"13" жовтня 2020 р.

Справа №150/434/20

Провадження по справі №2/150/163/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року Чернівецький районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Цимбалюк Л.П.

при секретарі Николайчук Л.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Саїнської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, про визнання права на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду звернулася ОСОБА_1 із зазначеним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, у поданому позові клопоче про розгляд справи у її відсутність та просить їх задоволити.

Відповідачем виконкомом Саїнської сільської ради Чернівецького району Вінницької області через канцелярію Чернівецького районного суду Вінницької області подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнаються та не заперечується проти їх задоволення, клопоче про розгляд справи у відсутність відповідача.

Згідно ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 18.09.2020 року постановлено про проведення розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, ґрунтуючись на наступних підставах.

Позивач ОСОБА_1 з 1986року по28.08.1995року працювалау КСП «Краса Поділля» с. Саїнка Чернівецького району Вінницької області на посаді завідуючої профілакторієм вказаного підприємства, про що вбачається із копії трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 8-10).

Із історичної довідки, виданої комунальною установою «Чернівецький районний трудовий архів» від 25.02.2020 року за №124, вбачається, що сільськогосподарська артіль(колгосп) ім. «Комінтерна» села Саінка Чернівецького району Вінницької області віндовив свою діяльність в 1944 році. В 1951 році пройшло укрупнення колгоспів і до колгоспу ім. Комінтерна приєднався сіьськогосподарська артіль (колгосп) ім. Кагановича села Саінка Чернівецького району. В 1962 році при об`єднананні Чернівецького району з Могилів Подільським, сільськогосподарська артіль ш. Комінтерна с. Саінка увійшов до складу Могилів - Подільського району. В 1991 році при відокремленні Чернівецького району колгосп «Комінтерна» с. Саїнка увійшов до складу Чернівецького району. В 1992 році колгосп «Комінтерна» с. Саїнка Чернівецького району реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство «Краса Поділля» (протокол загальних зборів №2 від 24.11.1992 року).В 1999 році КСП «Краса Поділля» с. Саїка Чернівецького району реорганізовано в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Краса Поділля» (протокол загальних зборів №2 вів 11.12.1999 року).В 2000 році на базі СТОВ «Краса Поділля» с Саїнка створено агрокооператив приватних пайовиків (АКПП) «Перемога» (протокол загальних зборів №1 від 07.03.2000 року).В 2001 році АКПП «Перемога» с. Саїнка Чернівецького району реорганізовано в селянське (фермерське) господарство (СФГ) «Перемога -В» (протокол загальних зборів №1 від 27.03.2001 року). В 2003 році селянське (фермерське) господарство «Перемога- В» с. Саїнка Чернівецького району на підставі постанови Господарського суду по справі №5/404-03 від 21.05.2003 року визнано банкрутом і ліквідовано (а.с. 21).

Відповідно до норм Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту. В узагальненні судової практики Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України «Практика розгляду судами земельних спорів» також наголошено, що необхідною умовою для отримання земельної частки (паю) є членство в колективному підприємстві.

Згідно абзацу 3 пункту 2 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994 року за № 666/94, (який був чинний на час проведення паювання земель), кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Пунктом 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року за № 720/95 встановлено, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Як свідчить довідка відділу у Чернівецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 27.02.2020 року за №С-51/0-0.38-101/150-20, відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавалися районною державною адміністрацією Вінницької області по колективному сільськогосподарському підприємству «Краса Поділля» громадянка ОСОБА_1 не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) (а.с. 16).

Як свідчить архівна виписка з протоколу №2 засідання правління колгоспу «Комінтерн» с.Саїнка від 01.03.1986 року, згідно якого було вирішено зачислити ОСОБА_1 в члени колгоспу (а.с. 18).

3 копії трудової книжки позивача вбачається, що основною її роботою була робота завідуючої профілакторієм КСП «Краса Поділля» і одночасно з 1989 року, ОСОБА_1 по сумісництву працювала у Саїнській ЗОШ. Не виходячи з членів КСП вона перейшла на основну роботу в Саїнську ЗОШ у вересні 1995 року, а в КСП залишилась по сумісництву, але на даний момент вона знаходилась у декретній відпустці, що стверджується архівною випискою Протоколу №5 засідання КСП «Краса Поділля» від 16 кв1тня 1995 року (а.с. 19).

При виході ОСОБА_1 з декрету 13.04.1998 року профілакторій було ліквідовано.

Трудова книжка свідчить не про членство позивача в КСП, а про наявність трудових відносин між сторонами, однак, враховуючи відсутність правовстановлюючих документів, що б свідчили про її вихід із членства вказаного сільськогосподарського підприємства, що стверджується довідкою, виданою виконкомом Саїнської сільської ради Чернівецького району Вінницької області від 10.02.2020 року за №178, відповідно до якої інформація у вказаній сільській раді про виключення громадянки ОСОБА_1 із членів КСП «Краса Поділля» відсутня, тому ОСОБА_1 вважається членом КСП, працювала в сфер1 послуг жителів села до моменту реорганізації даного КСП.

