Справа № 204/520/20

Провадження №4с/204/9/20

УХВАЛА

іменем України

02 жовтня 2020 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий суддя Книш А.В.,

секретар судового засідання Калалб Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду зі скаргою, де заінтересовані особи Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та ОСОБА_2 , в якій просив: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мишка Анни Володимирівни по неперерахуванню стягувачу ОСОБА_1 коштів, що надійшли на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби на виконання виконавчого листа №204/4126/17, виданого 15 січня 2019 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська; зобов`язати державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Мишка Анну Володимирівну або іншу посадову особу Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), на виконанні якої перебуває виконавчий лист №204/4126/17, виданий 15 січня 2019 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, всі кошти, стягнуті із боржника ОСОБА_2 перерахувати на рахунок стягувача ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк» не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби до подання стягувачем іншої заяви про зміну реквізитів такого рахунку; вирішити питання судових витрат.

Скарга обґрунтовується тим, що 20 червня 2018 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено рішення, яким вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь заявника аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі ј від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. На підставі виконавчого листа, виданого Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська у справі №204/4126/17 Чечелівським ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження №58180195 від 24 січня 2019 року, в якому на сьогодні проводяться виконавчі дії. Вказує, що у виконавчому провадженні №58180195 неодноразово змінювались виконавці і на сьогодні його веде державний виконавець Мишка А.В. Заявник зауважує, що за весь час перебування виконавчого провадження на примусовому виконанні стягувач ОСОБА_1 жодного разу не отримала аліменти за виконавчим листом. Із довідки про розмір заборгованості зі сплати аліментів, складеної державним виконавцем Волошин О.В. вбачається, що боржник ОСОБА_2 здійснював оплату аліментів на рахунок відділу ДВС. Однак, із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що відділ ДВС за весь період лише двічі надсилав аліменти заявнику засобами поштового зв`язку. Зазначає, що такі виплати повернулись на адресу відділу ДВС і в подальшому державні виконавці жодного разу не перераховували аліменти стягувачу, а утримували кошти на власних рахунках. Заявнику достеменно невідомо чи дійсно надходили кошти від боржника чи до розрахунку заборгованості була внесена недостовірна інформація. Вважає, що відділ ДВС вчиняє бездіяльність, стягувач вичерпала всі ефективні засоби юридичного захисту своїх прав і вимушена звернутись до суду з даною скаргою.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2020 року відкрито провадження у справі за даною скаргою, призначено судове засідання та витребувано у Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) копію належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження ВП №58180195.

07 лютого 2020 року на адресу суду надійшли заперечення на скаргу на бездіяльність державного виконавця, у яких представник Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зазначає, що сплата аліментів боржником здійснюється відповідно до виконавчого листа №204/4126/17, виданого 15 січня 2019 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська. Грошові кошти по аліментам, які призначені на користь ОСОБА_1 , знаходяться на рахунку відділу, державними виконавцями неодноразово вчинялися спроби перерахунку коштів на реквізити, вказані стягувачем через відділення поштового зв`язку до Республіки Польщі, але всі грошові кошти повернулися на поштове відділення Укрпошти та перебувають на рахунку відділу. Зауважує, що стягувачем та його представником не було надано банківські реквізити для перерахування аліментів. 28 грудня 2019 року та 13 січня 2020 року через представника ОСОБА_1 державний виконавець отримав банківські реквізити (із IBAN) для перерахування аліментів. Наголошує, що Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 28 грудня 2019 року перебував у стані реорганізації, у зв`язку з чим виконавчі провадження, які перебували на обліку у відділі підлягали перенесенню до новоствореної організації, та наразі не виявляється можливим по технічним причинам перерахувати кошти, стягнуті з боржника ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 , який остання надала до відділу 28 грудня 2019 року. Державним виконавцем неодноразово вчинялися спроби перенесення виконавчого провадження №58180195, однак спроби виявились безрезультатними. Зазначає, що 24 січня 2020 року державним виконавцем направлено звернення до ДП «Національні інформаційні системи» із проханням усунути технічні перешкоди та надати рекомендації щодо подальших дій у даній та аналогічних ситуаціях, які склалися у відділі, та після отримання відповіді від ДП «Національні інформаційні системи» державним виконавцем негайно буде вжито заходів щодо перенесення та перерахування коштів по виконавчому провадженню №58180195. Крім того, заперечує щодо заявленого заявником розміру судових витрат, які заявник поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті.

14 вересня 2020 року на адресу суду надійшли пояснення, у яких боржник ОСОБА_2 вказує, що заявник ОСОБА_1 свідомо ухиляється від отримання аліментів, адже аліменти відправлені на адресу: АДРЕСА_1 , зазначену ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №58180195 повернулись 10 травня 2019 року на депозитний рахунок Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра, при цьому сума аліментів зменшилась у зв`язку з поштовими витратами. Надавати банківські рахунки для зарахування аліментів ОСОБА_1 відмовлялась та тільки в січні 2020 року представник ОСОБА_1 надав правильні реквізити для зарахування аліментів. Зазначає, що 20 лютого 2019 року вже було відкрито провадження у справі №204/1264/19 за скаргою представника ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №58180195, та 31 травня 2019 року в задоволенні скарги відмовлено в повному обсязі, дане рішення набрало законної сили. В справі №204/7587/19 за черговою скаргою представника ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №58180195 також було відмовлено у повному обсязі. Вважає, що всі ці безпідставні скарги спрямовані на позбавлення ОСОБА_2 можливості виховувати, спілкуватися з власною дитиною та шантажем змусити останнього відмовитись від сина. Також це використовується ОСОБА_1 в польському суді, як головний аргумент неповернення сина в Україну. Наголошує, що на сьогодні дитина незаконно утримується за межами України, про що в своїй постанові від 05 грудня 2018 року зазначив Верховний Суд України. Добровільно виконувати зазначене рішення ОСОБА_1 відмовляється і через свого представника намагається завадити виконувати це рішення. Враховуючи викладене, просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

У своєму клопотанні, яке надійшло на адресу суду 14 вересня 2020 року, представник Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зазначає, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №58180195 з примусового виконання виконавчого листа №1 №204/4126/17 від 15 січня 2019 року, виданого Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська. 24 січня 2019 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №58180195, копії якої направлені сторонам виконавчого провадження. Вказує, що державним виконавцем обчислений розмір заборгованості із сплати аліментів при відкритті виконавчого провадження, про що складений розрахунок, відповідно до якого заборгованість за виконавчим провадженням №58180195 станом на 24 січня 2019 року складала 1151,35 грн. Зауважує, що державним виконавцем лише 15 березня 2020 року винесена постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якому автоматизованою системою виконавчого провадження присвоєно №58636741. Отже, старшим державним виконавцем при винесені постанови про об`єднання виконавчих проваджень №58159620; 58180195 порушені строки, встановлені абз. 3 ч. 14 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень. Також, зведене виконавче провадження №58636741 на підставі доручень начальника відділу передавалось від одного державного виконавця до іншого та на теперішній час виконавче провадження перебуває на виконанні державного виконавця Савенко О.О. З огляду на викладене, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №58636741 державними виконавцями, у яких на виконанні перебувало та перебуває вказане виконавче провадження порушені вимоги п.п. 2, 5, 7 ч. 1 ст. 2, ч.1 ст. 18, ч.4 ст. 27, ч. 1 ст. 28, ст. 30, ч. 2 ст. 36, ст. 42, п. 2 ст. 47, ч. 8 ст. 48, ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2 ч. IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5, абзаци 2, 3, 4 п. 5 розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5. Оскільки державним виконавцем неодноразово вживалися заходи для перерахування коштів в рамках ЗВП №58636741, передати виконавче провадження до новоствореного відділу не вдалося, також здійснювалися спроби перерахування та/або перенесення коштів, але технічно це не виявилося можливим. Після чергових технічних робіт технічну помилку було виправлено та головним державним виконавцем було підготовано розпорядження на перерахування коштів, стягнутих з ОСОБА_2 по ВП 58180195 на користь ОСОБА_1 . Станом на 14 вересня 2020 року за виконавчим провадженням про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 всі грошові кошти відправлені на рахунок ОСОБА_1 . Враховуючи викладене просив відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі та вирішити співмірний розмір витрат на професійну допомогу та поштових витрат, витрат пов`язаних із прибуттям до місця слухання справи, витрати за відрив від звичайних занять та компенсацію втраченого заробітку і судових витрат.

Представник заявника ОСОБА_4 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явився. До початку слухання справи надав суду письмову заяву, у якій просив розглянути скаргу за його відсутності, заявлені вимоги підтримує.

Представник заінтересованої особи Чечелівського відділудержавної виконавчоїслужби умісті ДніпріПівденно-СхідногоМіжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Дніпро)повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги у судове засідання не з`явився, до початку слухання справи надав суду письмову заяву, у якій просив розглянути скаргу за його відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_2 повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності суд приходить до наступних висновків.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2018 року, яке постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2019 року в оскаржуваній частині залишено без змін, у цивільнійсправі №204/4126/17змінено розміраліментів,що стягуютьсяз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ,на утриманнясина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визначених рішеннямДніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від03лютого 2012року тавирішено стягуватиз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ,на утриманнясина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,аліменти врозмірі 1/4частини відусіх видівзаробітку (доходу)щомісячно,але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного віку,починаючи здня набраннярішенням законноїсили ідо досягненнядитиною повноліття (т.2 а.с.34-40).

15 січня 2019 року на примусове виконання рішення суду у зазначеній цивільній справі заявнику був виданий виконавчий лист №1 (т.1 а.с.54).

24 січня 2019 року державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження ВП №58180195 з виконання виконавчого листа №1 у справі №204/4126/17 (т.1 а.с.61).

05 березня 2019 року, 28 грудня 2019 року та 24 січня 2020 року представник стягувача звертався до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявами про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі, де зазначав відповідні реквізити рахунку стягувача (т.1 а.с.9).

З постанови №92/2020 про результати перевірки законності виконавчого провадження від 28 серпня 2020 року встановлено, що заступником начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) здійснена перевірка зведеного виконавчого провадження №58636741, до складу якого входять виконавче провадження №58180195 з примусового виконання виконавчого листа №1 №204/4126/17 від 15 січня 2019 року та виконавче провадження №58159620 з примусового виконання виконавчого листа №2 №204/4126/17 від 15 січня 2019 року. За результатами перевірки постановлено, зокрема:

- дії старшого державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кравченко Є.С. під час проведення дій по виконавчому провадженню №58159620, визнати такими, що вчинені з порушенням вимог ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 27, ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2 ч. IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5;

- дії старшого державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Корчемкіної М.В. визнати такими, що вчинені з порушенням вимог ст. 18, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 36, п. 2 ст. 47, ч. 8 ст. 48, ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», п. 4 розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (в редакції від 29 вересня 2016 року №2832/5), п. 2 ч. IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5;

- дії старшого державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мазур А.С. визнати такими, що вчинені з порушенням вимог ст. 18, ч. 1 ст. 28, ст. 30, ч. 2 ст. 36, п. 2 ст. 47, ч. 8 ст. 48, ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», п. 4 розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (в редакції від 29 вересня 2016 року №2832/5), п. 2 ч. IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5;

- дії державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Волошин О.В. визнати такими, що вчинені з порушенням вимог ст. 18, ч. 2 ст. 36, п. 2 ст. 47, ч. 8 ст. 48, ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», п. 4 розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (в редакції від 29 вересня 2016 року №2832/5), п. 2 ч. IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5;

- дії державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мишка А.В. визнати такими, що вчинені з порушенням вимог ст. 18, ч. 2 ст. 36, п. 2 ст. 47, ч. 8 ст. 48, ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», п. 4 розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (в редакції від 29 вересня 2016 року №2832/5), п. 2 ч. IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5;

- дії державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Савенко О.О. визнати такими, що вчинені з порушенням вимог ст. 18, ч. 2 ст. 36, п. 2 ст. 47, ч. 8 ст. 48, ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», п. 4 розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (в редакції від 29 вересня 2016 року №2832/5), п. 2 ч. IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5;

- дії начальника Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сухова І.О. визнати такими, що вчинені з порушенням положень п. 9 Типового положення про відділ державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 квітня 2016 року №1183/5, в частині належного контролю за діями підлеглих державних виконавців ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;

- зобов`язати начальника Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сухова І.О. вжити заходів щодо приведення зведеного виконавчого провадження №58636741 у відповідність до вимог чинного законодавства та забезпечити контроль за виконанням цієї постанови (т.2 а.с.5-8).

Вирішуючи вимоги заявника судом враховується наступне.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пунктом 1ч.1ст.26Закону України«Про виконавчепровадження» визначено,що виконавецьрозпочинає примусовевиконання рішенняна підставівиконавчого документа,зазначеного устатті 3цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частинами 1,2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчогопровадження маютьправо звернутисядо судуіз скаргою,якщо вважають,що рішенням,дією абобездіяльністю державноговиконавця чиіншої посадовоїособи органудержавної виконавчоїслужби абоприватного виконавцяпід часвиконання судовогорішення,ухваленого відповіднодо цьогоКодексу,порушено їхніправа чисвободи.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З клопотання Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), що надійшло до суду 14 вересня 2020 року, вбачається, що після чергових технічних робіт технічну помилку було виправлено та головним державним виконавцем було підготовано розпорядження на перерахування коштів, стягнутих з ОСОБА_2 по ВП 58180195 на користь ОСОБА_1 наступними платіжними дорученнями: кошти у розмірі 1980 грн, що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум перераховано відповідно до платіжного доручення №4244 від 05 червня 2020 року; кошти у розмірі 15937,72 грн, що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум перераховано відповідно до платіжного доручення №5272 від 02 липня 2020 року; кошти у розмірі 11815,05 грн, що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум перераховано відповідно до платіжного доручення №5273 від 02 липня 2020 року; кошти у розмірі 2100 грн, що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум перераховано відповідно до платіжного доручення №5354 від 06 липня 2020 року. Також зазначено, що станом на 14 вересня 2020 року за виконавчим провадженням про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 всі грошові кошти відправлені на рахунок ОСОБА_1 (т.2 а.с.21).

Проте, будь-яких належних та допустимих доказів перерахування вказаних коштів, стягнутих з ОСОБА_2 у ВП 58180195 на користь ОСОБА_1 , суду не надано. З досліджених в судовому засіданні копій матеріалів виконавчого провадження не встановлено, щоб державний виконавець здійсняв будь-які дії з перерахування стягувачу коштів. Судом враховується, що дана скарга в провадженні суду перебуває з 28 січня 2020 року, Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) був обізнаний про слухання даної справи, неодноразово подавав до суду свої заперечення на скаргу, заяви та клопотання, але жодних доказів з викладених в них обставинах щодо поновлення прав стягувача суду не подавав. До свого клопотання, що надійшло до суду 14 вересня 2020 року, в якому Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) стверджує про підготовку розпрядження про перерахування всіх коштів на рахунок стягувача, додано лише розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, але такий розрахунок не є доказом перерахування з депозитного рахунку органу державної виконавчої служби коштів на рахунок стягувача (т.2 а.с.22). Сам факт сплати боржником у виконавчому провадженні заборгованості також не є доказом перерахування всіх коштів з депозитного рахунку органу державної виконавчої служби коштів на рахунок стягувача. Причини неможливості подати суду такі докази не доведені. Крім того, та обставина, що головним державнимвиконавцем булолише підготованорозпорядження наперерахування коштів,стягнутих з ОСОБА_2 по ВП58180195на користь ОСОБА_1 за вказанимиплатіжними дорученнями(т.2а.с.21),не свідчитьпро фактичнеперерахування всіхкоштів нарахунок стягувача. Отже, слід вважати, що державним виконавцемнеусунутопорушення,про якізазначено ускарзі,та праваі інтересиособи,яка подаласкаргу,на часрозгляду скаргине поновлено.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З оглядуна викладене,суд приходитьдо висновку,що скаргає обґрунтованою,а тому бездіяльність державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) по неперерахуванню стягувачу ОСОБА_1 коштів, що надійшли на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби на виконання виконавчого листа №204/4126/17, слід визнати неправомірною та відповідно слід зобов`язати державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), на виконанні якого перебуває виконавчий лист №204/4126/17, виданий 15 січня 2019 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, всі кошти, що стягнуті з боржника ОСОБА_2 , перерахувати на рахунок у банку стягувача ОСОБА_1 .

Скарга вчастині перераховуваннявсіх коштів,стягнутих зборжника ОСОБА_2 ,саме нарахунок ІВАN НОМЕР_1 ,відкритий вАТ КБ«Приватбанк»,задоволенню непідлягає,оскільки відповіднодо нормч.2ст.47Закону України«Про виконавчепровадження» стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі), а не на підставі судового рішення. Доказів того, що виконавець перераховував стягнуті з боржника кошти на інший рахунок, а ніж той, що вказаний у заяві стягувача, суду не надано та такі дії державного виконавця не є предметом судового розгляду. Крім того, суд вважає за недоцільне зобов`язувати державного виконавця перераховувати на рахунок стягувача у банку кошти у строк не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, оскільки такий строк на час розгляду справи вже минув та дотриматися такого строку вже неможливо. Дії чи бездіяльність державного виконавця на майбутнє не можуть оцінюватися судом.

З огляду на викладене, скарга підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат судом враховується наступне.

Статтею 452 ЦПК визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Пунктом 19 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07лютого 2014рокусудам роз`яснено,що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника (стаття 388 ЦПК). Розподіл таких судових витрат здійснюється судом незалежно від того, чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, оскільки відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердженнявитрат пронадання правовоїдопомоги адвокатомВербою А.П. наданодоговір пронадання правовоїдопомоги від02січня 2020року,де визначенорозмір вартостіпослуг,копію квитанції№ 21464від 15квітня 2020року прочасткову оплатугонорару адвокатау сумі6000грн (т.1 а.с.10-11,т.2 а.с.24).

Враховуючи викладене, обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для особи, суд приходить до висновку про стягнення судових витрат понесених та підтверджених на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Частиною 6 ст. 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак, Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заявляючи клопотання щодо вирішення співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу не довів неспівмірність таких витрат, жодних доводів в даній частині не навів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) по неперерахуванню стягувачу ОСОБА_1 на її рахунок у банку коштів, що надійшли на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби на виконання виконавчого листа №204/4126/17, виданого 15 січня 2019 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська.

Зобов`язати державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), на виконанні якого перебуває виконавчий лист №204/4126/17, виданий 15 січня 2019 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, всі кошти, що стягнуті з боржника ОСОБА_2 , перерахувати на рахунок стягувача ОСОБА_1 у банку.

У задоволенні скарги в іншій частині відмовити.

Стягнути з Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо або через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: