Приймаючи до уваги, що заява свідка, яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС, не відповідає вимогам, визначеним положеннями ст. 88 ГПК України, зокрема, щодо її нотаріального посвідчення, та відомостей щодо підтвердження особою, яка її підписала, про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень, судом подана заява залишається без розгляду та в якості доказу не досліджується.

У судовому засіданні 05.08.2020р. судом протокольною ухвалою було залишено без задоволення заяву від 25.06.2020р. Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА про повернення первісному позивачу відповідей на запитання від 27.05.2020р.

05 серпня 2020 року до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА надійшла заява, відповідно до якого первісний відповідач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС витрати на правничу допомогу у розмірі 72391,25 грн. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС та 34381,25 грн. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.08.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/192/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "09" вересня 2020 р. о 12:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 09.09.2020р. о 12:00.

09.09.2020р. судом було оголошено перерву на стадії вступного слова представника відповідача за первісним позовом до 16.09.2020р. о 14:00.

У зв`язку з перебуванням 16 вересня 2020р. судді Д`яченко Т.Г. у відпустці за сімейними обставинами, судове засідання, призначене у даній справі для її розгляду по суті на 16.09.2020р. о 14:00, не відбулось.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2020р. призначено розгляд справи №916/192/20 по суті на "30" вересня 2020 р. о 12:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання на 30.09.2020р. о 12:00.

30.09.2020р. до канцелярії суду від представника ТОВ „МІТРІДАТ ОДЕСА надійшла заява про перенесення судового засідання на іншу дату та продовження строку розгляду справи по суті.

30.09.2020р. судом оголошено перерву по розгляду справи по суті на 08.10.2020р. о 12:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2020р. повідомлено сторін по справі №916/192/20: Товариство з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС та Товариство з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА про судове засідання, яке відбудеться "08" жовтня 2020 р. о 12:00.

У судовому засіданні 08.10.2020 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 19.10.2020р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС та Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА за час розгляду справи, суд встановив.

Щодо первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС до Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА про стягнення збитків.

25 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС (клієнт) було укладено Договір транспортного експедирування №02/25-02 (надалі Договір), за умовами якого клієнт доручає експедитору, а експедитор в інтересах клієнта забезпечує надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, які перевозиться залежно він конкретного комбінованого транспортного ланцюга, який розробляється для перевезення кожної партії вантажу, морським (у тому числи контейнера), залізничним та автомобільним транспортом по території України, стан СНД та других держав. При цьому, на кожне перевезення вантажу, шляхом підписання Додаткової угоди до Договору відповідно до відповідної заявки клієнта, фіксуються умови перевезення, вид та найменування вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, пункти призначення та відвантаження вантажу порядок узгодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта, строки доставки вантажу, а також інші умови, які пов`язані з виконанням даного Договору, угоджені між сторонами.

На виконання договору, брокером ТОВ „Брокерське Агенство „Каяніс 27.02.2019р. була оформлена митна Декларація UA70000/2019/900588.

Як пояснює первісний позивач, на виконання зобов`язань за цим Договором, експедитор здійснив 04.03.2019р. отримання від офіційного представника СOSCO SHIPPING CO., LTD в Україні Товариства з обмеженою відповідальністю „КОСКО ШИППІНГ ЛАЙНЗ КО., ЛДТ та здійснив внутрішньо портове експедирування контейнера з вантажем, який прибув до Одеського морського торгівельного порту та був відвантажений з борта судна 02.03.2019- 03.03.2019р.

За згодою клієнта, експедитор 04.03.2019р. організував експедирування та перевезення вантажу. Клієнт просив також експедитора провести контроль за вагою брутто/нето вантажу та провести радіологічний контроль.

В цей же день, як пояснює первісний позивач, перевізник, визначений експедитором, надав під завантаження автомобіль марки DAF модель 95 XF 380, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп з реєстраційним номером НОМЕР_2 , водієм якого був ОСОБА_1 , що підтверджується видатковим ордером №0427984 від 04.03.2019р., де вказано вагу вантажу нетто 20120 (кг). Контейнер з вантажем був завантажений на автомобіль, наданий перевізником. Передача вантажу від експедитора перевізнику була оформлена Міжнародною товарно-транспортною накладною СМК №043670 від 04.03,2019р. Перевізник отримав вантаж, а водій розписався про його отримання в обумовлений договором термін.

За твердженнями первісного позивача, після прибуття вантажу до Донецької митниці ДФС, за згодою клієнта та за вимогою менеджера з логістики ТОВ „БА „Каяніс ОСОБА_2 , під митним наглядом Донецької митниці ДФС була проведена процедура попереднього фізичного (ідентифікаційного) огляду вантажу. Без заяви клієнта, але у його присутності та у присутності менеджера з логістики ТОВ „БА „Каяніс ОСОБА_2 первинна пломба №7863252 була зламана та знята водієм без присутності представників Донецької митниці ДФС. При відкритті контейнера працівниками Донецької митниці ДФС була виявлена невідповідність вантажу у контейнері та вантажу, вказаному у товаросупровідних документах, про що було складено Акт про проведення фізичного (ідентифікаційного) огляду товарів та інших предметів б/н від 05.03.2019р. Після проведення попереднього фізичного (ідентифікаційного) огляду вантажу Донецькою митницею ДФС була навішена нова пломба с відтиском „Митниця 700/156.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи Акту від 05.03.2019р. про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату, таким актом, зокрема, було зафіксовано найменування товару, що зазначено в документах лом (брухт) мідного дроту з рафінованої міді без сплавів, чистий від ізоляції та інших покриттів і сміття у кількості 20 шт., кількість вантажний місць 20, вага брутто 20120, вага нетто 20000, країни походження 156 Китай, та зафіксовано, що наявність невідома речовина сипучого вигляду коричневого кольору у мішках, та зафіксовано також, зокрема, що фактична наявність товару не відповідає заявленому у товаросупровідних документах, пакування виявленого фактичного товару не порушено. (а.с. 57-59 т.1).

За поясненнями позивача, на наступний день, 06.03.2019р. було викликано представників Торгово-Промислової Палати України у м. Маріуполь для оформлення експертизи відповідності або невідповідності вантажу заявленому товару, внаслідок чого представниками митниці було знято пломбу Донецької митниці ДФС (700/156). Після проведення огляду та проведення експертизи ТППУ, головним інспектором митного посту „Маріуполь спеціалізований Донецької митниці ДФС на контейнер CSLU 2202446 була навішена нова пломба з відтиском „Митниця 700/078.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Акту експертизи №Є-48 від 06 березня 2019 року Донецької Торгово-Промислової Палати України судом вбачається, що зазначеним Актом зафіксовано про те, що вантаж, який фактично знаходиться в контейнері №CSLU 2202446 не відповідає даним товаротранспортним документам та умовам контракту №20181112 від 29.10.2018р., додатку №1 к контракту, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС та компанією Hebei Duofeng and Export Trade Co., LTD, Китай. (а.с. 60,61, т.1).

В свою чергу, відповідно до Контракту на поставку товару з КНР №20181112 від 29.10.2019р., предметом контракту (найменування якості та характеристики) є лом мідного дроту 20000 кг. (а.с. 66-81, т.1).

Первісним позивачем було зазначено суду, що генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС Андрюховим С.Г. було прийнято рішення про повернення вантажу продавцю, який прибув за коносаментом СOSU6143619380 через невідповідність товару, вказаному у товарно-розпорядчих документах вантажу. Так, клієнтом був відправлений гарантійний лист №10/15 від 19.03.2019р. на ім`я експедитора, відповідно до якого клієнт гарантував оплатити послуги з транспортно-експедиторського обслуговування по поверненню вантажу до порту Одеського морського-торговельного пору, відповідно до умов договору. Була оформлена митна декларація режиму реекспорту вантажу згідно митних правил, Комплект митних документів було надано на пост „Маріуполь спеціалізований Донецької митниці ДФС для випуску машини для транспортування вантажу до митного посту в порту Одеського морського-торговельного пору, але, яв вказує первісний позивач, експедитор відмовився від перевезення та прийняв самостійне рішення про зупинку у наданні послуг. Менеджер з логістики ТОВ „БА «Каяніс ОСОБА_2 також без відома клієнта у квітні 2019 року скасувала митну декларацію у режимі реекспорту до настання 30 денного терміну декларації.

Таким чином, за поясненнями первісного позивача, експедитор проявив халатність приймаючи вантаж, якщо би реально зважив би контейнер на території порту, то перевезення та експедирування одразу б було припинено, оскільки вже була би очевидна різниця у вазі вантажу. За даними Коносаменту вага нетто вантажу 20 тонн, а фактична 18 тонн (Приймальний акт № 1407672 від 20.04.2019р.). Усі служби митниці, служба порту, Морський перевізник в особі Товариства з обмеженою відповідальністю „КОСКО ШИППІНГ ЛАЙНЗ КО., ЛДТ здійснили видачу вантажу без зауважень, а експедитор без зауважень прийняв до перевезення вантаж, запис щодо зауважень до вантажу до СМК не здійснював. Крім того, експедитор не записав до СМК номера пломби згідно Коносаменту. У цьому випадку, за посиланням первісного позивача, експедитор, прийняв на себе усі ризики перед клієнтом.

Також первісним позивачем було пояснено суду, що водій порушив маршрут транспортування та поїхав на транспортну автобазу м. Одеса, пояснюючи це тим, що він відвозив невстановлені документи за власним бажанням, заїзд на автобазу не входив в план перевезення клієнта, клієнт допускає, що на автобазі з пломбою могли зробити підміну. Водієм, експедитором, перевізником 04.03.2019р. прийнято до перевезення вантаж з описом згідно СМК № 043670 у кількості 20 місць, з найменуванням вантажу, з визначеною вагою, супровідними документами до вантажу (коносамент, інвойс), який наданий для перевезення у стані, що відповідає правилам перевезення. Контейнер був з опломбуванням, але про це не свідчать дані накладної СМК, також до СМК не занесені жодних зауважень та застережень стосовно вантажу, а це свідчить, що відповідність вантажу підтверджена печаткою перевізника та підписом водія, якщо у СМК вказано більше ніж одне місце у контейнері, то таке транспортування визначається вмістом у контейнері, а не тільки оболонкою контейнера. Отже, як зазначає первісний позивач, водієм також було прийнято до перевезення вантаж у кількості, визначеній товарно-транспортними документами, оскільки у накладних ним не зазначені будь-які застереження щодо невідповідності таких відомостей фактичним даним, пояснення водія щодо того, що він не був присутній при завантажені автомобіля та не був обізнаний про товар та кількість такого, який прийняв до перевезення, не підтверджені доказами.

Відповідно до п.п. 2.1.1. п. 2.1. Договору, відповідно з даним Договором експедитор зобов`язується за рахунок і плату клієнта забезпечувати ТЕО, а також організацію перевезення вантажів клієнта різними видами транспорту по території України та за її межами, а також надавати інші послуги клієнту по узгодженню сторін.

Згідно п.п. 2.1.11. п. 2.1. Договору, експедитор приймає на себе матеріальну відповідальність за збереження (втрату, пошкодження, недостачу) вантажу з моменту отримання експедитором або іншою особою, якій експедитор довірив право на отримання вантажу, вантажу до перевезення і до моменту передачі Клієнту, або іншій особі, вказаною Клієнтом, або вивантаження на СТЗ/ТС, відповідно до умов Договору та чинного законодавства України.

Згідно до п.п.2.1.12 п. 2.1. Договору, відповідальність за вантаж під час його морського перевезення несе морський перевізник, згідно з правилами і умовами даного перевізника, викладених в його коносаменті чи інших його правилах/умовах. Відповідальність експедитора визначається з урахуванням положень коносаментів, на підставі яких експедируються вантаж.

Відповідно до п.п. 2.1.14. п. 2.1. Договору, за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу, що сталася з вини експедитора, експедитор відшкодовує клієнту збитки в повному обсязі, на підставі оригінального акту незалежної експертизи про стан вантажу за участю представників Торгово-промислової штати країни вантажоодержувача, який встановлює факт настання шкоди, причини його виникнення і розмір заподіяної шкоди. Оплата послуг по незалежній експертизі відноситься на рахунок Клієнта з подальшим віднесенням вищеназваних витрат на винну сторону. Клієнт зобов`язаний надати Експедитору претензію з калькуляцією шкоди, а також інвойси на пошкоджений вантаж для підтвердження вартості вантажу. У разі відсутності таких документів претензії до розгляду не приймаються. Вантаж вважається втраченим після закінчення 60 днів з моменту закінчення терміну доставки.

Первісним позивачем було зазначено суду, що згідно рахунку від експедитора за №18268 від 27.02.2019р. здійснено оплату 45600,00 грн., з них вантажно-розвантажувальні роботи 9219,06 грн., автодоставка вантажу за маршрутом Одеський морський торгівельний порт м. Маріуполь 24734,05 грн., транспортно-експедиторські послуги 4047,39 грн.

Отже, за поясненнями первісного позивача, відповідальність експедитора за невиконання або неналежне виконання (крім розглянутого виключення) покладається на загальних основах. Оскільки зобов`язання експедитора за договором транспортної експедиції пов`язане із здійсненням ним підприємницької діяльності, вказана відповідальність засновується на початках ризику і наступає незалежно від наявності провини експедитора, єдиною обставиною, яка може служити основою звільнення експедитора від відповідальності за порушення своїх зобов`язань (якщо воно буде доведене експедитором), може служити неможливість їх виконання, що наступила внаслідок непереборної сили (п. 3 ст. 401 ГК України). До цього потрібно додати, що покладання виконання зобов`язання на третю особу також не звільняє експедитора від відповідальності перед клієнтом за невиконання або неналежне виконання договору транспортної експедиції (ст. 805 ГК України).

Первісним позивачем було зауважено суду, що документи, що є у справі, свідчать про те, що експедитор прийняв від морського перевізника без зауважень 20 місць вантажу лом мідного дроту, вага брутто - 20120 кг, однак, при передачі доставленого експедитором вантажу виявилася повна втрата цього вантажу.

Як стверджує первісний позивач, за вантажним коносаментом морського перевізника СOSCO SHIPPING CO., LTD №COSU143619380 було зазначено найменування вантажу COPPER WIRE SCRAP брухт мідного дроту в кількості 20 палетах, яких знаходиться в морському контейнері №CSLU2202446 та під пломбою J863252. Офіційний представник СOSCO SHIPPING CO., LTD в Україні Товариства з обмеженою відповідальністю „КОСКО ШИППІНГ ЛАЙНЗ КО., ЛДТ вивантажив 02.03.2019-03.03.2019 року з морського судна товар у вказаному контейнері на територію Одеського морського торгового порту. 04 березня 2019 року експедитор прийняв товар згідно коносаменту під свою відповідальність до експедирування та перевезення. Безпосереднім перевізником первісного відповідач призначив ТОВ „ТЕЛК ЮВІС (ЕДРПОУ 39811061) з водієм ОСОБА_1 . Для транспортування товару була оформлена Міжнародна Товарно-Транспортна Накладна типу СМК за №043670, згідно з умовами Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів. Зауважень та застережень перевізником та експедитором по наявності вантажу, якості вантажу, упаковці вантажу, по вазі вантажу нетто/брутто не було внесено до графи 18 СМК. При прибутті автотранспорту з вантажем в зону митного оформлення за адресою: м.Маріуполь, вул. Купріна, 10 Митний пост „Маріуполь спеціалізований Донецька Митниця ДФС Державна Фіскальна Служба України після 10 години ранку 05.03.2019 року було проведено попередній огляд вантажу під митним наглядом та при відкритті контейнеру виявилось, що товар згідно опису у коносаменті відсутній, а замість товару знаходиться речовина схожа на пісок упакована в поліпропіленові мішки.

Первісним позивачем було пояснено суду, що клієнт викликав поліцію, з метою фіксування цього випадку, інспектором митниці, клієнтом, менеджером з логістики брокерської фірми ТОВ „БА „Каяніс було оформлено Акт про невідповідність вантажу заявленому товару. Також було викликано представників Торгово-Промислової Палати України у м. Маріуполь для оформлення експертизи відповідності або не відповідності вантажу заявленому товару, року були направлені електронною поштою листи до СOSCO SHIPPING CO., LTD в Україні Товариства з обмеженою відповідальністю „КОСКО ШИППІНГ ЛАЙНЗ КО., ЛДТ, до агента Страхової компанії „РІСС (КНР) з представництвом в Одесі, проінформовано експедитора про цей випадок, а також проінформовано банк ПУМБ м. Маріуполь, прокуратуру м. Маріуполь, СБУ м.Маріуполь. З 05.03.2019 року клієнт почав нести незаплановані витрати, вантаж не був прийнятий від експедитора та перевізника, товару згідно коносаменту та СМК не опинилося у вказаному контейнері. Клієнт відмовився отримувати вантаж та почав процедуру повернення вантажу під митним контролем.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. Договору, експедитор несе відповідальність за втрату чи пошкодження вантажу та/або його упаковки, викликані діями або бездіяльністю залученим ним авто перевізників при умові належного виконання клієнтом зобов`язань, передбачених п. 3.2.6. Договору .

09.03.2019 року було відправлено ноту протесту на адресу СOSCO SHIPPING CO., LTD в Україні Товариства з обмеженою відповідальністю „КОСКО ШИППІНГ ЛАЙНЗ КО., ЛДТ, з пропозицією у зв`язку з цими обставинами прибути для огляду вантажу, але представники не прибули та відповіді на цей момент не надано.

19.03.2019р. Державним гемологічного центром України було проведено експертизу про визначення виду матеріалу вантажу, коду товару згідно з УКТВЕД, оцінку вартості вантажу та оформлена митна декларація для реекспорту вантажу, згідно ст. 190 Митного кодексу України.

Відповідно до Висновку №23423/430304-Д від 19 березня 2019р. Держаного гемологічного центру України, який наявний в матеріалах справи, судом вбачається, що завданням експертизи було визначено оцінку експертної вартості товарної партії, назва об`єкту експертизи матеріал вогнетривкий (пісок), код товару згідно УКТЗЕД: 2505100000, країна походження Китай.(а.с. 56, т.1).

Також первісним позивачем зазначалось, що клієнт здійснив оплату підприємству ТОВ „Гранд Тера Інвест у розмірі 6600,00 грн. за послуги паркування автотранспорту експедитора на території митного посту з 05.03.2019р. включно до 20.03.2019р. Клієнт витратив на митно-брокерські послуги суму, яка складає 11300,00 грн. Витрати на проведення експертизи та перекладу ТПП України становлять згідно рахунку №В-52 від 14.03.2019р. 378,00 грн., згідно рахунку №Є-00048/00 від 06.03.2019р. 3507,00 грн. Витрати на митне оформлення поза місцем розташування митного органу згідно квитанції №577214 від 06.03.2019р. становить 2245,53 грн. Витрати на експертизу товарної партії згідно рахунку №30304 від 18.03.2019р. 676,00 грн.

23.03.2019р. року на адресу СOSCO SHIPPING CO., LTD в Україні Товариства з обмеженою відповідальністю „КОСКО ШИППІНГ ЛАЙНЗ КО., ЛДТ, була відправлена Претензія за №03/35 електронною поштою з додатками.

19.04.2019р. автотранспорт експедитора з вантажем під митним контролем здійснив виїзд з території митного посту та вирушив у сторону митної зони Одеського морського торгівельного пору м, Одеса. Платежі за автопарковку з 20.03.2019 р. до 19.04.2019 р. на території митного посту експедитор здійснив самостійно.

Первісний позивач посилався на ст. 225 ГПК України та зазначав, що відповідно до її положень, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни па день винесення рішення суду.

За твердженнями первісного позивача, в разі залучення експедитором до виконання перевезення третіх осіб, та у разі, якщо такі особи, своїми діями заподіяли шкоди вантажу, або ж іншим чином заподіяли збитки клієнту (затримка у відправці, перевезенні, або розгрузці, пошкодженні або знищені вантажу тощо), експедитор несе відповідальність перед Клієнтом за такі дії, як за власні.

Первісним позивачем було вказано, що вартість Товару, що перевозився за умовами Договору, в кількості 20 метричних тонн, становила відповідно коносаменту ІІЗБ 50000,00 (п`ятдесят тисяч) доларів США 00 центів, або 1349131,40 грн., однак у зв`язку з тим, що даний товар с закордонного виробництва і ціна на нього напряму залежить від курсу долара США та біржових цін на „Лондонській біржі металів, розмір фактичних матеріальних збитків та упущеної вигоди може змінитися.

Також первісний позивач посилався на положення ст. 22 ЦК України та зазначав, що клієнт поніс такі збитки: з оплати транспортно-експедиторських послуг за договором, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС та Товариством з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА, витрати на митно-брокерські послуги згідно договору між Товариством з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС та Товариством з обмеженою відповідальністю „Брокерське агентство „Каяніс №02-2019 від 14.02.2019р., витрат на послуги з розміщення автотранспорту з вантажем на митному складі за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС та Товариством з обмеженою відповідальністю „Гранд Терра Інвест за № 0087/тс від 05.03.2019 року, оплати за проведення митного огляду, оплат за проведення висновку та експертизи Торгово-Промисловою Палатою, витрат на гемологічний висновок та інших витрат, які несе клієнт та які будуть або можуть бути пред`явлені в теперішньому та майбутньому періоді до завершення цієї справи.

Також первісний позивач посилався на положення ст. 1166 ЦК України та зазначав, що майновий збиток, який було нанесено особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, рівно як і нанесений майну фізичної або юридичної особи, неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, має бути відшкодованим в повному об`ємі. Сума вартості зниклого Товару розраховувалась, беручи до уваги вартість на момент зникнення (або викрадення).

В обґрунтування первісного позову було зазначено суду, що 24.10.2018р., між первісним позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод кольорових металів було укладено Договір купівлі-продажу №1/2117, за умовами якого первісний позивач мав за плату передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод кольорових металів брухт та відходи кольорових металів. З метою виконання означеного договору, а також з метою отримання прибутку, первісний позивач уклав контракт на поставку товару з КНР №20181112 від 29.10.2018р., в межах виконання якого первісному позивачу було надіслано товар лом мідного дроту в кількості 20 метричних тонн.

