Провадження №2/447/23/20 Справа №447/192/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
05.10.2020 року
Миколаївський районний суду Львівської області в складі головуючого судді Бачуна О.І., за участю секретаря судового засідання Тремби І.Ю., прокурора Журавкіна А., Нагребного І.Я., представників позивача Юнак У., ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві Львівської області цивільну справу за позовом заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної громади Миколаївського району Львівської області до ОСОБА_2 про стягнення шкоди завданої самовільним зайняттям земельної ділянки,-
Встановив:
25.01.2019 року заступник керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної громади Миколаївського району Львівської області звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги мотивував тим, в результаті здійснення державного контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Львівській області було встановлено, що ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянки комунальної власності площею 0.0994 га. для посіву сільськогосподарських культур гречки , чим порушено норми земельного законодавства. За вказаним фактом складено акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, акти обстеження земельних ділянок та протоколи про адміністративні правопорушення. Внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки заподіяно шкоду в розмірі 3918.59 грн. Відповідач заподіяну шкоду не сплатив. Позивач просить стягнути таку за рішенням суду.
Внаслідок самовідводу судді Карбовніка І.М., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2019 вищевказану цивільну справу передано для розгляду судді Бачуну О.І.
Ухвалою судді Миколаївського районного суду Львівської області Бачуна О.І. від 03.10.2019 року відкрито провадження, підготовче засідання призначено на 04.11.2019р.
21.10.2019року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 02.12.2019 закрито підготовче засідання і призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 16.01.2020 р.
Прокурор в судовому засідання позов підтримав, з підстав викладених у ньому та просив такий задовоити.
Представники позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили такі задоволити.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, вважає що такий заявлено безпідставно та необґрунтовано, будь-якого самовільного зайняття земельних ділянок ним не було здійснено, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши прокурора, представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
26.07.2018року державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в присутності ОСОБА_2 складено акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки дотримання ОСОБА_2 земельного законодавства на земельних ділянка №4623081200:12:000:0030 та №4623081200:12:000:0030, якими встановлено порушення ОСОБА_2 , меж вищевказаних земельних ділянок, в результаті чого здійснено самовільне зайняття земельних ділянок площею 0,28га., а саме із земель загального користування площею 0,0994га. (дорога) та земель приватної власності 0,1806га., які належать громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №570-ДК/0203П/07/01/-18 складеного державним інспектором головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства Бурлаченко О.С. при перевірці дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що 26.07.2018року ОСОБА_2 здійснив самовільне зайняття земельних ділянок, загальною площею 0,28 га., які перебувають у приватній власності громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 площею 0,1806га та із земель загального користування ( дорога) загальною площею 0,0994га.
27.07.2018року Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області Управлінням контролю за використанням та охороною земель у зв`язку із самовільним захопленням земельної ділянки на території Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області загальною площею 0,28га. вручено ОСОБА_2 у припис про усунення порушення вимог земельного законодавства виявлених про проведення перевірки.
За результатами розгляду протоколу, винесено постанову від 27.07.2018 року №570-ДК/0197По/08/01/-18, якою ОСОБА_2 за порушення вимог ст.ст.91,125,126,211 Земельного Кодексу України притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 гривень
Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 0,28га. така становить 11038,27га.,а відповідно сума шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності площею 0,0994га. становить 3918,59 грн. Сума завданої шкоди розрахована відповідно до Методики, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963
06.08.2018року ГУ Держгеокадастру у Львівській області скеровано ОСОБА_2 лист щодо відшкодування в добровільному порядку у 15-денний термін заподіяної шкоди в сумі 11038,27грн. заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки площею 0,28га. на території Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області.
28.11.2018року ОСОБА_2 скеровано листи-претензії про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 3918,59 грн. та в розмірі 7119,69 грн.
Як визначено в статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається та реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Закону України «Про охорону земель», основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства. Об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України. Державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Згідно ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 цього Кодексу визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до п. «б» ч.1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Стаття 212 Земельного кодексу України проголошує, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Статтею 157 Земельного кодексу України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, під час розгляду справи, на підставі аналізу вищевказаних доказів, встановлено, що відповідач порушив ст.ст. 125, 126, 168, 211 Земельного кодексу України, а саме самовільно зайняв земельну ділянку.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про охорону земель» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Згідно з п.п. 12, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли. Вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 ЗК України, статті 1166 ЦК України така шкода відшкодовується у повному обсязі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963 (надалі - Постанова) затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яка спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.
Відповідно до п. 7 Постанови, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держгеокадастром та його територіальними органами.
Пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Пунктом 3.9 постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що відповідно до п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грантового покриву (родючого шару гранту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Згідно ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 17.11.2016 р. № 308, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Також слід зазначити, що згідно з п. п. 4.34 Головне управління розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів щодо її відшкодування в установленому законодавством порядку.
Суд вважає вірний представлений позивачем розрахунок шкоди, завданої шкоди внаслідок самовільного зайняття, зокрема земельної ділянки площею 0,0994га. у розмірі 3819,59 грн.
Згідно інформації Тростянецької сільської ради Тростянецької ОТГ Миколаївського району від 21.12.2018року №02.2-26/1134 завдана відповідачем шкода в сумі 3918,59 грн. не відшкодована.
Так, згідно з ч. 3 ст. 23 Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно зазначеної норми Закону розсуд прокурора в здійсненні представництва інтересів держави обмежується, адже можливість цього представництва перебуває в залежності від того, чи існує загалом суб`єкт владних повноважень, компетентний здійснювати захист інтересів держави у відповідній сфері (питаннях), та чи виконує він свої повноваження належним чином. При цьому одночасно прокурор одержує передбачену Законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні «інтереси держави», що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі й територіальних громад.
Відповідно до листа від 06.09.2018р. Головне управління Держгеокадастру у Львівській області Управління контролю за використанням та охороною земель просить Золочівську місцеву прокуратуру вжити заходи для представництва інтересів держави в суді в частині стягнення з ОСОБА_2 коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи вищевикладене суд, дійшов висновку, що позивачем доведено підставність та обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення в межах заявлених позовних вимог.
Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури Львівської області відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов задоволити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району 3918 ( три тисячі дев`ятсот вісімнадцять) гривень 59 коп. шкоди, нарахованої за самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,0994га. на території Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь прокуратури Львівської області ( отримувач: прокуратура Львівської області, код ЄДРПОУ 02910031, банк платника Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №35211093000774, код класифікації видатків бюджету 2800), 1921 гривень судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 09.10.2020р.
Суддя Бачун О. І.
