ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/11901/20

Пров. №3/766/5586/20

12 жовтня 2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді: Корольчук Н.В.

за участю:

секретаря: Філіпенко І.О.

прокурора: Зубкова В.С.

особи, яка

притягається до відповідальності: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1ст.172-6КУпАП, щодо:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кіровоград, громадянини України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення правопорушення працював старшим слідчим 1 відділення слідчого відділу Головного управління СБУ України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсоні), -

встановив:

В протоколі №130-08/05/20 від 27.07.2020 року, складеного стосовно ОСОБА_1 зазначено, що, обіймаючи посаду старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу Головного управління СБУ України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсоні), несвоєчасно, 28.05.2020 року, без поважних причин, подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, раніше не поданими деклараціями (декларація перед звільненням), хоча мав би подати її не пізніше 00-00 год. 09.04.2020 року, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, разом з цим не заперечив, що декларацію, про яку йдеться мова в складеному стосовно нього протоколі, подав 28.05.2020 року. Вказав, що з роз`яснень, розміщених на офіційному сайті НАЗК, йому стало відомо, що у зв`язку із пандемією короновірусу було продовжено до 1 червня 2020 року термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення. Цю ж інформацію йому підтвердив і співробітник НАЗК, коли він зателефонував на гарячу лінію НАЗК. Тому порушення строку подання декларації не вбачає. Крім того зазначив, що подання ним декларації 28.05.2020 року було викликано тим, що оскільки, працюючи в м. Херсоні, не мав рахунку в Приватбанку та переїхав до іншого міста на постійне місце проживання (до м. Кропивницький), через карантинні обмеженнями в роботі банківських установ не мав можливості раніше звернутися до установи банку для відкриття рахунку, що є передумовою отримання електронного цифрового підпису для заповнення декларації.

Прокурор Зубков В. С. в судовому засіданні підтримав складений протокол з викладених у ньому підстав та просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 зібрані, додані до протоколу та надані суду наступні документи, які були досліджені у судовому засіданні:

- повідомлення Головного управління СБУ на адресу НАЗК про факт неподання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 30.04.2020 р за вих. №9/5352;

- роздруківка відомостей про сертифікат на ім`я ОСОБА_1 (видавник АТКБ «Приватбанк», дата реєстрації 28.05.2020 року, дата закінчення строку дії - 28.05.2021 року);

- роздруківка декларації на ім`я ОСОБА_1 перед звільненням за період 01.01.2020 року по 31.03.2020 року;

- послідовність дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинив ОСОБА_1 , за період з 01.01.2020 року по 06.07.2020 року;

- копія посадової інструкція головного спеціаліста відділу з питань запобігання корупції Управління внутрішнього контролю НАЗК;

- копія положення про відділ запобігання корупції Управління внутрішнього контролю;

- витяг з наказу №55-ОС/дск від 12.03.2020 року про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу;

- витяг з наказу №51-ос від 21.03.2019 року про призначення ОСОБА_1 на посаду старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу Головного управління СБУ України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсоні);

- повідомлення НАЗК на адресу ОСОБА_1 про факт несвоєчасного подання декларації від 23.07.2020 року №132-08/34503/20 та необхідність з`явитися у зв`язку з цим до НАЗК;

- довідка щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.09.2019 по 30.04.2020 року;

- листок співбесіди від 30.01.2020 року помічника начальника Головного управління господарської діяльності начальника сектору ГУ СБ України в АР Крим (з дислокацією в м. Херсон) з ОСОБА_1 ;

- ксерокопія паспорта ОСОБА_1 та довідки про присвоєння йому ідентифікаційного номеру;

- пояснення ОСОБА_1 від 27.07.2020 року на адресу НАЗК з додатками;

- повідомлення НАЗК на адресу ОСОБА_1 про факт несвоєчасного подання декларації №130-12/16144/20 від 05.05.2020 року;

- наказ голови НАЗК «Про визначення уповноважених осіб НАЗК» №169/20 від 04.05.2020 року з переліком;

- службова записка щодо функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у період з 01.01.2020 року по 01.06.2020 року;

- роздруківка декларації на ім`я ОСОБА_1 перед звільненням за період 01.01.2020 року по 31.03.2020 року з інформацією про дату та час подання 28.05.2020 року о 10-23 год..