Однак, як вказує первісний позивач, у зв`язку з тим, що товар фактично не був отриманий, первісний позивач не зміг виконати свої обов`язки перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод кольорових металів, передбачені Договором купівлі-продажу №1/2117 від 24.10.2018 року, отже, не отримав прибуток від реалізації товару, Відповідно до відомостей, що містяться у вільному доступі в мережі Інтернет, стосовно вартості лому меді, було встановлено, що станом на подачу позовної заяви, вартість купівлі подібного товару складає приблизно 118 гривень за 1 кг, отже, первісний позивач мав змогу продати товар на загальну суму 2360000,00 грн. При цьому, враховуючи витрати первісного позивача, які зазначалися вище, та сплачену фактичну вартість товару, первісний позивач не отримав прибуток в розмірі 940562,07 грн., які є фактичною упущеною вигодою первісного позивача.

З урахуванням викладеного та зазначеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС направлено на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА матеріальних збитків за Договором транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019р. у розмірі 2360000,00грн., з яких 1349134,40 вартість товару, 940562,07 грн. сума упущеної вигоди та 70306,53 грн. сума вимушених збитків.

Надаючи відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС, первісним відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА було зазначено суду наступне.

Відповідно до умов пункту 1.2 Договору, клієнт доручає експедитору, а експедитор в інтересах клієнта забезпечує надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, що перевозяться, в залежності від конкретного комбінованого транспортного ланцюга, розробленого для перевезення кожної партії вантажу, морським (включаючи контейнери), залізничним і автомобільним транспортом по території України, країн СНД та інших держав.

При цьому, на кожну партію вантажу, що перевозиться, шляхом підписання додаткової угоди до договору на підставі заявки клієнта фіксуються умови поставки, вид та найменування вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, пункти призначення та відправки вантажу, порядок узгодження змін маршруту, виду транспорту та інше. Разом з цим, належним чином оформлена заявка клієнта про надання послуг з експедирування в порту та оформлення всіх необхідних документів, отримання та доставку кінцевому отримувачу вантажу, що прибув на адресу клієнта в контейнері №CSLU2202446 по коносаменту № COSU6143619380 в Одеський морський порт від клієнта на адресу експедитора не надходила, відповідна додаткова угода до договору не підписувалась.

Товариство з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА зазначає, що 27.02.2019р. року було видано довіреність №15, якою клієнт уповноважив первісного відповідача в особі директора Самаріна Н.І. на здійснення експедирування в порту та оформлення всіх необхідних документів, отримання та доставку кінцевому отримувачу вантажу, що прибув на адресу клієнта в № CSLU2202446 по коносаменту №COSU6143619380 в Одеський морський торгівельний порт. Того ж дня, первісний відповідач надав первісному позивачу рахунок на оплату від 27.02.2020 року №18268 на суму 45600,60 грн. (за вантажно-розвантажувальні роботи морського контейнеру №CSLU2202446, доставку вантажу автомобільним транспортом за маршрутом Одеський морський торгівельний порт - м. Маріуполь, транспортно-експедиторські послуги.).

За поясненнями первісного відповідача, відповідно до змісту зазначених документів вбачається, що первісним позивачем було уповноважено відповідача в рамках Договору на наступні послуги щодо Контейнеру та Вантажу: вантажно-розвантажувальні роботи у Одеському морському порту доставка Контейнеру із Вантажем кінцевому отримувачу, транспортно-експедиторські послуги, а також узгоджено ціну вказаних послуг.

Таким чином, за поясненням первісного відповідача, зважування контейнеру під час його прийняття не входило до обов`язків первісного відповідача.

Перевезення вантажу із Одеського морського порту до м. Маріуполь здійснювалось під митним контролем, при цьому, первісному відповідачу невідомо про порушення Одеською або Донецькою митницями ДФС будь-якого провадження про порушення митних правил стосовно порушення цілісності пломби на вантажі, який переміщувався під митним контролем.

Зверталась увага суду на те, що цілісність пломби вантажовідправника на контейнері по його прибутті у місце призначення була підтверджена документами, актом Донецької митниці ДФС від 05.03.2019 року та актом, складеним митним брокером первісного позивача та первісним позивачем від 05.03.2019р.

Посилаючись на положення ст. 14 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність було зазначено, що з урахуванням того, що контрольне зважування у присутності представника перевізника не проводилось, твердження первісного позивача, що первісний відповідач прийняв від морського перевізника без зауважень 20 місць вантажу лом мідного дроту, вага брутто -20 120,00 кг, а відтак первісний відповідач, як експедитор, прийняв на себе відповідальність за збереження саме цього вантажу з моменту прийняття його від морського перевізника і до видачі вантажу клієнту, є безпідставними, оскільки: контрольне зважування у присутності представника перевізника не замовлялось первісним позивачем, а тому не здійснювалось, пунктом 2.1.9 Договору виключено відповідальність первісного відповідача за кількість та/або якість вантажу та/або його пакування, доставленого в місце призначення за умови наявності непошкоджених пломб відправника, якими був опломбований технічно справний та не маючий механічних пошкоджень контейнер.

Первісний позивач у позові окремо зазначає про відсутність інформації у СМR стосовно наявності на yконтейнері пломби вантажовідправника, однак, як зазначає первісний відповідач, Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року не містить обов`язку перевізника щодо внесення застережень про опломбування контейнеру.

За посиланням первісного відповідача, матеріалами справи підтверджено, що під час доставки контейнера в місце призначення він був технічно справний, не мав механічних пошкоджень, був опломбований непошкодженими пломбами вантажовідправника, що виключає будь-яку відповідальність первісного відповідача за кількість та/або якість вантажу та/або його пакування.

Щодо неправильної (помилкової) поставки вантажу, Товариством з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА було зазначено, що первісний позивач не повідомив суд, що листом від 11.03.2019 року вантажовідправник вантажу, компанія Hebei Duofeng and Export Trade Co., LTD, Китай повідомила первісного позивача, що помилково поставила на адресу первісного позивача інший вантаж, а саме вогнетривкий пісок, що був призначений для отримувача в Іспанії, замість вантажу, вказаного в товаросупровідних документах Вантажу в контейнері № CSLU2202446 по коносаменту № COSU6143619380. Також вантажовідправник просив первісного позивача не повертати помилково поставлений вантаж, оскільки його повернення потребує значних затрат, та підтвердив, що направить на адресу первісного позивача належний товар.

Первісним позивачем було зазначено суду, що далі, листом від 19.03.2019 року вих. №03 Товариство з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС звернулось до вантажовідправника, в якому повідомило, що він відмовляється від вантажу, що прийшов по контракту від 29.10.2018 року № 20181112 у зв`язку із його невідповідністю, оскільки предмет поставки - мідний дротовий лом, а вантаж, що був поставленийвогнетривкий пісок. У вказаному листі первісний позивач також повідомив, що вантаж, який був помилково поставлений, має бути повернений на адресу вантажовідправника та просив вантажовідправника якомога скоріше повідомити про готовність прийняти помилково поставлений вантаж згідно пункту 17 контракту від 29.10.2018 року № 20181112. У листі на адресу вантажовідправника від 19.03.2019 року вих. № 03/17 первісний позивач також визнав, що контейнер було відкрито ним у присутності державного інспектора Донецької митниці ДФС, експедитора, митного брокера, експерта Торгово-промислової палати України. У вказаному листі первісний позивач також вимагав від вантажовідправника повернути 50000,00 доларів США, сплачених за вантаж, та просив відшкодувати витрати, пов`язані з отриманням невідповідного вантажу та поверненням його вантажовідправнику, що на момент звернення складало 5500,00 доларів США.

20.03.2019р. митним брокером ТОВ „БА „Каяніс за інструкцією первісного позивача була оформлена митна декларація №UA700100/2019/001080 для реекспорту вантажу. В описі товарів згідно вказаної митної декларації вказано: "Помилкова поставка. Возврат помилкової поставки згідно ст.190 МКУ". Аналогічний опис щодо помилкової поставки вантажу також зазначено в митній декларації №UA7001/00/2019/001769(додається), також поданої митним брокером первісного позивача.

За поясненнями первісного відповідача, первісний позивач фактично визнав, та це підтверджено документально, що вантажовідправником помилково поставлено вантаж, що не відповідає товаросупровідним документам, та первісним позивачем вжито заходи щодо реекспорту вантажу, а також визнав, що додаткові витрати, понесені ним у зв`язку із наведеним, виникли внаслідок порушення умов контракту від 29.10.2018 року № 20181112 з боку китайської компанії вантажовідправника.

Посилаючись на п.п. 2.1.14 Договору, первісним позивачем було зазначено суду, що відповідно до умов Договору встановлення факту настання шкоди, причини його виникнення і розміру заподіяної шкоди здійснюється на підставі оригіналу акту незалежної експертизи про стан вантажу за участю представників Торгово-промислової палати України, проте, такий акт позивачем не надано.

Крім того, первісним відповідачем було зауважено суду, що первісний позивач, з урахуванням ст. 15.1., ст. 15.2 Контракту від 29.10.201р. №20181112, мав право звернутись до страхової компанії щодо відшкодування вартості вантажу у разі втрати вантажу під час перевезення територією КНР, втрати вантажу під час морського перевезення. Звернення Позивача до страхової компанії для відшкодування вартості вантажу у межах вказаного страхового полісу ще раз підтверджує, за твердженнями первісного відповідача, що Товариство з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА не має відношення до втрати вантажу.

Зверталась увага суду та було зазначено первісним відповідачем, що матеріалами справи доведено, що контейнер із вантажем був доставлений у технічно справному стані із непошкодженими пломбами вантажовідправника, та що саме вантажовідправник помилково поставив на адресу первісного позивача інший вантаж, що був призначений для отримувача в Іспанії, замість вантажу, вказаного в товаросупровідних документах на вантаж в контейнері № CSLU2202446 по коносаменту № COSU6143619380.

Як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА оскільки первісним позивачем не доведено факту вчинення первісним відповідачем господарського правопорушення, а саме не доведено, що втрата вантажу відбулась під час виконання ним визначеного умовами Договору зобов`язання, як не доведено і сам факт втрати вантажу, відсутні підстави вважати, що поведінка (бездіяльність) Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА була протиправною та призвела до понесений первісним позивачем збитків.

Окрім того, Товариством з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС не доведено наявність вини первісного відповідача у завданні збитків Товариству з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями первісного відповідача та наслідками у вигляді збитків.

Узагальнюючи викладене Товариство з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА вважає, що первісний позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтвердили заявлені позовні вимоги та свідчили про обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА сплатити заявлену до стягнення суму збитків у розмірі 2360000,00 грн.

Надаючи відповідь на відзив на первісну позовну заяву, Товариством з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС було зазначено суду наступне.

Первісним позивачем було зазначено суду, що про неналежне виконання своїх обов`язків саме експедитором свідчить, зокрема ст. 8 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, відповідно до якої, приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць; зовнішній стан вантажу і його упаковки. Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обґрунтовані застереження у вантажній накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки. Ці застереження не мають обов`язкової сили для відправника, якщо останній не погодився бути зобов`язаним ними і не зробив про це запис у вантажній накладній.

Посилаючись на п. 2.1.11. Договору, було зазначено суду, що відповідальність експедитора за невиконання або неналежне виконання покладається на загальних основах. Оскільки зобов`язання експедитора за договором транспортної експедиції пов`язане із здійсненням ним підприємницької діяльності, вказана відповідальність засновується на початках ризику і наступає незалежно від наявності провини експедитора.

Стосовно зазначення первісним відповідачем питання щодо порядку процедури встановлення втрати вантажу, первісний позивач зазначає, що первісний відповідач посилається на те, що Акт експертизи не містить інформацію про факт втрати чи пошкодження вантажу, причини його виникнення і розмір заподіяної шкоди, а застосування в даному випадку п. 2.1.14 Договору, як спростування вимог первісного позивача недоречне, за твердженням первісного позивача, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС не доводить псування, пошкодження або недостачу вантажу, а наполягає на повній втраті вантажу, який ним було придбано у постачальника товару.

Також було зазначено суду, що безпосереднім перевізником первісний відповідач призначив ТОВ „Телк Ювіс з водієм ОСОБА_1 та для транспортування товару була оформлена Міжнародна товарно-транспортна накладна типу СМR за №043670 згідно з умовами Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів. Зауважень та застережень перевізником та експедитором по наявності вантажу, якості вантажу, упаковці вантажу, по вазі вантажу нетто/брутто не було внесено до графи 18 СМR.

Додатково було зазначено суду, що у зв`язку з тим, що товар фактично не був отриманий, первісний позивач не зміг виконати свої обов`язки перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод кольорових виробів, передбачені Договором купівлі-продажу №1/2117 від 24.10.2018 року, отже, не отримав прибуток від реалізації товару. Відповідно до відомостей, що містяться у вільному доступі в мережі Інтернет, стосовно вартості лому меді, було встановлено, що станом на подачу позовної заяви, вартість купівлі подібного товару складає приблизно 118 гривень за 1 кг. А отже, первісний позивач мав змогу продати товар на загальну суму в 2360000,00 грн.

Надаючи заперечення на відповідь на відзив на первісну позовну заяву, Товариством з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА було зазначено суду наступне.

Первісний позивач у відповіді на відзив ще раз підтверджує, що він наполягає на повній втраті вантажу. При цьому, як зазначає первісний відповідач, з невідомих причин первісний позивач заперечує проти застосування процедури встановлення факту втрати вантажу згідно пункту 2.1.14 Договору транспортного експедирування від 25 лютого 2019 року № 02/25-02. З огляду на положення Договору, встановлення факту втрати вантажу та настання шкоди, причини його виникнення і розміру заподіяної шкоди здійснюється на підставі оригіналу акту незалежної експертизи про стан вантажу за участю представників Торгово-промислової палати країни вантажоодержувача. Проте, відповідний акт первісний позивачем не надано. Натомість в матеріалах справи наявний акт експертизи від 11.03.2019 року № Е-48, складений Донецькою торгово-промисловою палатою в м.Маріуполь.

Також було зазначено суду, що первісний позивач самостійно надав митному брокеру копію листа вантажовідправника, засвідчену директором Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС, та на підставі цього просив оформити вантаж у митному режимі реекспорт, а тому твердження первісного позивача про його сумніві щодо існування вказаного листа є очевидною спробою приховування фактів та обґрунтування його завідомо безпідставного позову.

Також первісним відповідачем надавались заперечення щодо заявлених первісним позивачем до стягнення упущеної вигоди та щодо заявленої первісним позивачем до стягнення вартості вантажу.

Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА до Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС про стягнення заборгованості.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА було зазначено суду наступне.

25 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА та Товариством з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС було укладено Договір транспортного експедирування № 02/25-02, відповідно до пункту 1.2 якого клієнт доручає експедитору, а експедитор в інтересах клієнта забезпечує надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, що перевозяться, в залежності від конкретного комбінованого транспортного ланцюга, розробленого для перевезення кожної партії вантажу, морським (включаючи контейнери), залізничним і автомобільним транспортом по території України, країн СНД та інших держав.

Відповідно до положень розділу 2 Договору, експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Умовами пунктів 4.1, 4.2 Договору передбачено, що послуги експедитора оплачуються клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів на підставі рахунку, наданого експедитором.

27 лютого 2019 року сторонами досягнуто згоди про надання клієнту в рамках Договору послуг з експедирування в порту та оформлення всіх необхідних документів, отримання та доставку кінцевому отримувачу вантажу, що прибув на адресу клієнта в контейнері № CSLU2202446 по коносаменту № COSU6143619380 в Одеський морський торгівельний порт, про що клієнтом було видано довіреність № 15, якою клієнт уповноважив експедитора в особі директора Самаріної Н.І. на вчинення вищевказаних дій.

27 лютого 2019 року на виконання досягнутої згоди з надання транспортно- експедиторських послуг, експедитор надав клієнту рахунок на оплату від 27 лютого 2019 року № 18268 на суму 45600,60 грн. (за вантажно-розвантажувальні роботи морського контейнеру №CSLU2202446, доставку вантажу автомобільним транспортом за маршрутом Одеський морський торгівельний порт - м. Маріуполь, транспортно-експедиторські послуги). Рахунок оплачений клієнтом 05 березня 2019 року.

Далі, на виконання договору брокером ТОВ „Брокерське агентство „Каяніс 27 лютого 2019 року була оформлена митна декларація UA700000/2019/900588. За вантажним коносаментом морського перевізника та експедитора СOSCO SHIPPING CO., LTD в Україні Товариства з обмеженою відповідальністю „КОСКО ШИППІНГ ЛАЙНЗ КО., ЛДТ, в якому було зазначено найменування вантажу: брухт мідного дроту, далі - товар, в кількості 20,00 тон на 20 піддонах в морському контейнері № CSLU2202446 під пломбою № J1863252, СOSCO SHIPPING CO., LTD в Україні Товариство з обмеженою відповідальністю „КОСКО ШИППІНГ ЛАЙНЗ КО., ЛДТ вивантажило з морського судна товар у вказаному контейнері на території Одеського морського торгового порту з 02 березня 2019 року по 03 березня 2019 року.

На виконання зобов`язань за договором, експедитор здійснив отримання та експедирування контейнера з вантажем, який прибув до Одеського морського порту та був відвантажений з борта судна 04 березня 2019 року. За згодою клієнта експедитор 04 березня 2019 року організував перевезення вантажу перевізником ТОВ „Текл Ювіс.

В цей же день перевізник надав під завантаження автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_3 та причіп з реєстраційним номером НОМЕР_4 , водієм якого був ОСОБА_1 , що підтверджується видатковим ордером від 04 березня 2019 року №0427984. Контейнер з вантажем був завантажений на автомобіль, наданий перевізником. Передача вантажу перевізнику була оформлена міжнародною товарно-транспортною накладною СМR від 04 березня 2019 року № 043670. Водій отримав вантаж та розписався про його отримання в обумовлений договором термін. З метою здійснення митного оформлення вантажу клієнт супроводжував водія з моменту виїзду з Одеського морського торговельного порту і до пункту призначення - Донецької митниці ДФС. Впродовж всієї дороги водій та клієнт не зупинялися та чітко дотримувалися маршруту.

Після прибуття вантажу до Одеської митниці ДФС за згодою клієнта та за вимогою менеджера логістики ТОВ „БА „Каяніс ОСОБА_2 під митним наглядом Донецької митниці ДФС був проведений попередній фізичний (ідентифікаційний) огляд вантажу, внаслідок чого за заявою клієнта первинна пломба № J1863252 була знята представниками Донецької митниці ДФС

Як зазначає зустрічний позивач, при відкритті контейнера працівниками Донецької митниці ДФС була виявлена невідповідність вантажу у контейнері та вантажу, вказаному у товаросупровідних документах, про що було складено Акт про проведення фізичного (ідентифікаційного) огляду товарів та інших предметів б/н від 05 березня 2019 року та акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату б/н від 05 березня 2019 року.

На наступний день, 06 березня 2019 року було викликано представників Торгово- Промислової Палати України у м. Маріуполь для оформлення експертизи відповідності або невідповідності вантажу заявленому товару, внаслідок чого представниками ТПП було знято пломбу Донецької митниці ДФС (700/156). Після проведення огляду головним інспектором митного посту „Маріуполь спеціалізований Донецької митниці ДФС - Ігнатушиним А.А. на контейнер CSLU 2202446 була навішена пломба з відтиском „Митниця 700/078. За результатами експертизи відділенням Донецької Торгово-промислової палати в м. Маріуполь складено акт експертизи від 11 березня 2019 року №Е-48.

15 березня 2019 року продавець вантажу повідомила клієнта, що у відповідності до умов контракту від 29 жовтня 2018 року № 20181112, додатку до цього договору від 29 жовтня 2019 року № 1, коносамент № COSU6143619380 продавець зобов`язався здійснити поставку мідний дротовий брухт в кількості 20 тон нетто, 20 піддонів в морському контейнері № CSLU 2202446, але замість цього вантажу помилково був відправлений інший вантаж (вогнетривкі матеріали), що призначався для отримувача у Іспанії. У вищенаведеному листі продавець вказував на необхідність залишити даний товар у власності клієнта, та окремо зазначив, що первинний вантаж - лом мідної проволоки буде повторно відправлено.

19 березня 2019 року клієнт направив на адресу продавця повідомлення про відмову в прийнятті вантажу, що прибув від продавця вантажу, по контракту від 29 жовтня 2018 року № 20181112 (коносаменті COSU6143619380, контейнер № CSLU2202446) у зв`язку з його невідповідністю товаросупровідним документам.

Того ж дня, клієнтом був відправлений гарантійний лист №10/15 на ім`я експедитора, відповідно до якого клієнт гарантував оплатити послуги з транспортно-експедиторського обслуговування помилково відправленого вантажу відповідно до умов договору. Але у зв`язку з тим, що компанія відправник не надала підтвердження на отримання невідповідного товару (та клієнтом також не було надано відповідного підтвердження), лінійний агент-компанія СOSCO SHIPPING CO., LTD відмовилась приймати контейнер до перевезення, про що було зазначено в листі від 20 березня 2019 року вих. № 13/1, що був направлений експедитором на адресу клієнта.

У зв`язку з невиїздом автомобіля із зони митного контролю та не перетином державного кордону, ТОВ „БА „Каяніс звернулось до Донецької митниці ДФС з листом про зменшення строку визнання недійсної митної декларації від 20 березня 2019 року № UA 700100/2019/001080 та визнання її недійсною.

На підставі чого Донецькою митницею ДФС були внесені відомості до ЄАІС та визнано недійсною митну декларацію UА 700100/2019/001080 від 20 березня 2019 року. Після скасування митною декларації, експедитор неодноразово пропонував клієнту варіанти розвитку подій, однак, клієнт не відповідав на звернення експедитора. 19 квітня 2019 року повторно була оформлена митна декларація № UА 700100/2019/001769 на реекспорт вантажу.

Листом б/н від 19 квітня 2019 року експедитор повідомив ТОВ „Гранд Терра Інвест, що в зоні митного контролю за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Купріна, 10 знаходиться автомобіль реєстраційний номер НОМЕР_3 та причіп з реєстраційним номером НОМЕР_4 , що здійснює перевезення вантажу: вогнетривкий пісок в контейнері № CSLU2202446. Вантаж належить Товариству з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС, з якою ТОВ „Гранд Терра Інвест 05 березня 2019 року укладено договір на послуги з розміщення автотранспорту та вантажу в зоні митного контролю на митному складі. На підставі чого, експедитор просив ТОВ „Гранд Терра Інвест повідомити суму, необхідну до сплати. У відповідь ТОВ „Гранд Терра Інвест повідомило, що час знаходження автотранспортного засобу з вантажем без здійснення оплати становить 30 календарних днів (з 20 березня 2019 року по 19 квітня 2019 року включно). З урахуванням знижки 30% сума, що підлягає сплаті склала 8190,00 грн. (рахунок на оплату від 19 квітня 2019 року № 699).

