ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №826/8482/15

адміністративне провадження №К/9901/17529/18, К/9901/17532/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Мацедонської В.Е.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційні скарги Кабінету Міністрів України та представника Міністра Кабінету Міністрів України - Головатенко Ольги Миколаївни на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді - Межевич М.В., Земляна Г.В.)

за позовом Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю Україна», Голови Громадської ради при Державній екологічній інспекції України ОСОБА_1,

до відповідача-1 - Кабінету Міністрів України,

відповідача-2 - Прем`єр - міністра України Яценюка Арсенія Петровича,

відповідача-3 - Міністра Кабінету Міністрів України Онищенко Ганни Володимирівни,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2015 року ОСОБА_1 як голова Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України", та як голова Громадської ради при Державній екологічній інспекції України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Прем`єр-міністра України Яценюка А.П., Міністра Кабінету Міністрів України Онищенко Г.В. про (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.11.2016):

- визнання бездіяльності Кабінету Міністрів України, Прем`єр-міністра України Яценюка А.П. (за період з 27.02.2014 по 14.04.2016) та Міністра Кабінету Міністрів України Онищенко Г.В. (за період з 02.12.2014 по 14.04.2016), що полягає у невиконанні вимог ст. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» №996 від 03.11.2010, у частині забезпечення проведення не рідше ніж два рази на рік зустрічі голів громадських рад утворених при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, з Прем`єр-міністром України та іншими членами Кабінету Міністрів України, - протиправними;

- зобов`язання Кабінет Міністрів України здійснити заходи для виконання вимог ст. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» №996 від 03.11.2010, шляхом забезпечення проведення, не рідше ніж два рази на рік, зустрічей голів громадських рад, утворених при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, з Прем`єр-міністром України та іншими членами Кабінету Міністрів України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 27 лютого 2014 року по 24 квітня 2015 року Кабінет Міністрів України (та в свою чергу і Прем`єр-міністр як очільник цього органу державної влади) порушив ст. 6 Постанови №996, адже не провів жодної зустрічі голів громадських рад, утворених при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, з Прем`єр-міністром України та іншими членами Кабінету Міністрів України. А в період з 27 лютого 2014 року по 24 квітня 2015 року Кабінетом Міністрів України було прийнято понад 2438 нормативно-правових документів, в процесі підготовки яких не враховувалася громадська думка.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи судове рішення у справі, суд виходив з того, що представником Кабінету Міністрів України наголошено та не спростовано позивачами, що 15.04.2014 відбулася зустріч Віце-прем`єр-міністра України Олександра Сича з представниками інститутів громадянського суспільства, у результаті чого цей захід відвідали близько 130 представників громадянського суспільства (роздруківка з офіційного веб-порталу Кабінету Міністрів України додано до справи). В той же час позивачі жодним чином не були позбавлені права прийняти участь у вказаному заході, який відвідали близько 130 представників громадянського суспільства. Крім того, суд вказав, що право на звернення до суду в інтересах інших громадських рад, утворених при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських держадміністраціях, аніж Громадської ради при Державній екологічній інспекції України, у позивачів відсутнє.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України", голови Громадської ради при Державній екологічній інспекції України ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України, Прем`єр-міністра України Яценюка Арсенія Перовича (за період з 27.02.2014 по 14.04.2016) та Міністра Кабінету Міністрів України Онищенко Ганни Володимирівни (за період з 02.12.2014 по 14.04.2016), що полягає у невиконанні вимог ст. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» №996 від 03.11.2010 - скасовано та в цій частині ухвалено нову постанову, якою позов Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України", голови Громадської ради при Державній екологічній інспекції України ОСОБА_1 в цій частині вимог - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, Прем`єр-міністра України Яценюка Арсенія Перовича (за період з 27.02.2014 по 14.04.2016) та Міністра Кабінету Міністрів України Онищенко Ганни Володимирівни (за період з 02.12.2014 по 14.04.2016), що полягає у невиконанні вимог ст. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» №996 від 03.11.2010, у частині забезпечення проведення не рідше ніж два рази на рік зустрічі голів громадських рад утворених при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, з Прем`єр-міністром України та іншими членами Кабінету Міністрів України.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року залишено без змін.

Скасовуючи частково постанову суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що відповідачами не надано суду жодних доказів з проведення зустрічі голів громадських рад, утворених при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, з Прем`єр-міністром України та іншими членами Кабінету Міністрів України у період з 27.02.2014. у зв`язку з чим дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у вказаній частині. Водночас, позовні вимоги позивачів в частині зобов`язання Кабінет Міністрів України здійснити заходи з виконання ст. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» №996 від 03.11.2010, шляхом забезпечення проведення, не рідше ніж два рази на рік, зустрічей голів громадських рад, утворених при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, з Прем`єр-міністром України та іншими членами Кабінету Міністрів України, суд визнав такими, що не підлягають задоволенню, оскільки зазначені повноваження віднесені до дискреційних повноважень вказаного органу. Крім того, суд апеляційної інстанції додав, що захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому, і щодо якого невідомо, буде воно порушено, чи ні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

02 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга представника Міністра Кабінету Міністрів України (далі - скаржник-1) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, в якій відповідач-3 просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник-1 вказує, що повноваження громадських рад так само як і повноваження голів громадських рад, припинено 06.12.2014 (з моменту набрання чинності постановою Уряду від 26.11.2014 №688 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996»). Отже, вважає висновки суду апеляційної інстанції про допущення Міністром Кабінету Міністрів України Онищенком Г.В. протиправної бездіяльності, яка полягає у невиконанні вимог п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2014 №996, помилковими.

Всеукраїнською громадською організацією «Комітет конституційно-правового контролю Україна» до Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в яких вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

06 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Кабінету Міністрів України (далі - скаржник-2) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, в якій відповідач-1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник-2 зазначає, що станом на грудень 2014 року діяли 27 громадських рад, що складало близько третини від загальної кількості рад. Вказує, що у березні-квітні 2014 року члени Кабінету Міністрів України провели зустрічі, у тому числі за участю голів та інших членів громадських рад. Ці зустрічі були проведені Міністром освіти і науки, Міністром екології і природних ресурсів, Міністром охорони здоров`я, Міністром молоді та спорту, Міністром енергетики та вугільної промисловості, Міністром аграрної політики та продовольства, Міністром інфраструктури, Міністром фінансів, а також за дорученням членів Кабінету Міністрів їх заступниками. Вказує, що 15.04.2014 Секретаріатом Кабінету Міністрів було організовано зустріч Віце-прем`єр-міністра Сича О.М. з представниками інститутів громадянського суспільства та громадських рад. Відповідач-1 звертає увагу, що участь у заході мали можливість взяти усі бажаючі, в тому числі і позивач, оскільки захід проходив з відкритою акредитацією. Вказані обставини, як зазначає відповідач-1. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Таким чином, вважає, що суд апеляційної інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, що мали значення для вирішення спору і помилково скасував законне рішення суду першої інстанції.

Позивачем до Суду надано заперечення на касаційну скаргу скаржника-2, в яких вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Всеукраїнська громадська організація «Комітет конституційно-правового контролю України» делегувала свого представника до участі в установчих зборах по формуванню нового складу Громадської ради при Державній екологічній інспекції України ОСОБА_1 .

В період з 14.06.2011 та (з перервами у зв`язку з переобранням 09.07.2013 та 27.03.2015, 18.08.2016) ОСОБА_1 є Головою Громадської ради при Державній екологічній інспекції України.

15.04.2014 відбулася зустріч Віце-прем`єр-міністра України Олександра Сича з представниками інститутів громадянського суспільства, у результаті чого цей захід відвідали близько 130 представників громадянського суспільства (роздруківка з офіційного веб-порталу Кабінету Міністрів України додано до справи).

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 03.11.2010 р. №996 затверджено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, а також Типове положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації (далі - Постанова №996).

