МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 р. № 400/1627/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286

до відповідача:Чорноморської митниці Держмитслужби, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003

про:визнання протиправним та скасування рішення, оформленого листом від 17.04.2020 р. № 7.16/08-1/18/13/3236,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївський глиноземний завод (далі позивач або ТОВ «МГЗ») звернулось до суду з адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформленого листом від 17.04.2020 № 7.16/08-1/18/13/3236 про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, наданого 03.12.2019 на пі дставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» від 03.12.2019 № НГЗ-Исх-01-19-1086.

Ухвалою від 22.04.2020р. суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що основним видом його діяльності є переробка за плату, згідно з укладеним 20.02.2013р. з фірмою-нерезидентом International GmbH (м. Цуг, Швейцарія) контрактом № 1-NAP-RSI-COR/2013 (далі Контракт), давальницьких бокситів іноземного походження. Рішення є протиправними, оскільки відкликання дозволу на переробку товарів на митній території України призведе до дострокового розірвання Контракту, при тому, що надання відповідних послуг є основним джерелом доходів позивача. Оскільки світовий ринок бокситів металургійних характеризується обмеженістю та закритістю, позивач не зможе відшукати іншого постачальника давальницької сировини, тому буде вимушено купувати боксити, що спричинить додаткові витрати (більше 500 млн. грн. щомісяця) у вигляді вартості сировини та митних платежів. Ці наслідки можуть спричинити повну зупинку виробництва. Також позивач вказав, що відповідач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами наявність підстав для прийняття рішення про відкликання дозволу на поміщення товарів в митний режим переробки на митній території.

Відповідач заперечував проти позову, про виклав у відзиві на позовну заяву. Відповідач зазначив, що на підставі статтей 152 і 153 Митного кодексу України та положень розділу V затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 Порядку виконання митних формальностей відповідного до заявленого митного режиму (далі - Порядок № 657), було проведено перевірку дотримання позивачем митного режиму переробки на митній території України за 2019-2020 роки за результатами якої було встановлено, що позивач не

дотримується положень Митного кодексу та інших актів законодавства України з питань митної справи, зокрема, статті 157 Митного кодексу України. Крім того, відповідач вказав, що, з метою підтвердження або спростування інформації, отриманої під час проведення перевірки, відповідач направив позивачу запит з вимогою не пізніше 20.02.2020р. надати інформацію та її документальне підтвердження з певних питань, пов`язаних із дотриманням позивачем митного режиму переробки на митній території України, проте позивач запит не задовольнив.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній вказав на хибність доводів відповідача та підтримав позовні вимоги.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, яку суд задовольнив частково: шляхом зупинення дії рішення Чорноморської митниці, оформленого листом від 17.04.2010 № 7.16/08-1/18/13/3236, про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим пере робки на митній території, наданого 03.12.2019 на підставі заяви Товариства з обмеженою від повідальністю «Миколаївський глиноземний завод» від 03.12.2019 N5 НГЗ-Исх-01-19-1086, до набрання законної сили рішенням у справі № 400/1627/20.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від04.08.2020р. ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.04.2020р. залишено без змін.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі - Позивач, підприємство, ТОВ «МГЗ» є зареєстрованим у встановленому законом порядку суб`єктом господарювання юридичною особою та здійснює господарську діяльність, зокрема з виробництва глинозему.

Основним видом господарської діяльності позивача, що формує більшу частину його прибутку, є переробка за плату давальницьких бокситів іноземного походження.

Позивачем з фірмою-нерезидентом «RS International GmbH» (м. Цуг, Швейцарія) укладено контракт № 1-NAP-RSI-COR/2013 від 20.02.2013 (далі - Контракт), згідно з предметом якого замовник (нерезидент) зобов`язується поставити товари (боксити) та оплатити вар тість їх переробки в продукти переробки (глинозем, пісок тригідрату), а виконавець (позивач) зобов`язується прийняти, переробити поставлені замовником товари в продукти переробки та поставити продукти переробки замовнику.

З метою реалізації права на продовження здійснення операцій з переробки товарів за вищевказаним Контрактом (у зв`язку з наближенням до завершення строку видачі поперед нього дозволу на переробку) позивач 03.12.2019 року звернувся до Миколаївської митниці ДФС (митний пост "Дніпро-Бузький") із заявою від 03.12.2019 № НГЗ-Исх-01-19-1086 про на дання відповідно до глави 23 Митного кодексу України дозволу на розміщення у митний ре жим переробки на митній території України строком на 365 календарних днів наступних това рів - бокситів (руда алюмінієва), що поставляється згідно вищевказаного контракту, з наступ них родовищ: Кіндія (Гвінея), Тромбетас (Бразилія), Джуруті (Бразилія), Вейпа (Австралія), Ку- рубука (Гайана), Сьєрра Мінерал Холдинг (Сьєрра-Леоне), Діан-Діан (Гвінея), Боке (Гвінея), Авасо (Гана), Гоув (Австралія).

До заяви були додані передбачені ст.149 МК України документи, а саме: копія Ко нтракту; копія Технологічної схеми переробки бокситів ТОВ «МГЗ». Спосіб Байера; копія Технічних умов «Глинозем металургійний. Технічні умови. ГОСТ 30558-98»; копія Технічних умов «Пісок тригідрату оксиду алюмінію вологого. Технічні умови. ТУ У 27.4-05409679-009- 2004»; копія Технічних умов «Галій технічний. ТУ У 24.4-33133003-011:2018»; копія «Ме тодики розрахунку балансу по вхідній сировині та матеріалам, відходам виробництва, готової продукції ТОВ «МГЗ» від 04.12.2018р.; копія договору № 49-У/08 від 11.02.2013р. про надан ня послуг з охорони ТОВ «МГЗ»; копія Технічного паспорту відходу «Шлами червоні (глино земного виробництва), що утворюються у термічних процесах металургії алюмінію»; копія Витягу з Пояснювальної записки Робочого проекту Цеху з виробництва Галію ТОВ «МГЗ», копія Патенту на винахід від

17.01.2005р. №72055, копія Протоколу Технічного комітету з питання підвищення продуктивності цеху галію від 03.11.2005; копія титульного листа Паспорту місця видалення відходів(МВВ); генеральний план «ТОВ «МГЗ».

За результатами розгляду вищевказаної заяви ТОВ «МГЗ» та доданих до неї документів Миколаївською митницею ДФС 03.12.2019 було надано позивачу дозвіл на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території строком на 365 днів шляхом заповнення відпо відних розділів заяви позивача від 03.12.2019 № НГЗ-Исх-01-19-1086.

При цьому, як вказав позивач в позові, жодних зауважень з боку митного органу стосовно неповноти або недостовірності поданих ТОВ «МГЗ» документів, необхідних для отримання дозволу на переробку, заявнику не надходило, рішення про відмову у видачі дозволу на переробку товарів на митній території України митним органом не приймалося.

На підставі отриманого дозволу позивач здійснював переробку давальницької сирови ни та реекспорт готової продукції.

Однак, 25.03.2020р. на адресу ТОВ «МГЗ» з Чорноморської митниці Держмитслужби надійшов лист від 24.03.2020 № 716/08-01/18/13/2668, в якому за значається про те, що митним органом прийнято рішення про відкликання з 01.04.2020 року дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, який був нада ний підприємству 03.12.2019 на підставі його заяви від 03.12.2019 № НГЗ-Исх-01-19-1086.

Підставою для відкликання Дозволу у Рішенні зазначено ч. 9 ст. 149 Митного кодексу України та п. 10 розділу V Порядку № 657.

Не погодившись з отриманим рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів шляхом подання відповідного позову.

Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні вказується, що воно прийнято відповідачем за наслідками проведення перевірки дотримання Позивачем митного режиму переробки на митній території України за період 2019 - 2020 на підставі ст.ст.152 та 153 МК України та положень розділу V По рядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвер дженого наказом Мінфіну України від 31.05.2012 № 657.

На думку позивача, відповідач прийняв спірне Рішення про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території незаконно, упере джено, необгрунтовано та безпідставно, що нівелює легітимність оскаржуваного рішення Митниці.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.7 МК України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механі змів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння ми тних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону дер жавного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобі гання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпе чення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Згідно 4.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого само врядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначе ний Конституцією та законами України.

Митним законодавством України не передбачено право митних органів повторно приймати аналогічні за видом та змістом рішення з одного і того самого питання після оскар ження підприємством такого самого рішення, але прийнятого раніше.

Статтею 152 МК України визначено, що митні органи можуть проводити перевірку то варів, ввезених для переробки на митній території України, а також продуктів їх переробки у будь-якої особи, яка здійснює операції з переробки таких товарів.

У ст.153 МК України вказується, що митні органи здійснюють контроль за обов`язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів на мит ній території України.

Втім, які саме перевірки проводяться у відношенні товарів, ввезених для переробки та в якому саме порядку здійснюється контроль за обов`язковим обсягом виходу продуктів пере робки, у статтях 152 та 153 МК України не вказано.

12.02.2020р. відповідач направив на адресу позивача лист № 716/08-02/18-01/13/870, яким проінформувала позивача про проведення, на підставі статей 152 і 153 Митного кодексу України та положень розділу V Порядку № 657, перевірки дотримання позивачем митного режиму переробки на митній територій України за 2019-2020 роки.

Зі змісту листа вбачається, що відповідач під час опрацювання заяв, наданих ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» для отримання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, та аналізу бази даних митниці, виникли питання щодо здійснення контролю за обов`язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів на митній території України, а також за операціями з поводження із відходами переробки.

У листі відповідач просив позивача надати документально підтверджені відповіді з поставлених нею питань до 20.02.2020р.

Позивач 21.02.2020р. листом № НГЗ-Исх-01-20-213 надав відповіді на питання відповідача.

24.03.2020 відповідач, з посиланням на результати проведеної перевірки, прийняв рішення, оформлене листом № 7.16/08-01/18/13/2668 про відкликання з 01.04.2020 Дозволу. Підставою для відкликання Дозволу у Рішенні зазначено ч. 9 ст. 149 Митного кодексу України та п. 10 розділу V Порядку № 657.

Згідно з п. 10 розділу V Порядку № 657, рішення про відкликання дозволу оформлюється листом митного органу, в якому зазначаються дата й причини відкликання цього дозволу та повідомляються права й обов`язки заявника режиму переробки та переробника (якщо окремі операції (або повний цикл) з переробки товарів здійснюються переробником). Лист реєструється в установленому порядку в митному органі та видається або надсилається поштою (з повідомленням про вручення) особі, відповідальній за дотримання митного режиму.

Частина 9 ст. 149 Митного кодексу України містить дві підстави для прийняття митним органом рішення про відкликання дозволу на переробку товарів на митній території України: 1) встановлення факту видачі дозволу на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про його видачу, та 2) встановлення факту недотримання підприємством, якому було видано такий дозвіл, положень цього Кодексу та інших актів законодавства України з питань митної справи.

У відзиві відповідач зазначив про другу з перелічених підстав, тобто встановлення факту недотримання позивачем норм Митного кодексу України. Даний факт був встановлений за результатами перевірки, що була проведена на підставі статей 152 і 153 Митного кодексу України та розділу V Порядку № 657.

Згідно з визначенням, що міститься у п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

У статті 152 Митного кодексу України вказано, що товари, поміщені в митний режим переробки на митній території, а також продукти їх переробки протягом всього строку перебування в цьому режимі знаходяться під митним контролем. Митні органи можуть проводити перевірку товарів, ввезених для переробки на митній території України, а також продуктів їх переробки у будь-якої особи, яка здійснює операції з переробки таких товарів.

Згідно зі ст. 153 Митного кодексу України, митні органи здійснюють контроль за обов`язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів на митній території України. Дані про обов`язковий обсяг виходу продуктів переробки зазначаються в зовнішньоекономічному договорі (контракті) на переробку товарів або в окремому документі, що подається митному органу підприємством для отримання дозволу на переробку товарів на митній території України.

Для підтвердження даних про обсяг виходу продуктів переробки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, може звертатися до інших центральним органів виконавчої влади або експертних установи. Такі звернення не є підставою для відмови у видачі дозволу на переробку товарів на митній території України або для зупинення дії раніше виданих дозволів протягом всього періоду їх розгляду.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, може встановлювати обов`язкові норми виходу продуктів переробки у випадках, коли операції з переробки на митній території України здійснюються за типовими (однаковими) технічними умовами а товари та продукти їх переробки мають постійні характеристики.

Відповідно до пункту 20 розділу V (Особливості виконання митних формальностей відповідно до митних режимів переробки на митній території та переробки за межами митної території) Порядку № 657, наявність, стан товарів, що перебувають у митному режимі переробки, а також їх цільове використання контролюються митними органами із застосуванням форм митного контролю, визначених статтею 336 цього Кодексу. Вибірковість та періодичність здійснення митного контролю визначається з урахуванням положень статті 320 Кодексу, характеристики товарів, мети, строку та інших умов перебування товарів у митному режимі переробки.

Відповідно до частини першої статті 336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду території та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу; 9) пост-митний контроль.

З урахуванням того, що відповідач, за його твердженням, перевіряв дотримання позивачем саме митного режиму переробки на митній території, з перелічених у частині першій статті 336 Митного кодексу України форм митного контролю він міг провести, зокрема: а) митний огляд/переогляд (пункт 2 частини першої статті 336 Митного кодексу України), результати якого, згідно зі статтею 338 Митного кодексу України, оформлюються актом огляду (переогляду); та/або б) огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи (пункт 5 частини першої статті 336 Митного кодексу України), результати якого, згідно зі статтею 343 Митного кодексу України, оформлюються актом; та/або в) перевірку обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем (пункт 6 частини першої статті 336 Митного кодексу України), результати якої, згідно зі статтею 344 Митного кодексу України, оформлюються актом; та/або г) документальну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (пункт 7 частини першої статті 336 Митного кодексу України) , результати якої , згідно зі статтею 345 Митного кодексу України,

оформлюються актом (довідкою).

Суд зазначає, що в оскаржуваному Рішенні відсутня інформація про наявність актів, складених відповідно до статей 338, 343, 344 Митного кодексу України.

Відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження факту проведення перевірки документальної перевірки позивача; у тексті рішення відсутня інформація про документи, що були складені за результатами перевірки.

Недоведеність факту проведення перевірки відповідачем дотримання позивачем митного режиму переробки свідчить про відсутність підстав для прийняття спірного рішення.

До того ж, зі змісту ч. 9 ст. 149 Митного кодексу України вбачається, що відкликання дозволу на переробку товарів на митній території України є наслідком недотримання підприємством, якому виданий такий дозвіл, положень цього Кодексу та інших актів законодавства України з питань митної справи саме в період дії дозволу. Оскільки Дозвіл був виданий 03.12.2019р., доводи відповідача про порушення, що їх, за твердженнями відповідача, допустив позивач до цієї дати, є недоречними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 33133003) до Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, код ЄДРПОУ 43335608) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби, оформленого листом від 17.04.2020р. № 7.16/08-1/18/13/3236 про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, наданого 03.12.2019р. на пі дставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» від 03.12.2019 № НГЗ-Исх-01-19-1086.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, код ЄДРПОУ 43335608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 33133003) судовий збір в розмірі 2102,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 01896 від 21.04.2020р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов