справа №619/971/20

провадження №2/619/650/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання Ломанової І.А.

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФІНФОРС», співвідповідача ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ «ФІНФОРС», співвідповідача ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В підтвердження позову позивач посилається на те, що 18.03.2020 через повідомлення інтернет-системи «Приват 24» позивач дізналася про заблокування своїх рахунків, в тому числі і зарплатної карти. Звернувшись до Єдиного інформаційного реєстру боржників Міністерства юстиції України позивач довідалася, що підставою застосування арешту щодо рахунків позивача стало відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. за №61572171. Підставою відкриття вищевказаного провадження став виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. (номер свідоцтва 5550). Предметом стягнення нібито є заборгованість позивача перед відповідачем.

Позивач зазначає, що стаття 1055 ЦК України чітко встановлює форму кредитного договору: кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Отже, правочин має вчинятися в формі, встановленій законом це одна із основних вимог його чинності. Якщо законом визначена конкретна форма, в якій обов`язково має вчинятися правочин, то її необхідно дотримуватися. У разі не дотримання цієї вимоги, настають негативні наслідки, а саме: визнання правочину нікчемним.

Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. виконавчий напис вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1996 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, у зв`язку з чим є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню виходячи з наступного». Вказані вимоги законодавства щодо вчинення виконавчого напису не могли бути дотримані нотаріусом при вчиненні спірного виконавчого напису, оскільки стягнення заборгованості проводиться відповідно до умов кредитного договору (відповідно до інформації наданої представниками відповідача в односторонньому порядку).

Позивач звертає увагу на те, що відповідачем не було направлено йому жодних офіційних листів з вимогою про усунення порушення стосовно зобов`язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов`язань, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Позивач зазначає, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не отримував від позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення; виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Нотаріусом не було звернено увагу на ст. 21 «Особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит» Закону України «Про споживчий кредит», де у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідачем нотаріусу надано не всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, а також адреса реєстрації та фактичного проживання позивача не відповідає дійсності.

Таким чином, позивач не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, у свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Крім того, при вчиненні напису нотаріус отримував лише від відповідача, а не від обох сторін первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягає стягненню за написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції та п. 1 Переліку. Умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису є безспірність наявності боргу перед кредитором та відсутність спору щодо розміру боргового зобов`язання (аналогічна правова позиція висловлена в постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду № 310/9293/15ц від 23.01.2018).

Таким чином, на сьогоднішній день не має законних підстав використовувати виконавчий напис нотаріуса для стягнення кредитних боргів у випадку відсутності застави.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «ФІНФОРС» в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судової повістки 22 вересня 2020 року та згідно розміщення оголошення на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу «Судова влада України» в розділі «Громадянам» під назвою «Інформація для громадян, які викликані до суду через веб-портал «Судова влада України»», що автоматично дублюється з можливістю швидкого знаходження на головній сторінці суду 28.07.2020. Про поважні причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав. Таким чином, суд вважає, що відповідач ухиляється від явки в суд, тому справу можливо розглянути за його відсутності.

Співвідповідач приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином. В справі маються два поштові повідомлення - один судовий виклик повернувся на адресу суду за закінченням терміну зберігання, а отримати другий судовий виклик співвідповідач відмовився, тому судові виклики за закінченням терміну зберігання повернуті поштовим відділенням на адресу суду, також судом співвідповідач повідомлявся згідно розміщення оголошення на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу «Судова влада України» в розділі «Громадянам» під назвою «Інформація для громадян, які викликані до суду через веб-портал «Судова влада України»», що автоматично дублюється з можливістю швидкого знаходження на головній сторінці суду 28.07.2020. Про поважні причини неявки ОСОБА_2 суду не повідомив, відзив на позов не подав. Таким чином, суд вважає, що співвідповідач ухиляється від явки в суд, тому справу можливо розглянути за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, як докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно доч.2ст.76ЦПК України,цідані встановлюютьсятакими засобами: 1)письмовими,речовими іелектронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом було встановлено, що 18.03.2020 за постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. було відкрито виконавче провадження за № 61572171. Підставою відкриття вищевказаного провадження став виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. (номер свідоцтва 5550). Предметом стягнення є заборгованість ОСОБА_1 перед відповідачем ТОВ «Фінфорс».

Згідно ксерокопії наказу Міністерства юстиції України № 738/5 від 02.03.2020 анульовано приватному нотаріусу Броварського районного нотаріального округу Колейчику Володимиру Вікторовичу доступ до ЄДР. Виконання покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи». Згідно пошуку інформації в Єдиному реєстрі нотаріусів за параметрами: ОСОБА_2 , номер свідоцтва 5550 - не знайдено.

Згідно з частиною першої статті 1Закону Українивід 2вересня 1993року №3425-XII«Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Пронотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14Закону «Пронотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно дост.87Закону України«Про нотаріат»для стягненнягрошових сумабо витребуваннявід боржникамайна нотаріусивчиняють виконавчінаписи надокументах,що встановлюютьзаборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно дост.88Закону України«Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.