ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/454/17Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання: Соловйова Д.В.

За участю представників учасників справи:

Від ПАТ „Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ „Родовід Банк" Караченцева А.Ю. - Коваль Л.Л., довіреність № 311, від 30.09.20;

Інші учасники процесу у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ „Родовід Банк" Караченцева А.Ю.

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.05.2017

по справі №923/454/17

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Астон"

про стягнення 152 670 055,31 грн.,

(суддя першої інстанції: Пінтеліна Т.Г., дата та місце прийняття ухвали: 25.05.2017, Господарський суд Херсонської області, м. Херсон, вул. Адміральська, 22)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.05.2017 по справі №923/454/17 (суддя Пінтеліна Т.Г.) накладено арешт на майно в межах заявленої до стягнення суми, що належить ТОВ "Компанія Астон", а саме:

квартиру, загальна площа (кв.м): 187.4, житлова площа (кв.м): 131.6, що знаходиться за адресою: м.Київ, вулиця Пирогова, будинок 6-А, квартира 23.

квартиру, загальна площа (кв.м): 107.7, житлова площа (кв.м): 73.7, що знаходиться за адресою: м.Київ, вулиця Пирогова, будинок 6-А, квартира 22.

земельну ділянку, кадастровий номер 3220880900:08:004:0016, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.

земельну ділянку, кадастровий номер 3220880900:08:004:0034, що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.

земельну ділянку, кадастровий номер 3220880900:08:004:0035, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.

житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Нагірна, будинок 7.

квартиру, загальна площа (кв.м): 134,80, житлова площа (кв.м): 93,70, що знаходиться за адресою: м.Київ, вулиця Нагірна, будинок 5, квартира 4.

квартиру, загальна площа (кв.м): 109,90, житлова площа (кв.м): 78,90, що знаходиться за адресою: м.Київ, вулиця Нагірна, будинок 5, квартира 3.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, АТ «Родовід Банк» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.05.2017 по справі №923/454/17 в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220880900:08:004:0035, 3220880900:08:004:0034, 3220880900:08:004:0016, які знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада та ухвалити нове рішення, яким відмовити в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 322088090:08:004:0035, 3220880900:08:004:0034, 3220880900:08:004:0016, які знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада.

В обґрунтування апеляційної скарги АТ «Родовід Банк» зазначає, що під час вчинення ним дій, спрямованих на оформлення права власності на земельні ділянки з метою подальшого виставлення на відкриті торги (аукціон) з продажу вказаних земельних ділянок АТ «Родовід Банк» відповідно до інформації, наданої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо про накладення приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу обтяження на земельні ділянки на підставі ухвали Господарського суду Херсонської області №923/454/17 від 25.05.2017.

На думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції проігноровано надані банком докази про право банку на отримання у власність вказаних земельних ділянок в рахунок погашення заборгованості боржника та той факт, що банк є іпотекодержателем зазначених ділянок та іпотека виникла раніше поданого позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «Компанія Астон» про стягнення заборгованості. Іпотека АТ «Родовід Банк» має пріоритет перед іншими заставами (іпотеками), оскільки була сформована раніше. Тобто, зазначеними земельними ділянками забезпечено кредитні зобов`язані по іншій, раніше укладеній кредитній угоді.

Апелянт зазначає, що позов АТ «Приватбанк», на забезпечення якого накладено арешт, має своїм предметом грошові вимоги, що не є індивідуально визначеним майном. Майно, на яке накладено арешт, не є предметом спору. Вимоги позивача можуть бути задоволені за рахунок будь-якого майна відповідача, а накладення арешту на певне майно, визначене індивідуальними ознаками, яке не є предметом спору, апелянт вважає безпідставним.

Застосований арешт порушує права та інтереси іпотекодержателя та власника даних земельних ділянок АТ «Родовід Банк» та перешкоджає здійснювати дії з відчуження належного йому майна.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ „Родовід Банк"на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.05.2017 по справі №923/454/17; призначено розгляд справи №923/454/17 на: 12.10.2020 року о 14-30 год.

24.09.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від АТ „Родовід Банк" про участь в судовому засіданні, яке призначене на 12.10.2020 року о 14-30 год., в режимі відеоконференції в Господарському суді м. Києва (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В) або Подільському районному суді м. Києва (04071, м. Київ, вул. Хорива, 21), або у випадку відсутності технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні суду, призначити судове засідання поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 задоволено клопотання АТ „Родовід Банк" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

В судове засідання з`явився представник апелянта, який підтримав доводи та вимоги, викладені ним в апеляційній скарзі. Представники інших учасників в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки в судове засідання не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань суду не надали (окрім клопотання позивача про розгляд справи за відстуності його представника, яке було задоволено), про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Згідно з нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Разом із тим право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України").

