Справа № 215/2938/20
2/215/2210/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2020 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі: головуючого, судді - Коноваленка М.І.
секретар судового засідання - Таран О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Гузєв Ігор Григорович, до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про стягнення моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я,-
ВСТАНОВИВ:
15.05.2020 представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звернувся в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі - Фонд) про стягнення моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків, яким просить стягнути 165 305,00 грн. моральної шкоди, у зв`язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності.
В обґрунтування вказує, що ОСОБА_1 , перебуваючи у трудових відносинах з ВАТ «КЗРК», правонаступником якого є ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», на посаді підземного кріпильника, 18.11.2004 року, близько 08:30 хв., з вини відповідача, знаходячись на збійці між стволами ш. «Родіна» і ш. ім. газети «Правда» дільниці №10 гор.1315м., внаслідок нещасного випадку отримав тілесні ушкодження у вигляді «закритий міжвертлюговий перелом лівого стегна зі зміщенням». Данний факт підтверджується Актом Форми Н-1 Про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, Актом Форми Н-5 Про розслідування нещасного випадку. Нещасний випадок стався під час виконання позивачем своїх трудових обов`язків (ланка кріпильників у складі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повинні були виконати роботу по будівництву водовідвідної канавки на північному польовому штреку гор.1315м. шахти «Родіна»), опустившись в шахту на горизонт 1315м. по стволу шахти ім. газети «Правда», ОСОБА_1 сів у пасажтрський вагон (електровозом керував ОСОБА_5 ), в районі 16 пікету на збійці між стволами шахти «Родіна» та шахти ім. газети «Правда» пасажирський вагон зійшов з колії і потяг зупинився, ОСОБА_1 вийшов з пасажирського вагону на габаритну сторону через зчепу між вагоном і електровозом та впав, в результаті чого отримав тілесні ушкодження. 22.06.2005 позивач вперше пройшов огляд МСЕК, де йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності - 35% та встановлено третю групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 22 червня 2006 року по 01 липня 2006 року, рекомендовано санаторно-курортне лікування. В подальшому позивачем пройдено повторні огляди МСЕК. Останнім оглядом МСЕК 18.07.2018 було визначено 35% втрати професійної працездатності та встановлено третю групу інвалідності по 01.07.2020, дата чергового переогляду 01.06.2020. Позивачу протипоказана важка фізична праця і роботи з тривалою ходою, рекомендовано лікування сімейного лікаря, травматолога.
Після отримання травми змінилися умови життя позивача, які характеризуються суттєвим зниженням його активності, що вказує на відсутність можливості реалізувати свої наміри в професійній сфері, повноцінно працювати, що погіршує його матеріальне становище, втрачаються соціальні зв`язки. Позивач постійно відчуває болі, труднощі при пересуванні, наразі він позбавлений можливості в достатній мірі реалізувати свої звички та бажання, у нього постійно виникають складнощі пов`язані з неможливістю здійснення повноцінного навантаження на пошкоджену ногу, пересувається він лише за допомогою палиці, що додає дискомфорту та страждань у його повсякденному житті. Необхідність лікування та проходження оглядів МСЕК призводить до нераціонального витрачення часу. Все зазначене призводить до зниження якості життя та зменшення благ, які позивач мав до моменту травмування та втрати професійної працездатності. Просить суд, з огляду на ступінь втрати працездатності, стягнути з відповідача 165 305,00 грн. моральної шкоди.
19 травня 2020 року ухвалою судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Коноваленка М.І. було відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою та визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області повідомлений про відкриття провадження та порядок розгляду справи належним чином, копія ухвали з додатками отримана 21.08.2020, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.53).
13.08.2020 представником позивача суду подано заяву, якою він підтвердив отримання відзиву на позов, вважає доводи відповідача викладені в ньому безпідставними, просить задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі (а.с.54).
02.09.2020 на адресу суду засобами поштового зв`язку разом з відзивом на позов надійшло клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін, у задоволенні якого ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.09.2020 відмовлено.
У відзиві на позов від 27.08.2020 разом, який отримано судом 02.09.2020, представник відповідача позов не визнає в повному обсязі, вказує, що Фонд є неналежним відповідачем, згідно частини 8 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в позові ОСОБА_1 просить відмовити (а.с.56-61).
Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини:
Позивач ОСОБА_1 з 09.06.2003 по 10.10.2018 перебував у трудових відносинах з ПАТ, займаючи посаду підземного кріпильника 4-го розряду та слюсарем по ремонту обладнання 4-го розряду, що не оспорюється відповідачем, та підтверджується копією трудової книжки (а.с.30-36).
