами до нього; іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764 та додатковими угодами до нього, тобто до: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а саме згідно п. 1.2 Договору право одержати задоволення вимог за рахунок предметів іпотеки у повному обсязі переважне перед іншими кредиторами Іпотекодцвців, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до умов Договору іпотеки 1, Договору іпотеки 2, Договору іпотеки 3, Договору іпотеки 4; будь-які інші права, що існують та/або можуть виникнути в майбутньому на підставі цих договорів іпотеки. При цьому договором не передбачена оплата цесіонарія цеденту.

Зазначений договір за своєю правовою природою є договором цесії, як вірно визначили сторони договору, оскільки не передбачав оплати, і за цим договором були передані майнові права, тоді як основою ознакою договору факторингу є передача саме грошової вимоги за плату. З огляду на викладене до цього договору не можуть застосовуватися обмеження щодо суб`єктного складу. Сторонами також дотримано форми правочину.

Однак, як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 758/3453/16-ц (провадження № 61-18037св18) тлумачення абзацу 9 статті 1, статті 24 Закону України «Про іпотеку» дозволяє зробити висновок, що:

- іпотекодержателем може бути тільки особа, яка є кредитором за основним зобов`язанням. Це пов`язано з тим, що для іпотеки є характерною така властивість як слідування, оскільки іпотека слідує за основним зобов`язанням з метою його забезпечення;

- для відступлення прав за іпотечним договором необхідним є вчинення правочину в письмовій формі з нотаріальним посвідченням;

- Законом України «Про іпотеку» не передбачено існування конструкції «абстрактної» іпотеки, при якій іпотека існує поза зв`язком із забезпеченням основного зобов`язання. Тобто, законодавством не допускається такої конструкції, коли суб`єктом права вимоги за основним договором буде один суб`єкт, який набув право вимоги внаслідок відступлення, а іпотекодержателем - інший суб`єкт, адже призначенням іпотеки є забезпечення основного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки договір від 29 вересня 2017 року про відступлення прав вимоги за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, Генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року, Додатковою угодою № 1 від 10.08.2006 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року та Додатковою угодою № 2 від 13.02.2007 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» та громадянином України ОСОБА_3 суперечить наведеним вище приписам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, що є підставою для визнання його недійсним, а за цим договором від 29 вересня 2017 року передачі прав за Іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим № 992, Іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 року за реєстровим № 995, Іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3751 та Іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» та громадянином України ОСОБА_3 , були передані майнові права за іпотечними договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань за основними договорами, право вимоги за якими було передано за договором, який визнається судом недійсним, тому, цей договір також є недійсним в силу вимог Закону України «Про іпотеку», які не допускають такої конструкції, коли суб`єктом права вимоги за основним договором буде один суб`єкт, який набув право вимоги внаслідок відступлення ТОВ «ФК Інвест Кредо», а іпотекодержателем - інший суб`єкт ОСОБА_3 , адже призначенням іпотеки є забезпечення основного зобов`язання.

Відтак вимоги позивача та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору в цій частині підлягають задоволенню, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України слід визнати недійсним договір від 29 вересня 2017 року передачі прав за Іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим № 992, Іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 року за реєстровим № 995, Іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3751 та Іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» та громадянином України ОСОБА_3 Цесіонарієм, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською Іриною Валентинівною за № 1451.

Судом проаналізовано вищезазначені вимоги законодавства та щодо договору передачі прав від 29 вересня 2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською Іриною Валентинівною за № 1450 (а.с. 25 - 27, т. 1), суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 вересня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» - Цедент, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» - Цесіонарій, був укладений договір передачі прав за Іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим № 992, Іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 року за реєстровим № 995, Іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3751 та Іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською Іриною Валентинівною за № 1450.

За умовами п. 1.1 Цедент передав, а Цесіонарій прийняв всі права за:

-Іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим № 992, що укладений між Цедентом з однієї сторони та ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 і ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 з другої сторони, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г.Д., що укладений в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_7 за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього.

-Іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 року за реєстровим № 995, що укладений між Цедентом з однієї сторони та ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 і ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 з другої сторони, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г.Д., що укладений в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_7 за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього.

-Іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3751 що укладений між Цедентом з однієї сторони та ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 і ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 з другої сторони, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабовим О.І., що укладений в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_7 за Генеральним договором № 65 від 10.08,2006 року, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього.

-Іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764, що укладений між Цедентом з однієї сторони та ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 і ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 з другої сторони, посвідченим привітним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабовим О.І., що укладений в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_7 за Генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього.

Відповідно до п. 3.3.1 Договору Цедент зобов`язався передати Цесіонарію шляхом підписання акту приймання передачі протягом 7 (семи) днів з дня здійснення повної оплати Цесіонарієм Цеденту за Договором факторингу від 29 вересня 2017 року:

-Іпотечний договір № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим № 992 та додаткові угоди нього;

-Іпотечний договір № 26/1 від 15.05.2007 року за реєстровим № 995 та додаткові угоди до нього;

-Іпотечний договір № 65 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3751 та додаткові угоди до нього,

-Іпотечний договір № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764 та додаткові угоди до нього.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що за умовами договору передачі прав від 29.09.2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» уступив майнову вимогу ТОВ «ФК Інвест Кредо» до боржників за: іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим № 992 та додатковими угодами до нього; іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 року за реєстровим № 995 та додатковими угодами до нього; іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3751 та додатковими угодами до нього; іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764 та додатковими угодами до нього, тобто до: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а саме згідно п. 1.2 Договору право одержати задоволення вимог за рахунок предметів іпотеки у повному обсязі переважне перед іншими кредиторами Іпотекодавців, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до умов Договору іпотеки 1, Договору іпотеки 2, Договору іпотеки 3, Договору іпотеки 4; будь-які інші права, що існують та/або можуть виникнути в майбутньому на підставі цих договорів іпотеки.

Правова природа зазначеного договору є договір цесії, як вірно визначили сторони договору. Форма, зміст та суб`єктний склад зазначеного договору відповідає вищезазначеним вимогам закону, відтак суд не вбачає підстав для визнання зазначеного договору недійсним, як це просить позивач, тому слід відмовити у задоволенні вищезазначеної позовної вимоги, як про це просить перший відповідач.

20.10.2017 року позивач ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, тому за ухвалою від 23.10.2017 року (з урахуванням ухвали суду від 26.10.2020 року про виправлення неточностей) судом було вжито заходів забезпечення позову у справі шляхом заборони фізичній особі ОСОБА_3 вчиняти дії щодо передачі прав за Іпотечним договором № 26 від 15/05/2007 року за реєстровим № 992, Іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764 до вирішення справи по суті.

Згідно ч. 1, 7 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

З урахуванням викладеного та у зв`язку із частковим задоволенням позову саме в частині відповідача ОСОБА_3 , суд не вбачає підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом за ухвалою від 23.10.2017 року (з урахуванням ухвали суду від 26.10.2020 року про виправлення неточностей).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, а саме - двох позовних вимог за первісним позовом, суд вважає за необхідне стягнути з першого відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 витрати із сплати судового збору за подання позову у розмірі 1280,00 грн. (2/4 частини від сплаченої суми у розмірі 2560,00 грн. за 4 вимоги немайнового характеру), а також витрати із сплати судового збору за подання заяв про забезпечення позову у розмірі 337,00 грн. (2/4 частини від сплачених сум у загальному розмірі 674,00 грн.: за квитанцією від 18.10.2017 року у сумі 320,00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову від 25.10.2017 року, за квитанцією від 26.10.2018 року у сумі 354,00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову від 26.10.2018 року), всього у загальному розмірі 1617,00 грн., оскільки саме його незаконні дії призвели до укладення договорів, які визнаються судом недійсними. Решту витрат із сплати судового збору у розмірі 1617,00 грн. покласти на позивача ОСОБА_1 у зв`язку з відмовою у задоволенні двох позовних вимог через їх необґрунтованість.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, а саме однієї позовної вимоги за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне стягнути з першого відповідача ОСОБА_3 на користь третьої особи із самостійними вимогами витрати із сплати судового збору за подання позову у розмірі 704,80 грн. (від сплаченої суми у розмірі 1410,00 грн. за 2 вимоги немайнового характеру), та у розмірі 176,20 грн. (1/2 частини від сплачено суми 352,40 грн. за квитанцією від 07.11.2018 року за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 30.10.2018 року), а всього у розмірі 881,00 грн., оскільки саме його незаконні дії призвели до укладення договорів, які визнаються судом недійсними. Решту витрат із сплати судового збору у розмірі 881,40 грн. слід покласти на третю особу із самостійними вимогами ОСОБА_5 у зв`язку з відмовою у задоволенні решти позовних вимог через їх необґрунтованість.

Оскільки ОСОБА_5 зменшив позовні вимоги з трьох до двох поз0овних вимог немайнового характеру, проте судовий збір сплатив лише за дві позовні вимоги немайнового характеру, суд не вбачає підстав для повернення судового збору третій особі.

Що ж стосується відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 35000,00 грн. за рахунок позивача та третьої особи із самостійними вимогами, про яке було заявлено представником першого відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 у письмових поясненнях від 05.10.2020 року вх. № 46991 (а.с. 18 23, т. 4), то суд не вбачає для цього правових підстав з огляду на вимоги п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, тому ці витрати у розмірі 35000,00 грн. слід покласти на першого відповідача ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 13, 17,76-89, 141, 258, 263 268, 272, 273, 352,354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до першого відповідача - ОСОБА_3 , другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО», третього відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_7 про визнання недійсними договору факторингу, договору відступлення прав вимоги, договорів передачі прав за іпотечними договорами, - задовольнити частково.

Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_5 , поданої в особі уповноваженого представника ОСОБА_6 до першого відповідача - Акціонерного товариства «Альфа-Банк», другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО», третього відповідача - Цибик Івана Івановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна про визнання недійсним та скасування договору факторингу, договору цесії, договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами, - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір від 29 вересня 2017 р. про відступлення прав вимоги за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007 року, Генеральним договором № 65 від 10.08.2006 року, Додатковою угодою № 1 від 10.08.2006 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року та Додатковою угодою № 2 від 13.02.2007 року до Генерального договору № 65 від 10.08.2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест - Кредо» та громадянином України ОСОБА_3 .

Визнати недійснимдоговір передачіправ за Іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим № 992, Іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 року за реєстровим номером 995, Іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3751 та Іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест - Кредо» та громадянином України ОСОБА_3 , та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською Іриною Валентинівною 29 вересня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 1451.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_9 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , витрати із сплати судового збору у розмірі 1617,00 грн. (Одна тисяча шістсот сімнадцять гривень 00 копійок).

Решту витрат із сплати судового збору у розмірі 1617,00 грн. покласти на позивача ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_9 , на користь ОСОБА_5 , АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_10 , витрати із сплати судового збору за подання позову у розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одну гривню 00 копійок).

Решту витрат із сплати судового збору у розмірі 881,40 грн. покласти на третю особу із самостійними вимогами ОСОБА_5 .

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (витрати на правову допомогу) у розмірі 35000,00 грн. покласти на першого відповідача ОСОБА_3 .

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Дергачова

Джерело: ЄДРСР 92301159
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку