ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2020 року Справа № 915/881/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Миколаїв, вул. Миколаївська, 17А/1, м. Миколаїв, 54018 (код ЄДРПОУ 39004730)
про стягнення грошових коштів в сумі 59 698, 73 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Кравченко О.А., довіреність № 278/02.02.01-22/02.06/14/20 від 17.01.2020 року;
від відповідача: представник не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Миколаївської області звернулась Миколаївська міська рада з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Миколаїв заборгованість з орендної плати в сумі 59 698, 73 грн. за користування з 01.11.2016 року по 01.11.2019 року земельною ділянкою площею 250 кв.м. для обслуговування нежитлових будівель по вул. Колодязній, 4-а у м. Миколаєві.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 року позовну заяву Миколаївської міської ради (вх. № 7768/20 від 26.06.2020 року) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Миколаїв про стягнення грошових коштів в сумі 59 698, 73 грн. залишено без руху.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 01.09.2020 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.09.2020 року відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 11.09.2020 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.09.2020 року оголошено перерву в судовому засіданні до 28.09.2020 року.
Відповідач явку повноважного представника в судові засідання 01.09.2020 року, 11.09.2020 року та 28.09.2020 року не забезпечив.
Ухвали господарського суду Миколаївської області від 14.07.2020 року, від 01.09.2020 року та від 11.09.2020 року, надіслані на адресу відповідача, повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти повернуто, адресат відсутній за вказаною адресою (арк. 41-45, 63-65, 67-69).
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)
Відповідно до Витягу з ЄДРЮОФОП місцем місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Миколаїв є вул. Миколаївська, 17А/1, м. Миколаїв, 54018.
Отже, ухвали суду направлені на правильну адресу відповідача, повідомлену суду самим позивачем та вказану у Витязі в ЄДРЮОФОП.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні 28.09.2020 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.
Заяви та клопотання відсутні.
ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
1. Правова позиція позивача.
Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою (орендної плати).
Підставою позову позивачем зазначено, що Миколаївською міською радою з ТзОВ Прогрес-Медія було укладено договір оренди землі від 13.01.2010 року № 7274 зі строком дії протягом 15 років. В подальшому відповідачем ТзОВ Прайм Миколаїв набуто речове право власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 250 кв.м. по вул. Колодязній, 4-а у м. Миколаєві. В силу положень ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України до відповідача перейшло право оренди вказаної земельної ділянки. Позивач зазначає, що у період з 01.11.2016 року по 01.11.2019 року користувачем земельної ділянки був відповідач ТзОВ Прайм Миколаїв, який не сплачував кошти у вигляді орендної плати за договором оренди землі, чим порушено права Миколаївської міської ради як органа місцевого самоврядування та власника земельної ділянки щодо неодержання коштів за час використання земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 144, 145 Конституції України, ст. 14, 270, 287, ПК України, ст. 12, 80, 83, 120, 141 ЗК України, ст. 11, 377, 509, 252, 526, 610, 612, 627-269 ЦК України, ст. 174, 193 ГК України, ст. 7, 13, 21, 22, 24, 31 Закону України Про оренду землі, Порядком визначення та відшкодування збитків власником землі та землекористувачам, затвердженим постановою КМУ від 19.04.1993 року № 284, ст. 4, 16, 33 Закону України Про місцеве самоврядування, практикою Верховного Суду та умовами договору.
2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідачем не подано суду відзив на позовну заяву в порядку ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України.
Відповідно до п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020 року (в редакції, яка діяла до 16.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продвжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
17.07.2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 725-IX від 18.06.2020 року.
Відповідно п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020 (набрав чинності 17.07.2020) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відповідно до п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України (в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.07.2020 року відповідачу встановлено строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали з урахуванням п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України.
Вказаний строк є строком, встановленим судом.
Враховуючи вищевказані приписи законодавства, строк для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 731-IX від 18.06.2020 закінчився 06.08.2020 року.
Відповідачем не подано суду відзиву на позовну заяву, як у встановлений судом строк, так і станом на дату розгляду справи. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача щодо продовження процесуального строку на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
21.12.2009 року між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ТзОВ «Прогрес-Медіа» (орендар) укладено договір оренди землі № 7274, відповідно до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 12.11.09 № 40/25 надає, а ТзОВ «Прогрес-Медіа» приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування нежитлових будівель по вул. Колодязній, 4-а /Центральний район/ (п. 1.1 договору) (арк. 21-23).
Відповідно до п. 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 250 кв.м. у тому числі 22 кв.м. під спорудами, 228 кв.м. під проїздами, проходами та площадками, без права передачі її в суборенду.
Відповідно до п. 2.2 Договору на земельній ділянці знаходяться будівлі, які належать ТзОВ «Прогрес-Медіа».
Відповідно до п. 2.3 Договору об`єктом оренди є тільки земельна ділянка.
Відповідно до п. 5.1 Договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування нежитлових будівель.
Відповідно до п. 5.2 Договору цільове призначення земельної ділянки (1.11.6 УКЦВЗ) - землі іншої комерційної діяльності.
Відповідно до п. 3.1 Договору договір діє протягом 15 /п`ятнадцяти/ років з дати його державної реєстрації.
Відповідно до п. 6.2 Договору право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору.
Відповідно до п. 14.1 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Договір зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.01.2010 року за № 041050000009. Договір зареєстровано в Книзі записів договорів оренди землі 13.01.2010 року за № 7274.
Отже, строк дії договору оренди становить до 13.01.2025 року.
Відповідно до п. 6.1 Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.
13.01.2010 року Миколаївська міська рада (орендодавець) на підставі рішення міської ради від 12.11.09 № 40/25 передала, а ТзОВ «Прогрес-Медіа» (орендар) прийняв в оренду земельну ділянку по вул. Колодязній, 4-а для обслуговування нежитлових будівель загальною площею 250 кв.м., про що між сторонами договору складено та підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки від 13.01.2010 року (арк. 24).
Договором оренди передбачено наступні умови щодо порядку та строків внесення орендної плати.
Відповідно до п. 2.4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.10.09 за № 2125 та з урахуванням коефіцієнту щорічної індексації 1,152, у 2009 році становить: 185 195 грн.
Відповідно до п. 4.1 Договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.
Відповідно до п. 4.2 Договору розмір орендної плати:
Річна орендна плата за земельну ділянку (250 кв.м.) встановлюється у розмірі 3 відсотків від її нормативної грошової оцінки, де:
нормативна грошова оцінка земельної ділянки (250 кв.м.) у 2009 році становить: 185 195 грн.
Виходячи з цього розмір орендної плати за цим договором у 2009 році складає: 5 555, 85 грн.
Відповідно до п. 4.3 Договору розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється з зв`язку з проведенням її щорічної індексації та внесення змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.
Відповідно до п. 4.4 Договору термін і порядок внесення орендної плати за землю:
-орендна плата за землю вноситься орендарем з дати реєстрації цього договору щомісячно з розрахунку щомісяця, як 1/12 (одна дванадцята) від розміру річної орендної плати (якщо термін оренди менше місяця, розмір орендної плати встановлюється пропорційно строку користування землею у місяці), протягом 30 днів місяця наступного за звітним.
Відповідно до п. 4.6 Договору умови цього договору про розмір орендної плати (3%) переглядаються на вимогу однієї із сторін: у разі внесення чинним законодавством змін до мінімального або максимального розміру річної орендної плати, у разі зміни орендарем напряму діяльності у нежитлових будівлях (банківська діяльність, обмін валюти, аптека, технічне обслуговування автомобілів, ресторан) та у разі передачі після зміни напряму діяльності нежитлових будівель в оренду суб`єктам підприємницької діяльності та громадянам, які зареєстровані, та юридична адреса яких знаходиться поза межами м. Миколаєва, шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди (договору про зміни), що буде невід`ємною частиною цього Договору та нотаріально посвідченою.
Відповідно до п. 9.1 Договору орендодавець має право вимагати від Орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до п. 9.4 Договору орендар зобов`язаний, зокрема: своєчасно вносити орендну плату та для перевірки своєчасного внесення орендної плати за землю виконувати вимоги п. 4.8 цього договору.
Відповідно до п. 4.8 Договору для перевірки своєчасного внесення орендної плати за землю у лютому місяці кожного року з`являтись до управління земельних ресурсів виконкому міської ради. У разі вимоги орендодавця проводити звірення розрахунків з орендної плати у триденний термін з дня звернення.
Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки № 180735373 від 12.09.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 27847448101, а саме: нежитлова будівля відкритої естради за адресою Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Колодязна, 4а зареєстровано на праві приватної власності з 05.08.2016 року за ТзОВ Прайм Миколаїв на підставі договору купівлі-продажу № 948 від 05.08.2016 року (арк. 25).
Таким чином, відповідачем ТзОВ Прайм Миколаїв набуто речове право власності на нерухоме майно по вул. Колодязній, 4а, яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 250 кв.м., яка перебувала у користуванні ТзОВ «Прогрес-Медіа» за договором оренди землі № 7274 від 21.12.2009 року.
Позивач вказує, що до відповідача ТзОВ Прайм Миколаїв перейшло право користування земельною ділянкою за договором оренди землі, в тому числі й обов`язки зі сплати орендної плати, оскільки в силу норм законодавства (ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України) відбулась заміна сторони договору.
У зв`язку з несплатою відповідачем ТзОВ "Прайм Миколаїв" орендної плати, позивачем Миколаївською міською радою вжито наступні заходи.
Відповідно до інформації, наданої листом від 03.10.2019 року № 138/9/14-29-50-05-16 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, ТзОВ «Прогрес-Медіа» за податкові періоди 2016-2019 роки податкова звітність з плати за землю до ДПІ не надавалась, сплата орендних платежів за 2016-2019 роки не здійснювалась. Плата за землю за податкові періоди 2016-2019 ТзОВ "Прайм Миколаїв" не здійснювалась, податкова звітність з плати за землю до ДПІ не надавалась, оскільки обов`язок щодо нарахувань та сплати грошових зобов`язань з плати за землю у платника виникає після оформлення та реєстрації прав власності або користування земельними ділянками (арк. 19).
27.09.2019 року Миколаївська міська рада направила на адресу відповідача ТзОВ «Прогрес-Медіа» лист № 5152/02.02.01-22/11/14/19, в якому просила відповідача у 10-ти денний термін з дня отримання листа повідомити виконком про вжиті заходи щодо сплати за оренду землі (арк. 18). Факт направлення листа підтверджується копією фіскального чеку (арк. 18).
Внаслідок не здійснення відповідачем ТзОВ «Прайм Миколаїв» плати за землю 04.11.2019 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 5925/02.02.01-22/11/14/19 від 01.11.2019 року, в якому відповідача було запрошено на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, призначене на 20.11.2019 року (арк. 16). Факт направлення листа підтверджується копією фіскального чеку (арк. 16).
20.11.2019 року за результатами засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам був складений відповідний Акт, згідно з якого ТзОВ «Прайм Миколаїв» було визначено розмір збитків, нанесених Миколаївській міській раді, у зв`язку з несплатою за користування земельною ділянкою у період з 01.11.2016 до 01.11.2019, який складає 59 698, 73 грн. (арк. 14-15, 17).
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 56 від 22.01.2020 року затверджено акти комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 20.11.2019 про визначення розміру збитків, нанесених Миколаївській міській раді, зокрема, ТзОВ «Прайм Миколаїв» у зв`язку з безоплатним використанням земельної ділянки площею 250 кв.м для обслуговування нерухомого майна по вул. Колодязній, 4-а у період з 01.11.2016 до 01.11.2019 у розмірі 59 698, 73 грн. (арк. 13).
Позивачем заявлено до стягнення заборгованість з орендної плати в сумі 59 698, 73 грн. за користування земельною ділянкою з 01.11.2016 року по 01.11.2019 року.
