Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 жовтня 2020 року № 520/11571/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.О.,

за участі представників:

позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом - Черніченко І.Ю., Камлика Д.О.,

відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - Корольової В.Є., Лисенка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Офісу великих платників податків ДПС (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 43141471) до Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Шевченка, буд. 2, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 03361715), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Харківська міська рада (61003, Харківська обл., місто Харків, майдан Конституції, будинок 7, код ЄДРПОУ 04059243) про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків;

за зустрічним позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Шевченка, буд. 2, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 03361715) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 43141471), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Харківська міська рада (61003, Харківська обл., місто Харків, майдан Конституції, будинок 7, код ЄДРПОУ 04059243) про зобов`язання утриматись від вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Офіс великих платників податків ДПС, позивач за первісним позовом, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути податковий борг у розмірі 184501180,94 грн з відкритих рахунків у банках КП Харківводоканал.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2019 головуючим у справі визначено суддю Єгупенка В.В.

Ухвалою суду від 01.11.2019 задоволено заяву судді Єгупенка В.В. про самовідвід. Адміністративну справу № 520/11571/19 за адміністративним позовом Офісу великих платників податків ДПС (м. Харків, вул. Благовіщенська. 30) до Комунального підприємства Харківводоканал (м. Харків, вул. Шевченка, 2) про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків передано до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду для повторного автоматичного розподілу згідно ст. 31 КАС України.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Білової О.В. 01.11.2019.

Ухвалою суду від 06.11.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.01.2020 за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Харківську міську раду (61003, Харківська обл., місто Харків, майдан Конституції, будинок 7, код ЄДРПОУ 04059243).

26.11.2019 КП "Харківводоканал", не погодившись з позовом, подало до суду відзив на адміністративний позов Офісу великих платників податків ДПС.

13.12.2019 Офіс великих платників податків ДПС, не погодившись з доводами відзиву на первісний позов подав до суду відповідь на відзив.

21.12.2019 КП "Харківводоканал" подало заперечення на відповідь на відзив за первісним позовом.

28.02.2020 через канцелярію суду від представника відповідача за первісним позовом - Комунального підприємства Харківводоканал надійшла зустрічна позовна заява про зобов`язання Офісу великих платників податків ДПС утриматись від застосування будь-яких заходів примусового стягнення податкового боргу КП «Харківводоканал» з податку на додану вартість у сумі 184501180,94 грн за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 до погашення узгодженої суми заборгованості з різниці в тарифах на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, які надані КП «Харківводоканал» населенню у сумі 325964137,34 грн.

Ухвалою суду від 05.03.2020 поновлено строк звернення до суду з зустрічною позовною заявою, прийнято зустрічну позовну заяву КП "Харківводоканал" та об`єднано вимоги зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом.

20.03.2020 Офіс великих платників податків ДПС, не погодившись з поданим КП "Харківводоканал" зустрічним позовом, подав відзив на зустрічний позов.

30.03.2020 КП "Харківводоканал", не погодившись з позицією Офісу великих платників податків ДПС по зустрічному позову, подав до суду відповідь на відзив на зустрічний позов.

12.06.2020 від третьої особи, Харківської міської ради, до суду надійшли пояснення по справі, в яких підтримана правова позиція КП "Харківводоканал".

07.09.2020 від Офісу великих платників податків ДПС надійшла заява про зменшення позовних вимог, за якою позивач за первісним позовом просить стягнути з КП "Харківводоканал" податковий борг у розмірі 180968296,75 грн з відкритих рахунків у банках КП "Харківводоканал".

В обґрунтування правової позиції за первісним позовом та заперечень проти зустрічного позову Офіс великих платників податків ДПС зазначив, що вимоги первісного позову підлягають задоволенню в порядку ст. 95 ПК України, про що Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях в аналогічних спорах. Рішення по справі № 820/899/17 не є преюдиційним при розгляді даної справи з огляду на різний предмет спору. Посилання КП "Харківводоканал" на Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Харківської Торгово-промислової палати від 04.02.2020 № 44/63.01-6 не можуть бути взяті до уваги, оскільки сертифікат був виданий безпідставно, за відсутності законодавчо визначених умов, без відповідних посилань на норми Податкового Кодексу України, на сертифікаті відсутній підпис уповноваженої особи.

В обґрунтування своєї правової позиції КП "Харківводоканал" зазначило, що за правовою позицією Верховного Суду у справі №820/899/17 процедура стягнення податкового боргу з КП "Харківводоканал" регламентована приписами ст.. 96ПК України. Стягнення може бути здійснено виключно з рахунків у банках, а не з тих, які відкриті в органах Державної казначейської служби України. Відповідач за первісним позовом посилався також на наявність збитків від бездіяльності державних органів щодо встановлення тарифів, що підтверджується Постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 520/1519/19 від 09.06.2020, в якій суд апеляційної інстанції зазначив, що вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у формі необґрунтованого зволікання з прийняттям рішення про встановлення тарифу для КП "Харківводоканал" на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на 2019 рік у законодавчо встановлений строк та зобов`язав Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відшкодувати КП "Харківводоканал" збитки за провадження господарської діяльності протягом І кварталу 2019 року на підставі тарифів 2018 року у розмірі 62004,0 тис.грн.

Відповідач за первісним позовом також посилався на рішення у справі № 820/1410/18 за позовом КП "Харківводоканал" до Міністерства фінансів України, яким визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення про перерахування комунальному підприємству "Харківводоканал" субвенції на погашення різниці в тарифах та зобов`язано Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до Договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови КМУ від 18.05.2017 р. №332 від 27.06.2017р. №3-21/з, від 13.11.2017 р. №36-21/з, від 13.11.2017 р. №39-21/з, від 13.11.2017 р. №41-21/з, від 17.11.2017 р. №38-21/з, від 19.12.2017 р. №51-21/з та довести рішення до Казначейства. Вказане рішення залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції. КП "Харківводоканал" також посилалося не стратегічне значення підприємства для ситуації в регіоні, оскільки підприємство здійснює постачання води для мешканців м. Харків.

Третя особа, Харківська міська рада, в поданих до суду поясненнях з приводу заявлених первісного та зустрічного позовів, зазначила, що фіскальним органом протиправно було включено до суми податкового боргу з податку на додану в вартість, яка заявлена податковим органом до стягнення у розмірі 184501180,94 грн. входить сума 74768244,37 грн, яка належить КП «Харківводоканал» на правах субвенції. Субвенційне ж фінансування було частково здійснено лише по Договору № 4-21/3 від 27.06.2017 у розмірі 48 247 167, 36 грн., проте решту Договорів профінансовано не було, що позбавило Підприємство можливості зменшення своїх боргових зобов`язань з податку на додану вартість перед державним бюджетом на загальну суму 74 768 244,37 грн. Отже субвенція на відшкодування різниці між встановленими тарифами та фактичним витратами на надання житлово-комунальних послуг, у розумінні БК України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» є державною соціальною гарантією, механізм реалізації якої визначений Кабінетом Міністрів України, зокрема Порядком 332 ». Таким чином, стягнення суми податкового боргу у розмірі 74 768 244, 37 грн, яка дорівнює підтвердженій в судовому порядку субвенційних перерахувань, на які має право КП "Харківводоканал", є стягненням у рахунок державного бюджету грошових коштів, які сам бюджет винен платнику податку на додану вартість.

В судовому засіданні представники Офісу великих платників податків ДПС позовні вимоги первісного позову та доводи відзиву на зустрічний позов підтримали в повному обсязі, просили первісний позов задовольнити в повному обсязі та відмовити в задоволення зустрічного позову.

Представники КП "Харківводоканал" підтримали доводи відзиву проти первісного позову та позовні вимоги, заявлені у зустрічному позові, просили в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про час дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань до суду не направив.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи встановив такі обставини.

Комунальне підприємство "Харківводоканал" (код ЄДРПОУ - 03361715) зареєстроване у встановленому законом порядку Виконавчим комітетом Харківської міської ради як юридична особа та перебуває на обліку в Харківському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби як платник податків.

Згідно з п.п. 1.2., 1.3 Розділу І Статуту Комунального підприємства "Харківводоканал", затвердженого заступником директора Департаменту економіки та комунального майна - начальником Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради та погоджено директором Департаменту комунального господарства Харківської міської ради, КП "Харківводоканал" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Засновником підприємства є Харківська міська рада. Власником підприємства є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Підприємство як юридична особа, має відокремлене майно, яке передане йому засновником на праві господарського відання, самостійний баланс, поточні, валютні, та інші рахунки в установах банків, знак для товарів та послуг, фірмовий знак, круглу печатку та кутовий штамп зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом (п.2.3 Статуту).

Майно Підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.(п. 5.1 Статуту).

Майно підприємства знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова та закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Основні фонди передаються підприємству власником на підставі відповідного договору укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (п. 5.2. Статуту).

Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочностей розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених чинним законодавством.(п. 5.3 Статуту).

Підприємство має право здійснювати всі дії, пов`язані з рухом основних фондів, списувати, а також передавати в оренду майно, яке закріплюється за Підприємством на праві господарського відання, за погодженням з Департаментом комунального господарства Харківської міської ради та за дозволом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Відчуження майна, переданого Підприємству за договором господарського відання, здійснюється на підставі рішення сесії Харківської міської ради (п. 5.5 Статуту).

Станом на 30.10.2019, на момент подання первинного позову, за КП «Харківводоканал» рахувався податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 184 501 180,94 грн., в тому числі пеня 5965399,94 грн.

Вказаний податковий борг, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, становить 180968296,75 грн, в тому числі пеня 5991809,46 грн, який виник з таких підстав:

Декларація з ПДВ від 20.03.2017 .№ 9045228877, основний платіж 4707126 грн, граничний термін сплати -30.03.2017, сплачено 2293079,85, сума боргу 2414046,15 грн;

Декларація з ПДВ від 20.04.2017 №9070425407, основний платіж 2634813 грн, граничний термін сплати - 30.04.2017, сплачено - 0, сума боргу 2634813 грн;

Декларація з ПДВ від 22.05.2017 №9094090202 основний платіж 4714933 грн, граничний термін сплати - 30.05.2017, сплачено - 0, сума боргу 4714933 грн;

Декларація з ПДВ від 20.06.2017 №9117438534, основний платіж 818291 грн, граничний термін сплати - 30.06.2017, сплачено - 0, сума боргу 818291 грн;

Декларація з ПДВ від 20.07.2017 №9141327580, основний платіж 6969183 грн, граничний термін сплати - 30.07.2017, сплачено - 0, сума боргу 6969183 грн;

Декларація з ПДВ від 19.08.2017 №9167109400, основний платіж 6050032 грн, граничний термін сплати - 30.08.2017, сплачено - 0, сума боргу 6050032 грн;

Декларація з ПДВ від 20.09.2017 №9191882256, основний платіж 8154319 грн, граничний термін сплати - 30.09.2017, сплачено - 0, сума боргу 6969183 грн;

Декларація з ПДВ від 20.10.2017 №9218558793, основний платіж 9287096 грн, граничний термін сплати - 30.10.2017, сплачено - 0, сума боргу 9287096 грн;

Декларація з ПДВ від 20.11.2017 №9244434384, основний платіж 8824151 грн, граничний термін сплати - 30.11.2017, сплачено - 0, сума боргу 8824151 грн;

Декларація з ПДВ від 20.12.2017 №9272395539, основний платіж 983926 грн, граничний термін сплати - 30.12.2017, сплачено - 0, сума боргу 983926 грн;

Декларація з ПДВ від 22.01.2018 №9296739601, основний платіж 3633231 грн, граничний термін сплати - 30.01.2018, сплачено - 0, сума боргу 3633231 грн;

Декларація з ПДВ від 20.02.2018 №9025845084, основний платіж 3655217 грн, граничний термін сплати - 02.03.2018, сплачено - 0, сума боргу 3655217 грн;

Декларація з ПДВ від 20.03.2018 №9049066807, основний платіж 7020983 грн, граничний термін сплати - 30.03.2018, сплачено - 0, сума боргу 7020983 грн;

Декларація з ПДВ від 20.04.2018 №9073433115, основний платіж 6262110 грн, граничний термін сплати - 30.04.2018, сплачено - 0, сума боргу 6262110 грн;

Декларація з ПДВ від 21.05.2018 №9097916506, основний платіж 3535039 грн, граничний термін сплати - 30.05.2018, сплачено - 0, сума боргу 3535039 грн;

Декларація з ПДВ від 20.06.2018 №9123919370, основний платіж 5978316 грн, граничний термін сплати - 30.06.2018, сплачено - 0, сума боргу 5978316 грн;

Декларація з ПДВ від 23.07.2018 №9150811584, основний платіж 3548096 грн, граничний термін сплати - 30.07.2018, сплачено - 0, сума боргу 3548096 грн;

Декларація з ПДВ від 20.08.2018 №9175853904, основний платіж 4486106 грн, граничний термін сплати - 30.08.2018, сплачено - 0, сума боргу 4486106 грн;

Декларація з ПДВ від 20.09.2018 №9202724264, основний платіж 8396928, граничний термін сплати - 30.09.2018, сплачено - 0, сума боргу 8396928 грн;

Декларація з ПДВ від 22.10.2018 №9229767582, основний платіж 0 грн, граничний термін сплати - 30.10.2018, сплачено - 0, сума боргу 0 грн;

Декларація з ПДВ від 20.11.2018 №9257331347, основний платіж 0 грн, граничний термін сплати - 30.11.2018, сплачено - 0, сума боргу 0 грн;

Декларація з ПДВ від 20.12.2018 №9285477903, основний платіж 0 грн, граничний термін сплати - 30.12.2018, сплачено - 0, сума боргу 0 грн;

Декларація з ПДВ від 21.01.2019 №9308264794, основний платіж 367250 грн, граничний термін сплати - 30.01.2019, сплачено - 0, сума боргу 367250 грн;

Декларація з ПДВ від 20.02.2019 № 9026907887, основний платіж 7950640 грн, граничний термін сплати - 01.03.2019, сплачено - 0, сума боргу 7950640 грн;

Декларація з ПДВ від 20.03.2019 №9051313638, основний платіж 8660784 грн, граничний термін сплати - 30.03.2019, сплачено - 0, сума боргу 8660784 грн;

Декларація з ПДВ від 22.04.2019 №9079619860, основний платіж 5757627 грн, граничний термін сплати - 30.04.2019, сплачено - 0, сума боргу 5757627 грн;

Декларація з ПДВ від 20.05.2019 №9104132352, основний платіж 3505484 грн, граничний термін сплати - 30.05.2019, сплачено - 0, сума боргу 3505484 грн;

Декларація з ПДВ від 20.06.2019 №9131574775, основний платіж 7448168 грн, граничний термін сплати - 30.06.2019, сплачено - 0, сума боргу 7448168 грн;

Декларація з ПДВ від 22.07.2019 №9158992476, основний платіж 10653467 грн, граничний термін сплати - 30.07.2019, сплачено - 0, сума боргу 10653467 грн;

Декларація з ПДВ від 20.08.2019 №9187313423, основний платіж 11853536 грн, граничний термін сплати - 30.08.2019, сплачено - 0, сума боргу 11853536 грн;

Декларація з ПДВ від 20.09.2019 N 9216212355, основний платіж 872622 грн, граничний термін сплати - 30.09.2019, сплачено - 0, сума боргу 872622 грн;

Декларація з ПДВ від 21.09.2019 N 9245266626, основний платіж 9613147 грн, граничний термін сплати - 30.10.2019, сплачено - 0, сума боргу 9613147 грн;

Уточнюючий розрахунок з ПДВ від 27.03.2018р №9052330527, основний платіж 165908 грн, штрафна (фінансова) санкція 4978 грн, граничний термін сплати - 27.03.2018, сплачено - 0, сума боргу 170886 грн;

ППР форми "Ш" №0025501200 від 04.04.2017, основний платіж 0 грн, штрафна (фінансова) санкція 400000 грн, граничний термін сплати - 11.06.2017, сплачено - 0, сума боргу 400000 грн;

ППР форми "Ш" № 0126501200 від 15.09.2017, основний платіж 0 грн, штрафна (фінансова) санкція 9461888,69 грн, граничний термін сплати - 08.12.2017, сплачено - 0, сума боргу 9461888,69 грн;

ППР форми "Ш" № 0015501200 від 09.02.2018, основний платіж 0 грн, штрафна (фінансова) санкція 284053,7 грн, граничний термін сплати - 07.05.2018, сплачено - 0, сума боргу 284053,7 грн;

ППР форми "Ш" № 0023501200 від 19.03.2018, основний платіж 0 грн, штрафна (фінансова) санкція 4467,64 грн, граничний термін сплати - 22.06.2018, сплачено - 0, сума боргу 4467,64 грн;

ППР форми "Ш № 0043501200 від 21.05.2018, основний платіж 0 грн, штрафна (фінансова) санкція 158217,26 грн, граничний термін сплати - 22.08.2018, сплачено - 0, сума боргу 158217,26 грн.

При цьому, судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення, суми за якими включені до податкового боргу, прийняті у зв`язку з несвоєчасною сплатою КП «Харківводоканал» податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що первинно податковий борг виник з 30.03.2017 у зв`язку з несплатою поточних грошових зобов`язань, самостійно задекларованих платником податків.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України в разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог ст. 59 Податкового кодексу України в автоматичному режимі Офісом великих платників податків ДПС сформовано податкову вимогу від 07.06.2016 № 7-17 та вручено підприємству 09.06.2016. (а.с. 26, т. 1).

З моменту виникнення податкового боргу по теперішній час борг не переривався, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями ІКП з податку на додану вартість підприємства.

Враховуючи зміст заявлених вимог за первісним позовом, доводи сторін щодо вимог за зустрічним позовом та заперечень учасників процесу, суд при розгляді справи виходить з таких приписів діючого законодавства.

Порядок погашення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється приписами статей 95 «Продаж майна, що перебуває у податковій заставі», 96 «Погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств» Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Вищенаведене узгоджується з приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України, за якими у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

З аналізу п. 96.1 ст. 96 ПК України вбачається, що обов`язковою сукупністю умов для застосування положень ст. 95 ПК України є наявність у комунального підприємства власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

У випадку відсутності або недостатності такого майна у комунального підприємства, застосовуються приписи ст. 96 ПК України.

Згідно з пунктом 96.3 статті 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Стосовно порядку застосування норм статей 95 та 96 ПК України для вирішення спору щодо стягнення податкового боргу, суд зазначає про таке.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/699/15, яка залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, було встановлено, що «КП «Харківводоканал» є підприємством комунальної власності, яке має непогашений податковий борг, та в якого відсутнє власне майно, а відтак, порядок погашення податкового боргу такого підприємства передбачений положеннями статті 96 Податкового кодексу України. … Листом №4508/0/16-14 від 24.12.2014 Департамент комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради повідомив, що майно, яке передане в господарське відання КП «Харківводоканал», входить до цілісного майнового комплексу підприємства. Проте, позивач не звернувся до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває КП «Харківводоканал», як це передбачено положеннями пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України».

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Офісу ВПП ДФС від 09.02.2018 №204 та наказом Офісу ВПП ДПС від 19.09.2019 №118 з метою погашення податкового боргу платника податків було призначено податкового керуючого КП «Харківводоканал». (а.с.32-35, т. 1).

Харківським управлінням Офісу ВПП ДФС було складено акти опису майна:

-№2 від 06 квітня 2018 року на загальну суму 23749729,29 грн та зареєстровано податкову заставу;

-№31 від 09 жовтня 2018 року на загальну суму 101500364,77 грн та зареєстровано податкову заставу;

-№12 від 10 квітня 2019 року на загальну суму 11766022,23 грн та зареєстровано податкову заставу;

-№14 від 25 квітня 2019 року на загальну суму 654000,000 грн та зареєстровано податкову заставу;

- №15 від 20 червня 2019 року на загальну суму 5260750,08 грн та зареєстровано податковузаставу.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Абзацом 5 п. 89.2 ст. 89 ПК України визначено, що право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Відповідно до пп. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПК України майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу".

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про заставу» визначено, що предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Особливості управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки визначені ст. 24 Господарського кодексу України.

Відповідно до частин 1 - 3, 5 ст. 24 ГК України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Правовий статус окремого суб`єкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Відносини органів управління між зазначеними суб`єктами у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах.

Суб`єктами господарювання комунального сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб`єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб`єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.

До матеріалів справи позивачем за первісним позовом надано Статут КП «Харківводоканал» (нова редакція), зареєстрований 26.01.2012, номер запису 14801050018010649.

Згідно п. 5.2 Статуту майно підприємства знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова та закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Основні фонди передаються підприємству власником на підставі відповідного договору укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником(уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочностей розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених чинним законодавством.(п. 5.3 Статуту).

Відчуження майна, переданого Підприємству за договором господарського відання, здійснюється на підставі рішення сесії Харківської міської ради.(п. 5.5 Статуту).

Таким чином, відчуження майна, переданого підприємству за договором господарського відання, в тому числі яке відбувається не з ініціативи підприємства, можливе виключно на підставі рішення сесії Харківської міської ради.

З огляду на вказані положення, суд дійшов висновку, що застосування до КП «Харківводоканал» процедур, визначених ст. 95 ПК України не є можливим з огляду на відсутність у останнього майна, яке відповідно до законодавства може бути включене до податкової застави та відчужене.

Складення Офісом великих платників податків ДПС актів опису майна та включення його до податкової застави не спростовує висновків суду про неможливість відчуження такого майна з огляду на спеціальний режим розпорядження таким майном та можливість його відчуження виключно на підставі рішення сесії Харківської міської ради.

Таким чином, відчуження майна підприємства в даному випадку не можливе без дотримання процедури, визначеної ст. 96 ПК, яка передбачає обов`язок податкового органу звернутися до органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття відповідного рішення.

Верховний Суд у Постанові по справі № 820/899/17 від 06.05.2020 за позовом КП «Харківводоканал» до Офісу великих платників податків ДФС зазначив, що «на підставі матеріалів справи, якими встановлено, що позивач є підприємством комунальної власності, яке має непогашений податковий борг, та в якого відсутнє власне майно, з урахуванням норм права, що регулюють спірні правовідносини, судами констатовано, що відповідачем не надано доказів звернення до органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно позивача, з поданням щодо прийняття відповідного рішення, як це передбачено положеннями пункту 96.1 статті 96 ПК України. За таких обставин, касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не було дотримано встановленого положеннями статті 96 ПК України обов`язкового порядку погашення податкового боргу комунального підприємства».

Вказане рішення є преюдиційним для справи, що розглядається, оскільки ним встановлено обставини відповідності саме КП «Харківводоканал» критеріям, за якими до платника податків мають бути застосовані положення ст. 96 ПК.

З огляду на зазначене, посилання Офісу великих платників податків ДПС на правові позиції Верховного Суду (за відсутності висновків Великої Палати Верховного Суду у спірних правовідносинах) по спорах за участю інших платників податків про стягнення податкового боргу можуть бути взяті до уваги судом в межах, що не суперечать правовій позиції Верховного Суду відносно учасників судового процесу у справі, що розглядається.

Таким чином, суд приходить до висновку про неналежність обрання Офісом великих платників податків ДПС порядку погашення податкового боргу КП «Харківводоканал».

Надаючи оцінку іншим доводам сторін, суд також встановив таке.

Згідно з п. 3.1 Розділу 3 Статуту Комунального підприємства «Харківводоканал» метою діяльності підприємства є, зокрема, здійснення виробничої, науково-дослідної та комерційної діяльності для повного та якісного задоволення потреб населення, суб`єктів господарювання в комунальних послугах, забезпечення водопостачання та водовідведення м.Харкова та групового водопостачання населених пунктів Харківської області.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» державна політика у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення будується на принципах, зокрема гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» до об`єктів критичної інфраструктури можуть бути віднесені підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії і газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та ст. 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» тарифи на комунальні послуги формуються суб`єктами природних монополій та суб`єктами господарювання на суміжних ринках відповідно до порядків (методик), встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до цього Закону. Тарифи на комунальні послуги суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку. Встановлення тарифів на комунальні послуги, нижчих за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, не допускається, інакше - збитки, які виникають у зв`язку з цим, мають бути компенсовані з відповідного бюджету. З метою забезпечення відшкодування різниці між встановленими тарифами та фактичними витратами надавачів послуг, безперебійного надання житлово-комунальних послуг належної якості Держава запровадила механізм субвенцій, які перераховуються з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим перерозподілом між постачальниками житлово-комунальних послуг.

Вказані субвенційні кошти виділялися Державою несвоєчасно та не в повному обсязі, через що станом на 01.01.2016 року сума заборгованості з компенсації різниці в тарифах перед КП «Харківводоканал» склала 356 355 781,91 грн, що підтверджено у встановленому порядку уповноваженим державним органом - Територіальною комісією з питань узгодження різниці в тарифах Харківської обласної державної адміністрації (протокол від 25.07.2018 № 3 та розрахунки обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення) у зв`язку з частковим виділенням у 2018 році субвенції та проведенням відповідних розрахунків на суму 30391644,57 грн, станом на 01.01.2020 сума невідшкодованої заборгованості Держави з різниці в тарифах, яка підлягає компенсації Підприємству, складає 325964137,34 грн.

Кабінетом Міністрів України, на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України, прийнято постанову від 18.05.2017 № 332, якою затверджено Порядок та умови надання у 2017 році вказаної субвенції (далі Порядок № 332), в якому визначено детальний механізм виділення коштів субвенції та проведення взаєморозрахунків.

Відповідно до вказаного механізму Законами про Державний бюджет України передбачалися кошти для компенсації різниці в тарифах з цільовим використанням, у тому числі, на погашення податкової заборгованості підприємств. Постановами Кабінету Міністрів України визначалися порядок та умови проведення цих розрахунків та форма Договорів про проведення взаєморозрахунків. Одними з обов`язкових умов проведення таких розрахунків є погодження вказаних дій з податковими органами шляхом отримання відповідних довідок про наявність заборгованості з податків, заборона здійснення сторонами договору будь-яких дій стосовно суми заборгованості з податку, яка стає предметом договору та дія вказаних домовленостей до повного їх виконання (п.п.13, 16 примірного Договору про організацію взаєморозрахунків, постанова Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332).

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332, на підставі виданих Харківським управлінням офісу ВПП ДФС довідок від 19.06.2017, 02.11.2017, 17.11.2017, 11.12.2017, КП «Харківводоканал» укладено договори про організацію взаєморозрахунків до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 на загальну суму 123 015 395,73 грн для погашення заборгованості КП «Харківводоканал» з податку на додану вартість: від 27.06.2017 № 3-21/з та № 4-21/з, від 13.11.2017 № 36-21/з, № 39- 21/з та № 41-21/з, від 17.11.2017 № 38-21/з, від 19.12.2017 № 51-21/з.

Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, відповідно до пункту 7 договорів, брав на себе зобов`язання перерахувати кошти на рахунок КП «Харківводоканал» для погашення різниці у тарифах на погашення заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 123 015 395,73 грн.

Однак, процедура розрахунків була проведена лише за договором від 27.06.2017 № 4-21/з, кошти на виконання решти договорів на рахунок КП «Харківводоканал» не надійшли, що позбавило позивача можливості розрахуватися по боргових зобов`язаннях перед державним бюджетом з податку на додану вартість на загальну суму 74768244,37 грн, яка станом на момент розгляду справи на рахунок КП «Харківводоканал» не надійшла.

Вказані обставини, включаючи суму коштів - 74768244,37 грн, що залишилася несплаченою на виконання договорів, були встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 у справі № 820/1410/18, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, за позовом КП «Харківводоканал» до Міністерства фінансів України, яким було визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення про перерахування комунальному підприємству "Харківводоканал" субвенції на погашення різниці в тарифах відповідно до Договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови КМУ від 18.05.2017 р. №332 від 27.06.2017 р. №3-21/з, від 13.11.2017 р. №36-21/з, від 13.11.2017 р. №39-21/з, від 13.11.2017 р. №41-21/з, від 17.11.2017 р. №38-21/з, від 19.12.2017 р. №51-21/з та недоведення цього рішення до відома Казначейства. Зобов`язано Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до Договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови КМУ від 18.05.2017 р. №332 від 27.06.2017р. №3-21/з, від 13.11.2017 р. №36-21/з, від 13.11.2017 р. №39-21/з, від 13.11.2017 р. №41-21/з, від 17.11.2017 р. №38-21/з, від 19.12.2017 р. №51-21/з та довести рішення до Казначейства.

Верховний Суд, залишаючи рішення першої та апеляційної інстанцій по 820/1410/18 без змін, встановив, що «Мінрегіонрозвитку на підставі поданої Казначейством інформації сформував зведений звід договорів про взаєморозрахунки, стороною у яких є КП «Харківводоконал», та направив його до Мінфіну для перерахування субвенції. У свою чергу Міністерством фінансів України, у порушення пункту 8 Порядку № 332, не було прийнято рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до визначених вище договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 та не доведено їх до Казначейства, внаслідок чого виникли обставини, які позбавили позивача можливості своєчасно розрахуватися з бюджетом в установленому Урядом порядку, що призвело до збільшення відповідних податкових боргових зобов`язань останнього.»

Судове рішення у справі № 820/1410/18 набрало законної сили, є чинним, станом на даний час не виконано.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи передбачену нормами законодавства з питань тарифоутворення чітку структуру тарифів на послуги, яка не передбачає включення «витрат на погашення заборгованості з податків минулих років», КП «Харківводоканал», не отримавши більшу частину вказаної субвенції, не мало інших джерел для погашення заборгованості по сплаті податку на додану вартість у сумі 182 521 327,74 грн за період з 01.01.2017 по 31.12.2019.

Послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України є об`єктом оподаткування з податку на додану вартість, а величина тарифу базою оподаткування (п. 188.1 ст. 188 ПК України). Проте, адміністративними судами у справах № 820/1410/18, 1740/1838/18 встановлено факт незабезпечення тарифом реальної компенсації витрат на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, тобто витрати на забезпечення якості й порядку надання послуг є вищими, ніж отримані доходи.

По суті податковий борг з податку на додану вартість виник у КП «Харківводоканал» в силу того, що тариф, який визначається державним Регулятором, не може забезпечити самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг, які надаються КП «Харківводоканал».

Суд зазначає, що дії фіскального органу з примусового стягнення грошових коштів з рахунків Підприємства у рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 182521327,74 грн не можуть вважатись обґрунтованими, в умовах, коли така заборгованість виникла в результаті державного регулювання господарської діяльності Підприємства, за результатами якого сама Держава має заборгованість перед Підприємством.

Таким чином, дії фіскального органу по стягненню податкового боргу за вказаних обставин не забезпечують пропорційність (п.8 ч.2 ст. 2 КАС України) між дотриманням самою Державою майнових прав платника податків КП «Харківводоканал» та цілями наповнення державного бюджету.

Вказаний висновок суду також підтверджується таким.

Судом встановлено, що КП «Харківводоканал» було отримано Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Харківської Торгово-промислової палати від 04.02.2020 № 44/63.01-6, відповідно до якого Комунальному підприємстві «Харківводоканал» засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): бездіяльність органів державної влади в частині неприйняття нормативно-правового акту про визначення джерела для відшкодування різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та неперерахування виділених сум субвенції; протиправні дії третіх осіб щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: сплатити Податок на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, грудень 2018 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року у термін: протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України для подання податкової декларації, виконання якого настало 02.03.2017, 30.03.2017, 30.04.2017, 30.05.2017, 30.06.2017, 30.07.2017, 30.08.2017, 30.09.2017, 30.10.2017, 30.11.2017, 30.12.2017, 30.01.2018, 02.03.2018, 30.03.2018, 30.04.2018, 30.05.2018, 30.06.2018, 30.07.2018, 30.08.2018, 30.09.2018, 30.01.2019, 02.03.2019, 30.03.2019, 30.04.2019, 30.05.2019, 30.06.2019, 30.07.2019, 30.08.2019, 30.09.2019, 30.10.2019, 30.11.2019, 30.12.2019, 30.01.2020,вможливили його виконання в зазначений термін.

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):

дата настання: 01 червня 2016 року;

дата закінчення: тривають на 04 лютого 2020 року.

Посилання представника Офісу великих платників податків ДПС на безпідставність видачі Сертифікату суд не бере до уваги, оскільки дані питання не входять до предмету доказування при розгляді як первісного, так і зустрічного позовів.

Щодо посилань представника Офісу великих платників податків ДПС на відсутність підпису Уповноваженої особи Каутної І.Г. в поданій до суду копії Сертифікату, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна засвідчена Харківською торгово-промисловою палатою належної якості копія сертифікату, в якій відповідний підпис проставлено, що виключає сумніви у достовірності наданого документу.

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до пп. 101.2.4 п. 101.2 ст. 101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Таким чином , вимоги Офісу великих платників податків ДПС про стягнення з рахунків КП «Харківводоканал» в примусовому порядку суми податкового боргу з податку на додану вартість, з урахуванням підтвердження форс-мажорних обставин виникнення такого податкового боргу та наявності заборгованості Держави перед платником податків з виплати сум субвенцій, призначених для покриття заборгованості з податку на додану вартість, не є обґрунтованими.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем за первісним позовом обґрунтованості заявлених вимог про стягнення податкового боргу, у звязку з чим в задоволенні первісного позову належить відмовити.

Щодо доводів сторін за зустрічним позовом суд встановив таке.

Позивач за зустрічним позовом, КП "Харківводоканал", просить суд захистити його права шляхом зобов`язання Офісу великих платників податків ДПС утриматись від застосування будь-яких заходів примусового стягнення податкового боргу КП «Харківводоканал» з податку на додану вартість у сумі 184501180,94 грн за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 до погашення узгодженої суми заборгованості з різниці в тарифах на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, які надані КП «Харківводоканал» населенню у сумі 325964137,34 грн.

При цьому, мотиви зустрічного позову фактично збігаються з доводами заперечень проти первісного позову Офісу великих платників податків ДПС.

Надаючи оцінку належності обраного КП "Харківводоканал" способу захисту за зустрічним позовом, суд, відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 804/13013/14, в якій позивачем було комунальне підприємство, вимоги заявлені до податкового органу про зобов`язання податкового органу утриматися від вчинення дій щодо стягнення в судовому порядку суми податкового боргу до фактичного проведення взаєморозрахунків по різниці в тарифах, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 30 від 29.01.2014.

Так, Верховний Суд в постанові від 17.07.2019 у вказаній справі з аналогічним предметом спору дійшов висновків про наступне: «Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту (на його думку) порушених прав, оскільки правомірність дій контролюючого органу щодо стягнення з Комунального підприємства сум податкового боргу підлягає дослідженню під час розгляду справи за позовом контролюючого органу про стягнення з Комунального підприємства відповідних сум податкового боргу.

Крім того, Верховний суд зазначив, що право відповідача звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку прямо закріплене у статті 87 ПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач за зустрічним позовом, КП «Харківводоканал», заявив вимоги зустрічного позову саме у спосіб, який був досліджений Верховним Судом під час розгляду справи № 804/13013/14.

З огляду на вищевикладене, суд, враховуючи висновки Верховного Суду, зроблені в постанові від 17.07.2019 у справі № 804/13013/14, дійшов висновку, що в задоволенні зустрічного позову КП «Харківводоканал» про зобов`язання Офісу великих платників податків ДПС утриматись від застосування будь-яких заходів примусового стягнення податкового боргу КП «Харківводоканал» з податку на додану вартість у сумі 184501180,94 грн за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 до погашення узгодженої суми заборгованості з різниці в тарифах на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, які надані КП «Харківводоканал» населенню у сумі 325964137,34 грн належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні первісного адміністративного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення, з урахуванням перебування судді у відрядженні, складено 15 жовтня 2020 року.

Суддя Білова О.В.