Експедитор здійснив оплату вказаних послуг в інтересах клієнта в повному обсязі (платіжне доручення від 19 квітня 2019 року № 5297).

19 квітня 2019 року автотранспорт з вантажем в контейнері, опломбованим пломбою №700/78, виїхав з зони митного контролю на території ТОВ „Гранд Терра Інвест за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Купріна, 10. Перед заїздом в Одеський морський порт контейнер було додатково опломбовано пломбою № 0264593. На підставі приймального акту від 20 квітня 2019 року № 1407672 контейнер з вантажем передано на зберігання до контейнерного терміналу ТОВ «Бруклін Київ Порт» Одеського міського порту. В подальшому звернення або вказівки щодо вантажу з боку клієнта на адресу експедитора не надходило. Неналежне виконання компанією продавцем вимог контракту від 29 жовтня 2018 року № 20181112, додатку до цього договору від 29 жовтня 2019 року № 1, коносаменту №COSU6143619380 та поставка товару, що не відповідає товаросупровідним документам, призвело до понаднормового використання автотранспорту та морського контейнеру.

У зв`язку з вищенаведеним, на виконання вимог пункту 2.1.3 Договору, експедитор самостійно оплатив послуги третіх осіб: термінальні послуги (надання території для паркування одного автотранспортного засобу в місці прибуття з 20 березня 2019 року по 19 квітня 2019 року); транспортні послуги з перевезення вантажу; понаднормове використання автотранспорту CSLU2202446; понаднормове використання контейнера CSLU2202446; послуги судноплавної контейнерної лінії.

З метою відшкодування клієнтом вказаних витрат експедитора, на адресу клієнта були надіслані: Акт надання послуг від 08 травня 2019 року № 486, вартість наданих експедитором послуг в сумі 8190,00 грн. (з врахуванням ПДВ); Акт надання послуг від 14 травня 2019 року № 498, вартість наданих експедитором послуг в сумі 108184,54 грн. (з врахуванням ПДВ); рахунок на оплату від 08 травня 2019 року № 21007 на суму 8190,00 грн. (за термінальні послуги С8И32202446), рахунок на оплату від 14 травня 2019 року за №21236 на суму 108184,54 грн. (за понаднормове використання автотранспорту CSLU2202446, понаднормове використання контейнера CSLU2202446).

Зустрічним позивачем було зазначено суду, що вищевказані рахунки та акти надання послуг були отримані клієнтом 18 травня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 874500073281 з відміткою про отримання поштового відправлення.

Заборгованість за рахунком на оплату від 08 травня 2019 року № 21007 (за термінальні послуги CSLU2202446) складає 8190,00 грн. та заборгованість за рахунком на оплату від 14 травня 2019 року за №21236 (за понаднормове використання автотранспорту CSLU2202446, понаднормове використання контейнера CSLU2202446) складає 108184,54грн. Рахунки на оплату (від 08 травня 2019 року № 21007 та від 14 травня 2019 року № 21236) отримані клієнтом 18 травня 2019 року, тому, строк оплати за цими рахунками сплинув 21 травня 2019 року.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, послуги експедитора сплачуються клієнтом на умовах 100% передоплати на підставі наданого експедитором рахунку в строк, передбачений пунктом 4.2 цього договору. В разі виникнення у експедитора додаткових витрат, оплати штрафів та проведення інших платежів в інтересах клієнта та пов`язаних з виконанням цього договору, експедитор надає клієнту додатковий рахунок, що підлягає оплаті в строк, передбачений пунктом 4.2 цього договору.

Клієнт оплачує рахунки експедитора впродовж трьох банківських днів з дня отримання рахунку (пункт 4.2 договору).

Відповідно до пункту 3.2.7 Договору, клієнт несе відповідальність перед експедитором за користування контейнерним та іншим обладнанням понад встановлений строк (демередж або детеншн) відповідно до умов, встановлених судноплавною лінією, у власності якої перебуває таке обладнання.

Пунктом 3.2.10 Договору передбачено, що у випадку відмови клієнта від вантажу, що надійшов на його адресу, клієнт сплачує всі фактичні витрати, понесені експедитором, його субпідрядниками, морськими перевізниками, вартість простою транспортних засобів, демередж або детеншн судноплавної контейнерної лінії - власника контейнерного обладнання, а також витрати необхідні для повернення вантажу його відправнику або клієнту для видалення/утилізації вантажу.

Вартість простою автомобіля НОМЕР_1 / НОМЕР_5 складає 60385,00 грн. з ПДВ (акт надання послуг від 20 квітня 2019 року № 859, платіжне доручення від 10 травня 2019 року № 5531). Вартість демереджу (понаднормового використання контейнеру) на користь судноплавної лінії за період 17.03.2019-17.04.2019 складає 43082,48 грн. з ПДВ та за період 18.04.2019 - 20.04.2019 складає 4717,06 грн. з ПДВ, разом 47799,54 грн. з ПДВ (акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 15 травня 2019 року № 5898, акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 15 травня 2019 року № 5899, платіжне доручення від 15 травня 2019 року № 5596).

Отже, за твердженнями зустрічного позивача, експедитор на виконання умов договору надав обумовлені в ньому послуги відповідачу на загальну суму 116374,54 грн., що підтверджується відповідними доказами, доданими до зустрічного позову.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати, клієнт виплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну день порушення строку оплати.

З урахуванням викладеного, зустрічним відповідачем було здійснено нарахування пені на суму боргу 8190,00 грн. за період з 21.05.2019р. по 20.11.2019р. 1387,81 грн. пені та на суму боргу 108184,54 грн. за період з 21.05.2019р. по 20.11.2019р. 18332,09 грн. пені.

Також, зустрічним відповідачем, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, було здійснено нарахування 3% річних на суму боргу 8190,00 грн. за період з 21.05.2019р. по 27.02.2020р. 190,39 грн. 3% річних та на суму боргу 108184,54 грн. за період з 21.05.2019р. 27.02.2020р. 2514,99 грн. 3% річних.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС прийнятих на себе грошових зобов`язань за умовами Договору транспортного експедирування від 25 лютого 2019 року №02/25-02 та направлено на стягнення заборгованості у загальному розмірі 138799,82 грн.

Зустрічним відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС, за час розгляду справи, не було використаного свого процесуального права на подання відзиву на заявлені зустрічні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС заборгованості у загальному розмірі 138799,82 грн.

Приймаючи до уваги, зазначене та враховуючи неподання Товариством з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС письмового відзиву на заявлені зустрічні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА, суд вважає за можливе розглянути зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА за наявними в матеріалах справи документами, відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

05 серпня 2020 року до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА надійшла заява, відповідно до якої первісний відповідач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС витрати на правничу допомогу у розмірі 72391,25 грн. за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС та 34381,25 грн. за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 80 Господарського процесуального кодексу України, первісний відповідач просив суд долучити до матеріалів справи наступні документи, в підтвердження понесених витрат: Детальний опис робіт (наданих послуг), наданих Адвокатським об`єднанням „К.С.К. Партнер при розгляді справи № 916/192/20 від 04.08.2020 року, рахунок на оплату від 26.02.2020 року, рахунок на оплату від 14.04.2020 року, рахунок на оплату від 25.06.2020 року, рахунок на оплату від 31.07.2020 року, Акт наданих послуг (виконання робіт) від 26.02.2020 року, Акт наданих послуг (виконання робіт) від 14.04.2020 року, Акт наданих послуг виконання робіт) від 25.06.2020 року, Акт наданих послуг виконання робіт) від 31.07.2020 року, платіжне доручення №726 від 27.02.2020 року, платіжне доручення №1259 від 15.04.2020 року, платіжне доручення №2127 від 01.07.2020 року, платіжне доручення №2496 від 31.07.2020 року.

З урахуванням наведеного Товариство з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) в загальному розмірі 106772,50 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС та Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА, як експедитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС, як клієнтом, виникли на підставі укладеного між ними 25 лютого 2019 року Договору транспортного експедирування №02/25-02.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

В рамках вказаного Договору первісним відповідачем було надано, а первісним позивачем прийнято послуги з експедирування вантажу, що прибув на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС в контейнері № CSLU2202446 по коносаменту № COSU6143619380 в Одеський морський торговельний порт.

Відповідно до даних Коносаменту із порту Тяньцзінь (Хінганг), Китайська Народна Республіка до Одеського морського порту суднохідною лінією СOSCO SHIPPING CO., LTD було перевезено контейнері № CSLU2202446 із вантажем - лом мідного дроту (в кількості 20120 кілограм.

Вантажовідправник зазначеного вантажу - компанія Hebei Duofeng Import And Export Trade CO LTD (Китайська Народна Республіка), вантажоотримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС.

Контейнер № CSLU2202446 був опломбований пломбою вантажовідправника №J 1863252, про що міститься відповідна інформації в Коносаменті.

03 березня 2019 року контейнер № CSLU2202446 було доставлено до Одеського морського порту та 04 березня 2019 року перевізником, Товариством з обмеженою відповідальністю „Телк Ювіс прийнято до перевезення контейнер № CSLU2202446 із вантажем у Одеському морському порту.

Як з`ясовано судом, Одеською митницею ДФС контейнер № CSLU2202446 із вантажем за заявкою митного брокера Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС, Товариства з обмеженою відповідальністю „БА „Каяніс, поставлено під митний контроль із місцем прибуття (призначення) для цілей митного оформлення - Донецька область, м. Маріуполь, вул. Купріна, 10, а перевізником видано міжнародну автомобільну накладну CMR.

У період з 04.03.2019 року по 05.03.2019 року контейнер № CSLU2202446 із вантажем було перевезено Товариством з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА із Одеського морського порту до пункту призначення - м. Маріуполь, вул. Купріна, 10, та вантаж знаходився під митним контролем, про що наявна відмітка Одеської митниці ДФС на CMR.

Як встановлено судом, 05 березня 2019 року контейнер № CSLU2202446 був оглянутий співробітниками Донецької митниці ДФС, про що було складено акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату б/н від 05.03.2019 року.

У пункті пп.4 пункту 10 Акту про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату б/н від 05.03.2019 року митницею зазначено, що: номер пломби відповідає заявленому у супровідних документах (к/с № COSU6143619380).

З урахуванням зазначеного, митницею було підтверджено цілісність пломби вантажовідправника № J863252 на момент доставки контейнера № CSLU2202446 в місце призначення.

При огляді контейнера № CSLU2202446 співробітниками Донецької митниці ДФС була виявлена невідповідність вантажу у Контейнері - вантажу, вказаному у товаросупровідних документах. Після проведення попереднього фізичного (ідентифікаційного) огляду вантажу Донецькою митницею ДФС була навішена нова пломба із відтиском „Митниця 700/156.

06 березня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС було викликано представників Донецької Торгово-промислової палати України у м. Маріуполь для проведення експертизи відповідності або невідповідності вантажу заявленому у товаросупровідних документах товару.

За результатами експертизи, відділенням Донецької Торгово-промислової палати в м.Маріуполь складено акт експертизи від 11.03/2019 року № Е-48 (9-48).

Судом встановлено, що згідно лабораторних досліджень Державного гемологічного центру України (висновок від 19.03.2019 року № 23423/430304-Д) зазначено, що в № CSLU2202446 знаходиться вантаж - матеріал вогнетривкий (пісок), код ТН ЗЕД: 2505 10 00 00, замість зазначеного - лом мідного дроту.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами Договору, п. 1.2. Договору сторонами було узгоджено, що за умовами Договору клієнт доручає експедитору, а експедитор в інтересах клієнта забезпечує надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, які перевозиться залежно він конкретного комбінованого транспортного ланцюга, який розробляється для перевезення кожної партії вантажу, морським (у тому числи контейнера), залізничним та автомобільним транспортом по території України, стан СНД та других держав.

А також в даному пункті Договору визначено, що при цьому, на кожне перевезення вантажу, шляхом підписання Додаткової угоди до Договору відповідно до відповідної заявки клієнта, фіксуються умови перевезення, вид та найменування вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, пункти призначення та відвантаження вантажу порядок узгодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта, строки доставки вантажу, а також інші умови, які пов`язані з виконанням даного Договору, угоджені між сторонами.

Проте, обумовлена п. 1.2. Договору заявка клієнта, тобто Товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС до первісного відповідача не надходила та як вбачається судом, відповідна додаткова угода також між сторонами укладена не була.

Матеріали справи містять довіреність №15, якою Товариство з обмеженою відповідальністю „НАФТОВА КОМПАНІЯ „НАФТОТРАНС уповноважило Товариство з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА на здійснення експедирування в порту та оформлення всіх необхідних документів, отримання та доставку кінцевому отримувачу вантажу, що прибув на адресу клієнта в контейнері № CSLU2202446.

Відповідно до п. 2.1.9. Договору передбачено, що експедитор не несе відповідальність за кількість та/або якість вантажу та/або його пакування, доставленого в місце призначення за умови наявності непошкоджених пломб відправника, якими був опломбований технічно справний та не маючий механічних пошкоджень контейнер.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність, експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

З урахуванням зазначеного, судом приймаються до уваги твердження первісного відповідача, що контрольне зважування у присутності представника перевізника не проводилось, у зв`язку з чим судом критично оцінюється твердження первісного позивача, що Товариством з обмеженою відповідальністю „МІТРІДАТ ОДЕСА було прийнято від морського перевізника без зауважень 20 місць вантажу - лом мідного дроту, вага брутто -20 120,00 кг.

Відповідно до п. 13.3. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, вантажі, які прибули у непошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) та з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажів і кількості вантажних місць.

Варто зазначити, що за час розгляду справи первісним позивачем не було доведено суду та підтверджено належними доказами, що під час доставки контейнера в місце призначення він був технічно несправний, мав механічні пошкодження або була пошкоджена пломба вантажовідправника.

Окремо варто зазначити, що за час розгляду справи судом було з`ясовано наступні обставини.

Відповідно до Листа від 19.03.2019р. вих. №03 вбачається, що первісний позивач звертався на адресу вантажовідправника та зазначав у такому листі про відмову від вантажу, що прийшов по контракту від 29.10.2018 року № 20181112 (контейнер № CSLU2202446 по коносаменту № COSU6143619380), у зв`язку з його невідповідністю. У зазначеному листі первісним позивачем було повідомлено, що вантаж, який був помилково поставлений, має бути повернений на адресу вантажовідправника та просив вантажовідправника повідомити про готовність прийняти помилково поставлений вантаж згідно пункту 17 контракту від 29.10.2018 року № 20181112.(а.с. 95, т.1).