Відповідно до п. 4 Постанови №996 міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям слід: вжити заходів для проведення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою установчих зборів за участю інститутів громадянського суспільства для утворення громадських рад при центральних і місцевих органах виконавчої влади та забезпечити їх функціонування; до утворення зазначених рад забезпечити функціонування громадських рад, утворених до набрання чинності цією постановою; відповідно до законодавства забезпечити урахування позиції професійних спілок та їх об`єднань, організацій роботодавців та їх об`єднань під час прийняття рішень з питань, що стосуються формування та реалізації соціально-економічної політики і регулювання соціально-трудових відносин.

Положеннями п. 5 Постанови №996 рекомендовано органам місцевого самоврядування під час проведення консультацій з громадськістю та утворення громадських рад при органах місцевого самоврядування керуватися затвердженими цією постановою Порядком і Типовим положенням.

Відповідно до п. 6 Постанови №996 Міністрові Кабінету Міністрів України з метою забезпечення врахування громадської думки у процесі підготовки та організації виконання рішень Кабінету Міністрів України забезпечити проведення двічі на рік зустрічей голів громадських рад, утворених при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, з Прем`єр-міністром України та іншими членами Кабінету Міністрів України.

В подальшому, п. 6 Постанови №996 (зі змінами, внесеними постановою №234 від 08.04.2015) викладено в такій редакції: з метою забезпечення врахування громадської думки у процесі підготовки та організації виконання рішень Кабінету Міністрів України, формування та реалізації державної політики, вирішення питань місцевого значення:

- Секретаріатові Кабінету Міністрів України забезпечити проведення не рідше ніж 2 рази на рік зустрічей голів громадських рад, утворених при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських держадміністраціях, з Прем`єр-міністром України, іншими членами Кабінету Міністрів України;

- Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити проведення не рідше ніж 2 рази на рік зустрічей голів громадських рад, утворених при районних, районних в мм. Києві та Севастополі держадміністраціях, відповідно з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Пунктом 7 Постанови №996 припинено повноваження громадських рад при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністраціях, утворених до 22 лютого 2014 року.

Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у мм. Києві та Севастополі державним адміністраціям вжити заходів до формування нового складу громадських рад відповідно до Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації, затвердженого цією постановою.

Згідно п. 1 Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996 (далі - Типове положення №996) громадська рада при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації (далі - громадська рада) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для сприяння участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики.

До основних завдань громадської ради п. 3 Типового положення №996 віднесено: сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами; здійснення громадського контролю за діяльністю органу; сприяння врахуванню органом громадської думки під час формування та реалізації державної політики.

Згідно з п. 5 Типового положення №996 громадська рада має право: 1) утворювати постійні та тимчасові робочі органи (правління, секретаріат, комітети, комісії, експертні групи тощо); 2) залучати до роботи ради працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, представників вітчизняних та міжнародних інститутів громадянського суспільства, експертних і наукових організацій, підприємств, установ та організацій (за згодою їх керівників), а також окремих фахівців (за згодою); 3) організовувати і проводити семінари, конференції, засідання за круглим столом та інші заходи; 4) отримувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для забезпечення діяльності ради; 5) отримувати від органу проекти нормативно-правових актів з питань, що потребують проведення консультацій з громадськістю, у триденний строк після початку таких консультацій.

В той же час згідно до п. 1 Положення про Раду голів громадських рад при органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2012 №658 (далі - Положення №658) Рада голів громадських рад при органах виконавчої влади (далі - Рада) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, утвореним з метою налагодження взаємодії між Кабінетом Міністрів України та громадськими радами при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських держадміністраціях, що діють відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. N996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики".

До складу цієї Ради входять: Заступник Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, голова Ради, Перший заступник Міністра юстиції, Перший заступник Голови Нацдержслужби, Перший заступник Голови Держкомтелерадіо, Голови громадських рад при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських держадміністраціях (за згодою), Заступник директора Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України, секретар Ради (Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2012 №658).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Статтею 19 цього Закону встановлено, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

Кабінет Міністрів України здійснює постійний контроль за виконанням органами виконавчої влади Конституції України та інших актів законодавства України, вживає заходів щодо усунення недоліків у роботі зазначених органів.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 42 цього Закону визначено, що Прем`єр-міністр України: 1) керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує діяльність Кабінету Міністрів України на забезпечення здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, та здійснення інших повноважень, покладених на Кабінет Міністрів України; 2) спрямовує, координує та контролює діяльність членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, дає з цією метою доручення, обов`язкові до виконання зазначеними органами та посадовими особами.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачами як на підтвердження відсутності допущення протиправної бездіяльності вказано, що ними проводились відповідні зустрічі з представниками інститутів громадянського суспільства та громадських рад, що підтверджується: дорученням Прем`єр-міністра України Яценюка А.П. від 07.03.2014 №6333/1/1-14 міністрам щодо проведення зустрічей з представниками інститутів громадянського суспільства для обговорення взаємодії у процесі реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України; листами Мінагрополітики України від 27.03.2014 №37-17-1-6/3711, Мінприроди України від 27.03.2014 №5/1-5/3477-14, Міненерговугілля 17.03.2014 №КМ/25-0770, Мінінфрастурктури України від 17.03.2014 №2614/12/10-14 про проведення зустрічей міністрів названих міністерств з громадськими радами, утвореними при них, у тому числі з їх головами; Прем`єр-міністра України від 11.06.2014 №8699/397/1-14 міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій (за списком) щодо посилення взаємодії з громадською радою, утвореною при відповідному органі виконавчої влади, забезпечивши її залучення до обговорення проектів нормативно-правових актів, питань, пов`язаних зі сферою діяльності органу; протоколом від 19.06.2014 №6 засідання громадської ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України; протоколом від 03.04.2014 №1 засідання громадської ради при Міністерстві фінансів України; протоколом від 20.03.2014 №14 розширеного засідання громадської ради при Мінприроди України; роздруківкою з офіційних веб-порталів Кабінету Міністрів України та міністерств про зустріч міністрів з громадськими радами, утвореними при них.

Вказані докази були взяті до уваги та враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень п. 6 Постанови №996 Кабінет Міністрів України з метою забезпечення врахування громадської думки у процесі підготовки та організації виконання рішень Кабінету Міністрів України зобов`язаний був забезпечити проведення двічі на рік зустрічей голів громадських рад, утворених при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, з Прем`єр-міністром України та іншими членами Кабінету Міністрів України.

Натомість, відповідачами не було надано до суду жодних доказів з проведення зустрічей голів громадських рад, утворених при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, з Прем`єр-міністром України та іншими членами Кабінету Міністрів України у період з 27.02.2014.

Таким чином, Суд вважає правомірними висновки суду апеляційної інстанції про допущення відповідачами протиправної бездіяльності (з урахуванням періоду відповідних повноважень Яценюка А.П. з 27.02.2014 по 14.04.2016 та Онищенко Г.В. з 02.12.2014 по 14.04.2016) в частині невиконання п. 6 Постанови №996, що призвело до позбавлення позивачів прав щодо реалізації конституційного права на участь в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діями Кабінету Міністрів України та його посадових осіб, сприяння врахування Кабінетом Міністрів України громадської думки під час формування та реалізації державної політики.

Також Суд критично оцінює посилання скаржників на те, що повноваження громадських рад так само як і повноваження голів громадських рад, припинено 06.12.2014 (з моменту набрання чинності постановою Уряду від 26.11.2014 №688 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996»), оскільки такі не стосуються предмету спору у цій справі.

Крім того, Суд зазначає, що рішення Уряду прийнято з метою ефективної реалізації положень Закону України "Про очищення влади", забезпечення відкритості, прозорості та публічності у діяльності органів виконавчої влади, здійснення громадського контролю за їх діяльністю, оновлення громадських рад. При цьому, приписами Типового положення у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, регламентовано процедуру формування нового складу громадських рад.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків, якими вмотивоване судове рішення апеляційної інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду апеляційної інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Оцінюючи доводи касаційних скарг, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційних скаргах не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Кабінету Міністрів України та представника Міністра Кабінету Міністрів України - Головатенко Ольги Миколаївни залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року у справі 826/8482/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова