Справа № 496/4141/20
Провадження № 3/496/2434/20
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Галич О.П., за участю: секретаря Ткаченко В.М., прокурора Лемака В.В. розглянувши у в залі суду міста Біляївка матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , на даний час працює інспектором в КП «Біляївський водоканал»,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 припинивши діяльність на посаді головного спеціаліста відділу культури Біляївської районної державної адміністрації, будучи державним службовцем, суб`єктом декларування відповідно до підпункту «В» ч. 1, п. 1, ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подав 26.08.2020 року декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, типу -«після звільнення», чим порушив вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 та п.2-1 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції».
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинені вказаного адміністративного правопорушення, визнав та розкаявся у вчиненому. Пояснив, що мав певні труднощі в взаємовідносинах у сім`ї, тому не вчасно подав декларацію.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та вивчивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідності до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі за текстом - Закону) визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону, суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», інші особи, які зобов`язані подавати декларацію та виконувати інші вимоги фінансового контролю відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області №116/К-2016 від 30.03.2016 року, ОСОБА_1 було призначено з 01.04.2016 року на посаду головного спеціаліста відділу культури та молодіжної політики райдержадміністрації.
Розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації №163/К-2017 від 11.08.2017 року ОСОБА_1 було переведено на посаду головного спеціаліста відділу культури Біляївської районної державної адміністрації з 10.08.2017 року.
Відповідно до наказу Біляївської районної державної адміністрації №185 від 24.12.2019 року ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста відділу культури Біляївської районної державної адміністрації з 28.12.2019 року відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП, п.1 ч.1 ст.87 ЗУ «Про державну службу» у зв`язку зі скороченням штату.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу», посадова особа державної служби - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апарату (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно ст. 1 Закону, державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб`єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.
Таким чином, ОСОБА_1 є державним службовцем, суб`єктом декларування та суб`єктом на якого поширюється дія Закону відповідно п.п. «В» п. 1 ч. 1 ст. З Закону, і на нього поширюється юридична відповідальність за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, тож зобов`язаний виконувати вимоги Закону, в тому числі визначені абз. 2 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону в частині обов`язку подавати шляхом заповнення на офіційному веб- сайті Національного агентства декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, типу - «після звільнення» за формою, що визначається Національним агентством.
28.12.2019 року ОСОБА_1 подав декларацію особи, яка припиняє діяльність особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями, типу - «перед звільненням».
Згідно Закону від 17.03.2020 № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУГО-19)» відповідно до п.2-1 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня.
З інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» стало відомо, що гр. ОСОБА_1 подав декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік, типу - «після звільнення» 26.08.2020 року.
Таким чином, ОСОБА_1 припинивши діяльність на посаді головного спеціаліста відділу культури Біляївської районної державної адміністрації, будучи держаним службовцем, суб`єктом декларування відповідно до підпункту «В» ч. 1, п. 1, ст. З Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подав 26.08.2020 року декларацію за 2019 рік особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, типу - «після звільнення», чим порушив вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 та до п.2-1 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною 1ст.172-6 КУпАПвстановлено, що відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно дост.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.172-6 КУпАП, повністю доведена та підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №509/2020 від 01.10.2020 року, поясненнями ОСОБА_1 від 10.09.2020 року, витягом з сайту щодо подання ОСОБА_1 ,26.08.2020року декларації «після звільнення»; рапортами про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суд при накладенні стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, той факт, що вона раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, ступінь її провини, майновий стан.
Обставину, яка відповідно до ст. 34 КУпАП, пом`якшує відповідальність, суд визнає щире каяття, обставини, що обтяжують відповідальність, передбачені ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене та вирішуючи питання про адміністративне стягнення, яке слід застосувати до особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає, що воно має бути визначене у вигляді штрафу згідно санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 172-6, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про запобігання корупції», суд
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) - винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі420,40 гривень.
Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.П. Галич
