311/1501/20

2/311/629/2020

05.10.2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Носика М.А.

секретар судового засідання Кудінова В.І.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , у порядку захисту прав споживача, про стягнення грошових сум за договором купівлі-продажу та відшкодування моральної шкоди, суд,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року до Василівського районного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ФРП ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення збитків.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 25 жовтня 2019 року між ним та ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, за яким Відповідач зобов`язувався поставити, а Позивач прийняти та оплатити кухонні меблі відповідно до ескізу. Загальна вартість товару складала 14000 грн. Зазначена сума була погоджена сторонами договору. В день укладання договору Позивач сплатив задаток в сумі - 7000 грн. Остаточну суму 7000 грн. Позивач зобов`язався сплатити після отримання товару та його встановлення Відповідачем. Виконавець за договором повинен був доставити меблі в період з 25.11.2019 року по 01.12.2019 року. Також по договору було передбачено право Відповідача затримати поставку товару на 10 днів, тобто кінцевий строк передачі товарів не міг бути пізнішим за 11.12.2019 року. Але до теперішнього часу свої зобов`язання по договору Відповідач не виконав і меблі не доставлені. Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, але Відповідач причини не виконання не пояснює, внесену передоплату не повертає, на зв`язок не виходить. Зазначені обставини змусили позивача звернутися до суду за захистом своїх прав. Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з Відповідача 7000 грн. передоплати за договором купівлі-продажу, 8000 грн. збитків, 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 15 травня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , у порядку захисту прав споживача, про стягнення грошових сум за договором купівлі-продажу та відшкодування моральної шкоди. Розгляд справи ухвалено провести в порядку спрощеного провадження.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, проти заочного рішення не заперечує. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача адвокат Черкашин І.І. в судове засідання не з`явився.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 , який належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, повторно у судове засідання не з`явився. Про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно, про причини неявки суд не повідомлено.

Оскільки Відповідач належним чином сповіщений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів, проти чого не заперечує Позивач.

Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, у зв`язку з наступним.

Встановлено,що 25жовтня 2019року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договіркупівлі-продажу,за якимВідповідач зобов`язувавсяпоставити,а Позивачприйняти таоплатити кухоннімеблі відповіднодо ескізу.Відповідно доп.5.1Договору,загальна вартістьтовару складала14000грн..Зазначена сумабула погодженасторонами договору.В деньукладання договору,відповідно доумов договоруп.3.1та п.3.2Позивач сплативзадаток всумі -7000грн.Остаточну суму 7000грн.Позивач зобов`язавсясплатити післяотримання товарута йоговстановлення Відповідачемзгідно п.5.1.даного договору.На підтвердженнясплати даноїсуми Відповідач власноручнопоставив свійпідпис тапроставив печаткуна договорі.Пунктом 2.1договору встановленістроки виконанняробіт.Так Відповідачзобов`язавсядоставити меблів періодз 25.11.2019року по01.12.2019року.Також подоговору булопередбачено правоВідповідача затриматипоставку товаруна 10днів,тобто кінцевийстрок передачітоварів неміг бутипізнішим за11.12.2019року.Але дотеперішнього часусвої зобов`язанняпо договоруВідповідач невиконав імеблі недоставлені.Крім того,укладений Договірне міститьумов йогорозірвання,шляхом усноїзаяви замовника.На протязі рокуВідповідач зпретензіями абоз пропозиціямидля врегулюванняспору впозасудовому порядкудо Позивачане звертався,та своїхобов`язків невиконав.Позивачем вживалисьзаходи досудовоговрегулювання спору,але Відповідачпричини невиконання непояснює,внесену передоплатуне повертає,на зв`язокне виходить.Зазначені обставинизмусили Позивачазвернутися досуду зазахистом своїхправ,внаслідок істотногопорушення Відповідачем своїх обов`язків, а саме, на протязі тривалого часу не виконання умов Договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2019 року.

Оскільки Позивач є фізичною особою, то спірні відносини регулюютьсяЗаконом України«Про захистправ споживачів» та ЦК України.

Відповідно до положеньст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно дост.509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно дост.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1ст.610 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Пунктом 1 ч.1ст.611 ЦК Українивизначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч.1ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 2ст. 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки Договір від 25 жовтня 2019 року укладений між фізичною особою та фізичною особою підприємцем, враховуючи, що його результат у вигляді організації роботи з виконання та передачі у власність кухонних меблів не призначений для використання переданого майна у підприємницьких цілях та отримання прибутку, договір направлений на задоволення побутових та інших особистих потреб Позивача як замовника, Відповідач жодного разу не надав доказів поважності причин невиконання та прострочення виконання Договору.

Аналізуючи наведене суд дійшов висновку, що відповідно до чинного законодавства наявність невиконаних робіт за Договором та неповернутої суми за договором, яка Відповідачем утримується безпідставно, і тих обставин, що на теперішній час Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, чим істотно порушив договір, що є передбаченою законом підставою для захисту прав Позивача у спосіб, передбаченийст.16 ЦК Українита ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» шляхом задоволення позову про стягнення передоплати.

Відповідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних за договором платежів, підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Ознакою завдатку є те, що він виступає одночасно і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.571 ЦК України, якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Згідно умов договору Позивач сплатив на користь Відповідача суму передоплати у розмірі 7000 грн., що підтверджується п.5.1 Договору, особистим підписом Відповідача, з проставленням печатки, відповідно до умов договору чітко передбачено сплату Замовником саме завдатку, а не авансу,тому Відповідач повинен сплатити на користь Позивача суму передоплати у розмірі 7000 грн..

При укладенні Договору сторонами погоджені усі істотні умови договору відповідно до предмету, у тому числі стосовно вартості замовлених робіт, строк виконання, тощо.

Натомість Відповідач взяті на себе зобов`язання перед Позивачем не виконав у визначений за погодженням сторін строк, чим порушив умови укладеного договору.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач у судове засідання не з`явився, доказів на спростування заявлених обставин та вимог суду не надав і не спростував.

Таким чином, позов обґрунтований та підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню в цій частині. Необхідно стягнути з Відповідача на користь Позивача передоплату за договором купівлі-продажу від 25 жовтня 2019 року у сумі 7000 грн..

У ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Стосовно позовних вимог про стягнення завданих збитків в сумі 8000 грн., заподіяних Позивачу внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов`язань по договору, суд звертає увагу, що Позивач не надав належних доказів на підтвердження заподіяних йому збитків. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у вимогах про стягнення з відповідача збитків в сумі 8000 грн. необхідно відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Статтею 23 ЦК Українивстановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пунктах 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише тоді, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормамиКонституціїабо випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди, а також при порушенні зобов`язань, які підпадають під діюЗакону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до положень статей4,22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди.

Внаслідок тривалого, необґрунтованого невиконання Відповідачем своїх обов`язків за Договором, присвоєння передоплати без надання будь-яких пояснень, Позивач зазнав моральної шкоди. Позивач тривалий час без результативно намагався розшукати Відповідача, останній на дзвінки не відповідав, за вказаною у Договорі адресою двері ніхто не відчиняв. Позивач тривалий час не міг використовувати кухню без кухонних меблів.

Разом з тим, ОСОБА_1 не надав суду доказів заподіяння йому моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що моральна шкода, завдана Позивачеві, підлягає стягненню з Відповідача частково на суму 3000 гривень.

Згідно з положеннями ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнений від сплати судового збору за цим позовом. Суд стягує з відповідача ФОП ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 840 грн. 80 коп..

Крім того, частиною 1, 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Судом встановлено, що витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката Черкашина І.І. у розмірі 1200 гривень, підтверджені належним чином та підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст.10-13,77-80, 141,263-265, 280-283 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , у порядку захисту прав споживача, про стягнення грошових сум за договором купівлі-продажу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), передоплату за договором купівлі-продажу від 25 жовтня 2019 року у сумі 7000 грн., відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 грн., витрати на правничу допомогу у сумі 1200 грн., а всього 11200 (одинадцять тисяч двісті) грн.

У іншій частині позову у задоволенні відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір в дохід держави у розмірі 840 грн. 80 коп. (Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача:UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу: Судовий збір на користь держави).

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А. Носик