ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

_______________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

м. Рівне

"28" вересня 2020 р. Справа № 918/383/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., за участю секретаря судового засідання Рижого Б., розглянувши за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради

до відповідача-1: Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС"

про визнання недійсним договору,

за участю представників сторін:

від позивача: Навроцький Е., дов. № 01/12-583Р від 06.12.2018,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача-2: Конончук І., ордер ВК № 10076688 від 14.08.2020,

від прокуратури: Марщівська О., посв. № 050906 від 18.09.2018,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року заступник прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" про визнання недійсним договору № 136 від 17.04.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Рівненська обласна клінічна лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС", щодо виготовлення робочого проекту "Капітальний ремонт покрівлі "Головного корпусу "КП Рівненська обласна клінічна лікарня" по вул. Київська, 78-Г в м. Рівне на суму 585 487,37 грн (UA-2020-04-17-005341-b).

Ухвалою суду від 29.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/383/20 за правилами загального позовного провадження, зупинено провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Ухвалою суду від 03.08.2020 провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду на 17.08.2020.

Ухвалою суду від 17.08.2020 підготовче засідання відкладене на 31.08.2020.

31.08.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності суддею Андрійчук О., про що складена довідка.

Ухвалою суду від 10.09.2020 підготовче засідання у справі призначене на 28.09.2020.

21.08.2020 від відповідача-2 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на те, що позов поданий заступником прокурора передчасно, до повідомлення компетентного органу про звернення прокурора за захистом його інтересів до суду, що унеможливило самостійний захист таким органом своїх прав.

Суд, розглянувши вказане клопотання, уважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II) /2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1 - 3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7).

Зважаючи на викладене, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Однак захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Суд, здійснивши перевірку наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, установив таке: 17.04.2020 між відповідачами укладений оспорюваний правочин; 23.04.2020 датована позовна заява заступника прокурора Рівненської області, 24.04.2020 позовна заява відправлена відповідачам поштовим зв`язком; 28.04.2020 позовна заява надійшла до суду.

Заступником прокурора в обґрунтування наявності підстав для звернення до суду з відповідним позовом долучено листи від 23.04.2020, адресовані Рівненській обласній раді (позивачу у справі, як органу, уповноваженому державною у спірних правовідносинах здійснювати відповідні функції), в одному з яких прокуратура просила у строк до 23.04.2020 повідомити, чи вживалися заходи щодо визнання недійсним договору щодо виготовлення проєктної документації з метою попередження незаконного та неефективного використання бюджетних коштів, а в іншому - про необхідність захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

У свою чергу, як зазначає позивач у письмових поясненнях від 31.08.2020, "не заслуговують на увагу доводи Прокуратури Рівненської області, що Рівненська обласна рада не вжила заходів (бездіяла) щодо визнання недійсним оспорюваного договору, оскільки Рівненській обласній раді стало відомо про згаданий договір зі звернень Прокуратури Рівненської області від 23.04.2020, в яких вона, зокрема, проінформувала, що з метою попередження незаконного та неефективного використання бюджетних коштів, вважає за необхідне захистити інтереси держави в особі Рівненської обласної ради шляхом звернення до суду. Разом з тим, враховуючи згадані звернення Прокуратури Рівненської області та з метою недопущення незаконного та неефективного використання коштів обласного бюджету, обласна рада звернулася до головного лікаря Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради з проханням надати письмові пояснення та вжити відповідних заходів реагування".

Так, 28.04.2020 (день звернення прокурором до суду) позивач звернувся до Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня" з листом, в якому просив надати письмові пояснення про вжиті заходи реагування щодо порушених у зверненнях прокуратури області питань.

05.05.2020 (29.04.2020 відкрито провадження у цій справі, провадження зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18) Комунальне підприємство "Рівненська обласна клінічна лікарня" звернулося із листом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ком Еко Сервіс", в якому повідомило, що Рівненською обласною радою не було виділено коштів на капітальний ремонт покрівлі головного корпусу, у зв`язку з чим просило розірвати договір № 136 від 17.04.2020 за згодою сторін та припинити зобов`язання за ним.

З огляду на викладене судом установлено, що позовна заява підготовлена прокурором через шість днів після укладення оспорюваного правочину та у день звернення останнім до позивача (який дізнався про порушення 23.04.2020) для вжиття заходів з метою попередження незаконного та неефективного використання бюджетних коштів, надавши для цього один день - день звернення (23.04.2020), заходи перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, вживалися позивачем після звернення прокурором до суду.

За таких обставин прокурор не надав позивачу розумного строку для забезпечення йому можливості відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, подання позову (про вказане свідчить позиція позивача та дії, які вчинялися ним після звернення прокурором до суду).

Судом також із фактичних обставин справи не установлено, що інтереси держави потребували невідкладного захисту, у тому числі з огляду на дату укладення оспорюваного правочину та порядок розрахунків, визначений п. 2.5. договору (протягом 10 днів після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт).

При цьому недоліки поданої прокурором позовної заяви не могли бути усунуті шляхом залишення її без руху, оскільки прокурор повинен був звернутися до відповідного компетентного органу до подання позову, надавши йому розумний строк для реагування на стверджуване порушення інтересів держави, а не після звернення до суду, отже, підстави для застосування ч. 4 ст. 174 ГПК України у вказаній справі відсутні.

За таких обставин прокурором не надано суду належних і допустимих доказів нездійснення чи неналежного здійснення Рівненської обласною радою своїх повноважень у спірних правовідносинах (наведені правові позиції викладені у постановах Верховного Суду у справах № 924/92/19 від 25.08.2020, № 924/817/18 від 02.09.2020).

Беручи до уваги усі встановлені обставини у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, отже, позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, а тому підлягають до застосування положення п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020, підстав для відступу від якої немає.

Окрім того, прокурором у позовній заяві позивачем визначено Рівненську обласну раду як орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, ст. 114 БК України врегульовано, що відповідні місцеві ради з контролю за дотриманням бюджетного законодавства здійснюють: 1) контроль за виконанням рішення про місцевий бюджет; 2) інші повноваження, передбачені цим Кодексом, законом про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет.

Згідно з п. 8.3. Статуту Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня" власний контроль за діяльністю лікарні здійснює Рівненська обласна рада шляхом перевірок всіх питань фінансово-господарської діяльності за власною ініціативою або на вимогу профільної постійної комісії обласної ради.

У свою чергу, за з підп. 1, 2 п. 4 Положення про Управління охорони здоров`я Рівненської обласної державної адміністрації одним з основних завдань управління є забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони здоров`я; управління закладами охорони здоров`я, які утримуються за рахунок коштів обласного бюджету, організації їх кадрового, матеріально-технічного і методичного забезпечення у межах наданих повноважень.

Відповідно до підп. 7, 35, 39 п. 5 Положення управління відповідно до визначених галузевих повноважень виконує, зокрема такі завдання: вносить у встановленому порядку пропозиції щодо зведених показників фінансування обласних закладів охорони здоров`я при формуванні проєкту обласного бюджету; здійснює фінансування закладів охорони здоров`я, що утримуються за рахунок коштів обласного бюджету; контролює ефективне використання ними фінансових, матеріальних та трудових ресурсів; вносить пропозиції облдержадміністрації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг у сфері охорони здоров`я для обласних потреб за рахунок коштів обласного бюджету та інших джерел фінансування.

Заразом заступником прокурора Рівненської області наведеного не здійснено, не вирішено питання про необхідність залучення інших органів до участі в цій справі, не надано доказів повідомлення їх про порушення, допущенні при укладенні оспорюваного правочину.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Частинами 2-4 ст. 226 ГПК України унормовано, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Відповідно до п. 4 ч. 1, 2, 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Судовий збір повертається повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись ст. 185, 226, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" про визнання недійсним договору № 136 від 17.04.2020 щодо виготовлення робочого проєкту "Капітальний ремонт покрівлі "Головного корпусу "КП Рівненська обласна клінічна лікарня" по вул. Київська, 78-Г, в м. Рівне на суму 585 487,37 грн (UA-2020-04-17-005341-b) залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Ухвала підписана 28.09.2020.

Суддя О. Андрійчук