ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2020 справа № 914/1469/17

За позовом: Міністерства оборони України (03168, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 6; ідент.код 00034022)

до Відповідача-1: Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (79005, м.Львів, вул. Івана Франка, 61; ідент.код 24980173),

Відповідача-2: Приватного підприємства ГАЗДИНЯ (79066, м.Львів, вул.Полуботка, 5/5; ідент.код 38853252), -

Третя особа (на стороні Позивача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево (89600, м.Мукачево, вул.Берегівська Об`їзна, 1а; ідент.код 08439994), -

за участю Військової прокуратури Західного регіону України (79007, м.Львів, вул.Клепарівська, 20), -

про визнання недійсним Договору від 26.11.2016 (про будівництво житлового комплексу).

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мазуркевич М.Р.

Представники:

Позивача: Гудима В.О. Довіреність №220/89/д від 29.01.2020;

Відповідача-1: не прибув;

Відповідача-2: Жбадинський В.О. Ордер ВС №1014127;

Третьої особи: не прибув;

Прокуратури: Рапіта О.В.

Процесуальні дії вчинено Судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Суд встановив:

Міністерством оборони України подано Позовну заяву з вимогою: визнати недійсним Договір від 26.11.2016, укладений: Міністерством оборони України (Замовник), від імені якого діяло Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, та Приватним підприємством ГАЗДИНЯ (Підрядник), - щодо будівництва житлового комплексу за адресою: м.Ужгород, вул. Гагаріна, 28 (Ужгородський гарнізон, Військове містечко №42).

Підставами позову, зокрема, зазначено:

-26.11.2016 тимчасово виконуючим обов`язки начальника Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (Винарським В.В.), від імені Міністерства оборони України, на підставі Довіреності №220/386/Д від 10.11.2016, укладено Договір з ПП «Газдиня» про будівництво житлового комплексу за адресою: вул.Гагаріна, 28, м.Ужгород (Ужгородський гарнізон, Військове містечко №42);

-відповідно до п.2.1 Договору, Сторони зобов`язались збудувати об`єкт згідно з проектно-кошторисною документацією;

-згідно з п.3.1 Договору, об`єктом забудови є земельна ділянка за вказаною адресою (орієнтовною площею 15,5528га);

-Державний акт І-ЗК №001247 від 16.08.2002 на право постійного користування земельною ділянкою видано Макачівській квартирно-експлуатаційній частині району (м.Мукачеве) відповідно до Рішення Ужгородської міської ради народних депутатів від 16.07.2002;

-земельна ділянка відноситься до земель оборони;

-Замовник, відповідно до п.4.2.4 Договору, зобов`язався протягом 3 місяців з дати підписання Договору в порядку, встановленому Положенням та чинним законодавством України, списати нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, здійснити його розбирання (демонтаж) та звільнити будівельний майданчик від цього майна;

-умовами пункту 4.1.22 зобов`язано Підрядника компенсувати Замовнику квадратними метрами житла витрати, пов`язані з використанням земельної ділянки та розробкою проектно-кошторисної документації на загальну суму 56000,00грн;

-укладений Договір підлягає визнанню недійсним;

-нормами частин 1 та 4 статті 77 Земельного кодексу України передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України; порядок використання земель оборони встановлюється законом;

-статтями 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони» передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України; військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України;

-відповідно до ч.1 ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх;

-отже, оспорюваний Договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить в собі елементи договору про спільну діяльність та інвестиційного договору, що регулюються главою 77 Цивільного кодексу та Законом України «Про інвестиційну діяльність»;

-згідно зі ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові;

-стаття 1132 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети;

-вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), у тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також - ділова репутація та ділові зв`язки (ч.1 ст. 1133 ЦК України);

-згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1134 Цивільного кодексу України, внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном;

-відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами;

-до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони (ч. 4 ст. 84 Земельного Кодексу);

-враховуючи норми Цивільного кодексу України, за спірним договором учасники об`єднують свої вклади, після чого ці вклади набувають статусу спільного майна та використовуються в інтересах усіх учасників;

-Міністерством оборони України, в особі Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, у спільне ведення будівництва спірного об`єкта вкладено право користування земельною ділянкою (будівельним майданчиком), загальною площею 15,5528га, яка розташована на території Військового містечка №42 (м. Ужгород, вул. Гагаріна 28), а ПП «ГАЗДИНЯ» - грошові кошти на фінансування будівництва житлового будинку;

-при укладенні спірного Договору Замовник не мав права передавати право користування земельною ділянкою (будівельним майданчиком), у тому числі - у спільне користування, особам приватного права, з іншою метою, ніж цільове призначенню цієї земельної ділянки, та використовувати дану земельну ділянку в інтересах осіб приватного права, у тому числі - у спільних інтересах, з огляду на те, що така земельна ділянка має використовуватись виключно для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, які дислокуються на території Держави відповідно до завдань оборони, стратегічного плану застосування та завдань Збройних Сил України з урахуванням військово-адміністративного поділу території України та соціально-економічних умов районів дислокації;

-укладенням зазначеного Договору Сторони фактично змінили цільове призначення земельної ділянки - із земель оборони на землі житлової та громадської забудови, а це суперечить вимогам ч.2 ст.20 Земельного кодексу України, якою встановлено, що зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

-наслідками порушення порядку зміни цільового призначення земель, відповідно до ст. 21 Земельного кодексу, є визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

-відповідно до ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиційними є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект; такими цінностями можуть бути кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери, рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування інші матеріальні, цінності), а також права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

-згідно зі ст. 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичні осіб і держави щодо реалізації інвестицій;

-відповідно до ст. 9 вказаного Закону, укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності, але тільки у випадку, якщо вони не суперечать законодавству України;

-за таких умов, Сторони, відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність», є суб`єктами інвестиційної діяльності (інвесторами);

-згідно з ч. 1 ст. 413 ЦК України, власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій); таке право виникає на підставі договору або заповіту;

-частинами 1 та 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

-пунктом 11 Положення про Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (затвердженого Наказом державного секретаря Міністерства оборони України від 17 червня 2003 року № 23) уповноважено начальника управління, за погодженням з Управлінням капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України, укладати угоди на капітальне будівництво та ремонт, інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, придбання та обмін квартир, надання послуг та інші угоди в межах своєї компетенції;

-Довіреність № 220/386/д від 10 листопада 2016 року, під час укладання спірного Договору, уповноважувала тимчасово виконуючого обов`язки начальника Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України Винарського В.В. на підписання, від імені Міністерства оборони України, за погодженням із Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України, договорів (додаткових угод) на проведення землевпорядних робіт, здійснення дій щодо державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на них за небюджетні кошти (у тому числі - за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна 28), а також - здійснення інших дій та правочинів, пов`язаних з їх виконанням;

-вказаною Довіреністю Винарському В.В. повноважень на підписання, від імені Міністерства оборони України, договорів (додаткових угод) на будівництво житлових об`єктів, виконання проектно-вишукувальних робіт за адресою: Ужгородський гарнізон, Військове містечко № 42 у м. Ужгород, вул. Гагаріна 28 - не надано;

-відповідно до п. 3 Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715), будівництво житла здійснюється на конкурсних засадах, замовником будівництва житла та організатором конкурсу є Міністерство оборони України;

-згідно з п. 5 Порядку, на підставі погодженого з Кабінетом Міністрів України переліку земельних ділянок, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, Міністр оборони утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та голову (до складу конкурсної комісії входить не менш як п`ять осіб);

-в порушення вимог зазначеного Порядку, спірний Договір укладено без проведення такого конкурсу;

-підставою недійсності правочину є недодержання Сторонами в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України (ст.215 ЦК України);

-статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним завадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

-відповідно до ч.1 ст.227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

18.09.2017 Відповідачем-1 подано Заяву про визнання позову.

Відповідачем-2 подано (18.09.2017) Відзив, у якому викладено обґрунтування безпідставності позовної вимоги та, зокрема, зазначено:

-26 листопада 2016 року Міністерством оборони України, в особі Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (Сторона-1), та Приватним підприємством Газдиня було укладено Договір про будівництво житлового комплексу за адресою: м.Ужгород, вул.Гагаріна, 28;

-відповідно до п. 2.1. зазначеного Договору, Сторона-1 та Сторона-2 взяли на себе зобов`язання збудувати житловий комплекс на земельній ділянці, котра розташована за адресою: м.Ужгород, вул.Гагаріна, 28, орієнтовною площею 15,5528 га;

-висновки Позивача про недійсність Договору є необгрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи;

-відповідно до п. 3.3. Договору, право користування земельною ділянкою, внаслідок виконання цього Договору, не переходить до Сторони 2;

-Сторона 2 має право використовувати будівельний майданчик відповідно до вимог законодавства України у сфері містобудування на підставі договорів у рамках цього Договору;

-відповідно до п. 4.1.20 Договору, Сторона-2 бере на себе зобов`язання погасити заборгованість Сторони-1 у розмірі 75000,00грн.

-на виконання п.4.1.20 Договору, Стороною-2 було погашено заборгованість Сторони-1 з виплати заробітної плати у розмірі 75000,00грн; вказана оплата Позивачем була прийнята та на даний час не повернута;

-Сторона-2 бере на себе зобов`язання компенсувати квадратними метрами житла Стороні-1 витрати, пов`язані із використанням земельної ділянки та розробкою проектно-кошторисної документації (п.п.4.1.22);

-Сторона-1 зобов`язана передати Стороні-2 будівельний майданчик, на період будівництва, протягом 3-х робочих днів з дати підписання Сторонами Договору за Актом передачі будівельного майданчика, який є невід`ємною частиною цього Договору;

-Сторона-1 зобов`язана протягом 3 календарних місяців з дати підписання Договору в порядку, встановленому Положенням та чинним законодавством України, списати нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, здійснити його розбирання/демонтаж та звільнити будівельний майданчик від цього майна;

-відповідно до Довіреності №220/386/д від 10.11.2016, Міністерство оборони України уповноважило тимчасово виконуючого обов`язки начальника ЗУКБ Міністерства оборони України Винарського В. В. на підписання, від імені Міністерства оборони України, за погодженням із Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України договорів (додаткових угод) на проведення землевпорядних робіт, здійснення дій щодо державної реєстрації земельних ділянок, державної реєстрації речових прав на них (права державної власності та права постійного користування земельними ділянками за Міністерством оборони України) за небюджетні кошти, у тому числі за адресою: Закарпатська область, вул.Гагаріна, 28, м.Ужгород, а також здійснення інших дій та правочинів, пов`язаних з їх виконанням;

-отже, Довіреністю №220/386/Д від 10.11.2016 передбачено повноваження здійснювати інші дії та правочини, пов`язані з проведенням землевпорядних робіт на спірній земельній ділянці, та здійснення дій щодо державної реєстрації речових прав на неї;

-відповідно до Наказу Міністерства оборони України №28-ДП від 21.08.2015, ОСОБА_1 було призначено тимчасово виконуючим обов`язки начальника ЗУКБ Міністерства оброни України;

-відповідно до Положення про Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (затвердженого Наказом №23 від 17.06.2003), ЗУКБ є державною госпрозрахунковою організацією Міністерства оборони України та призначене для забезпечення виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їх сімей, об`єктів військового призначення для потреб Збройних Сил України з метою підтримання їх у стані бойової та мобілізаційної готовності; Управління виконує функції замовника Міністерства оборони України на будівництво об`єктів житлово-комунального, соціального, загальновійськового призначення, а також у порядку, встановленому чинним законодавством України та цим Положенням, залучається до вирішення питань придбання та обміну житла в Львівській, Закарпатській, Волинській, Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях;

-основним завданням Управління є, зокрема, участь у вирішенні питань придбання та обміну житла для військовослужбовців Збройних Сил України у встановленому порядку, а також залучення: коштів у будівництво та придбання жилих будинків, у спорудження інженерних комунікацій та об`єктів іншого призначення; пайових внесків інвесторів у будівництво разом з житлом, споруд споціально-побутового, торговельного та інших призначень; кредитних позик від інвесторів на житлове будівництво; внесків або благодійних пожертвувань приватних осів, організацій на житлове будівництво та інших джерел інвестування у встановленому чинним законодавством України;

-таким чином, повноваження Винарського В.В. на укладення спірного Договору передбачено також п.11 Положення про ЗУКБ, а тому не відповідає дійсності ствердження Позивача, що Винарський В.В. уклав Договір без відповідних повноважень (такі були передбачені Довіреністю №220/386/Д від 10.11.2016);

-згідно з Платіжним дорученням, на виконання п.4.1.20 Договору, Стороною-2 було погашено заборгованість Сторони-1 з виплати заробітної плати у розмірі 75000,00грн, вказана оплата Позивачем була прийнята;

-за змістом ст. 77 ЗК України, землями борони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України; землі оборони можуть перебувати лише в державній власності; порядок використання земель оборони встановлюється законом;

-відповідно до ст.20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади (місцевого самоврядування);

-Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що вказана земельна ділянка, відповідно до ст. 38 ЗК, належить до земель оборони і є державною власністю;

-за приписами статті 375 Цивільного кодексу України, ст. 125 Земельного кодексу України, право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам має власник земельної ділянки; право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав;

-відповідно до п. 3.3. Договору: право користування земельною ділянкою внаслідок виконання цього Договору не переходить до Сторони 2;

-тому, ствердження Позивача про те, що укладенням спірного Договору було фактично відчужено земельну ділянку та змінено її цільове призначення, не відповідає дійсності;

-крім цього, не відповідає дійсності ствердження Позивача, що оскаржуваний Договір було укладено Відповідачами без проведення конкурсу;

-ЗУКБ, як структурною одиницею Міністерства оборони України, відповідно до положень Цивільного та Земельного кодексів України, Положення про Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, на виконання Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового та начальницького закладу, посадових осіб митної служби, Міністерства внутрішніх справ та членів їх сімей (затвердженої Постановою КМУ від 29.11.1999 за №2161), був розроблений Порядок організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що не належать до земель оборони і перебувають у користуванні Міністерства оборони України (затверджений Наказом ЗУКБ №1-3 від 01.03.2016);

-на виконання Порядку була створена конкурсна комісія, яка і проводила конкурс з відбору виконавця будівельних робіт по об`єкту будівництва на земельній ділянці за адресою: Закарпатська область, м.Мукачево, вул.Зріні, 153;

-відповідно до Порядку організації будівництва, в друкованому засобі масової інформації було розміщено оголошення про організацію конкурсу з організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельній ділянці за адресою: Закарпатська далась, м.Мукачево, вул.Зріні, 153; Оголошенням було визначено дату і місце проведення конкурсу;

-відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації прав підлягають: право власності; речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб; право забудови земельної ділянки; право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки;

-згідно зі ст. 5 Закону, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення;

-Позивач не надав жодних доказів того, що він є власником земельної ділянки за адресою: м.Ужгород, вул.Гагаріна, 28, а також доказів того, що вказана земельна ділянка за своїм цільовим призначенням відноситься до земель оборони;

-обставини, на які посилається Позивач, та надані ним докази не свідчать про наявність у нього порушеного суб`єктивного права чи законного інтересу з боку Відповідачів.

02.10.2017 та 29.01.2020 у Суд надійшли Пояснення Третьої особи, у яких, зокрема, зазначено:

-Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачеве є складовою частиною Збройних Сил України та фінансується за рахунок Державного бюджету України і відповідно до вимог статті 23 Бюджетного кодексу України; будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет У країни;

-КЕВ м. Мукачеве діє на підставі Положення (затвердженого начальником Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління), є державною установою, яка заснована на базі Мукачівської квартирно-експлуатаційної частини району (згідно з Директивою Міністра оборони України № 322/1/10 від 20 квітня 2005 року), та створена Міністерством оборони України і підпорядкована Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню, та, згідно з Законом України Про господарську діяльність у Збройних Силах України, є суб`єктом господарської діяльності Збройних Сил України, яка здійснюється з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності; має кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банку;

-майно, обігові кошти КЕВ м. Мукачеве є державною власністю і належать до сфери управління Міністерства оборони України; відповідно до Довідки СДРГТОУ, КЕВ м. Мукачеве є юридичною особою, бюджетною організацією з державною формою власності, платником податків і згідно з Законом України «Про господарську діяльність Збройних Сил України» (ст.ст. 1, 8), кошти, які одержані, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються на національну оборону;

-відповідно до Директив Міністерства оборони України від 20.01.2005, 20.04.2005, 30.06.2005 та з метою якісного утримання і обслуговування казармено-житлового фонду, забезпечення військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Міністерства оборони України комунальними послугами і енергоносіями, в Збройних Силах України проведено організаційні заходи щодо створення територіальних квартирно- експлуатаційних управлінь та переходу на територіальний принцип квартирно-експлуатаційного забезпечення;

-із врахуванням наведених вимог чинного законодавства, КЕВ м. Мукачеве є органом державної військової влади на місцях в системі Збройних Сил України, уповноважений державою виконувати відповідні функції у відносинах, що виникають з його діяльності;

-відповідно до п. 5.13 Положення про організацію квартирно- експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України (затвердженого Наказом Міністра оборони від 3 липня 2013 року № 448), квартирно- експлуатаційні органи ЗСУ здійснюють облік земельних ділянок;

-у КЕВ м. Мукачеве на обліку та балансі перебуває Військове містечко № 42, розташованое в Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 28, на земельній ділянці загальною площею 15,5528 га;

-Державний акт від 16.08.2002 на право користування землею видано Мукачівській квартирно-експлуатаційній частині району на підставі Рішення Ужгородської міської ради народних депутатів від 16 липня 2002 року; Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею;

-на території Військового містечка №42 розташовано 26 будівель, на які 16.03.2012 отримано Свідоцтво на право власності;

-на території Військового містечка № 42 дислокується Ужгородський зональний відділ Військової служби правопорядку;

-згідно зі ст. ст. 77, 78, 84 ЗК України, ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони», вказана земельна ділянка відноситься, за формою власності, до державної власності, за цільовим призначенням - до земель оброни та перебуває на відповідному обліку в органах Квартирно- експлуатаційної служби ЗС України;

-відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним; ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Господарський суд Львівської області, Ухвалою від 28.11.2018, зупиняв провадження у даній справі №914/1469/17, - у зв`язку з призначенням експертизи, а Ухвалою від 21.02.2020 поновив провадження.

Представники Учасників справи надали відповідні пояснення та обгрнтування.

Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження.

У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:

26.11.2016 Міністерством оброни України, від імені якого діяло Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, та Приватним підприємством «Газдиня» укладено Договір, згідно з умовами якого:

-Міністерство (Замовник будівництва) та Підприємство «Газдиня» (Підрядник) зобов`язались збудувати житловий комплекс на земельній ділянці, розташованій у місті Ужгород, вул. Гагаріна, 28, Ужгородський гарнізон, Військове містечко №42 (орієнтовною площею 15,5528га), - згідно з проектно-кошторисною документацією (п.п.1, 2.1, 2.2, 3 Договору);

-Міністерство передало Підприємству частину функцій Замовника (п.п.2.2, 4.1.1 Договору);

-Міністерство зобов`язалось забезпечити державну реєстрацію права користування земельною ділянкою з таким цільовим призначенням, яке б дозволило Сторонам здійснювати реалізацію умов Договору, у тому числі здійснювати забудову та утримувати і обслуговувати завершений будівництвом житловий комплекс (п.п.3.2, 4.2.1 Договору);

-Міністерство зобов`язалось передати Підприємству, за відповідним Актом, будівельний майданчик для забезпечення будівництва житлового комплексу (п.4.2.3 Договору);

-Міністерство зобов`язалось списати нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, і здійснити його демонтаж, - для звільнення будівельного майданчика (п.4.2.4 Договору);

-Міністерство передало Підприємству майнові права на 100% об`єкту будівництва, у тому числі майнові права на 100% об`єкту інвестування в об`єкті будівництва, - для подальшого відчуження та подальшої передачі фізичним і юридичним особам, у тому числі Міністерству (п.4.4 Договору);

-передбачено право Міністерства на припинення землекористування після введення Об`єкту в експлуатацію та отримання Сторонами права власності на належні їм частки в Об`єкті (п.4.2.1 Договору);

-Підприємство «Газдиня» зобов`язалось компенсувати Міністерству квадратними метрами житла витрати у сумі 56000,00грн, пов`язані з використанням земельної ділянки та розробленням проектно-кошторисної документації (п.4.1.22 Договору);

-Міністерство, після введення Об`єкту в експлуатацію, отримує у власність частину Об`єкту у вигляді окремих квартир, що складають 10% загальної площі квартир Об`єкту (п.7.1 Договору);

-Підприємство «Газдиня» отримує у власність іншу частину Об`єкту (п.7.2 Договору).

При цьому, важливими є такі обставини:

1)Умовами Договору не передбачено, що будівництво здійснюється для забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей (лише передбачено будівництво житлового комплексу).

2)При укладенні Договору Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України не дотримано вимог Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №715 від 06.07.2011), яким встановлено можливість будівництва житла на земельних ділянках, що належать до земель оборони, виключно на конкурсних засадах, так як конкурс на будівництво за спірним Договором не проводився (достовірні докази відсутні, а наданий Відповідачем-2 «видрук з Газети» не є жодним доказом, так як не містить необхідної інформації та незасвідчений).

3)Відсутній факт погодження з Кабінетом Міністрів України питання щодо включення вказаної земельної ділянки у перелік земельних ділянок, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, - відповідно до вимог п.5 Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони.

4)Вказану земельну ділянку надано у постійне користування Мукачівській квартирно-експлуатаційній частині району (на даний час КЕВ м.Мукавече) для розміщення та постійної діяльності Військового містечка №42, - відповідно до Рішення Ужгородської міської ради від 16.07.2002, - що підтверджує Державний акт на право постійного користування землею від 16.08.2002.

5)Оскільки наявний факт надання земельної ділянки для потреб оборони (для розміщення і постійної діяльності Військового містечка №42), тому дана земельна ділянка, згідно з нормами ст.77 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України «Про використання земель оборони», належить до земель оборони (за цільовим призначенням) та перебуває у державній власності, а порядок її використання встановлюється законом.

Проте, фактично умовами Договору (п.п.3.2, 4.2.1) передбачено зміну, за результатами виконання Договору, цільового призначення земельної ділянки (наданої для будівництва житлового комплексу).

6)Сторонами Договору не дотримано вимог п.7 Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, стосовно розрахунку частки житла Міністерства оборони України в Об`єкті будівництва, яка визначається виключно за результатами експертної грошової оцінки земельної ділянки та незалежної оцінки майна, що на ній розташоване, так як такі оцінки не проводились.

7)На земельній ділянці (наданій для забудови) наявні об`єкти нерухомості, які перебувають у власності Міністерства оброни України (Балансоутримувач КЕВ м.Мукачеве), що підтверджено Свідоцтвом про право власності від 16.03.2012 (та Витягом від 30.03.2012 про державну реєстрацію прав).

Тому, умова п.4.2.4 Договору про демонтаж об`єктів, наявних на земельній ділянці (наданій для забудови), без належного погодження такого питання Міністерством оборони України (власником), суперечить нормам статей 316-319, 321, 326 ЦК України та інтересам Держави стосовно забезпечення належної обороноздатності.

8)Договір, від імені Міністерства оборони України, підписано тимчасово виконуючим обов`язки начальника Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (Винарським Володимиром Віталійовичем), що діяв на підставі Довіреності Міністерства оборони України №220/386/д від 10.11.2016, якою вказану посадову особу уповноважено: підписувати від імені Міністерства, за погодженням із Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України, договори на проведення землевпорядних робіт, здійснювати дії щодо державної реєстрації земельних ділянок (у тому числі розташованої у м.Мукачеве, вул.Гагаріна, 28) та державної реєстрації речових прав Міністерства оборони на ці земельні ділянки (за небюджетні кошти), а також здійснювати інші дії та правочини, пов`язані з їх виконанням.

Доказів погодження вказаною посадовою особою із Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України питання щодо укладення спірного Договору не надано, що, згідно з нормами ст.92 ЦК України, зумовлює визнання дії з підписання Договору перевищенням службових і представницьких повноважень, так як обов`язковість такого погодження визначено Довіреністю на представництво.

9)Положенням про Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (затвердженим Наказом Міністерства оборони України №23 від 17.06.2003) встановлено обов`язковість погодження начальником вказаного Управління питання щодо укладення договорів на будівництво із Управлінням капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України (п.11 Положення).

Такого погодження (передбаченого п.11 Положення) вказаною посадовою особою не здійснено, що зумовлює визнання дії з укладення спірного Договору перевищенням службових і представницьких повноважень.

Враховуючи норми чинного законодавства та фактичні обставини, при укладенні спірного Договору допущено:

-порушення вимоги Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, стосовно здійснення будівництва на землях оборони виключно у випадку погодження Кабінетом Міністрів України питання щодо внесення відповідної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей (п.5 Порядку);

-порушення вимоги Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, стосовно здійснення будівництва виключно на конкурсних засадах (п.3 Порядку);

-порушення вимоги п.7 Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, стосовно розрахунку частки житла Міністерства в Об`єкті будівництва, яка визначається виключно за результатами експертної грошової оцінки земельної ділянки та незалежної оцінки майна, що на ній розташоване;

-порушення норм статей 20, 77, 84 ЗК України та ст.1 Закону «Про використання земель оборони» стосовно цільового призначення земельної ділянки (наданої для спірної забудови), яка перебуває у державній власності і належить до земель оборони;

-порушення вимоги Положення про Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (п.11) щодо обов`язковості погодження керівником Управління питання стосовно укладення Договору на будівництво із Головним управлінням розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України;

-порушення вимог ст.92 ЦК України щодо обов`язковості вчинення керівником Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України дій згідно з виданою йому Довіреністю Міністерства оборони України та Положенням про ЗУКБ (згідно з його повноваженнями).

Зазначені обставини підтверджують:

-істотні умови Договору (зміст правочину) суперечать: нормам ЦК України (ст.ст.316-319, 321, 326), ЗК України (ст.ст.20, 77, 84), Закону України «Про використання земель оборони» (ст.1), Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони (затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №715 від 06.07.2011), а також інтересам Держави (стосовно забезпечення належної обороноздатності);

-факт укладення представником Міністерства оборони України (Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України) спірного Договору з перевищенням повноважень, при відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Усі зазначені правопорушення зумовлюють наявність достатніх та безумовних підстав, передбачених нормами статей 215 (ч.1), 203 (ч.ч.1, 2) Цивільного кодексу України, для визнання Договору недійсним.

Інші обставини спору, зазначені Учасниками справи, не впливають на правильне вирішення спору. Проте, важливо зазначити, що Відповідачем-2 не надано доказів здійснення оплат, передбачених Договором (хоча у Відзиві стверджено про оплату).

Згідно з нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, наявні підстави для покладення на Відповідачів судових витрат у справі, понесених Позивачем: витрат на судовий збір (у сумі 1600,00грн) у рівних частках (по 800,00грн на кожного).

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, - Суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Визнати недійсним (з моменту укладення) Договір від 26.11.2016, укладений: Міністерством оборони України, від імені якого діяло Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (79005, м.Львів, вул. Івана Франка, 61; ідент.код 24980173), та Приватним підприємством ГАЗДИНЯ (79066, м.Львів, вул.Полуботка, 5/5; ідент.код 38853252) стосовно будівництва житлового комплексу за адресою: м.Ужгород, вул.Гагаріна, 28, Ужгородський гарнізон, Військове містечко №42.

3.Стягнути з Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (79005, м.Львів, вул. Івана Франка, 61; ідент.код 24980173) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 6; ідент.код 00034022) витрати на судовий збір у сумі 800,00грн.

4.Стягнути з Приватного підприємства ГАЗДИНЯ (79066, м.Львів, вул.Полуботка, 5/5; ідент.код 38853252) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 6; ідент.код 00034022) витрати на судовий збір у сумі 800,00грн.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне Рішення складено 07.10.2020.

Суддя Стороженко О.Ф.