Справа № 161/8804/20

Провадження № 2/161/2514/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судових засідань Жаловаги І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чаруківської сільськоїради Луцькогорайону Волинськоїобласті, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача приватний нотаріусЛуцького районногонотаріального округуГордійчук МирославиВікторівни про визнання права власності на спадкове майно, --

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.

Вимоги позову мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті залишилась спадщина, що складається з земельної ділянки на території Чаруківської сільської ради та права на земельну частку (пай). В вересня 2014 року приватним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) нотаріусом було відмовлено, про що винесено відповідну постанову від 11.12.2019. Нотаріус вказала, що спадкоємцем не надано правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Позивач зазначає, що сертифікат на земельний пай був втрачений, про що нею було опубліковане оголошення в газеті про згубу.

Просила суд визнати за нею право власності на земельну частку (пай) площею 0,0667 умовних кадастрових гектарів (багаторічні насадження), яка знаходиться на території Чаруківської сільської ради Луцького району, в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4 .

Ухвалою від 11.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 14.09.2020 до участі у справі залучено в якості співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити з підстав викладених в заяві.

Від відповідача Чаруківської сільськоїради Луцькогорайону Волинськоїобласті надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника сільської ради. Не заперечували щодо задоволення позову.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , кожен зокрема, подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, щодо задоволення позову не заперечували.

Від третьої особи державного нотаріуса надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.

Дослідивши письмові докази в справі, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 6), спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З копії матеріалів спадкової справи № № 02-14 (40/2014) заведеної до майна померлого ОСОБА_4 (а.с. 23-29), встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Гордійчук М.В. із заявою про прийняття спадщини, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 2,1036 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Чаруківської сільської ради Луцького району.

Інші спадкоємці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали заяви про відмову від прийняття спадщини.

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (відділ у Луцькому районі) встановлено, що в колишньому сільськогосподарському підприємстві «8 Березня» Луцького району Волинської області ОСОБА_4 мав право на земельну частку (пай) згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ВЛ № 0161974 виданого Луцького районною державною адміністрацією і зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 752 від 20.06.1997 року (а.с. 12). Відповідно до розпорядження Луцької районної державної адміністрації від 30.05.1997 №191 «про уточнення грошової оцінки сільськогосподарських земель колективної власності» та розпорядження про зміни від 27.04.2000 №156, розмір земельної частки (паю) в колишньому «8 Березня» в розмірі 2,56 умовних кадастрових гектарів, в тому числі 0,0667 умовних кадастрових гектарів (багаторічні насадження).

Тобто, ОСОБА_4 було надано земельну частку (пай) в розмірі 2,56 в умовних кадастрових гектарах в тому числі 0,0667 умовних кадастрових гектарів (багаторічні насадження) (а.с. 11).

Отже, за життя спадкодавець ОСОБА_4 мав право на земельну частку, яке в силу вимог законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, входить до складу спадщини та підлягає спадкуванню.

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV,основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08.05.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до п. 3 Указу ПрезидентаУкраїни від10.11.1994року №666/94«Про невідкладнізаходи щодоприскорення земельноїреформи усфері сільськогосподарськоговиробництва» установлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Відповідно до п. 24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від16.04.2004року №7«Про практикузастосування судамиземельного законодавствапри розглядіцивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК (435-15), у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу ПрезидентаУкраїни від8серпня 1995р.N720/95 ( 720/95 ) «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Заповіт на спадкове майно померлий ОСОБА_4 не складав. А тому, в даному випадку спадкування здійснюється за законом.

Відповідно достатті 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_1 (позивач у справі) та діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (відповідачі у справі).

Факт прийняття спадщини підтверджується доказами наявними в матеріалах спадкової справи № 02-14 (40/2014) заведеної до майна померлого ОСОБА_4 .

Окрім того, судом встановлено, що позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, на частину спадкового майна. Інші спадкоємці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на спадкове майно не претендують, про що подали письмову відмову від прийняття спадщини. В ході судового розгляду справи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали заяву про визнання позову та не заперечували щодо визнання права на земельну частку за позивачем.

Отже, враховуючи викладене вище, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 мав право на земельну частку (пай) в СП «8 Березня» Луцького району Волинської області, а позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 , в тому числі у вигляді права на вказану земельну частку (пай) площею 0,0667 умовних кадастрових гектарів (багаторічні насадження).

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про те, що за позивачем слід визнати право на земельну частку (пай) сільськогосподарському підприємстві «8 Березня» Луцького району Волинської області, площею 0,0667 умовних кадастрових гектарів (багаторічні насадження), як на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 328, 392, 1222, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

право на земельну частку (пай) сільськогосподарському підприємстві «8 Березня» Луцького району Волинської області, площею 0,0667 умовних кадастрових гектарів (багаторічні насадження) виділених відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ВЛ №0161974 виданого Луцького районною державною адміністрацією і зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №752 від 20.06.1997 року

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30.09.2020.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій