КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ справи: 2-1515/11
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/11361/2020
Головуючий у суді першої інстанції: Сердинський В.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.
при секретарі - Шепель К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2011 року у справі за позовом Броварського міськрайонного прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної ради, Броварської районної ради Київської області та Калинівської селищної ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених зміною цільового призначення земельної ділянки,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2020 року,
встановив:
у червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив роз`яснити заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2011 року, вказавши яка загальна сума підлягає стягненню з кожного відповідача на користь з кожного із стягувачів, посилаючись на те, що вказаним рішенням з урахуванням змін, внесених постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року, було стягнуто до спеціального фонду бюджету Київської обласної ради, спеціального фонду бюджету Броварської районної ради та спеціального фонду бюджету Калинівської селищної ради Броварського району Київської області втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені зміною цільового призначення земельної ділянки з ОСОБА_1 в розмірі 203 526 грн. 15 коп. та з ОСОБА_2 в розмірі 70 767 грн. 85 коп.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2020 року у задоволенні заяви було відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до суду апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, а заяву задовольнити, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської обл. від 09 листопада 2011 року було задоволено позов Броварського міськрайонного прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної ради, Броварської районної ради і Калинівської селищної ради Броварського району Київської області та стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених зміною цільового призначення земельної ділянки 274 294 грн. до спеціального фонду бюджету Київської обласної ради, спеціального фонду бюджету Броварської районної ради і спеціального фонду бюджету Калинівської селищної ради Броварського району Київської області.
Постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції було змінено та стягнуто з ОСОБА_1 203 526 грн. 15 коп., а з ОСОБА_2 - 70 767 грн. 85 коп.
В заяві про роз`яснення рішення суду представник ОСОБА_1 вказував, що на виконання рішення суду були видані виконавчі листи, в яких загальна сума до стягнення була визначена на користь кожного з спеціальних фондів, що в результаті призвело до її збільшення втричі.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2020 року у задоволенні заяви було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що судом було видано вісім виконавчих листі, які перебувають на виконанні в Оболонському районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції і у виконавців не виникало обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його неможливим, рішення є чітким і зрозумілим.
Однак такий висновок суду першої інстанції є невірним, оскільки зроблений з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 216 ЦПК України (в редакції станом на 09.11.2011) суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
Згідно ст. 266 ЦПК України (в чинній редакції) суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
Ухвалюючи рішення про стягнення з обох відповідачів втрат, суд першої інстанції не визначив точної суми, яка підлягає стягненню до кожного із спеціальних фондів бюджету та з кожного з відповідачів, хоча в позовній заяві було зазначено в яких частках втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені зміною цільового призначення земельної ділянки мають бути стягнуті.
Так, було вказано, що такі втрати згідно положень ст. 209 ЗК України зараховуються на спеціальні рахунки в наступних розмірах: обласним радам - 25%, районним радам - 15%, сільським і селищним радам - 60%.
Відповідно до розмірів земельних ділянок, які були виділені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з кожного з них було стягнуто такі втрати - 203 526 грн. 15 коп. та 70 767 грн. 85 коп.
Таким чином, мало бути визначено розмір стягнення з ОСОБА_1 до спеціального фонду бюджету Київської обласної ради - 25%, що становить 50 881 грн. 50 коп., до спеціального фонду бюджету Броварської районної ради Київської обл. - 15%, що становить 30 328 грн. 90 коп., до спеціального фонду бюджету Калинівської селищної ради Броварського району Київської області - 60%, що становить 122 115 грн. 60 коп.
Розмір стягнення з ОСОБА_2 мав бути визначений до спеціального фонду бюджету Київської обласної ради - 25%, що становить 17 691 грн. 96 коп., до спеціального фонду Броварської районної ради Київської обл. - 15%, що становить 10 615 грн. 18 коп., до спеціального фонду Калинівської селищної ради Броварського району Київської обл. - 60%, що становить 42 460 грн. 71 коп.
В ст. 271 ЦПК України закріплено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 13 жовтня 2020 року.
Головуючий
Судді