ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2020 р. Справа № 917/1313/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., розглянувши справу № 917/1313/20

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ", вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39610

до відповідача Дошкільного навчального закладу (ясла - садок) №68 Кременчуцької міської ради Полтавської області, проспект Свободи 21, м. Кременчук, Полтавська область, 39601

про стягнення 191 876,41 грн. заборгованості

Без виклику учасників справи

Встановив :

12.08.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" до відповідача Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №68 Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення 398 082,34 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 13.08.2020 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1313/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.08.2020 року була надіслана сторонам 13.08.2020 року рекомендованим листом за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (яка співпадає з адресами, зазначеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені за місцем їх реєстрації про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення даної ухвали наявні у матеріалах справи).

31.08.2020 року від відповідача надійшов відзив на позов вих. № 01-05/118 від 27.08.2020 р. (вх. № 9268), відповідно до якого зазначив, що прострочення виконання ним зобов`язань з оплати послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води відбулось з огляду на відсутність бюджетного фінансування та просить суд зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення пені на 90%.

02.09.2020 р. позивач надав суду відповідь на відзив № 38/330 від 31.08.2020 р. (вх. № 9414), в якому заперечив проти зменшення розміру штрафних санкцій, які заявлені до стягнення.

02.09.2020 р. позивач надіслав суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог № 06/3142 від 19.08.2020 р., відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 191876,41 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами Договору, з яких : 168 692,46 грн. основної заборгованості, 11 712,07 грн. пеня, 6 263,77 грн. інфляційні втрати та 5 208,11 грн. три проценти річних.

Відповідно п. 2 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядає позовні вимоги в редакції даної заяви.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 568 від 19.04.2019 року ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" з 25.04.2019 року визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".

До 25.04.2019 p., Виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука було AT "Полтаваобленерго". Договори про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам були укладені з AT "Полтаваобленерго", зокрема, Договір № 1724 від 01.01.2010 р. (а.с. 8-13).

Враховуючи зміну виконавця послуг, між Виконавцем - АТ "Полтаваобленерго", Споживачем - Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) №68 Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - споживач) та Новим виконавцем - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" (далі - постачальник) 12.06.2019 року було укладено Угоду № 1 про зміну сторони у зобов`язанні (далі - Угода, а.с. 11).

Згідно п. 1 Угоди сторони домовилися, що Виконавець передає, а Новий виконавець приймає на себе всі права та обов`язки Виконавця, згідно Договору № 1724 від 01.01.2010 року та з 25.04.2019 року стає стороною Договору.

Пунктом 3 Угоди передбачено, що Споживач не заперечує проти заміни Виконавця на Нового виконавця в Договорі і, підписуючи зі своєї сторони цю Угоду, дає згоду на зміну сторони в порядку та на умовах, визначених цією Угодою.

Згідно п. 5 Угоди Споживач за отримані з 25.04.2019 р. послуги по Договору проводить розрахунки з Новим виконавцем на рахунок зазначений у даній Угоді. У зв`язку з початком надання послуг з 25.04.2019 р. першим розрахунковим періодом є період з 25.04.2019 р. по 31.05.2019 р. Споживач сплачує на користь Нового виконавця вартість отриманих послуг за період з 25.04.2019 р. по 31.05.2019 р. В подальшому розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 7 Угоди заміна Сторони у зобов`язанні за цією Угодою не тягне за собою жодних інших змін умов Договору окрім тих, що передбачені цією Угодою. Ця Угода вважається укладеною з моменту підписання Сторонами, починає діяти з 25.04.2019 року і діє протягом дії Договору (п. 8 Угоди).

Згідно п. 1.1 Договору № 1724 від 01.01.2010 року (далі - Договір) Теплопостачальна організація зобов`язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.2005 року та діючого законодавства України.

Додатком № 2 до Договору встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної Споживачу за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладання Договору, а Додатком № 3 до Договору встановлено тариф на момент укладення Договору, можливість його зміни і повідомлення про це Споживача.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 "Правил користування тепловою енергією" (далі Правила) затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 року, п. 2.2.2 Договору та Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до Договору.

Згідно з п. 23 Правил - розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору, на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Згідно з п. 2 Додатку № 4 до Договору - Споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає покази станом на 25 число календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює "Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку" та надає її Теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та "Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії". Наявність приладу обліку на об`єкті Споживача вказано в Додатку № 1 до Договору.

Згідно пункту 1 Додатку № 4 до Договору - Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал (гігакалорії), передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, Споживач зобов`язаний проводити не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту їх надсилання (надання). За дату оплати приймається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації.

На виконання умов Договору, позивач з листопада 2019 р. по березень 2020 р. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 425 310,95 грн., що підтверджується копіями актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії (копії яких наявні у матеріалах справи, а. с. 34-37).

В дотримання умов Договору позивачем було надіслано відповідачеві вищезазначені акти та відповідні рахунки на оплату отриманої ним теплової енергії. Матеріалами справи підтверджується направлення зазначених рахунків та актів відповідачеві.

В порушення умов Договору відповідач, систематично порушував терміни оплати за теплову енергію, встановлені Договором, що підтверджується виставленими рахунками та документами про їх отримання.

Так, за спожиту теплову енергію за листопад та грудень 2019 року, січень, лютий та березень 2020 року, відповідачем не сплачена вартість послуг в сумі 168 692,46 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням прийнятої судом до розгляду в даному провадженні заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 191 876,41 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами Договору, з яких : 168 692,46 грн. основної заборгованості, 11 712,07 грн. пеня, 6 263,77 грн. інфляційні втрати та 5 208,11 грн. три проценти річних.

Позивач як докази обґрунтованості позовних вимог надав копії : Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1724 від 01.01.2010 року з додатками № 1, № 2, № 3 та № 4; Угоди № 1 від 19.07.2019 року про зміну Сторони у зобов`язанні; рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 568 від 19.04.2019 року; Розрахунок суми заборгованості за спожиту теплову енергію; Розрахунок суми нарахованої пені за несвоєчасну оплату теплової енергії; Розрахунок суми нарахованої інфляції за несвоєчасну оплату теплової енергії; Розрахунок суми нарахованих 3% річних за несвоєчасну оплату теплової енергії; Детальний розрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію; Пояснення щодо нарахувань пені, індексу інфляції, 3% річних; Рахунки за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року; копії реєстрів про надсилання (надання) рахунків та Актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року; копії Актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року; копія даних по опаленню згідно показників приладу обліку теплової енергії за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року; копія наказу ТОВ "КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ" від 23.04.2019 року № 200 "Про введення в дію тарифів на послугу на теплову енергію для споживачів"; копії платіжних документів про сплату рахунків за спожиту теплову енергію; копія листа № 38/2704 від 16.07.2020 року про направлення Відповідачеві для сплати рахунків; Рахунок № 1724 від 07.07.2020 року на борг за користування тепловою енергією; Рахунок № 1724 від 07.07.2020 року на пеню, інфляційні нарахування та 3% річних від простроченої суми, Докази направлення відповідачеві листа № 38/2758 від 21.07.2020 року разом з рахунками - копія поштової квитанції з копією опису вкладень.

Відповідач як докази обґрунтованості своїх заперечень на позов надав копії : кошторису на 2019 рік, плану асигнувань на 2019 рік, статуту, рішення ДФС про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій від 12.09.2016 р., платіжних доручень.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

За приписами ст. 1 Закону України № 2633-ІV від 02.06.2005 р. "Про теплопостачання" (із змінами та доповненнями, далі - Закон України "Про теплопостачання") тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, споживач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України надані позивачем послуги не оплатив, заборгованість на момент прийняття даного рішення складає 168 692,46 грн. основної заборгованості. Дана обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 168 692,46 грн. вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 6 263,77 грн. інфляційних втрат за період з 01.12.2019 року по 17.07.2020 року та 5 208,11 грн. трьох процентів річних за період з 28.11.2019 року по 17.07.2020 року (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання з оплати отриманої теплової енергії за кожний окремий місяць та проведених відповідачем проплат), суд визнає його правильним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 6 Додатку № 4 до Договору, п. 4.2.2 Договору № 1723 від 01.01.2010 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" : платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у сумі 11 712,07 грн. за загальний період з 01.11.2019 року по 11.03.2020 року, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на Договорі правовідносин з приводу на постачання теплової енергії в гарячій воді, обсяги та вартість поставленої за договором енергії.

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 Бюджетного кодексу України). У зв`язку з цим застосування бюджетного законодавства до відносин юридично рівних учасників є неприпустимим. Відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання за договором, яке не припинилося відповідно до приписів глави 50 Цивільного кодексу України.

Таким чином, умови договору не звільняють відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язань щодо своєчасної оплати спожитої електроенергії з причин затримки фінансування.

Крім того, за змістом частини другої статті 617 ЦК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Згідно з приписами статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і, оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, тому відсутність у відповідача необхідних коштів не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання за договором.

Відповідач у відзиві заявив клопотання про зменшення пені на 90%, оскільки відповідач є комунальним дошкільним навчальним закладом, що займається вихованням дітей, є бюджетною неприбутковою установою, заборгованість виникла не з вини відповідача, а внаслідок неузгодженості в сфері виділення бюджетних коштів, накладання штрафних санкцій значно погіршить фінансове становище Відповідача, що потягне за собою неможливість в подальшому якісно виконувати свої функціональні обов`язки.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи ступінь виконання боржником зобов`язань за укладеним договором; те, що відповідач є бюджетною організацією та дошкільним виховним, соціально-значущим закладом, керуючись ч. 2 ст. 233 ГК України, суд дійшов висновку про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені на 50% та стягнення з відповідача 5 856,00 грн. пені. Дана сума, на думку господарського суду, є достатньою мірою відповідальності для відповідача за порушення умов договору та несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії позивачем.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 168 692,46 грн. основної заборгованості, 5 856,00 грн. пені, 6 263,77 грн. інфляційних втрат та 5 208,11 грн. три проценти річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» (із подальшими змінами та доповненнями) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

Враховуючи те, що позивачем було зменшено розмір позовних вимог, наявність клопотання останнього про повернення надлишкове сплаченого судового збору, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору у розмірі 3 093,09 грн.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 2 878,15 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дошкільного навчального закладу (ясла - садок) №68 Кременчуцької міської ради Полтавської області, проспект Свободи 21, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, код ЄДРПОУ 24828034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42225136) :

- вартість спожитої теплової енергії в сумі 168 692,46 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в AT "Ощадбанк" м. Полтава, МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136;

- пеню в розмірі 5 856,00 грн., 6 263,77 грн. інфляційних втрат та 5 208,11 грн. три проценти річних на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в Полтавському відділенні AT "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" м. Полтава, МФО 305749, код ЄДРПОУ 42225136;

- судовий збір в розмірі 2 878,15 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в Полтавському відділенні AT "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" м. Полтава, МФО 305749, код ЄДРПОУ 42225136.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42225136 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в Полтавському відділенні AT "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" м. Полтава, МФО 305749 з Державного бюджету України 3 069,80 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 0000788507 від 24.07.2020 року.

5. В іншій частині позову відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення підписано 13.10.2020 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М.Тимощенко