Справа № 454/3228/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.10.2020 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Веремчук О.А. ,
за участю секретаря Баран О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокаля заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Поваляєва Павла Олеговича про забезпечення позову (в порядку ст. 152 ч.4 ЦПК України до подання цивільного позову в суд) по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору поставки ванни для підводного ручного масажу, стягнення коштів та моральної шкоди ,-
в с т а н о в и в:
в суд надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 адвоката Поваляєва Павла Олеговича про забезпечення позову (в порядку ст. 152 ч.4 ЦПК України до подання цивільного позову в суд) по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору поставки ванни для підводного ручного масажу, стягнення коштів та моральної шкоди з наступних підстав : на даний час заявником готується цивільний позов про розірвання договору поставки №021 від 10.10.2019 року, стягнення коштів в сумі 12000 доларів США , 3% річних в сумі 5704 грн. 06 коп. та моральної шкоди в сумі 150 000 гривень . З метою забезпечення майнових прав заявниці в даному процесі він просить накласти заборону відповідачці відчужувати такі об`єкти як квартиру відповідачки за адресою АДРЕСА_1 та автомобіль відповідачки INFINITY д.н.з. НОМЕР_1 до вирішення спору по суті.
Дослідивши подану заяву представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Поваляєвим Павлом
Олеговичем про забезпечення позову (в порядку ст. 152 ч.4 ЦПК України до подання цивільного позову в суд) по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору поставки ванни для підводного ручного масажу, стягнення коштів та моральної шкоди та матеріали заяви суд приходить до висновку, що слід заяву про забезпечення позову повернути заявнику, оскільки заяву подано без додержання вимог ст.. 151 ЦПК України з наступних підстав :
відповідно до ст. 149 ЦПК України вбачається, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України вбачається, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ст. 151 ч.1 ЦПК України вбачається, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ст. 151 ч.2 ЦПК України вбачається, що якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
Відповідно до ст. 153 ч.1 ЦПК України вбачається, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ст. 153 ч.9 ЦПК України вбачається, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що слід заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Поваляєва Павла Олеговича про забезпечення позову (в порядку ст. 152 ч.4 ЦПК України до подання цивільного позову в суд) по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору поставки ванни для підводного ручного масажу, стягнення коштів та моральної шкоди повернути заявнику, оскільки заяву подано без додержання вимог ст.. 151 ЦПК України з наступних підстав :
1) заявник подав заяву в суд про забезпечення позову (в порядку ст. 152 ч.4 ЦПК України до подання цивільного позову в суд) по цивільній справі , однак в порушення вимог ст. 151 ч.2 ЦПК України вбачається, що в заяві та доданих матеріалах не зазначені точне місце проживання чи реєстрації заявника (для фізичних осіб), зокрема не додано всіх сторінок паспорта заявниці з місцем реєстрації такої , оскільки наявні сторінки де заявниця змінює неодноразово місце реєстрації. Крім того в договорі поставки №021 від 10.10.2019 року адреса заявника ОСОБА_1 взагалі не зазначена, а вказано що її паспорт видано Сакальським РВ ГУМВСУ ( а не вірним Сокальським). В договорі про надання правової допомоги від 30.04.2020 року взагалі вказано адресу заявниці ОСОБА_1 АДРЕСА_2 . За таких обставин суд не має можливості у двох денний строк відведений для розгляду заяви перевірити точну адресу реєстрації заявниці, а від цього залежить чи підсудна справа Сокальському районному суду Львівської області.
2) В заяві представник заявника зазначає, що по підсудності слід звертатися саме до Сокальського районного суду м.Львова ( оскільки можливо виходить з того , що заявниця проживає АДРЕСА_2 . ) , хоча заяву подав до Сокальського районного суду Львівської області.
3) В заяві представник заявника зазначає, що договір поставки №021 від 10.10.2019 року укладався у АДРЕСА_3 , однак з аналізу договору поставки №021 від 10.10.2019 року вбачається, що такий договір укладений в м. Київ.
4) Місцем виконання договору поставки №021 від 10.10.2019 року (п.3.2 Договору ) зазначено приміщення салону студії краси «DIAS» ( м.Львів вул.. Городоцька , 42), яке по справі не зазначається як будь-яка сторона .
5) Представник заявника вказує в заяві , що письмова розписка про отримання коштів відповідачем складена в м.Львів , однак в розписці дані щодо місця складення розписки відсутні .
6) Сума забезпечення позову не відповідає сумі позовних вимог , оскільки вартість двох кімнатної квартири в м.Київ та вартість автомобіля в кілька разів перевищує суму позову , а крім того заявниця в ціну позову включає вартість заподіяної , на її думку, їй моральної шкоди в сумі 150000 гривень, а визначення вартості моральної шкоди є оціночним поняттям і вирішується судом з врахуванням вимог розумності та справедливості.
7) Представник заявника в заяві не вказав ідентифікаційний код ФОП ОСОБА_2 в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
8) Відповідно до п.6 ч.1 названої статті Кодексу заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
В своїй заяві про забезпечення позову представник позивача адвокат Поваляєв П.О. не вказує пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.
Позивач не наділений правом на вирішення доцільності застосування зустрічного забезпечення, тобто вказані заходи застосовуються не за ініціативою позивача.
Позивач має лише зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України в частині її змісту, оскільки не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, а фактично містить його позицію щодо відсутності необхідності застосування зустрічного забезпечення, що не звільняє його від обов`язку зазначити в заяві про забезпечення позову конкретну пропозицію/захід зустрічного забезпечення, який може бути застосований судом.
Крім того, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення вказаного позову у визначений заявником спосіб, оскільки обраний позивачем вид забезпечення позову не відповідає позовним вимогам. Зокрема, позивач заявила вимоги про визнання недійсним договору поставки ванни, проте нею не заявлено жодних вимог стосовно її права на нерухоме та рухоме майно відповідачки , а отже, виконання можливого рішення суду за вказаними позовними вимогами не залежить від перебування майна у власності відповідача чи іншої особи.
Також обраний позивачем вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами .
За усталеною практикою ЄСПЛ рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Бендерський проти України», «Сокуренко і Стригун проти України»), закріплене у статті 6 Конвенції право особи на справедливий судовий розгляд забезпечується, зокрема, і через право на мотивоване судове рішення, справедливість судового рішення вимагає, аби таке рішення достатньою мірою висвітлювало мотиви, на яких воно ґрунтується.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Статтею 260 ЦПК України було встановлено вимоги до змісту ухвали суду, що викладається окремим документом, за якими така ухвала має містити мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Згідно з частиною першою статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.
Позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (пункт 2 частини першої, частина третя статті 152 ЦПК України ).
Частиною п`ятою статті 153 ЦПК України передбачено, що про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Ухвала про забезпечення позову має включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали (пункт 7 згаданої постанови).
Представником заявника не наведено обґрунтування існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову про визнання недійсним договору поставки, не зазначено, чим керувалася заявник , визначаючи співмірність застосованого нею виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, не вказано, яким чином суд має пересвідчитися, що між сторонами дійсно існує спір, не надано оцінки доводам заявника щодо забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності таких вимог.
За приписами ч.9 ст. 153 ЦПК України Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З огляду на вищевикладене заява про забезпечення позову має бути повернута позивачу.Крім того необхідно роз`яснити заявниці, що вона не позбавлена можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.
Керуючись ст.ст. 149, 150 ч.1, 151 ч.1 та 2, 153 ч.1 та 9 ЦПК , суд ,-
у х в а л и в:
повернути заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Поваляєва Павла Олеговича про забезпечення позову (в порядку ст. 152 ч.4 ЦПК України до подання цивільного позову в суд) по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору поставки ванни для підводного ручного масажу, стягнення коштів та моральної шкоди заявнику , оскільки заяву подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду у порядок і строки, передбачені ст. 354 ЦПК України шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду .
Головуючий: О. А. Веремчук
