КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року № 320/5567/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро текстиль альянс" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро текстиль альянс" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 № 15955;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» (ЄДРПОУ - 41981255) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позов обгрунтовано тим, що у даному випадку внесення ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» на підставі оскаржуваного Рішення до переліку суб`єктів підприємництва, що мають ознаки ризиковості створює для платника податків на відміну від інших суб`єктів підприємницької діяльності в Україні негативні наслідки, а саме суттєві перешкоди в здійсненні законодавчо визначеного обов`язку щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Враховуючи викладене вище, позивач вважає, що спірне Рішення є актом індивідуальної дії, а відтак воно має відповідати загальним вимогам, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, а саме бути обгрунтованим та вмотивованим, тобто містити не тільки конкретні підстави його прийняття (фактичні та юридичні), але і наведені контролюючим органом переконливі та зрозумілі мотиви його прийняття.

Водночас, на думку позивача, для прийняття Рішення на підставі такого критерію необхідно, щоб ПН/РК Товариства відповідали хоча б одному критерію ризиковості здійснення господарської операції». Проте, самостійно проведений аналіз Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що викладений у Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, свідчить, що фінансово-господарські операції Товариства не відповідають жодному з його підкритеріїв.

Варто окремо наголосити, що контролюючим органом у Рішенні жодним чином не обґрунтовано та не наведено цифрових показників та розрахунків нібито відповідності Товариства п. 8 Критерії ризиковості платника податків та/або Критеріїв ризиковості операцій.

Таким чином, зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність законних та достатніх підстав для включення ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та прийняття оскаржуваного Рішення.

Позивач також вважає, що у відзиві на позов податковим органом жодним чином не згадується про будь-яке документальне підтвердження існування податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення ГУДПС, тому таке рішення суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправним та підлягає безумовному скасуванню.

Ухвалою суду від 28.07.2020 в даній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.

Відповідач позов не визнав, в письмовому відзиві просить суд відмовити в його задоволенні та зазначає, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Враховуючи, що платником не надано жодного доказу на виявлення та спростування податкової інформації, таким чином, відповідач вважає, що вона є діючою (чинною) та в свою чергу належним та допустимим доказом в силу приписів КАС України та Закону України «Про інформацію».

За таким обставин відповідач вважає, що Рішення №15955 від 05.02.2020 Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризнковості на підставі пункту 8 додатку 1 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства України, відповідно підстав для його скасування немає.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Процедура віднесення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості на даний час регламентована:

- Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) (далі - ПКУ);

- Постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2020 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Постанова № 1165);

Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено такі Критерії ризиковості платника податку:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає, що відповідно до ст. 10 ЗУ «Про інформацію» одним із видів інформації за змістом є податкова інформація.

Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про Інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Також ст. 71 ПКУ передбачено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до статті 72 ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

1. Від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

- що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах;

- про фінансово-господарські операції платників податків;

2. Від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, інформація:

- про об`єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об`єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати;

- про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків;

- що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;

- про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги;

- про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема:

найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти;

податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи;

вид дозвільного документа;

вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ;

дату видачі дозвільного документа;

строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення);

сплату належних платежів за видачу дозвільного документа;

перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ;

- про експортні та імпортні операції платників податків;

3. Від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;

4. Від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

5. За наслідками податкового контролю;

6. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Так, аналізуючи зміст поняття податкова інформація можна дійти до висновку, що це сукупність відомостей і даних, які переходять в статус юридичного факту, в разі їх неспростування.

Так, юридичні факти це передбачені законом конкретні обставини, які тягнуть правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин. Залежно від наявності зв`язку із волею суб`єкта юридичні факти поділяються на події та дії. Події - це юридично значущі явища, що виникають незалежно від волі людей. Дії (бездіяльність) - це життєві факти, що є результатом свідомої, пов`язаної з волею діяльності людей.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ЦІ дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 76 Кодексу адміністративного судочинства достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, враховуючи, що платником не надано жодного доказу на виявлення та спростування податкової інформації таким чином вона є діючою (чинною) та в свою чергу належним та допустимим доказом в силу приписів КАС України та Закону України «Про інформацію».

Постановою Кабінету Міністрів від 11.12.2019 затверджено, що 01.02.2020 вступає в силу Постанова №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та визнано такими, що втратили чинність Постанову Кабінету Міністрів від 21.02.2018 №117.

У зв`язку з вищезазначеним Комісією ГУ ДПС у Київській області було проведено інвентаризацію усіх платників податків, які були включені до переліку ризикових платників і відповідають новим критеріям, затвердженими Постановою №1165, та включено їх до переліку ризикових платників Протоколом засідання Комісії №48 від 06.03.2020.

На вищезазначеному засіданні було прийнято рішення внести ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» до реєстру ризикових платників відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яке закріплено Протоколом №1 від 05.02.2020 та рішенням №15955 від 05.02.2020.

Відповідно до п.п. 72.1.6. ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Окрім цього, суди неодноразово висловлювали свою позицію щодо віднесення платника до переліку ризикових, в таких рішеннях:

1. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 у справі №320/4060/19.

Шостий апеляційний адміністративний суд зазначає, що «контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку».

2. Постанова Верховного суду від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.

Верховний суд зазначає, що «внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не погоджують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку».

3.Верховний суд в постанові від 03.03.2020 по справі №240/3665/19 зазначає, що «дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Верховний Суд дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.»

Щодо правомірності рішення комісії ГУ ДПС у Київській області щодо внесення позивача до переліку ризикових платників, суд звертає увагу на наступне.

Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 05.02.2020 №15955 про внесення до реєстру ризикових платників ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» із ознакою відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості, а саме наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником, яке закріплено Протоколом №1 від 05.02.2020.

ГУ ДПС у Київській області, будучи контролюючим податковим органом та здійснюючи моніторинг реальності здійснення господарських операцій, було виявлено ризик порушення норм податкового законодавства з боку Позивача.

Використовуючи інформаційні бази даних ГУ ДПС у Київській області встановило, що основними видами діяльності ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» є:

- 46.42- оптова торгівля одягом та взуттям.

ГУ ДПС у Київській області здійснюючи моніторинг реальності здійснення господарських операцій, було проведено аналіз: податкових декларацій з податку на додану вартість, розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до податкових декларацій з податку на додану вартість поданих за основним місцем обліку, даних єдиного реєстру податкових накладних та іншої податкової інформації.

Результатом аналізу встановлено, що позивачем, відповідно даних єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), було зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування на адресу ряду підприємств, серед яких ТОВ "МИТ ТОРГ" (код ЄДРПОУ 42749308); ТзОВ "БРАЙС АЛЬЯНС (код ЄДРПОУ 42749898); ТОВ "ГАЗ УНІВЕРСАЛ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 42144874); TOB "ВЕРНАТ ЕНТОН" (код ЄДРПОУ 42994176); ТОВ "СОПІЛ БІТЕС" (код ЄДРПОУ 42994291), номенклатура товару: одяг, що був у використанні; взуття, що було у використанні.

Разом з тим, результатом аналізу даних єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що на адресу Позивача, було зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування від постачальників.

Таким чином, здійснений аналіз походження, відпрацювання усіх ймовірних ланцюгів придбання (введення в обіг відповідного товару (послуг) на митну територію України або факт придбання відповідного товару (послуг) у постачальників - невідомий (відсутній, непідтверджений).

Встановлені факти свідчать про невідповідність даних та відсутність реального джерела (походження) товару (послуг), таким чином й неможливий рух по ланцюгу всіх платників податків.

Отже, як вбачається з наявної інформації, реалізований в подальшому товар: одяг, що був у використанні; взуття, що було у використанні, Позивачем не придбавався.

Крім того, згідно даних ЄРПН, контрагентами Позивача ТОВ "МИТ ТОРГ" (код ЄДРПОУ 42749308); ТзОВ "БРАЙС АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 42749898): ТОВ "ГАЗ УНІВЕРСАЛ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42144874); TOB "ВЕРНАТ ЕНТОН" (код ЄДРПОУ 42994176); ТОВ "СОПІЛ БІТЕС" (код ЄДРПОУ 42994291) здійснюється пересорт та перелом товарів/послуг, тобто відсутня подальша реалізація товарів, придбаних у Позивача.

Разом з тим, згідно даних АІС «Податковий блок» вищевказані контрагенти Позивача не подають податкову звітність, та по ним прийнято Рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: №10620 від 25.02.2020; №10114 від 04.02.2020; №18293 від 04.02.2020.

Крім того, встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходяться кримінальні провадження по факту можливої незаконної діяльності ТзОВ "БРАЙС АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 42749898) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України.

Враховуючи вищевикладене, направлено запит до СУ ФР ГУ ДФС У Запорізькій області. Станом на момент розгляду справи відповідь не отримана.

Крім того, ГУ ДПС v Київській області встановлено, що відомості за формою 1ДФ чисельність працівників Позивача складає 4 осіб, працювало за трудовими договорами (контрактами) 3 осіб, працювало за цивільно-правовими договорами 0 осіб, що виключає здійснення великого об`єму господарських операцій його працівниками.

Відповідно до п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України - платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та не основним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розділом VIII «Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.11.2011 №1588, шляхом повідомлення за ф. №20-ОПП.

Проте Позивачем порушено вищевказані норми Податкового кодексу України. Відомості про об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язані з оподаткуванням відсутні в інформаційних базах даних ГУ ДПС у Київській області.

Також суд звертає увагу на той факт, що внесення Позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства як суб`єкта господарювання, оскільки за Позивачем залишається право підтверджуючими документами довести реальність здійснювання фінансово-господарських операцій у своїй діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Постановою від 14.05.2020 у справі №320/4060/19 Шостий апеляційний адміністративний суд зазначає, що «відповідно до ст. 10 Закону України «Про інформацію» одним із видів інформації за змістом є податкова інформація. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про Інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Так, аналізуючи зміст поняття податкова інформація можна дійти до висновку, що це сукупність відомостей і даних, які переходять в статус юридичного факту, в разі їх неспростування».

Податкова інформація отримана та опрацьована відповідно до ст. 19і, 20, 72, 73 і 74 ПКУ, що відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПКУ використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань.

Отже, враховуючи, що платником не надано жодного доказу на виявлення та спростування податкової інформації, таким чином вона є діючою (чинною) та в свою чергу належним та допустимим доказом в силу приписів КАС України та Закону України «Про інформацію».

Суд звертає увагу на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями по визначенню резиковості діяльності платника ПДВ, правомірність яких позивачем не спростована в ході розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, Рішення №15955 від 05.02.2020 Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризнковості на підставі пункту 8 додатку 1 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до частин першої-другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, оцінивши у сукупності докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.