12.11.2019 року ОСОБА_1 звернулась до сесії Саїнської сільської ради із заявою про надання їй земельної частки (паю) (а.с. 13).

Згідно повідомлення виконкому Саїнської сільської ради Чернівецького району Вінницької області від 23.11.2019 року за №12, ОСОБА_1 повідомлено, що для вирішення даного питання потрібно звернутися до суду (а.с. 14).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частиною 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

ОСОБА_1 в поданій позовній заяві зазначається, що з мережі інтернет дізналася про те, що в даний час існує практика, коли люди в судовому порядку повертають втрачені права на земельну частку (пай), згідно рішень судів задовольняються позови осіб, невнесених до списків, як таких, які мають право на земельну частку (пай).

Відповідно до статті13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на міцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» №2498-VIII, до 1 січня 2025 року всі власники незатребуваної земельної ділянки (паю) або їхні прямі спадкоємці повинні оформити право власності на земельну ділянку.

В ухвалі Вищого спеціалізованого Суду України від 27 серпня 2014 року по справі №6-128св14 зазначено, що право на земельну частку (пай) є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Відповідно до ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 18.09.2020 року з метою забезпечення майнових прав ОСОБА_1 та надання можливості до 1 січня 2025 року повернути втрачене право, судом постановлено про поновлення пропущеного строку позовної давності.

Підтвердження права ОСОБА_1 на земельну частку (пай) є для неї необхідним, оскільки, надасть змогу реалізувати в подальшому свої права та інтереси,отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо отримання земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладати в подальшому договір оренди землі сільськогосподарського призначення, тощо.

Згідно абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року за № 720/95, паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Крім того, як передбачено п. 2, 3 та 4 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року за № 720/95, при паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. Вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу, товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь та кількості осіб, які мають право на земельну частку (пай). Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства. Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією.

Згідно ст.2 Закону України про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною міською державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені в установленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Виходячи із норм Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та Закону України «Про оренду землі», громадяни власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації територiї i компактності землекористування відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 підтверджено, що особами, які мають право на земельну частку (пай), навіть якщо вони не внесені до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), є члени КСП.

Згідно ч.ч. 1,3 ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають колишні члени КСП. Право на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Згідно змісту ст.ст. 7, 8, 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.

Відповідно ст.1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Позивачем належним чином доведено, що вона була членом КСП «Краса Поділля» с. Саїнка Чернівецького району Вінницької області, на підтвердження надано належні, достатні та допустимі докази свого членства у вище вказаному підприємстві.

В ход1 розпаювання земель колективних сільськогосподарських підприємств, яке проводились відповідно до Указу Президента Украйни «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам 1 організаціям» №720/95 від 08.08.1995 року, ОСОБА_1 має право на отримання земельної частки (паю) із сільськогосподарських угідь, що перебували у колективній власності КСП «Краса Поділля» с. Саїнка Чернівецького району Вінницької області, як член зазначеного господарства.

Відповідно допункту 3Порядку організаціїробіт таметодики розподілуземельних ділянокміж власникамиземельних часток(паїв),затвердженого ПостановоюКабінету МністрівУкраїни від 4лютого 2004року №122, У разівиявлення післярозробки проектуфакту невключенняодного чикількох громадян,які отрималисертифікати направо наземельну частку(пай)у встановленомузаконодавством порядку,спадкоємців правана земельнучастку (пай),посвідченого сертифікатом,інших громадян таюридичних осібУкраїни,які відповіднодо законодавстванабули правона земельнучастку (пай),до спискувласників земельнихчасток (паїв),на підставіякого бувскладений проект,сільська,селищна,міська радаможе прийнятирішення про: внесеннязмін допроекту розробникомдокументації ізземлеустрою зметою забезпеченнягромадян необхідноюкількістю земельнихділянок (напідставі відповідногодоговору); надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).

Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.1, ч.2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Відповідно до Конституції України усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.1 ст.328 ЦК України).

Відповідно до пунктів «б», «ґ» частини 1 статті 81 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року, №2768-ІІІ громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

У пункті «а» статті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначається, що вирішуючи спорипро правовласності наземельну ділянку,суди маютьвиходити зтого,що згідно з частиною першою статей 81, 82 ЗК України право власності на земельну ділянку набувають громадяни України та юридичні особи, створені громадянами або юридичними особами України.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо визнання права на земельну частку (пай).

На підставі вище наведеного, суд з метою захисту майнових прав ОСОБА_1 прийшов до висновку про задоволення його позовних вимог.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

На підставі ст.41 Конституції України, ст. 16, ст.328 ЦК України, ст.,ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України, Указу Президента України № 720/95 від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», керуючись ст., ст.10, 11, 81, 206 ч.4, 263 - 265, 274, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як членом КСП «Краса Поділля» с. Саїнка Ченівецького району Вінницької області, право на земельну частку (пай), розташовану на території Саїнської сільської ради Чернівецького району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: Л.П. Цимбалюк