Розглянувши справу у відповідності до вимог ст.ст. 245-246, 249, 252 КУпАП, суд вважає, що зібрані у справі докази не дають підстав для беззаперечного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, виходячи з наступного.

Ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1,підпунктах «а»і«в»пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно п. 2 ч. 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в редакції наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.12.2019 №168/19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2019 р. за № 1300/34271, декларація перед звільненням - декларація, яка подається відповідно доабзацу першогоч. 2 статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної упідпунктах «а»,«в»пункту 2 частини першої статті 3 Закону.

Разом з цим, при оцінці викладеної вище позиції ОСОБА_1 щодо складеного стосовного нього протоколу врахуванню підлягають також положення п. 15 ч. 1 ст. 11 цього ж Закону, згідно з якими до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції належать такі повноваження, як надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

В ході розгляду справи достовірно було встановлено і цього не заперечує сам ОСОБА_1 , що декларація особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період раніше не поданими деклараціями, була подана ним 28.05.2020 року.

Відповідно до роз`яснень, розміщених на офіційному сайті НАЗК від 18.03.2020 року, роздруківка яких була надана ОСОБА_1 в судовому засіданні, внесеними змінами до Закону України «Про запобігання корупції» у 2020 році продовжено до 01 червня термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення.

Крім того, у цих же роз`ясненнях зазначено, що суб`єкти декларування, які у період до 01 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію перед звільненням або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у зв`язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено в ході судового розгляду справи, що в період часу, який інкримінується ОСОБА_1 , він проживав на території м. Херсона, після чого у м. Кропивницькому.

Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України COVID-19» на всій території України був встановлений каратнтин.

Крім того, надані ОСОБА_1 в судовому засіданні протокол №9 від 11.03.2020 року засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Херсонської обласної державної адміністрації та протоколи №8, 13, 16 від 19.03.2020 року, 14.04.2020 року, 24.04.2020 року відповідно засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Кіровоградської обласної державної адміністрації свідчать про те, що на території цих областей в інкримінований ОСОБА_1 період часу були введені обмежувальні заходи з метою попередження розповсюдження короновірусної інфекції.

Про ці обставини зазначав ОСОБА_1 і в своїх письмових поясненнях на адресу НАЗК щодо інкримінованого йому правопорушення, які додані до протоколу.

Проте, матеріали справи не містять відомостей про проведення будь яких заходів з метою перевірки таких його тверджень щодо наявності у нього об`єктивних перешкод у поданні декларації через карантинно обмежувальні заходи, а тому такі його доводи не спростовуються наявними у справі доказами.

Окрім цього, слід враховувати, що суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від своєчасного подання декларації або мала непрямий умисел, свідомо допускаючи наслідки у виді несвоєчасного подання декларації.

Відповідно до вимогст. 10 КУпАПадміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, є умисна дія, тобто умисне несвоєчасне подання декларації, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов`язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на несвоєчасне подання декларації.

Проте встановлені в судовому засіданні обставини подання ОСОБА_1 декларації, з урахуванням при цьому змісту роз`яснень НАЗК від 18.03.2020 року, про які було зазначено вище, не дають підстав для висновку про умисний характер дій ОСОБА_1 щодо неподання декларація у строк, який вказаний у складеному стосовно нього протоколі не пізніше 00-00 год. 09.04.2020 року.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов`язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

За обставин викладених вище, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості не підтверджуються доказами у справі та не можна вважати доведеними, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст.ст. 251, 280, 284 КУпАП, -

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: Н.В. Корольчук