179/1045/20

2-о/179/73/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.А.,

за участі:

секретаря судового засідання Хорольській І.П.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Стрижака Р.Л.,

розглянувши в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання на території України.

В обґрунтування заяви зазначає, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гупалівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . З 23 лютого 1991 р. по теперішній час фактично був зареєстрований та постійно проживав за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Чернеччинскьої сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про реєстрацію місця проживання особи від 01.07.2020 р. № 280. Отримував паспорт громадянина колишнього СРСР, який було втрачено. Починаючи з самого народження і по теперішній час не виїжджав за межі України. З 2017 р. по день подачі заяви проживає в АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 звернувся до Магдалинівського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про видачу паспорта, встановлення його особи, належності до громадянства України.

01 липня 2020 року вихідний номер 1247-559/1247-20, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надало відповідь заявникові та рекомендувало підтвердити юридичний факт проживання на території України.

Заявник прохав суд встановити факт його постійного проживання на території України.

Представник заінтересованої особи в судове засідання з`явився за довіреністю, виданою Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, проти задоволення заяви не заперечував. Пояснив, що ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» стосується визначення належності до громадянства України, зокрема осіб, які мають паспорти колишнього СРСР. Їх належність до українського громадянства було визначено під час загального обміну паспортів громадянина колишнього СРСР на паспорти громадянина України зразка 1994 року у період з травня 1995 року по вересень 2002 року. На теперішній час Державна міграційна служба України здійснює видачу паспортів громадянина України нового зразка у формі картки.

Відповідно до п. 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, для встановлення належності до громадянства України, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України, особа, яка станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР. Але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає наступні документи: заяву про встановлення належності до громадянства України; фотокартки; копію паспорта громадянина колишнього СРСР; судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Згідно вимог ГУ ДМС України в Дніпропетровській області вих. № 1201/910 від 15 січня 2018 року та вимог ДМС України від 12 грудня 2017 року № 6-7999.1-17, у зв`язку з тим, що у 2016 році відбулася реформа системи реєстрації в Україні, Державна міграційна служба України на сьогодні не володіє актуальною інформацією про зареєстрованих осіб.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 280 від 01 липня 2020 року, виданою виконкомом Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

01 липня 2020 року, Чернеччинською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області, надано виписку з домової книги № 2, в якій за порядковим номером зазначений ОСОБА_1 , 20 серпня 1973 року був зареєстрований в с. Гупалівка.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як передбачено п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В силу положень Закону України "Про громадянство України", Указу Президента України від 27 березня 2001 року "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", рішенням суду може підтверджуватись факт проживання особи на території України на певний час.

Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про громадянство України", громадянами України є особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (24 серпня 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цих Кодексом.

Листом Верховного суду України від 01 січня 2012 року Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснено, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема: постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, який має юридичне значення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України Про громадянство України і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про громадянство України , громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України. Особи, є громадянами України з 24 серпня 1991 року.

Відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянств України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 2 березня 2001 року № 215, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянин колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1999 року.

У пункті 44 вказаного Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України Про громадянство України умовою прийняття до громадянства України є, зокрема, безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Наведені вище положення законодавства свідчать про те, що за відсутності у заявника передбаченого законодавством документального підтвердження факту його постійного проживання станом на 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Про правонаступництво України - паспорту громадянина колишнього СРСР з відмітками про постійну прописку на території України, для отримання заявником паспорта громадянина України їй попередньо необхідно встановити наявність підстав для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням шляхом встановлення вищевказаного факту у судовому порядку.

Встановлення факту постійного проживання на території України необхідно заявнику для набуття громадянства України та отримання паспорта громадянина України.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що судом беззаперечно встановлений факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає за необхідне задовольнити заяву та встановити факт проживання останнього в Україні станом на 24 серпня 1991 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухвалені судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 3, 10-13, 19, 69,77, 78, 81, 209, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 293-294, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гупалівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.А.Ковальчук