ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2020Справа № 910/10552/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали

господарської справи

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській

області

до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

про стягнення 49 939, 78 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення 49 939, 78 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі недостовірних даних відповідача позивачем невірно начислено пенсійні виплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 позовну заяву залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви.

До Господарського суду міста Києва позивачем було подано 03.08.2020 клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/10552/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 31.08.2020 представник відповідача подав письмовий відзив, в якому просив суд поновити строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 клопотання відповідача задоволено, поновлено Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» процесуальний строк для подання відзиву у справі № 910/10552/20 до 08.09.2020. Письмовий відзив долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу № 242 від 29.04.2009 ОСОБА_1 з 06.02.2009 призначено пенсію за віком з врахуванням даних довідки відповідача про заробітну плату для обчислення пенсії № 26/31 за період 1986 - 1990 роки.

Сторонами у справі 09.04.2019 проведено звірку відповідності даних первинних документів даним довідки про заробітну плату № 26/31, про що складено акт № 3794 від 09.04.2019.

За результатами проведеної звірки встановлено розбіжності даних первинних документів з даними довідки про заробітну плату № 26/31.

Відповідач надав позивачу нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 13-1-228 від 09.04.2019 за період 1986 - 1990 роки.

На підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 13-1-228 від 09.04.2019 позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та встановлено переплату у сумі 49 939, 78 грн. за період 06.02.2009 - 31.05.2020, яка виникла у зв`язку з недостовірними даними довідки № 26/31.

З огляду на те, що на підставі недостовірних даних відповідача виникла переплата пенсійних коштів позивач листом повідомив відповідача про необхідність перерахувати грошові кошти у розмірі 49 939, 78 грн.

Враховуючи, що відповідач не сплатив суму переплачених пенсійних коштів, позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 49 939, 78 грн. матеріальної шкоди.

Відповідач проти позову заперечує повністю, у зв`язку з тим, що матеріальна шкода у вигляді надміру виплаченої пенсії виникла внаслідок неправомірних дій позивача при призначенні ОСОБА_1 пенсії.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що поведінка відповідача була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції від 01.01.2008) органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, орган, що призначає пенсію, контролює і перевіряє правильність всіх документів, що подаються та відповідно у разі обґрунтованих сумнівів має право вимагати як від підприємств, установ та організацій, так і від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі. Остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення та нарахування пенсії вимогам Закону приймається саме органами Пенсійного фонду. При цьому працівники цих органів Законом зобов`язані перевірити такі документів та нарахувати і призначити пенсію у відповідному розмірі.

Враховуючи наведене, суд не вбачає причинного зв`язку між фактом видачі відповідачем довідки про заробітну плату № 26/31 та надмірно виплачених сум пенсії ОСОБА_1 в розмірі 49 939, 78 грн., оскільки саме позивач є органом, який є відповідальним за призначення пенсії, а отже, в першу чергу ним повинні вчинятися всі можливі дії задля законного обчислення та виплати пенсії, в тому числі і перевірка наданих документів.

Відповідальність за помилки працівників органів пенсійного фонду, які не перевірили обґрунтованість довідки № 26/31 для нарахування пенсії не може бути перекладена на відповідача, оскільки не доведено факт умисної протиправної поведінки.

З огляду на викладене, суд погоджується з аргументами відповідача, що матеріальна шкода у вигляді надміру виплаченої пенсії виникла внаслідок неправомірних дій позивача, адже, саме ним було обчислено розмір пенсійної виплати на підставі довідки про заробітну плату № 26/31 та проведена безпосередня виплата грошових коштів. Посадові особи позивача не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії, проте, зазначеного не зробили.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк