Справа № 462/5253/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2020 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Боровков Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю аудиторської фірми «УкрЗахідАудит» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім.Ю.С.Завадського») про визнання протиправним аудиторського звіту,

встановив:

01вересня 2020року позивачзвернулася досуду зпозовом,у якомупросить визнати протиправним аудиторський звіт (звіт незалежного аудитора) за наслідками аудиту касових операцій, банківських операцій, стану розрахунків з конконтрагентами за період 2017-2019 рр. та інших операцій підприємств, а саме: ПрАТ «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім.Ю.С.Завадського», ТзОВ «Галицька художня кераміка», ТзОВ «Рудківська цегла «Еліт», ТзОВ «Рудківська цегла», ТзОВ «Справжня цегла» від 10.04.2020 року. Свої вимоги мотивує тим, що вона до 27 червня 2020 року перебувала на посаді голови правління ПрАТ «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім.Ю.С.Завадського». У лютому 2020 року головою наглядової ради Микитчаком І.П. ініційовано аудиторську перевірку касових, банківських операцій, стану розрахунків контрагентів за період 2017-2019 роки. 10 квітня 2020 року відповідачем підготовлений аудиторський звіт, проте її не було допущено до перемовин з аудитором, їй не вручили оригіналу звіту. Вважає, що аудиторський звіт є незаконним, оскільки аудит проводився без об`єктивного та всебічного аналізу господарської діяльності товариств, що були об`єктом його проведення. Беручи до уваги, що вказаний звіт може бути використаний під час прийняття рішень загальними зборами товариства, виникла необхідність визнати звіт протиправним. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

03 вересня 2020 ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовної провадження без виклику сторін, а відповідачеві та третій особі запропоновано подати до суду відзив на позов та письмові пояснення по вказаній справі.

29 вересня 2020 року представник третьої особи ПрАТ «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім.Ю.С.Завадського» подала до суду письмові пояснення, в яких проти задоволення позову заперечила, зазначивши, що визнання аудиторського звіту протиправним є неналежним способом захисту, який не лише не передбачений частиною 2 статті 16 ЦК України, але й не встановлений жодним іншим законом, а також, законом не встановлено випадків, за яких випадків суд може застосувати такий спосіб захисту. Аудиторський звіт не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з аудиту фінансової діяльності, а лише відображає та підтверджує зроблені аудитором висновки та його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. В зв`язку з наведеним, просить закрити провадження у справі /а.с.156-159/.

30 вересня 2020 року представник відповідача ГТОВ аудиторської фірми «УкрЗахідАудит» подав до суду письмовий відзив, у якому просить у задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що позивач обрала неналежний спосіб захисту, який передбачений чинним законодавством. У позові відсутня обов`язкова умова задоволення позову доведеність позивачем порушених її прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність в позивача, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов /а.с.176-181/.

Представник позивача одночасно з позовом подала до суду клопотання про витребування доказів у відповідача, а саме: оригіналу оспорюваного аудиторського звіту /а.с.102,103/.

09 жовтня 2020 року ухвалою суду у задоволення вказаного клопотання про витребування доказів відмовлено /а.с.153/.

Представник третьої особи одночасно з письмовими поясненнями подала до суду клопотання про залучення у справі третіх осіб, а саме: ТзОВ «Галицька художня кераміка», ТзОВ «Рудковська цегла «Еліт», ТзОВ «Рудківська цегла», ТзОВ «Справжня цегла» /а.с.112-114/.

09 жовтня 2020 року ухвалою суду у задоволення вказаного клопотання про залучення у справі третіх осіб відмовлено /а.с.151,152/.

Відповідно до частини 8 статті 178та частини 5 статті 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволені позову слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 лютого 2020 року між відповідачем ГТОВ аудиторською фірмою «УкрЗахідАудит», в особі генерального директора Озерана В.О., з однієї сторони та третьою особою ПрАТ «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім.Ю.С.Завадського», в особі директора позивача Тимкович Г.М., з другої сторони був укладений договір № 4 про надання аудиторських послуг /а.с.183-191/.

Відповідно до умов вказаного договору виконавець за договором ГТОВ аудиторська фірма «УкрЗахідАудит» та замовник - ПрАТ «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім.Ю.С.Завадського» обумовили, що замовник призначає, а виконавець приймає на себе зобов`язання здійснити за плату аудит операцій у касі, на поточному рахунку розрахунків з дебіторами і кредиторами за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року.

За наслідками аудиту ГТОВ аудиторськафірма «УкрЗахідАудит» підготувала аудиторський звіт (звіт незалежного аудитора) за наслідками аудиту касових операцій, банківських операцій, стану розрахунків з конконтрагентами за період 2017-2019 рр. та інших операцій підприємств, а саме: ПрАТ «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім.Ю.С.Завадського», ТзОВ «Галицька художня кераміка», ТзОВ «Рудківська цегла «Еліт», ТзОВ «Рудківська цегла», ТзОВ «Справжня цегла» від 10.04.2020 року /а.с.32-103/.

25 червня 2020 року протоколом засідання наглядової ради ПрАТ «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім.Ю.С.Завадського» вирішено: вважати звільненою ОСОБА_1 з посади голови правління вказаного товариства у зв`язку із закінченням терміну контракту; обрати ОСОБА_2 тимчасово виконуючою обов`язки голови правління цього товариства /а.с.241,242/.

30 травня 2020 року між виконавцем ГТОВ аудиторською фірмою «УкрЗахідАудит», в особі виконуючого обов`язки директора Корягіна М.В., та замовником ПрАТ «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім.Ю.С.Завадського», в особі тимчасово виконуючою обов`язки голови правління Маркович О.М., був підписаний акт здачі-приймання наданих послуг згідно з договором № 4 від 25 лютого 2020 року /а.с.228/.

Відповідно до пункту 1 частини статті 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудит фінансової звітності - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб`єкта господарювання, або іншого суб`єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Згідно з пунктом 6 частини статті 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудиторський звіт - документ, підготовлений суб`єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону.

Чинним законодавством встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України), і визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом (часина 2 статті 16 ЦК України), зокрема, пунктом 10 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист це юридичне закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, завдання цивільного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у цивільних відносинах, що звернулася до суду з позовом.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України(справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечитиКонституціїі законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Тобто, поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантованестаттею 55 Конституції Україний конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача , створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав чи інтересів позивача.

Підсудність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Враховуючи наведене, право позивача на звернення до суду з цивільним позовом виникає лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушено його права, свободи чи інтереси у сфері цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Позивач не навела у позові жодної обставини, а також, не надала суду належних та допустимим доказів, які б вказували не те, що висновки, викладені у оскаржуваному аудиторському звіті, породжують будь-які обов`язкові юридичні наслідки для неї.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо підготовки, складання оскаржуваного аудиторського звіту не є рішенням у розуміннічиннихнорм цивільного права, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Крім цього, позивачем не підтверджено належними доказами факту порушення її прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що у задоволені позову слід відмовити.

У зв`язку із відмовою у позові судові витрати, які пов`язані із сплатою судового збору, покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11,12,89,141,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю аудиторської фірми «УкрЗахідАудит» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім.Ю.С.Завадського») про визнання протиправним аудиторського звіту відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Повний текст рішення складаний 16 жовтня 2020 року

Суддя:

Оригінал рішення.