Справа № 336/2114/19

пр. № 2/336/248/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Щасливої О.В.,

при секретарі Морозовій В.М.,

з участю позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів - адвоката Вельможко А.І.,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі законного представника ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» моральної шкоди, спричиненої смертю особи.

В позові зазначили, що є дружиною та дітьми ОСОБА_5 , чия смерть сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причиною смерті є встановлений в медичному закладі діагноз: тропічна малярія, викликана плазмодієм фальципарум, гострий період, тяжкий перебіг, позагоспітальна пневмонія. Нещасний випадок у вигляді зараження інфекційним захворюванням - малярією, викликаною плазмодієм фальципарум, що характеризувалась тяжким перебігом, стався з ОСОБА_5 під час його відрядження в республіку Судан, яка є країною, ендемічною з малярії, відповідно до постанови Міністерства охорони здоров`я від 16.09.2004 року № 29. Відповідно до акту № 2-1 від 27.02.2017 року про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, умови, у яких ОСОБА_5 перебував під час відрядження у Республіці Судан з 4 листопада 2016 року по 28 грудня 2016 року, не виключали контакту з комарами-переносниками малярії під час перебування у виробничих та житлових приміщеннях, через відсутність засобів захисту від них. Смерть настала через недотримання роботодавцем вимог по створенню безпечних умов праці, що передбачені законодавством про працю та про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Як випливає з постанови Головного санітарного лікаря України «Про заходи щодо профілактики малярії в Україні» від 07.11.2011 року № 19, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності зобов`язані проводити обов`язкове ознайомлення осіб, які від`їжджають до країн, ендемічних з малярії, з пам`яткою щодо профілактики малярії; забезпечити хіміопрофілактику хлорохіном (делагілом) осіб, які від`їжджають до країн, зазначених у додатку № 1 до постанови, який містить в означеному списку під порядковим номером 41 Республіку Судан. Препарат делагіл, яким мав бути забезпечений ОСОБА_5 , зареєстрований Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.04.2014 року № 294, строк дії якого простирався до 30 квітня 2019 року, тобто означений медичний препарат на законних підставах перебував в обігу в Україні на час направлення ОСОБА_5 у відрядження. Всупереч вказаних вимог законодавства ОСОБА_5 не лише не був забезпечений хіміопрофілактикою хлорохіном (делагілом), а й не був ознайомлений з пам`яткою щодо профілактики малярії, як випливає з висновку клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування департаменту охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації. Умови перебування ОСОБА_5 у відрядженні не відповідали вимогам, встановленим у пам`ятці щодо профілактики малярії, за змістом якої в місцевості високого ризику зараження малярією у сутінки бажано перебувати у приміщенні, недосяжному для проникнення комарів, оснащеному кондиціонером та захисними сітками, а спати під сітчастою запоною, края якої треба старанно заправити під матрац. Як слідує з акту Н-5 від 27.02.2017 року, на час відрядження працівники АТ «Мотор Січ» мешкали в окремій двоповерховій квартирі чотирьохповерхового будинку, у дворі якого була велика калюжа. Житлові приміщення не були обладнані засобами захисту від проникнення до них комарів: віконні кватирки та вхідні двері не були закриті протимоскітними сітками, ліжка не були обладнані захисними сітчастими запонами. Віконні рами щільно не зачинялись.

У відповідності до вимог законодавства шкода, заподіяна смертю фізичної особи. відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. Після смерті ОСОБА_5 право на відшкодування моральної шкоди мають ОСОБА_1 , яка є дружиною померлого, а також його діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Через раптову передчасну смерть ОСОБА_5 порушено нормальні життєві зв`язки позивачів, які зазнали глибоких емоційних страждань від цієї втрати. Означені страждання вплинули на соматичний стан ОСОБА_1 і зумовили її звернення до лікарів із скаргами на біль у серці, яку відучувала з моменту смерті чоловіка, постійне прискорене серцебиття, погане самопочуття слабкість, зниження емоційного фону, погану орієнтацію у просторі та часі. Означені страждання посилює усвідомлення неможливості вирішення соціально-побутових проблем, пов`язаної з втратою через смерть чоловіка, який був основним годувальником сім`ї, перспективи набуття житла для родини, яка вимушена проживати разом з батьками позивача, один з яких, а саме: батько, є особою з інвалідністю другої групи, що страждає на тяжке психічне захворювання. На час смерті дружина перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та мала намір продовжити строк цієї відпустки до досягнення молодшим сином шестирічного віку через тяжкі захворювання ОСОБА_4 , такі як: вроджена вада серця, відкрита артеріальна протока, серцева недостатність, у зв`язку з якими дитина перебуває на обліку у лікаря-кардіолога. Смерть чоловіка завадила реалізації вказаного наміру через необхідність отримання позивачем самостійного доходу для організації життєдіяльності дітей та своєї власної. Смерть чоловіка змусила позивача витрачати фізичні та емоційні зусилля на отримання захисту від цієї життєвої ситуації, які були спрямовані на вимогу проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, а також проведення досудового розслідування щодо обставин смерті чоловіка та встановлення винних у ній посадових осіб, а також медичних працівників, що через надання неякісних медичних послуг не змогли відвернути тяжкі наслідки у виді смерті особи. ОСОБА_2 також тяжко переживала передчасну втрату батька, значення якого для дитини неможливо переоцінити. Вона, як і її молодший братик, страждає на низку захворювань, таких як: сечокам`яна хвороба, камінь правової нирки, хронічний пієлонефрит, вегето-судинна дистонія, фурункульоз, варикозна хвороба нижніх кінцівок, стадія субкомпенсації, міопатія. Вона та молодший брат на тлі перелічених хвороб потребують підтримки батька, з яким у дітей був дуже тісний емоційний зв`язок, компенсування відсутності якого є неможливим.

Оскільки глибокі моральні переживання є наслідком винної поведінки відповідача, який не забезпечив для ОСОБА_5 безпечні умови праці, просять стягнути з нього на користь кожного з них по 500000 грн. у відшкодування моральної шкоди (а. с. 103 - заява про збільшення розміру позовних вимог).

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Заходи забезпечення позову, доказів в справі не вживалися.

Ухвалою суду від 14.06.2019 року закрито підготовче провадження в справі та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивачі підтримали вимоги позову, просять про його задоволення.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позову, зазначивши таке.

Твердження позивача про те, що її намагання отримати моральне відшкодування у позасудовому порядку зіткнулися з відмовою підприємства, є необґрунтованими, оскільки суб`єкт господарювання з власної ініціативи неодноразово надавав родині позивача майнову допомогу, загальна вартість якої у 2017 році становить 78950 грн. Окрім того, роботодавець 25 січня 2017 року сплатив позивачеві одноразові суми в розмірі 25000 грн. та 9975 грн. у зв`язку із здійсненими видатками з поховання та поминування померлого. Родина померлого отримала одноразову грошову компенсацію та отримує регулярні платежі, розмір яких не розголошується, від структурних підрозділів Фонду соціального страхування України.

Знижує ступінь вини відповідача та спростовує доводи позову про безтурботне ставлення підприємства до здоров`я своїх працівників той факт, що ОСОБА_5 до поїздки у Судан проходив медичний огляд у медико-санітарній частині АТ «Мотор-Січ».

Окрім того, актом форми Н-1 встановлено, що в Україні немає зареєстрованих та дозволених до використання препаратів для профілактики та лікування малярії, а відповідно до інформації державної установи «Запорізький ОЛЦ МОЗ України» профілактичне щеплення з метою профілактики малярії не застосовується через відсутність вакцини, над розробкою якої працюють учені усього світу. Означене свідчить про об`єктивну неможливість надання ОСОБА_4 відповідних профілактичних та лікувальних препаратів з боку АТ «Мотор Січ».

Окрім наведених підстав для відмови у задоволенні позову, представник наголошує на необґрунтовано завищеному розмірі позовних вимог, які всупереч засад змагальності не підтверджені належними та допустимими фактичними даними та суперечать вимогам розумності, виваженості та справедливості.

Необачлива поведінка самого потерпілого, який був достеменно обізнаний про небезпеку малярії, оскільки багато разів направлявся в подібні відрядження, та нехтування обов`язком опікуватися про власне здоров`я також зумовило настання тяжких наслідків і є підставою для зменшення розміру відшкодування, зауважує представник відповідача.

У зв`язку з приведеними міркуваннями просить про відмову у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 перебував із відповідачем в трудових відносинах протягом сімнадцяти років двох місяців, працюючи на посаді інженера з технічного обслуговування, ремонту та діагностики авіаційної техніки експлуатаційно-ремонтного відділу акціонерного товариства «Мотор Січ» (а. с. 21). 14 січня 2017 року в стаціонарі медичного закладу сталася його смерть від тропічної малярії, викликаної плазмодієм фальципарум, з тяжким перебігом хвороби (а. с. 18, зворотний бік).

За висновками комісії, що складала акт № 2-1 про нещасний випадок на виробництві, причиною нещасного випадку є зараження інфекційною хворобою - малярією - внаслідок контакту з комахами під час перебування у службовому відрядженні у країні, ендемічній з малярії (а. с.33).

Право особи на відшкодування моральної шкоди встановлено статтею 23 ЦК України.

Підстави для настання відповідальності за спричинену моральну шкоду внормовані статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З наведеного випливає, що підставою для відшкодування моральної шкоди є сукупність таких передумов, як: наявність шкоди, винна, протиправна поведінка її завдавача та причинний зв`язок між означеними діями та настанням шкоди.

В силу ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю (ч. 2 ст. 1168 ЦК України).

З наведених положень законодавства випливає, що за умови настання моральної шкоди, що пов`язана з виконанням трудових обов`язків, тягар відшкодування цієї шкоди працівникові покладається на власника або уповноважений ним органом, а у випадку смерті фізичної особи право отримати моральну шкоду мають перелічені в частині другій статті 1168 ЦК України особи.

Відповідно до постанови Міністерства охорони здоров`я України № 29 від 16.09.2004 року Республіка Судан є країною, ендемічною з малярії.

Як випливає, з постанови Головного санітарного лікаря України «Про заходи щодо профілактики малярії в Україні» від 07.11.2011 року № 19 підприємства, установи, організації незалежно від форм власності зобов`язані проводити обов`язкове ознайомлення осіб, які від`їжджають до країн, ендемічних з малярії, з пам`яткою щодо профілактики малярії; забезпечити хіміопрофілактику хлорохіном (делагілом) осіб, які від`їжджають до країн, зазначених у додатку № 1 до постанови, який містить в означеному списку під порядковим номером 41 Республіку Судан.

З наведеного випливає, що обов`язок з забезпечення отримання особами, що від`їжджають до країн, ендемічних з малярії, медичними препаратами покладений на юридичну особу, яка видала розпорядження про відрядження.

Главою ХІ КЗпП України внормовано питання, пов`язані з охороною праці.

Зокрема, за змістом ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-побутові умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Обов`язок роботодавця створити на робочому місті в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони здоров`я встановлений і статтею 13 Закону України «Про охорону праці».

Обов`язок відшкодування суб`єктом господарювання шкоди, завданої здоров`ю працівника внаслідок порушення санітарного законодавства, встановлений статтею 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Зараження ОСОБА_5 сталося під час перебування потерпілого у Республіці Судан , направлення до якої він отримав у зв`язку з виконанням трудових обов`язків, внаслідок контакту з комарами-переносниками малярії, чому сприяли умови перебування потерпілого в означеній державі, що полягали у великій кількості вказаних комах та відсутності засобів захисту від них. Під час перебування у відрядженні у Республіці Судан ОСОБА_5 не приймав профілактичні протималярійні препарати, оскільки вони не були видані в медико-санітарній частині акціонерного товариства «Мотор Січ» (за висновками комісії по складанню акту про нещасний випадок на виробництві).

Незабезпечення ОСОБА_5 всупереч вимог закону профілактичними протималярійними препаратами зумовило отримання ним хвороби - малярії, викликаної плазмодієм фальципарум, яка і стала причиною його смерті.

З огляду на встановлені судом обставини відповідач знехтував обов`язком забезпечення для працівника безпечних умов праці.

Такі дії перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням шкоди у вигляді смерті фізичної особи, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність матеріальних передумов для пред`явлення вимоги про відшкодуванні цієї шкоди.

На означений висновок суду не впливають твердження представника відповідача про відсутність зареєстрованого в Україні препарату для лікування та профілактики малярії, оскільки препарат делагіл, яким мав бути забезпечений ОСОБА_5 у відповідності до вимог постанови № 19 Головного державного санітраного лікаря України від 07.11.2011 року, зареєстрований Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.04.2014 року № 294, строк дії якого простирався до 30 квітня 2019 року, тобто означений медичний препарат на законних підставах перебував в обігу в Україні на час направлення ОСОБА_5 у відрядження.

У випадку застосування делагілу у країнах, де циркулюють стійкі до делагілу (хлорохіну) збудники малярії, для профілактики застосовують препарати ларіам (мефлохін), малоприм, як свідчить додаток № 4 до вказаної постанови.

Що стосується препарату ларіам, на момент відрядження ОСОБА_5 він був зареєстрований в Україні на підставі наказу Міністерства охорони здоровья № 665 від 24.09.2014 року, що діяв до 24 вересня 2019 року, тобто набуття та вживання вказаного медичного закладу цілком ґрунтувалось на вимогах закону.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про неспроможність та надуманість означених доводів, у зв`язку з чим не змінює свого висновку про винні протиправні дії відповідача, що перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням шкоди.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування, суд виходить з такого.

Відповідно до роз`яснень п. 16 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання про розмір морального відшкодування, суд враховує вік людини, що передчасно пішла з життя, лише досягнувши 41 року, не вичерпавши повною мірою свого життєвого призначення; наявність у нього неповнолітніх дітей, потребу яких у спілкуванні з батьком неможливо переоцінити; встановлені судом тісний емоційний зв`язок дітей, особливо старшої доньки ОСОБА_2 , з батьком; теплоту та міцність стосунків в сім`ї; біль дітей від несподіваності та непоправності втрати.

Вимоги позивача ОСОБА_1 також грунтуються на її сильних психологічних переживаннях у зв`язку із втратою близької людини, з якою її пов`язували відносини міцного шлюбного союзу, які (переживання) поглиблює усвідомлення завчасності кончини чоловіка та протиправності його смерті, намагання поновити справедливість та встановити наявність або відсутність вини уповноважених осіб підприємства та медиків в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою.

Враховує суд і фактичні дані про погіршення її фізичного здоров`я, якого вона зазнала після смерті чоловіка, надані позивачем і її представником.

Разом з цим суд бере до уваги ту обставину, що вина відповідача по відношенню до виконання своїх обов`язків характеризується непрямим умислом, а також бере до уваги і добровільну сплату відповідачем на користь сім`ї потерпілого грошових сум, що у сукупності становлять 113925 грн., виплата яких ґрунтується лише на зобов`язанні відповідача нести відповідальність за спричинену моральну шкоду, тому суд і оцінює ці суми як відшкодування моральної шкоди.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що сума у 200000 грн. у відшкодування моральних страждань потерпілих, які належить стягнути на користь кожного з них з цивільного відповідача, є такою що ґрунтується на засадах розумності, виваженості та справедливості, є домірною як обставинам заподіяння шкоди, так і глибині душевних переживань позивачів.

Судовий збір, пільги щодо сплати якого мають позивачі, у відповідності до правил цивільного процесуального законодавства, а також законодавства про судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави.

Документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу треба покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 1167, 1168 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі законного представника ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», ЄДРПОУ 14307794, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 15, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 200 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», ЄДРПОУ 14307794, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 15, на користь ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , що зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 200 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», ЄДРПОУ 14307794, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 15, на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , що зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в особі законного представника ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 200 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Решту вимог залишити без задоволення.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», ЄДРПОУ 14307794, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 15, витрати на професійну правничу допомогу: у сумі 2000 грн. на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 1000 грн. - на користь ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , що зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», ЄДРПОУ 14307794, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 15, у доход держави судовий збір в сумі 9000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Суддя О.В. Щаслива