ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2020м. ДніпроСправа № 904/1975/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроінвест 08", м. Вільнянськ Запорізької області

до Приватного акціонерного товариства "Божедарівський елеватор", смт. Божедарівка Криничанського району Дніпропетровської області

про стягнення грошових коштів

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Сергієнко М.О.

Представники:

від позивача: Гедіков С.Л., довіреність б/н від 02.01.2018, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропроінвест 08" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Божедарівський елеватор" про стягнення 14 545 435, 53 грн, з яких: 14 466 002, 25 грн - збитки та 79433, 28 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Приймаючи до уваги проведення превентивних мір щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами та доповненнями), судом постановлено про дату та час підготовчого засідання повідомити учасників справи додатково.

Пунктом 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)") передбачено продовження процесуальних строків на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

10.06.2020 від позивача надійшов запит щодо надання інформації про стан розгляду справи.

15.06.2020 Господарським судом Дніпропетровської надано відповідь на запит позивача (лист № 904/1975/20/26777/20 від 15.06.2020 "Щодо надання інформації про стан розгляду справи").

Ухвалою суду від 08.07.2020 призначено підготовче засідання у справі на 03.08.2020.

Згідно із Законом України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Ухвалою суду від 03.08.2020 відкладено підготовче засідання на 10.08.2020.

10.08.2020 позивач подав письмові пояснення по справі та заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Божедарівський елеватор" грошові кошти у розмірі 14 466 002, 25 грн, з яких: 14 951 684, 60 грн - збитки, 224 072, 98 грн - 3% річних, 261 609, 39 грн - інфляційні втрати.

Відповідач 10.08.2020 подав клопотання про відкладення розгляду справи для можливості необхідної підготовки відзиву на позовну заяву та зустрічного позову.

Ухвалою суду від 10.08.2020 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроінвест 08" про збільшення позовних вимог та відкладено підготовче засідання на 04.09.2020 (з урахуванням ухвали суду від 29.09.2020 про виправлення описки).

Ухвалою суду від 04.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.09.2020.

Відповідач участі свого представника у призначеному судовому засіданні не забезпечив, про причини його неявки суд не повідомив; 21.09.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви ТОВ "Агропроінвест 08" з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог у повному обсязі.

Відзив відповідачем надано без доказів надсилання його копії із додатками на адресу позивача та з пропуском встановленого судом строку.

У зв`язку з цим поданий відповідачем відзив підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.

Суд наголошує на тому, що всі учасники справи про дату, час та місце цього судового засідання повідомлялись судом належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тож, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

В ході судового засідання 21.09.2020 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 21.09.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідачем порушено взяті на себе зобов`язання за договором № 18-С/2018 складського зберігання насіння соняшника від 20.05.2019 із повернення зерна в обумовлені строки та у визначеній кількості. Внаслідок цього позивачу завдано збитків у розмірі вартості неповерненого зі зберігання насіння соняшника та в розмірі вартості витрат на наймання автотранспорту під завантаження соняшника, який не був наданий відповідачем на вимогу позивача.

Позиція відповідача

Відзив відповідача залишено судом без розгляду, тому викладена в ньому позиція відповідача не може братися судом до уваги.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

20.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропроінвест 08", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гончарово", як продавцем, було укладеного договір поставки № А 773/№ 136 та специфікацію № 1 (рег. № 774) до цього договору, згідно з якими позивач придбав соняшник у кількості 730 т за ціною 10 071 грн за тону, загальною вартістю 7 351 830 грн (арк. с. 79-83). Умови передачі товару відповідно до специфікації № 1 (рег. № 774) від 20.05.2019 до договору: ЕХW - ТОВ "Божедарівський елеватор", Дніпропетровська обл., Криничанський район., смт. Божедарівка, вул. Виконкомівська, 1 (тлумачення Інкотермс 2010). Оплата позивачем за соняшник підтверджується доданими до справи платіжними дорученнями № 835010 від 20.05.2019 на суму 3 000 000 грн, № 835011 від 21.05.2019 на суму 2 700 000 грн та № 835021 від 22.05.2019 на суму 1 651 830 грн (арк. с. 86-88).

За видатковою накладною № 7 від 20.05.2019 соняшник у відповідній кількості на загальну суму 7 351 830 грн був отриманий позивачем (арк. с. 84)

Також, 20.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропроінвест 08", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК "Днепрагро", як продавцем, було укладеного договір поставки № А 779/№ 134 та специфікацію № 1 (рег. № 780) до цього договору, згідно з якими позивач придбав соняшник у кількості 1 505 т за ціною 10 071 грн за тону, загальною вартістю 15 156 855 грн (арк. с. 89-93). Умови передачі товару відповідно до специфікації № 1 (рег. № 780) від 20.05.2019 до договору: ЕХW - ПрАТ "Божедарівський елеватор", Дніпропетровська обл., Криничанський район., смт. Божедарівка, вул. Виконкомівська, 1 (тлумачення Інкотермс 2010). Оплата позивачем за соняшник підтверджується доданими до справи платіжними дорученнями № 835016 від 21.05.2019 на суму 3 000 000 грн, № 835018 від 22.05.2019 на суму 1 650 000 грн, № 4415 від 24.05.2019 на суму 3 000 000 грн, № 4420 від 27.05.2019 на суму 1 500 000 грн, № 4426 від 28.05.2019 на суму 1 500 000 грн, № 943 від 30.05.2019 на суму 1 500 000 грн, № 4443 від 30.05.2019 на суму 1 000 200 грн та № 835048 від 31.05.2019 на суму 949 200 грн (арк. с. 96-103).

За видатковою накладною № 813 від 21.05.2019 до договору поставки № А 779/№ 134 від 20.05.2019 позивач отримав соняшник у кількості 1 400 т на суму 14 099 400 грн (арк. с. 94)

Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропроінвест 08" (далі - поклажодавець), та відповідачем, Приватним акціонерним товариством "Божедарівський елеватор" (далі - зерновий склад), 20.05.2019 було укладено договір складського зберігання насіння соняшника № 18-С/2018/№ 139 (далі договір, арк. с. 8-12).

За умовами пункту 1.1 договору поклажодавець зобов`язався передати зернові, олійні, бобові культури (далі зерно), а зерновий склад зобов`язався на визначених умовах цього договору та діючого законодавства України прийняти зерно на зберігання та повернути його позивачу або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором.

До договору сторонами підписано додаток № 1 "Тарифи на послуги зернового складу" та додаткову угоду № 1 від 20.05.2019 про внесення змін до додатку №1 до договору (арк. с. 13-14).

Згідно з пунктом 6.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його укладення повноважними представниками сторін та скріплення їх печатками і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов договору позивачем передане на зберігання відповідачу зерно соняшник 2018 року врожаю на підставі складської квитанції на зерно № 79 від 20.05.2019 вагою 730 000 кг (арк. с. 15) і на підставі складської квитанції на зерно № 80 від 21.05.2019 вагою 1 400 000 кг (арк. с. 14).

На письмове звернення позивача (лист № 392 від 22.05.2019) протягом травня-червня 2019 року соняшник був частково повернутий зі зберігання та виданий йому в кількості 693 800 кг, про що свідчать наявні у матеріалах справи товарно-транспортні накладні (арк. с. 19-78).

Вимогою вих. № 456 від 05.07.2019 позивач звернувся до відповідача з проханням видати залишки зерна, що було передано не зберігання (арк. с. 105-106).

Листом від 15.07.2019 відповідач повідомив позивача про відставання від раніше узгодженого графіку та планував залишки соняшника відвантажити з 22.07.2019 по 11.08.2019.

На повторну вимогу позивача про видачу зерна від 22.07.2019 (арк. с. 108) відповідач зерно не повернув.

Позивач 21.01.2020 направив відповідачу вимогу вих. № 21/01/20-1 від 21.01.2020 про відшкодування у семиденний термін завданих йому збитків, які дорівнюють вартості неповернутого насіння соняшника в розмірі 14 463 970,20 грн (арк. с. 116-117).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вимога отримана 24.01.2020. Однак, оплата вартості залишку неповернутого позивачу соняшника у кількості 1 436 т за ціною 10 071 грн за тону відповідачем здійснена не була.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Враховуючи порушення відповідачем взятого за договором складського зберігання зерна № 18-С/2018/№ 139 від 20.05.2019 зобов`язання з повернення позивачу зерна в обумовлені строки та у визначеній кількості, виникли збитки, які дорівнюють вартості насіння соняшника, яка була сплачена позивачем під час його придбання, в загальному розмірі 14 463 970,20 грн та вартості витрат на наймання у Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК "Владіс" автотранспорту під завантаження соняшника в сумі 2 032, 05 грн.

При цьому суд враховує, що понесення позивачем збитків у розмірі 2 032, 05 грн, які складаються з вартості витрат на наймання у Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК "Владіс" автотранспорту під завантаження соняшника, який не був наданий відповідачем на вимогу позивача 22.07.2019 (відповідна дата міститься і в графіку у листі відповідача), підтверджується матеріалами справи, зокрема: договором № А-556/ № 162 від 10.04.2017 на перевезення вантажів, укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТК "Владіс", специфікацією № 301 від 24.05.2019 до договору перевезення, подорожнім листом вантажного автомобіля від 22.07.2019, претензією № 34 від 31.07.2019, листом № 486 від 13.08.2019 щодо компенсації збитків, платіжним дорученням № 6846 від 20.08.2019 (арк. с. 173-178, 111-115).

За неповернення грошових вимог у семиденний строк з дня пред`явлення вимоги позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 224 072,98 грн та інфляційні втрати у розмірі 261 609,39 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 Цивільного кодексу України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 Цивільного кодексу України).

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором № 18-С/2013/№ 139 складського зберігання зерна від 20.05.2019, який за змістом закріплених у ньому прав та обов`язків сторін є договором зберігання.

Статтею 936 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігай) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 957 Цивільного кодексу України визначено, що за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

За приписами статей 949, 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" поклажодавець зерна зобов`язаний забрати зерно у зернового складу після закінчення строку зберігання зерна. Зерновий склад зобов`язаний письмово за сім днів до закінчення строку зберігання зерна попередити поклажодавця зерна про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін витребування зерна. Якщо поклажодавець зерна у запропонований зерновим складом термін не забрав зерно, зерновий склад має право продати його на конкурентних засадах. Кошти, одержані від продажу зерна, передаються поклажодавцю зерна за вирахуванням сум, належних зерновому складу, у тому числі його витрат щодо продажу зерна.

Статтею 32 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" встановлено, що зерновий склад зобов`язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Зі змісту укладеного сторонами договору вбачається, що цей договір є саме договором складського зберігання. Умовами даного договору передбачений обов`язок відповідача видати зерно позивачеві за його вимогою при наявності письмової вимоги та довіреності (п. 4.1.4 договору).

Відповідно до пункту 7.1 договору строк зберігання зерна дорівнює строку дії договору до 30.06.2019 включно.

Згідно з пунктом 7.3 договору зерновий склад зобов`язаний письмово не пізніше ніж за сім днів до закінчення дії договору письмово попередити поклажодавця зерна про закінчення його строку і визначити строк, протягом якого поклажодавець повинен забрати зерно.

Відповідно до п. 6.1 договору, у разі невиконання або не належного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законом.

Як вже встановлено судом у даній справі, позивач на виконання умов договору передав на зберігання відповідачеві, а відповідач прийняв на зберігання соняшник 2018 року врожаю, вагою 2 130 000 кг, що підтверджується складськими квитанціями на зерно № 79 від 20.05.2019 та № 80 від 21.05.2020.

На підставі листа-вимоги вих. № 392 від 22.05.2019 про відвантаження соняшнику з 27.05.2019 у кількості 2 235 тон у автотранспорт, відповідачем згідно з товарно-транспортними накладними протягом травня-червня 2019 року був частково виданий (повернутий зі зберігання) соняшник у кількості 693 800 кг.

Вимогою вих. № 456 від 05.07.2019 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням видати залишки зерна.

Листом від 15.07.2019 відповідач повідомив позивача про відставання від раніше узгодженого графіку та планував залишки соняшника відвантажити з 22.07.2019 по 11.08.2019.

На повторну вимогу позивача про видачу зерна від 22.07.2019 відповідач зерно не повернув.

За приписами частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У матеріалах справи містяться докази в підтвердження передачі позивачем та прийняття відповідачем на зберігання соняшника 2018 року врожаю, його часткового повернення у розмірі 693 800 кг, неодноразових звернень позивача до відповідача із вимогами повернути соняшник, відповіді відповідача про відставання від графіку та планування відвантажити залишки соняшника. У справі відсутні докази повернення залишку соняшника на вимогу позивача чи наявність достатніх правових підстав, у тому числі відповідно до умов договору та чинного законодавства України, для не повернення соняшника позивачеві.

Відповідно до статті 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

За умовами пунктів 7.1, 7.2 договору строк зберігання зерна до 30.06.2019. Зберігання зерна понад строк, встановлений цим договором, можливе тільки за взаємною домовленістю сторін, що підтверджується додатковою угодою.

Доказів досягнення згоди щодо зберігання зерна понад строк, встановлений договором, сторонами не надано. Так само не надано суду і доказів наявності у відповідача залишку соняшника врожаю 2018 року, який був переданий позивачем на зберігання за договором складського зберігання, та можливості його повернення позивачеві у стані, передбаченому цим договором та законодавством.

Вимогою вих. № 21/01/20-1 від 21.01.2020 позивач, на підставі умов договору зберігання, статей 949, 953, 951, 958 Цивільного кодексу України та ст. 216 Господарського кодексу України, вимагав з відповідача у семиденний термін здійснити відшкодування збитків, які дорівнюють вартості неповернутого насіння соняшника, у розмірі 14 463 970, 20 грн.

Відповідачем вимога позивача отримана 24.01.2020, однак оплата вартості не повернутого позивачу соняшника здійснена не була.

Враховуючи порушення відповідачем взятого за договором складського зберігання зерна № 18-С/2018/№ 139 від 20.05.2019 зобов`язання з повернення позивачу соняшника 2018 року врожаю в обумовлені договором строки та у визначеній кількості, у позивача виникли збитки, які дорівнюють вартості насіння соняшника, яка була сплачена позивачем під час його придбання за договорами поставки № А 773/№ 136 від 20.05.2019 та № А 779/№ 134 від 20.05.2019, в загальному розмірі 14 463 970, 20 та вартості витрат на наймання у ТОВ "АТК "Владіс" автотранспорту під завантаження насіння в розмірі 2 032, 05 грн.

За невиконання грошових вимог у семиденний строк з дня пред`явлення вимоги позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 01.02.2020 по 07.08.2020 у розмірі 224 072, 98 грн та інфляційні втрати за період з лютого по червень 2020 у розмірі 261 609, 32 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, суд встановлено їх відповідність вимогам чинного законодавства та арифметичну правильність.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 224 275, 27 грн покладаються на відповідача.

В судовому засіданні 21.09.2020, до закінчення судових дебатів, позивач також заявив про намір подати до суду докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу та заяву про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу цих судових витрат. Згідно з орієнтовним розрахунком, наведеним у позовній заяві, очікуваний позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі становить 100 000 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, пунктом 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Божедарівський елеватор" (52323, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Божедарівка, вул. Виконкомівська, буд. 1; ідентифікаційний код 00953869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроінвест 08" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Матросова, буд. 22 ідентифікаційний код 35834331) грошові кошти (збитки) у розмірі 14 466 002, 25 грн, 3% річних у розмірі 224 072, 98 грн, інфляційні втрати у розмірі 261 609, 39 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 224 275, 27 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.09.2020.

Суддя В.І. Ярошенко