Виконуючи свої трудові обов`язки на посаді підземного кріпильника, ОСОБА_1 18.11.2004 року, близько 08:30 год., знаходячись на збійці між стволами ш. «Родіна» і ш. ім. газети «Правда» дільниці №10 гор.1315м., внаслідок нещасного випадку отримав тілесні ушкодження у вигляді «закритий міжвертлюговий перелом лівого стегна зі зміщенням». Данний факт підтверджується Актом №6 Форми Н-1 від 22.11.2004 Про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, Актом Форми Н-5 Про розслідування нещасного випадку (а.с.21-28). Нещасний випадок стався під час виконання позивачем своїх трудових обов`язків (ланка кріпильників у складі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повинні були виконати роботу по будівництву водовідвідної канавки на північному польовому штреку гор.1315м. шахти «Родіна»), опустившись в шахту на горизонт 1315м. по стволу шахти ім. газети «Правда», ОСОБА_1 сів у пасажтрський вагон (електровозом керував ОСОБА_5 ), в районі 16 пікету на збійці між стволами шахти «Родіна» та шахти ім. газети «Правда» пасажирський вагон зійшов з колії і потяг зупинився, ОСОБА_1 вийшов з пасажирського вагону на габаритну сторону через зчепу між вагоном і електровозом та впав, в результаті чого отримав тілесні ушкодження. Особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці: ОСОБА_1 - підземник кріпильник дільниці №10 ШБУ, п.1.15 «Інструкції з охорони праці для кріпильника»; ОСОБА_7 - гірничий майстер дільниці №10 БШУ, п.2.14 «Посадової інструкції гірничого майстра ШБУ», п.8.22.11 СУОП у «КЗРК» (п.10 Акта №6 Форми Н-1 - а.с.23-24, п.6 Акта Форми Н-5 - а.с.28).
22.06.2005 позивач вперше пройшов огляд МСЕК, де йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності - 35% та встановлено третю групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 22 червня 2006 року по 01 липня 2006 року, рекомендовано санаторно-курортне лікування. В подальшому позивачем пройдено повторні огляди МСЕК. Останнім оглядом МСЕК 18.07.2018 було визначено 35% втрати професійної працездатності та встановлено третю групу інвалідності по 01.07.2020, дата чергового переогляду 01.06.2020. Позивачу протипоказана важка фізична праця і роботи з тривалою ходою, рекомендовано лікування сімейного лікаря, травматолога (а.с.10-20).
У зв`язку з отриманим каліцтвом позивач періодично проходить лікування, що підтверджується виписним епікризом (а.с.29).
Відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення, серед інших питань, вирішує які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, введеними в дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати: якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при такому виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України (Постанова від 23.01.2019 по справі №210/2104/16-ц, провадження № 14-597цс18).
Законом України від 28 грудня 2014 року № 77 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» викладено у новій редакції Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в тому числі змінено його назву на Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2015 року, і відповідно до частини 8 статті 36 якого відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень ЦК України та КЗпП України, про що також зазначає відповідач у своєму відзиві на позов.
Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (стаття 5 ЦК України).
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Зокрема, у рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 Конституційний Суду України зазначив, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, починаючи з 1 січня 2006 року застраховані громадяни, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, були позбавлені права на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду. З цього часу суб`єктом, за рахунок коштів якого здійснюється відшкодування такої шкоди, є роботодавець.
Вперше ОСОБА_1 встановлено втрату професійної працездатності 22.06.2005 року. Тобто право на відшкодування моральної шкоди виникло у ОСОБА_1 з моменту первинного встановлення йому втрати професійної працездатності - 22.06.2005 року, саме з цього моменту він мав право звернутися з вимогою про відшкодування моральної шкоди.
З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Статтями 21, 28, 34 даного Закону було передбачено обов`язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.
При вирішенні спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку та втрати у зв`язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини та передбачають обов`язок відшкодування такої шкоди відповідачем.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає, що слід врахувати роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, характер моральних страждань і наслідки, що наступили.
При встановленні розміру моральної шкоди суд враховує характер захворювання, пов`язаного з обмеженням в пересуванні та фізичними навантаженнями, фізичними і моральними стражданнями позивача у зв`язку з цим, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках.
Враховуючи наслідки що наступили, які підтверджуються висновком МСЕК, виписним епікризом, а також висновок комісії з розслідування нещасного випадку, що стався, коло осіб, дії яких призвели до нещасного випадку, позов слід задовольнити частково та стягнути з Фонду на користь позивача 40 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.
Підпунктами 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 та п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України встановлено, що роботодавець - податковий агент зобов`язаний з доходів, що нараховуються (виплачуються) фізичній особі (платнику), нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок від імені та за рахунок коштів особи, якій виплачуються такі доходи.
Згідно із пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платник податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю. Таким чином стягнута моральна шкода в зв`язку із ушкодженням здоров`я та стійкою втратою працездатності, не є об`єктом оподаткування доходу платника податку, що зазначено також в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.07.2015 р.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, тому судовий збір за позовну заяву про стягнення моральної шкоди відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 141 ЦПК України стягується з відповідача в розмірі 840,80 грн., в дохід держави.
Керуючись ст.5 ЦК України, Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закон України №77 від 28.12.2014, ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 174, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Гузєв Ігор Григорович, до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про стягнення моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я - задовольнити частково.
Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 41323962, місцезнаходження: 49020, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 93, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , моральну шкоду, у зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків, без утримання податку з доходів осіб та інших обов`язкових платежів, в сумі 40 000 (сорок тисяч) грн.
Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області , ЄДРПОУ 41323962, місцезнаходження: 49020, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 93, судовий збір в сумі 840,80 грн. на користь держави.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення складено без проголошення 28.09.2020 року.
СУДДЯ
