ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2020 рокум. Харків

Справа № 633/410/18

Провадження № 22-ц/818/1403/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

секретаря Каплоух Н.Б.,

Учасники справи :

Позивач: Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2,

Відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові

апеляційну скаргу прокуратури Харківськоїобласті на рішення Печенізькогорайонного суду Харківської областівід 11 грудня 2019 року, ухвалене суддею Смирновим В.А.,

у цивільній справі за позовом про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (про передачу земельної ділянки у власність) від 5 травня 2016 року №3649-СГ, зобов`язати ОСОБА_1 повернути у віддання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку, площею 4,7725 га, кадастровий номер 6324681000:02:001:1074, скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №2984351 від 1 червня 2016 року.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 , як фізична особа, згідно рішення Печенізької районної ради Харківської області, отримала у оренду дві земельні ділянки, з кадастровими номерами 6324681000:02:001:1061, площею 39,5459 га та 6324681000:02:001:1062, площею 62,3122 га, остання згодом була розподілена на 13 земельних ділянок (з номерами з …1067 по …1079, площею від 4,6746 по 5,2368 га), між засновниками та членами ФГ «Олта-А», яке 15 липня 2015 року було зареєстроване ОСОБА_2 та наразі перебуває в процесі ліквідації. Поділ земельної ділянки відбувся на підставі звернення ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру в Харківській області щодо поділу на ділянки, які приблизно відповідають розміру земельної ділянки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, на що 10 вересня 2015 року було надано відповідний дозвіл. На загальних зборах ФГ «Олта-А» було прийнято рішення провести приватизацію ділянки (…1062), яка вже була розподілена на 13 земельних ділянок, що перебували в користуванні ФГ відповідно до проведеного жеребкування. Так, наказом ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 4 травня 2016 року видано 12 наказів, якими передано у власність фізичним особам (членам ФГ «Олта-А») ділянки, зокрема наказом №3649-СГ від 5 травня 2016 року передано члену ФГ «Олта-А» ОСОБА_1 у власність спірну земельну ділянку для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6324681000:02:001:1074, площею 4,7725 га. Також, наказом ГУ Держгеокадастру в Харківській області за №3886-СГ від 11 травня 2016 року було припинено право оренди земельних ділянок, у якому вже зазначено, що вони перебувають у користуванні (оренді) у ОСОБА_2 .

Вказує, що в наказах було вказано недостовірну інформацію щодо перебування земельної ділянки в оренді ФГ, оскільки договір оренди укладався з ОСОБА_2 , а не з юридичною особою.

На підставі наведеного позивач вважав, що ОСОБА_2 незаконно отримала в оренду вищевказані земельні ділянки, ввівши в оману відповідні органи державної влади щодо наміру використовувати їх для ведення фермерського господарства, оскільки як такого не вела, адже вона мала на меті лише безкоштовно (за пільговою процедурою без проведення земельних торгів) отримати ділянки та отримати у власність своїх близьких родичів безкоштовні ділянки шляхом приватизації земель ФГ.

Крім того зазначає, що площа спірної земельної ділянки (...1074), площею 4,7725 га, перевищувала середній розмір паю.

Рішенням Печенізького районного судуХарківськоїобластівід 11 грудня 2019року відмовлено в задоволенні позовної заяви заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку на законних підставах, у відповідності до вимог ЗК України та ЗУ «Про фермерське господарство», враховуючи недоведеність прокурором наявності порушених прав та інтересів зі сторони держави, виходячи з принципу справедливої рівноваги між «публічним інтересом», тобто інтересом держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та «приватним інтересом», тобто інтересом фізичної особи, яке так чи інакше страждає від такого втручання, суд вважав, що даний позов прокурора задоволенню не підлягає.

Судом першоїінстанції зазначено,що доводипрокурора пропорушення Головнимуправлінням Держгеокадаструу Харківськійобласті порядку,визначеного нормамиЗК Українита ЗУ«Про фермерськегосподарство» приотриманні ОСОБА_1 земельної ділянки-не ґрунтуютьсяна нормах,діючого утой часзаконодавства.Прокурором недоведено,що спірназемельна ділянкавикористовується неза цільовимпризначенням,оскільки відсутністьу ФГ«Олта-А»зареєстрованої сільськогосподарськоїтехніки несвідчить проте,що данегосподарство створенофіктивно,з метоюотримання додатковихземельних ділянокна позаконкурснійоснові.Окрім тогопри прийняттіРішення судбере доуваги щовстановлення державнимиорганами будь-якихне передбаченихЗК України,ЗУ «Профермерське господарство»чи іншимЗаконом додатковихкваліфікуючих вимогдо фермераабо йогозаяви дляотримання нимземлі дляведення фермерськогогосподарства.Факт того,що спірназемельна ділянкаобробляється самеФГ «Олта-А»,прокурором неспростовується,доказів того,що земельнаділянка необроблялася,до судуне надано.Також, прокурором не доведено на підставі належних та достовірних доказів, наявність порушень зі сторони Головного управління Держгеокадастру у Харківській області при передачі у власність фізичній особі ОСОБА_1 земельної ділянки. Тому, з урахуванням наведеного, за результатами розгляду наявного спору судом не встановлено наявність порушених прав та інтересів держави, що підлягають захисту.

Не погоджуючисьз вказанимрішенням судупершої інстанції заступник прокурора Харківської області звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі і вирішити питання про судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального (Земельного кодексу та Закону України «Про фермерське господарство») та процесуального права.

В апеляційній скарзі викладено фактичні обставини справи та зазначено, що вони, за твердженнями позивача, у сукупності свідчать про штучне використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання в користування земель державної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою, тобто без проведення земельних торгів. ОСОБА_2 , не мала намірів на ведення фермерського господарства і використання її за призначенням, а бажала лише отримання членами її родини, зокрема і ОСОБА_1 , безкоштовно у власність земельні ділянки. Також, у редакції ЗУ «Про фермерське господарство» на час звернення відповідачем із заявою вона повинна була надати відомості щодо можливості вести фермерське господарство, чого нею зроблено не було, а також не було обґрунтовано розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності ФГ. Крім того, відповідач менше ніж через пів року вийшла з ФГ та виключила з його користування земельну ділянку, що також підтвердило її небажання вести ФГ.

Вказує, що на підставі наказу від 5 травня 2016 року за №3649-СГ виданого ГУ Держгеокадастру в Харківській області спірну земельну ділянку було передано ОСОБА_1 , з посиланням на те, що вона знаходилась в оренді ФГ «Олта-А» згідно договору оренди від 30.12.2014 незважаючи на укладення вказаного договору з фізичною особою ОСОБА_2 .

Вважає необґрунтованим рішення суду в частині доводів надання спірних ділянок громадянам з постійного користування Фермерського господарства, оскільки вони передавались у строкове користування, що є різним поняттям.

Зазначає, що при розподілі земельної ділянки на 13 ділянок було порушено законодавство відповідно до якого безоплатно можуть бути передані земельні ділянки лише у розмірі земельної ділянки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради, тоді як площа ділянки (…1074) 4,7725 га перевищувала середній розмір паю.

На підставі наведеного вважає, що ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем, як про це зазначив суд першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ГУ Держгеокадастру в Харківській області просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки вона є безпідставною та необґрунтованою. Зазначає, що ОСОБА_3 , як громадянин-член ФГ, отримала земельні ділянки (… НОМЕР_1 , площею 39,5459 га та … НОМЕР_2 , площею 62,3122 га) в оренду на 49 років на підставі договорів оренди та розпорядження Печенізької районної державної адміністрації, після чого нею було створено ФГ «Олда-А», тобто обов`язки орендаря цієї ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Також вказує, що ГУ Держгеокадастру в Харківській області, дотримавшись положень чинного законодавства, правомірно передало у власність земельну ділянку, яка сформована шляхом поділу, тому необхідності розроблення проекту землеустрою щодо її відведення не потребувалось.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 також просить залишити її без задоволення, оскільки вона є необґрунтованою та незаконною. Посилається на відсутність у прокурора повноважень здійснювати представництво інтересів державних органів у даній справі. Вважає помилковим висновок прокурора, що ОСОБА_1 як член ФГ «Олта-А» не мала законних підстав для отримання безоплатно у приватну власність земельної ділянки без проведення земельних торгів (аукціону), також фактичним користувачем землі було ФГ. Зазначає, що позбавлення ОСОБА_1 права на землю призведе до порушення права власності (користування) на земельну ділянку отриману на законних підставах. Вказує на помилковість доводів прокурора щодо перевищення площі земельної ділянки (…1074) розміру середнього паю, що викладено у висновку судової оціночно-земельної експертизи від 25.05.2018, а також щодо необхідності розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки, оскільки це суперечить приписам ЗК України та ЗУ «Про землеустрій».

Від представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що він у період з 1 жовтня 2020 року по 11 жовтня 2020 року буде перебувати за межами м. Харкова у Луганській області Марківського району в с. Лісна Поляна за сімейними обставинами.

Судова колегія відхиляє вказане клопотання, оскільки доказів на підтвердження дійсної наявності зазначених причин неявки не надано, їх не конкретизовано, що позбавляє суд можливості вирішити питання відносно їх поважності. Інших поважних причин для відкладення розгляду справи не наведено. Також, не вказано і причини неможливості прибуття у судове засідання самої ОСОБА_1 , яка завчасно була повідомлена про судове засідання.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі наведеного, а також з огляду на те, що справа перебуває в провадженні апеляційного суду з січня 2020 року, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Згіднозі ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 3ст.3ЦПКУкраїни передбачено, щопровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 05 травня 2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області видано Наказ №3649-СГ про передачу земельної ділянки у власність, відповідно до якого, передано громадянину - члену Фермерського господарства «ОЛТА-А» ОСОБА_1 у власність для ведення фермерського господарства земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Борщівської сільської ради, площею 4,7725 га, в тому числі ріллі площею 4,7725 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1074), зареєстровану у Державному реєстрі речових прав 24 лютого 2016 року, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 863881163246), із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають в оренді ФГ «ОЛТА-А» згідно Договору оренди землі від 30 грудня 2014 року, розташовану за межами населених пунктів на території Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області.

Для отримання у власність вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 8 квітня 2016 року звернулася із заявою до виконуючого обов`язки начальника Головного управлінням Держгеокадастру у Харківській області.

До заяви ОСОБА_1 додала копію Договору оренди землі №б/н від 30 грудня 2014 року, копію Додаткової угоди до договору оренди землі №б/н від 01 березня 2016 року, копію Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копію Довідки про середній розмір земельної частки (паю) на території Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області, копію Протоколу №4 загальних зборів членів фермерського господарства від 02 квітня 2016 року, копію Статуту фермерського господарства «ОЛТА-А», Відомості з ЄДРПОУ, копію Виписки з державної реєстраційної служби, копія паспорту та ідентифікаційного коду.

На час звернення із заявою до Головного управлінням Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_1 була членом Фермерського господарства «ОЛТА-А».

Фермерське господарство «ОЛТА-А» було засновано на базі двох земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки площею 62,3122 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1062), яка перебувала в оренді у ОСОБА_2 на підставі Договору оренди землі №б/н від 30 грудня 2014 року.

Після отримання ОСОБА_2 , в оренду двох земельних ділянок для ведення фермерського господарства, 15 липня 2015 року створено ФГ «ОЛТА-А», що підтверджується відомостями з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01.03.2016 р. з ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 30.12.2014 р., відповідно до якої пункт 2 договору викладено в такій редакції: в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 62,3122 га з кадастровими номерами з 6324681000:02:001:1067 по 6324681000:02:001:1079 ( площами від 4,6746 га до 5,2368 га).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, будучи зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 4,7725 га, що розташована на території Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області, яка перебуває в користуванні Фермерського господарства «Олта-А».

Прокурор звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконними і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (про передачу земельної ділянки у власність) від 05 травня 2016 року №3649-СГ, зобов`язати ОСОБА_1 повернути у віддання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку, площею 4,7725 га, кадастровий номер 6324681000:02:001:1074, скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №2984351 від 1 червня 2016 року.

Відповідно до статей22,31,93,124 ЗК Україниземлі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. За правиломстатті 124 ЗК Українипередача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьоюстатті 134 цього Кодексу.

Частинами другою та третьоюстатті 134 ЗК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленомустаттею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться в разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до частини другоїстатті 123 ЗК Україниособа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною третьоюстатті 123 ЗК Українипередбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже,стаття 123 ЗК Україниврегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Так, земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 62,3122 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1062), що розташована на території Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області, у 2015 році надана у строкове користування громадянці ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства (пункт 14).

Разом з тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крімЗК України,Законом України «Про фермерське господарство»та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах цей Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК Українизагальним.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 1 Закону України «Про фермерське господарство»фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 цього Закону).

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальнимЗаконом України «Про фермерське господарство».

Так, згідно з абзацами 1, 2 частини першоїстатті 7 цього Законудля отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Частинами другою та четвертоюстатті 7 цього Законупередбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Отже, спеціальнийЗакон України «Про фермерське господарство»визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбаченихстаттею 123 ЗК Українидо змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбулаЗакону України «Про фермерське господарство»).

Крім того,Закон України «Про фермерське господарство»передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми цьогоЗаконуне містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для такої відмови.

Таким чином, при вирішенні позовних вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначенийстаттею 7 Закону України «Про фермерське господарство»як спеціального по відношенню достатті 123 ЗК України.

За змістом статей1,7,8 Закону України «Про фермерське господарство»заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першоюстатті 7 цього Законувідомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спорусуд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типувиробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедуроюбез проведення земельних торгів.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року № 6-2902цс15, від 11 травня 2016 року № 6-2903цс15, від 18 травня 2016 року № 6-248цс16, від 23 травня 2018 року №61-1100св17.

Колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 , в порушенняст. 134 ЗК Українитаст. 7 Закону України «Про фермерську господарство», скористалася правом на отримання земельної ділянки у пільговому порядку, з метою уникнення участі у земельних торгах, тому не було правових підстав у ГУ Держгеокадастру у Харківській області для передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства 5 травня 2016 року та відповідно для державної реєстрації прав та їх обтяжень 24 лютого 2016 року.

Поряд з цим, при прийнятті вказаного наказу порушено вимоги ч. 1 ст. 32 ЗК України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство», відповідно до яких безоплатно можуть бути передані земельні ділянки лише у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Так, до матеріалів справи долучено лист Відділу Держземагенства у Печенізькому районі Харківської області від 03.07.2015 №27-20.27-04-1510/2-15, у якому зазначено, що на території Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області розмір середньої частки (паю) із земель колишніх КСП «Прогрес» та КСП «Мартова» становить ріллі 4,76 га.

Слід зауважити, що всі вказані земельні ділянки перебувають на території вказаної сільської ради та повністю є ріллі.

Тобто, площа земельної ділянки з кадастровим номером 6324681000:02:001:1074, площею 4,7725 га, розташованої на території Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області перевищувала середній розмір паю.

Внаслідок таких дій та рішень відповідача земельна ділянка вибула з володіння держави та держава була позбавлена можливості здійснити реалізацію права оренди земельних ділянок на більш вигідних засадах в умовах конкурентного ринку, що свідчить про безумовне порушення інтересів держави.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Статтею 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, судова колегія вважає, що відповідач ОСОБА_1 безпідставно набула земельну ділянку і вона підлягає поверненню у відання держави.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду відповідно дост.376 ЦПК Українита ухвалення нового рішення про задоволення позову прокурора.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково вважав порушеною ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки таке вирішення справи не порушує вказану статтю, яка передбачає, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При цьому колегія суддів виходить з того, що обставини справи свідчать про те, що відповідач ОСОБА_1 , не мала правомірних (справедливих) сподівань на отримання майна, була обізнана про можливість допущення правових порушень з боку ГУ (публічної влади), адже вони не мали дійсного волевиявлення на створення фермерського господарства з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції, а мали намір отримати землю поза конкурсом, без належного обґрунтування як розмірів так і кількості земельних ділянок.

До того ж, обставини справи свідчать про те, що позбавлення ОСОБА_1 права користування зазначеною земельною ділянкою не порушує справедливої рівноваги між інтересами суспільства та його правами, адже вона не позбавлена права на конкурентній основі отримати право на земельну ділянку.

Безпідставними є доводи представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 в суді першої інстанції про те, що прокурор не мав права особисто звернутися з позовом в інтересах Держави до суду. Підстави звернення прокурора в інтересах держави належним чином обґрунтовано ним в позовній заяві.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»(уредакції,що булачинною намомент подачіпозову)представництво прокуроромінтересів громадянинаабо державив судіполягає уздійсненні процесуальнихта іншихдій,спрямованих назахист інтересівгромадянина абодержави,у випадкахта порядку,встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини другоїстатті 56 ЦПК України у визначенихзаконом випадкахпрокурор звертаєтьсядо судуз позовноюзаявою,бере участьу розглядісправ зайого позовами,а такожможе вступитиза своєюініціативою усправу,провадження уякій відкритоза позовоміншої особи,до початкурозгляду справипо суті,подає апеляційну,касаційну скаргу,заяву проперегляд судовогорішення занововиявленими абовиключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Звертаючись до суду з позовом, заступник керівника Харківськоїмісцевої прокуратури №2 зазначав, що заявляє позов в інтересах держави. При цьому у спірних правовідносинах уповноважений державою здійснювати відповідні функції орган - ГУ Держгеокадастру у Харківській області, є відповідачем у справі.

Судом апеляційної інстанції установлено, щоГУ Держгеокадастру у Харківській області, надаючи дозволи на розробку проекту відведення земельної ділянки, затверджуючи його на підставі спрощеної процедури, без проведення земельних торгів, неналежноздійснював свої повноваження, а тому прокурор мав право звертатися з позовом до суду в інтересах держави, та відповідно до ст.56 ЦПК України набув статусу позивача.

Така позиція щодо представництва прокурора у разі неналежного виконання державними органами своїх повноважень викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18, провадження №12-194гс19.

Позивачем за подання позову та апеляційної скарги сплачено судовий збір в загальній сумі 27714 грн. 27 коп. щодо позовних вимог немайнового характеру про визнання незаконним наказу, скасування рішення держреєстратора та майнового характеру про повернення державі земельної ділянки вартістю 504114 грн.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисуд стягує сплачений судовий збір на користь позивача з відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо вимог про визнання недійсним наказу та скасування рішення держреєстратора в сумі 8810 грн., з відповідача ОСОБА_1 щодо вимог повернення земельної ділянки в сумі 18904 грн. 27 коп.

Керуючись ст. ст.3,10,12,13,89,351,367,368,374,376, 377,382,384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Рішення Печенізького районного судуХарківськоїобластівід 11 грудня 2019 року скасувати.

Позов Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області «Про передачу земельної ділянки у власність» від 05 травня 2016 року №3649-СГ.

Скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №2984351 від 1 червня 2016 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути у віддання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку, площею 4,7725 га, кадастровий номер 6324681000:02:001:1074.

Стягнути на користь Прокуратури Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, під`їзд 2, поверх 8,9, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ39792822) судовий збір в сумі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн.

Стягнути на користь Прокуратури Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 18904 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот чотири) грн. 27 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий С.С. Кругова

Судді Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

повний текст постанови

складено 7 жовтня 2020 року