ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року

м. Київ

справа №820/2204/18

адміністративне провадження №К/9901/59364/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №820/2204/18

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2018, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Бегунца А.О., суддів: Рєзнікової С.С., Старостіна В.В.,-

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 28.03.2018 ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 18 протоколу від 24.11.2017 №122 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум в частині визначення йому розміру одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України про виплату (доплату) йому одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, визначених статтею 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ), в редакції Закону №2004-VIII від 06.04.2017, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі Порядок №975) та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом від 14.08.2014 №530 (далі Наказ №530);

- зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення йому одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, визначених статтею 16-2 Закону №2011-ХІІ (в редакції Закону від 06.04.2017 №2004-VIII), відповідно до Порядку №975 та Наказу №530, з урахуванням раніше виплаченої суми;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подати у 15 денний строк після набрання чинності рішенням звіт про виконання судового рішення;

- зобов`язати Міністерство оборони України відповідно до статті 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішенням звіт про виконання судового рішення.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на недотримання Міністерством оборони України при вирішенні питання щодо призначення одноразової грошової допомоги вимог пункту «б» частини першої статті 16-2 Закону №2011-XII (в редакції Закону від 06.04.2017 №2004-VIII) та пунктів 1 та 2 Прикінцевих положень Закону від 06.04.2017 №2004-VIII, зважаючи на те, що при визначенні розміру одноразової грошової допомоги застосовано редакцію Закону №2011-XII, яка втратила чинність.

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправним та скасовано пункт 18 від 24.11.2017 №122 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, визначених статтею 16-2 Закону №2011-ХІІ (в редакції Закону від 06.04.2017 №2004-VIII), відповідно до Порядку №975 та Наказу №530.

Зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, визначених статтею 16-2 Закону №2011-ХІІ (в редакції Закону від 06.04.2017 №2004-VIII), відповідно до Порядку №975 та Наказу №530, з урахуванням раніше виплаченої суми.

4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2018 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач 16.08.2018 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Протоколом розподілу справи від 16.08.2018 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Анцупова Т.О. - головуючий суддя, судді: Стародуб О.П., Кравчук В.М.

7. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12.06.2019 №729/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливило її участь у розгляді даної справи.

8. Протоколом розподілу справи від 13.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.

9. Ухвалою судді Верховного Суду від 18.06.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у складі діючої армії під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов`язку) у Демократичній Республіці Афганістан у період з 26.10.1979 по 23.02.1982.

У 1980 році позивач отримав поранення (контузію головного мозку), пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у Демократичній Республіці Афганістан, де велись бойові дії, внаслідок чого у подальшому він отримав інвалідність.

Згідно з довідкою Медико-соціальної експертної комісії (далі МСЕК) від 01.03.2016 позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності з 01.03.2016.

Причинний зв`язок поранення отриманого позивачем під час виконання обов`язкової військової служби у період перебування в Демократичній Республіці Афганістан встановлений ЦВЛК Міністерства оборони України від 01.02.2016, відповідно до якого його поранення, контузія, захворювання, було отримане унаслідок виконання обов`язків військової служби у країні, де велися бойові дії.

У серпні 2016 року позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив вирішити питання про призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з встановленням йому інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби.

На вказане звернення листом від 07.09.2016 №2053ВСЗ повідомлено позивача про відсутність правових підстав для складання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Не погодившись з відмовою у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, позивач оскаржив її у судовому порядку.

Окрім цього, судами попередніх інстанцій також встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 22.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі №642/7534/16-а задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №2011-ХІІ та Порядком №975.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №2011-ХІІ та Порядком №975 та Наказом №530.

Харківський обласний військовий комісаріат листом від 03.05.2017 повідомив позивача про рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 31.03.2017 протокол №29, згідно з пунктом 9 якого, розглянувши подані позивачем документи, комісія дійшла висновку про повернення їх на доопрацювання з мотивів ненадання документа про обставини поранення.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 07.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі №642/2360/17 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 частково.

Визнано бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у нерозгляді документів ОСОБА_1 після надходження у місячний строк у Порядку №975 щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Визнано протиправним та скасовано пункт 9 протоколу від 31.03.2017 №29 Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум.

Визнано протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають в надсиланні документів ОСОБА_1 на доопрацювання.

Зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат повторно надіслати висновок від 17.03.2017 №89/ОГД та документи до нього для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Закону №2011-ХІІ, Порядку №975 та Наказу №530 (додаток 13 Наказу №530) на адресу Міністерства оборони України.

Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути та вирішити питання, щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб відповідно до Закону №2011-ХІІ, Порядку №975 та Наказу №530. В решті вимог відмовлено.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 №122, розглянувши подані документи комісія дійшла висновку про скасування попереднього рішення та призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 206 700,00 грн.

Не погодившись з сумою призначеної одноразової грошової допомоги в розмірі 150 -кратного прожиткового мінімуму на підставі частини першої статті 16-2 Закону №2011-XII (у редакції чинній, на час встановлення позивачу інвалідності 01.03.2016) та вважаючи, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини першої статті 16-2 Закону №2011-XII у редакції Закону від 06.04.2017 №2004-VIII, чинній на час прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, яка передбачала виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону), позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що на момент винесення оскаржуваного рішення від 24.11.2017 Закон №2011-XII діяв в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» від 06.04.2017 №2004-VIII, пунктом 2 Прикінцевих положень якого визначено, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності. Зважаючи на те, що стосовно позивача до набрання чинності Закону №2004-VIII не було прийнято рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон №2011-XII у редакції від 06.04.2017.

12. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що датою, з якої виникає право на отримання одноразової грошової допомоги у разі інвалідності у розмірах, що встановлені статтями 16, 16-2 Закону №2011-XII в редакції Закону від 06.04.2017 №2004-VIII та відповідно до Порядку №975 є момент встановлення такої інвалідності в період дії таких актів. Особи, допомога яким не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто на день встановлення такої інвалідності. Тобто, право на отримання одноразової грошової допомоги в зв`язку з інвалідністю військовослужбовця у позивача виникло з моменту встановлення ІІІ групи інвалідності (01.03.2016), а отже підлягає застосуванню законодавство, яке діяло на момент встановлення інвалідності.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема, посиланням на те, що оскільки на час прийняття рішення про виплату йому грошової допомоги стаття 16-2 Закону №2011-XII діяла в редакції Закону від 06.04.2017 №2004-VIII, то він має право на виплату такої допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, а не у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму в якому йому виплачено допомогу на підставі відповідного рішення Міністерства оборони України.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.

15. Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

16. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

17. Предметом позову у даній справі є вимога перерахувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцю строкової служби як інваліду ІІІ групи.

18. Відповідно до пункту «б» частини першої статті 16-2 Закону №2011-XII (в редакції від 01.01.2016, чинній на час встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи (01.03.2016), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

19. За змістом пункту «б» частини першої статті 16-2 Закону №2011-XII (в редакції Закону №2004-VIII, який набрав чинності 07.05.2017) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

20. Згідно з частинами першою та другою статті 16 Закону №2011-XII, в редакції від 01.01.2016, чинній на час встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи (01.03.2016), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

21. Відповідно пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

22. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

23. У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

24. Отже, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, моментом виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги є дата встановлення йому інвалідності, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи.

Відповідно, при призначенні одноразової грошової допомоги позивачу підлягало застосуванню законодавство, яке було чинне на момент виникнення у нього права на таку допомогу.

25. До моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (далі Закон № 1774-VIII) право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби.

26. Проте з 01.01.2017, після набрання чинності Законом №1774-VIII для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону № 2011-XII після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, право на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

27. Крім того, розмір одноразової грошової допомоги відповідно до Закону №2004-VIII збільшений, право на отримання грошової допомоги у більшому розмірі встановлено відповідно до пункту 2 Перехідних положень даного закону, а саме з 08.05.2017, крім осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення компетентним органом про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги.

28. Законом №1774-VIII звужене коло осіб, які мають право на безстрокове отримання одноразової допомоги у зв`язку із пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), заподіяним військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, шляхом встановлення окремого порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги для військовослужбовців строкової військової служби, а Законом №2004-VIII визначено дату з якої, відповідна особа має право на одноразову грошову допомогу у збільшеному розмірі, з урахуванням моменту прийняття рішення компетентним органом про виплату такої допомоги.

29. За такого правого регулювання та встановлених обставин, отримана позивачем виплата одноразової допомоги перерахунку не підлягає.

Аналогічна правова позиція вкладена Верховним Судом, у постановах від 20.11.2018 у справах №820/1670/18, 820/1028/18, від 31.01.2019 у справі №820/4526/18, від 27.06.2019 у справі №820/1859/18.

30.Також колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що оскаржуване рішення прийняте уповноваженим органом на виконання судового рішення у справі №642/2360/17, що набрало законної сили, про зобов`язання Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги позивачу згідно із Законом №2011-XII, відповідно до Порядку №975 та Наказу №530.

31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив військову строкову службу, а також те, що рішення стосовно виплати одноразової грошової допомоги прийняте 24.11.2017 та виконане, що не заперечується позивачем.

32. Так, суди при прийнятті рішення у справі №642/2360/17 посилалися на положення пункту «б» частини першої статті 16-2 Закону № 2011-XII саме в редакції на час встановлення позивачу інвалідності та виникнення у нього права на отримання одноразової грошової допомоги.

33. Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

34. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

35. Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом №460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 350, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2018 у справі №820/2204/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

..........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду