УХВАЛА
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №640/10134/19
адміністративне провадження №К/9901/24565/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі № 640/10134/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Інвест Буд» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Прага» про визнання протиправним та скасування наказу,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Інвест Буд» звернулось до суду із позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу № 292 від 11.09.2017 року, виданого Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями з перерозподілом їх площ під квартири та вбудовані нежитлові приміщення за адресою: пров. Горького, 23-А у Деснянському районі міста Києва » від 29.05.2017 року № КВ 083171490277 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями з перерозподілом їх площ під квартири та вбудовані нежитлові приміщення за адресою: пров. Горького, 23-А у Деснянському районі міста Києва» від 09.06.2017 року № КВ 143171602188.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не вчинив жодних дій для належного встановлення факту порушення чинного законодавства України позивачем та не здійснив перевірку достовірності інформації, викладеної у листі Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року, залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року, яким позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ № 292 від 11.09.2017, виданий Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями з перерозподілом їх площ під квартири та вбудовані нежитлові приміщення за адресою: пров. Горького, 23-А у Деснянському районі міста Києва » від 29.05.2017 № КВ 083171490277 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями з перерозподілом їх площ під квартири та вбудовані нежитлові приміщення за адресою: пров. Горького, 23-А у Деснянському районі місті Києва» від 09.06.2017 № КВ 143171602188.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що відповідачем не надано доказів того, що у декларації про початок виконання будівельних робіт позивачем зазначено недостовірні дані, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом. Окрім того, зазначив, що об`єкт містобудування не відповідає ознакам самочинного будівництва, а отже реєстрація декларації про початок будівельних робіт та введення об`єкта в експлуатацію не може бути скасована з таких підстав. Крім того, вказує, що обставини, на які посилається відповідач, можуть свідчити про порушення інших вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, які в свою чергу не є підставою для скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт (після закінчення будівництва та здачі об`єкта в експлуатацію), а можуть вказувати на необхідність застосування відповідачем інших видів відповідальності, зокрема, ініціювання питання у встановленому законодавством порядку про знесення самочинно збудованого об`єкта.
Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 640/10134/19.
У свою чергу, не погоджуючись із рішеннями судів, 28.09.2020 представником третьої особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в місті Києві до Верховного Суду подано касаційну скаргу.
У поданій касаційній скарзі представник третьої особи - 1 з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачає, що серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналізуючи вищенаведені норми Кодексу адміністративного судочинства України, Суд встановив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
При цьому касаційна скарга щодо наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на нормативно - правові акти, фактичні обставини справи, і загальне твердження про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження, зокрема, зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України чітко встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи вищевикладені обставини, касаційну скаргу слід повернути.
Керуючись приписами статей 328, 332, 334, 341 КАС України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі № 640/10134/19 повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя В.М. Бевзенко