Так, відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.08.2014 № 1365 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 250 кв. м. під забудовою по вул. Колодязній, 4а, м. Миколаїв становить 350 732, 50 грн. (арк. 20).
Витяг складено Управлінням Держземагенства у Миколаївському районі.
Здійснивши кумулятивне застосування індексів інфляції, а також врахувавши положення умов п. 4.1 - п. 4.4 договору оренди землі, позивачем здійснено нарахування розміру орендної плати у вищевказаному розмірі.
Станом на день розгляду даної справи відповідачем не проведено оплату нарахованої позивачем заборгованості, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом порушеного права.
V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
1. Орендні правовідносини.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Договір в силу положень ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
2. Перехід права оренди.
Відповідно до положень ч. 1, 3, 4 ст. 334 ЦК України (в редакції від 11.06.2016 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
За змістом ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Положеннями пунктів "а", "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України (в редакції від 04.08.2016 року) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 10.12.2015 року) договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Водночас питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 377 ЦК України (в редакції від 11.06.2016 року) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України (в редакції від 04.08.2016 року) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі (в редакції від 10.12.2015 року) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Відповідно до ст. 125, ч. 5 ст. 126 ЗК України (в редакції від 30.10.2010 року) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" від 05.11.2009 N 1702-VI (набрав чинності 10.12.2009) внесено ряд уточнюючих змін, зокрема до ЗК, ЦК, Закону України "Про оренду землі", якими вдосконалено регулювання порядку переходу права користування земельною ділянкою у разі переходу до іншої особи права власності на розташоване на ній нерухоме майно. Законодавство у вказаній редакції є чинними і на час розгляду даної справи судами.
У розумінні наведених положень законодавства (ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про оренду землі") при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.
Вищенаведене дає підстави для висновку, що законодавство, чинне на момент відчуження нерухомого майна, вже містило положення про автоматичний перехід до нового власника нерухомості права користування земельною ділянкою під цим майном, а внесені Законом України від 05.11.2009 N 1702-VI зміни направлені лише на вдосконалення та деталізацію порядку набуття прав на землю новим власником нерухомості, але не змінюють первісно закладеної законодавцем концепції переходу права землекористування у разі відчуження нерухомого майна та не суперечать їй (п. 18, 21, 22 постанови ВС від 07.11.2018 року по справі № 910/20774/17).
Після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, після відчуження об`єктів нерухомості зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості (п. 24 постанови ВС від 07.11.2018 року по справі № 910/20774/17; постанова від 29.08.2018 року по справі № 920/675/17). Зазначена правова позиція щодо переходу прав і обов`язків землекористувача при відчуженні нерухомості підтверджується і судовою практикою Верховного Суду, зокрема викладена в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17 у подібних правовідносинах.
Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 8 червня 2016 року (справа №21-804а16) та постанові від 12 вересня 2017 року (справа №21-3078а16).
Отже, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно (постанова ВС від 31.01.2018 року по справі № 825/308/17).
При виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні (правова позиція викладена у постанові ВС від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17; у постанові ВС від 27.02.2019 у справі № 913/661/17; у постанові ВС від 29.08.2018 року у справі № 920/675/17, у постанові ВС від 13.06.2019 року у справі № 922/2427/18).
Вищевказана правова позиція щодо переходу права оренди від попереднього користувача новому власнику нерухомості (шляхом внесення майна до статутного капіталу іншої юридичної особи) також викладена Верховним Судом в постанові від 29.08.2018 року по справі № 920/675/17.
У разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, не залежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі (п. 26 постанови ВС від 07.11.2018 року по справі № 910/20774/17; постанова ВС від 27.02.2019 у справі № 913/661/17; постанова ВС від 13.06.2019 року у справі № 922/2427/18; постанова ВС від 27.02.2019 року у справі № 913/661/17).
Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (п. 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі № 910/18560/16; п. 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі № 263/6022/16-ц).
3. Орендна плата.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі.
За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до п. 14.1.136 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, і платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Розділу XII Податкового кодексу.
Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України «Про оцінку земель»).
Відповідно до приписів п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Отже, за змістом вказаних норм, для визначення суми податкових зобов`язань з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель. Відповідно до законодавства, вона проводиться раз у 5-7 років, а для визначення поточних зобов`язань необхідно проіндексувати її на коефіцієнт індексації, який щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. При цьому, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (тобто накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки (постанова палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду ВС від 18.12.2019 № 804/937/16 (К/9901/38469/18).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначаються щорічно). Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки (постанова палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду ВС від 18.12.2019 № 804/937/16 (К/9901/38469/18)).
VІ. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
21.12.2009 року між Миколаївською міською радою та ТзОВ "Прогерс-Медіа" був укладений договір оренди землі № 7274 зі строком дії 15 років з дати державної реєстрації, тобто до 13.01.2025 року, відповідно до умов якого передано в оренду земельну ділянку загальною площею 250 кв.м. для обслуговування належних ТзОВ "Прогрес-Медіа" нежитлових будівель по вул. Колодязній, 4-а /Центральний район/ (п. 1.1, 2.1, 2.3 договору).
На підставі договору купівлі-продажу № 948 від 05.08.2016 року вищевказане нерухоме майно по вул. Колодязній, 4-а /Центральний район/ відчужено ТзОВ "Прайм Миколаїв".
Відповідно до інформаційної довідки № 180735373 від 12.09.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 27847448101, а саме: нежитлова будівля відкритої естради за адресою Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Колодязна, 4а зареєстровано на праві приватної власності з 05.08.2016 року за ТзОВ Прайм Миколаїв на підставі договору купівлі-продажу № 948 від 05.08.2016 року. Таким чином, відповідачем ТзОВ Прайм Миколаїв набуто речове право власності на нерухоме майно по вул. Колодязній, 4а, яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 250 кв.м., яка перебувала у користуванні ТзОВ «Прогрес Медіа» за договором оренди землі № 7274 від 21.12.2009 року.
В силу ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України право оренди земельної ділянки до нового власника нерухомого майна не переходить у випадку, якщо попередній власник нерухомого майна не мав оформленого права оренди. В спірному ж випадку між позивачем Миколаївською міською радою та ТзОВ «Прогрес Медіа», який є попереднім власником нерухомості, розташованій на спірній земельній ділянці, був укладений договір оренди землі № 7274 від 21.12.2009 року зі строком дії до 13.01.2025 року, тобто на момент відчуження нерухомого майна право оренди земельної ділянки було оформлено.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства (ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про оренду землі"), суд дійшов висновку, що договір оренди землі № 7274 від 21.12.2009 року не був припинений повністю 05.08.2016 року, а припинився лише щодо зобов`язань для попереднього власника нерухомості ТзОВ «Прогрес Медіа», тому відповідно з 05.08.2016 року відповідач ТзОВ Прайм Миколаїв (новий власник нерухомого майна) фактично став стороною вказаного договору оренди землі, за яким у нього виник обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.
Суду не подано жодних доказів припинення договору оренди землі № 7274 від 21.12.2009 року, а саме доказів укладення письмової угоди про розірвання (припинення) договору оренди земельної ділянки з її подальшою державною реєстрацією. Тобто, слід дійти висновку, що договір оренди не був припинений сторонами в установленому законом порядку, а тому є чинним. Суду також не подано доказів визнання недійсним договору оренди землі.
Отже, до нового власника нерухомого майна (відповідача у даній справі) в силу ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про оренду землі" автоматично перейшло право оренди земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, та обов`язок зі сплати орендної плати за землю. Невнесення змін до договору оренди землі, на якій розташована відчужена нерухомість, в частині орендаря не звільняє нового власника (відповідача) від обов`язку сплати орендної плати.
Позивач вказує, що у відповідача за період з 01.11.2016 року по 01.11.2019 року утворилась перед позивачем заборгованість за орендними платежами у розмірі 59 698, 73 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, листом ГУ ДПС у Миколаївській області № 138/9/14-29-50-05-16 від 03.10.2019 року, з якого вбачається, що плата за землю по вул. Колодязна, 4-А відповідачем ТзОВ «Прайм Миколаїв» за податкові періоди 2016-2019 роки не здійснювалась.
Умовами п. 4.2, п. 3 договору оренди передбачено, що розмір орендної плати становить: річна орендна плата за земельну ділянку (250 кв.м.) встановлюється у розмірі 3 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та внесення змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.
Орендна плата за землю вноситься орендарем з дати реєстрації цього договору щомісячно з розрахунку щомісяця, як 1/12 (одна дванадцята) від розміру річної орендної плати (якщо термін оренди менше місяця, розмір орендної плати встановлюється пропорційно строку користування землею у місяці), протягом 30 днів місяця наступного за звітним (п. 4.3 договору).
Умовами п. 9.1, п. 9.2 договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати, яке кореспондується обов`язку орендаря своєчасно вносити орендну плату.
Судом встановлено, що рішенням Миколаївської міської ради від 21.01.2011 року затверджено нормативну грошову оцінку земель міста Миколаєва" (з урахуванням рішення Миколаївської міської ради № 12/58 від 23.12.2011 про внесення змін), яке введено в дію з 01.01.2012 року.
Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.08.2014 № 1365 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 250 кв. м. під забудовою по вул. Колодязній, 4а, м. Миколаїв у 2014 році становила 350 732, 50 грн.
Щорічно нормативна грошова оцінка змінювалась на коефіцієнт індексації та становила у 2016 році - 438 064, 89 грн.; у 2017 році - 627 746, 99 грн.; у 2018 році - 665 411, 81 грн.; у 2019 році - 665 411, 81 грн. (детальні показники відображено в листі Управління земельних ресурсів від 10.09.2020 (арк. 55)). Судом перевірено та встановлено, що коефіцієнт індексації правильно застосовано кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки, коефіцієнти індексації застосовано правильно.
Отже, річна орендна плата по роках, виходячи з умов п. 4.2 договору (3 % від нормативної грошової оцінки), становила: у 2016 році - 18 832, 41 грн.; у 2017 році - 19 962, 35 грн.; у 2018 році - 19 962, 35 грн.; у 2019 році - 19 962, 35 грн.
За таких обставин, розмір орендної плати за період з 01.11.2016 по 01.11.2019 становить 59 698, 73 грн., а саме: 3 138, 74 грн. (листопад-грудень 2016) + 19 962, 35 грн. (2017 рік) + 19 962, 35 грн. (2018 рік) + 16 635, 29 грн. (січень-жовтень 2019 року).
Враховуючи вище викладене, відповідач в порушення умов договору оренди землі № 7274 від 21.12.2009 року та норм чинного законодавства не виконав належно взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендних платежів, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором оренди землі в сумі 59 698, 73 грн.
Суду не подано доказів оплати відповідачем орендної плати за договором оренди землі № 7274 від 21.12.2009 року в розмірі 59 698, 73 грн., строк оплати якої настав в силу умов п. 4.3 договору, як і не спростовано позовних вимог.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.
VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Миколаїв, вул. Миколаївська, 17А/1, м. Миколаїв, 54018 (код ЄДРПОУ 39004730) на користь позивача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573) (отримувач УК у м. Миколаїв/Центральний р-н/ 24062200; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код в ЄДРПОУ отримувача 37992781; рахунок № UA488999980314050611000014006):
- 59 698, 73 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім грн. 73 коп.) - заборгованості з орендної плати за користування з 01.11.2016 року по 01.11.2019 року земельною ділянкою площею 250 кв.м. для обслуговування нежитлових будівель по вул. Колодязній, 4-а у м. Миколаєві.
3. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Миколаїв, вул. Миколаївська, 17А/1, м. Миколаїв, 54018 (код ЄДРПОУ 39004730) на користь позивача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573) (банк отримувача ДКСУ м. Київ, код в ЄДРПОУ отримувача 04056612, рахунок № UA448201720344260001000027733):
- 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
4. Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 06.10.2020 року.
Суддя Е.М. Олейняш