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Так, відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень, ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень", у відповідності до ст. 2, 4 якого скаржник (інші учасники справи), проявивши належну обачність, оскільки є апелянтом по даній справі, міг дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого є загальнодоступною, про рух справи, ініціатором перегляду якої в апеляційному порядку він є.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка з`явилася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності інших представників учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з приписами ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Тобто частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Одночасно вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Слід зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. №18рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Колегія суддів Південно - західного апеляційного господарського суд зазначає, що метою забезпечувального зобов`язання, такого іпотека, є набуття кредитором переважного перед іншими кредиторами боржника права задоволення своїх вимог за рахунок переданого в забезпечення зобов`язання майна боржника (предмета іпотеки), що прямо випливає зі змісту ст.ст. 1, 3 Закону України "Про іпотеку".

Іпотекодержатель у випадку порушення боржником забезпеченого зобов`язання має право у будь-який момент переважно перед іншими кредиторами такого боржника задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на майно, у зв`язку з чим іпотекодержатель має власний пріоритетний майновий інтерес до отриманого в іпотеку майна боржника, який може бути реалізований ним у будь-який момент у разі порушення забезпеченого зобов`язання.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки не зважаючи на те, що скаржник формально не є учасником правовідносин між сторонами по даній справі, проте винесена ухвала суду про накладення арешту на спірні земельні ділянки очевидно та безпосередньо впливає на майновий інтерес АТ «Родовід Банк» як іпотекодержателя (власника) вказаного майна.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали суду першої інстанції, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.05.2017 порушено справу №923/454/17 за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Компанія Астон" про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 5660736,20 дол. США, що в еквіваленті становить 152670 055 грн. 31 коп.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.05.2017 по справі №923/454/17 (суддя Пінтеліна Т.Г.) накладено арешт на майно в межах заявленої до стягнення суми, що належить ТОВ "Компанія Астон", а саме:

квартиру, загальна площа (кв.м): 187.4, житлова площа (кв.м): 131.6, що знаходяться за адресою: м.Київ, вулиця Пирогова, будинок 6-А, квартира 23.

квартиру, загальна площа (кв.м): 107.7, житлова площа (кв.м): 73.7, що знаходяться за адресою: м.Київ, вулиця Пирогова, будинок 6-А, квартира 22.

земельну ділянку, кадастровий номер 3220880900:08:004:0016, що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.

земельну ділянку, кадастровий номер 3220880900:08:004:0034, що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.

земельну ділянку, кадастровий номер 3220880900:08:004:0035, що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.

житловий будинок, що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Нагірна, будинок 7.

квартиру, загальна площа (кв.м): 134,80, житлова площа (кв.м): 93,70, що знаходяться за адресою: м.Київ, вулиця Нагірна, будинок 5, квартира 4.

квартиру, загальна площа (кв.м): 109,90, житлова площа (кв.м): 78,90, що знаходяться за адресою: м.Київ, вулиця Нагірна, будинок 5, квартира 3.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 25.07.2017 позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягнуто 3219447 дол. США (еквівалент - 86828485 грн. 49 коп.) боргу по процентах за користування кредитними коштами; 2441289,20 дол. США (еквівалент - 65841569 грн. 72 коп.) пені за прострочку оплати кредитних зобов`язань та 240000 грн. витрат по оплаті судового збору.

08 серпня 2017 стягувачеві видано наказ №923/454/17 про примусове виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 25.07.2017, яке набрало законної сили 08.08.2017.

Арешт нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 3220880900:08:004:0016, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська; земельної ділянки, кадастровий номер 3220880900:08:004:0034, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська; земельної ділянки, кадастровий номер 3220880900:08:004:0035, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська - не скасовано.

Суд першої інстанції в ухвалі дійшов висновку, що припущення позивача є достатньо обґрунтованими, а невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити та зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Суд зазначив, що заявлені заходи забезпечення позову жодним чином не впливають на права та законні інтереси інших осіб, адже на теперішній час власником нерухомого майна, до якого застосовуються заходи забезпечення позову є відповідач. В той же час застосування таких заходів гарантуватиме виконання рішення суду у даній справі, у випадку задоволення позовних вимог, та унеможливить порушення майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як зазначалося раніше, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції було накладено арешт на майно в межах заявленої до стягнення суми, що належить ТОВ "Компанія Астон", в тому числі на:

земельну ділянку, кадастровий номер 3220880900:08:004:0016, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.

земельну ділянку, кадастровий номер 3220880900:08:004:0034, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.

земельну ділянку, кадастровий номер 3220880900:08:004:0035, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.

Разом з тим, як вбачається з наявних матеріалів, станом на момент прийняття ухвали, земельні ділянки, на які накладено арешт, перебували в обтяженні ВАТ «Родовід Банк», у якого виникла можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Так, в матеріалах оскарження наявний Договір Іпотеки №79.1/44-З-08 від 08.08.2008, укладений між ТОВ «Компанія Астон» та ВАТ «Родовід Банк», відповідно до якого Іпотекодавець для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №79.1/44-К-08 від 08.08.2008 передав Іпотекодержателю земельні ділянки, які є власністю Іпотекодавця, а саме:

земельну ділянку, кадастровий номер 3220880900:08:004:0016, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.

земельну ділянку, кадастровий номер 3220880900:08:004:0034, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.

земельну ділянку, кадастровий номер 3220880900:08:004:0035, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.

Крім того, рішенням Господарського суду м.Києва від 23.12.2010 року по справі №4/426 за позовом АТ «РОДОВІД бАНК» до ТОВ «НГБ-Промцивільбуд» та ТОВ «Компанія Астон» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ «Компанія Астон» та є предметом іпотеки за договором іпотеки№79.1/44.3.08 задоволено в повному обсязі. Вказаним рішенням в рахунок погашення заборгованості ТОВ «НГБ-Промцивільбуд» за кредитним договором №79.1/44-3.08 від 08.08.2008, судом звернуто стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ «Компанія Астон» та є предметом іпотеки за договором іпотеки №79./44.3.08 від 08.08.2008, а саме:

земельну ділянку, кадастровий номер 3220880900:08:004:0016, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.

земельну ділянку, кадастровий номер 3220880900:08:004:0034, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.

земельну ділянку, кадастровий номер 3220880900:08:004:0035, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.

21.01.2011рішення суду по справі №4/426 набрало законної сили. На підставі вказаного рішення суду Господарським судом м.Києва видано наказ №4/426 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною встановленою суб`єктом оціночної діяльності, призначеним державною виконавчою службою.

01.03.2018 Господарським судом м.Києва по справі №4/426 зобов`язано державну виконавчу службу видати Акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення заборгованості.

11.09.2018 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було видано Акти про передачу майна стягувану та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та передано вищевказані земельні ділянки стягувану АТ «Родовід Банк» в рахунок погашення заборгованості на підставі п.15 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтями 546 та 575 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Окремим видом застави є іпотека.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст.3 Закону України «Про іпотеку»:

-у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки;

- пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

При цьому, судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд при застосуванні заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки, не пересвідчився в наявності чи відсутності обтяжень на нерухоме майно. Відтак, наклавши арешт на вказані земельні ділянки, обмежив права та інтереси банку, який на той час був іпотекодержателем вказаного нерухомого майна, а на даний час не може реалізувати своє право власності на земельні ділянки, в також не може здійснити дії з відчуження належного йому майна.

З огляду на наведені обставини, суд апеляційної інстанції зазначає, що арешт майна при наявності обтяження даного майна, є на думку колегії суду, надмірними заходами, які застосовні місцевим господарським судом.

Колегія суддів, оцінивши аргументи апелянта, вважає, що оскаржуваною ухвалою про накладення арешту на земельні ділянки порушуються права АТ «Родовід Банк», оскільки наявність запису в реєстрі, який вчинений на підставі такої ухвали призводить до неможливості звернення стягнення на земельні ділянки відповідно до діючого договору іпотеки. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що іпотека належним чином зареєстрована і виникла раніше вимог позивача у даній справі, а отже накладення арешту на земельні ділянки, які знаходяться в іпотеці, суперечить відповідному законодавству. Крім того, на час постановлення оскаржуваної ухвали існувало рішення суду про звернення стягнення на спірні земельні ділянки, що не було враховано судом першої інстанції.

У зв`язку з викладеним апеляційний суд вважає, що позивачем не було належним чином доведено, що невжиття заходів про забезпечення у вигляді накладення арешту на земельні ділянки, позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду; заява позивача про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях, а тому у Господарського суду Херсонської області не було правових підстави для задоволення заяви АТ КБ «Приватбанк» про вжиття заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220880900:08:004:0035, 3220880900:08:004:0034, 3220880900:08:004:0016, які знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада та не враховано приписи процесуального законодавства України, відповідно до яких в ухвалі наводяться мотиви та докази необхідності застосування засобу забезпечення позову, невжиття якого може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, апеляційний суд зазначає, що ухвала господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220880900:08:004:0035, 3220880900:08:004:0034, 3220880900:08:004:0016, які знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада не відповідає вимогам закону. Місцевим судом при постановленні ухвали про вжиття заходів забезпечення позову не було в повному обсязі враховано усі обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи шляхом постановлення ухвали першої інстанції, яку слід частково скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на земельні ділянки.

Таким чином, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ „Родовід Банк" Караченцева А.Ю. на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.05.2017 по справі №923/454/17 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - частковому скасуванню на підставі п.4 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неправильним застосуванням процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст. 269-271, 273, 275, 280-284, 287 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ „Родовід Банк" Караченцева А.Ю. на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.05.2017 по справі №923/454/17 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.05.2017 по справі №923/454/17 в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220880900:08:004:0035, 3220880900:08:004:0034, 3220880900:08:004:0016, які знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада - скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви ПАТ КБ "Приватбанк" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220880900:08:004:0035, 3220880900:08:004:0034, 3220880900:08:004:0016, які знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченими ст.ст. 287-288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.10.2020 року.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

Судді: А.І. Ярош

Г.І. Діброва