ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.2020 Справа № 905/279/20

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Калітіної К.А., у судовому засіданні, розглянувши матеріали по справі № 905/279/20

за позовом Первинної організації профспілки працівників державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», м. Покровськ, м. Родинське Донецької області,

до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», м. Покровськ, м. Родинське Донецької області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство енергетики та захисту довкілля, м. Київ,

про визнання недійсним та скасування статуту

Представники сторін:

від позивача:не з`явився;

від відповідача:не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

Суть справи:

Позивач, Первинна організація профспілки працівників державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про визнання недійсним та скасування статуту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на затвердження статуту ДП «ВК «Краснолиманська» без участі трудового колективу та з порушенням вимог трудового законодавства в частині участі трудового колективу в управлінні підприємством.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі Міністерство енергетики та захисту довкілля у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та призначено підготовче засідання.

25 лютого 2020 року від позивача до суду надійшло клопотання від 21.02.2020р. про долучення доказів направлення позовної заяви третій особі.

4 березня 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву від 02.03.2020р., відповідно до якого останній проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, виходячи з того, що сам факт прийняття спірного статуту і є наслідком реалізації прав профспілки, адже його текст направлявся на погодження позивачу.

10 березня 2020 року від відповідача до суду надійшов супровідний лист від 05.03.2020р. з додатками.

19 березня 2020 року від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення № 26/1.1-17.2.3-6807 від 15.03.2020р., щодо позову, за змістом яких третьою особою зазначено, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» статут набуває чинності з моменту державної реєстрації. Крім того, на думку третьої особи, позивачем обрано неправильний спосіб захисту, адже спірна редакція статуту затверджена наказом Мінекоенерго, а тому позовні вимоги повинні стосуватися визнання протиправним та скасування наказу Мінекоенерго, що у свою чергу належить до адміністративної юрисдикції.

Крім того, третя особа посилається на положення Галузевої Угоди між Міністерством, іншими державними органами, власниками (або їх об`єднаннями), що здійснюють господарську діяльність у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості, згідно якої у профспілок відсутні повноваження погодження статуту підприємства. Окрім зазначеного, третя особа вважає, що у випадку задоволення позову рішення суду буде впливати на права та обов`язки третьої особи, що є неприпустимим та не буде відповідати процесуальним критеріям судового рішення, що відображені у статті 236 ГПК України.

4 травня 2020 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення ухвали від 31.01.2020р. про відмову у відкритті провадження по справі № 200/1161/20-а за позовом Первинної організації профспілки працівників державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, за участю третьої особи - ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою суду від 13 серпня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14 вересня 2020 року.

Представник сторін та третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, надані до матеріалів справи, виходячи із обставин, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з наказом Мінпалевенерго № 535 від 05.11.2011р., правонаступником якого є Міністерство енергетики та захисту довкілля України(далі - Міністерство). , було засновано ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі - підприємство/відповідач). Підприємство належить до сфери управління Мінистерства. (далі - Міністерство).

1 червня 2011 року наказом № 174 було затверджено статут Підприємства, який, окрім іншого, містив у собі наступні положення:

п.3.2 «Підприємство здійснює свою діяльність на підставі та відповідно до чинного законодавства України , Галузевої угоди, колективного договору, цього статуту, який затверджується Уповноваженим органом управління за участю трудового колективу, рішень Уповноваженого органу управління майном та внутрішніми нормативними документами»;

п. 4.4: «…Відчуження об`єктів соціально-культурного призначення (санаторії-профілакторії, бази відпочинку, дитячі оздоровчі заклади), збудованих за рахунок коштів Підприємства, без згоди Уповноваженого органу управління та трудового колективу (профспілки) Підприємства, не допускається….»;

п. 5.1.4: «Підприємство має право в установленому чинним законодавством порядку створювати на території України та за її межами філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи….Положення про підрозділи затверджуються керівником Підприємства за участю трудового колективу (профспілок)….»;

п. 6.5: «Повноваження трудового колективу Підприємства реалізуються загальними зборами (конференцією) через профспілки та їх відповідні виборні органи»;

п. 6.5.1: «Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності Підприємства та його підрозділів, розробляються їх органами управління за участю трудових колективів (профспілок) і відображаються у колективних договорах Підприємства і його підрозділів.»;

п. 6.5.2: «Право укладення трудового договору від імені власника надається керівнику Підприємства з однієї сторони і відповідним профспілковим органам з іншої сторони.»;

п. 6.5.3: «Керівник Підприємства з ініціативи трудового колективу структурного підрозділу Підприємства уповноважує керівника структурного підрозділу Підприємства укласти колективний договір з трудовим колективом (профспілками) в межах компетенції цього підрозділу»;

п. 7.6: «…Прибуток розподіляється керівником Підприємства за участю трудового колективу (профспілки)…»;

п. 7.9: «Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя та здоров`я, гарантії обов`язкового медичного страхування членів трудового колективу та їх сімей вирішуються керівником Підприємства за участю відповідного виборчого органу профспілки, якщо інше не передбачене законодавством.»;

п. 10.2: «Припинення діяльності Підприємства здійснюється комісією припинення діяльності (ліквідаційною комісією), яка утворюється згідно з рішенням Уповноваженого органу управління. До складу комісії входять представники Підприємства в особі його органу управління, трудового колективу (профспілок)….».

З метою захисту прав та представництва інтересів трудового колективу відповідача було створено Первинну організацію профспілки працівників ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».

Як свідчать матеріали справи та, як пояснили учасники в ході підготовчого провадження, 27.12.2009 року № 01/11-241/3 відповідачем на адресу третьої особи було надіслано лист № 01/11-241/3, зі змісту якого вбачається, що підприємством було вжито заходи щодо підготовки нової редакції статуту та передано у чотирьох примірниках на погодження до профспілкової організації 30.11.2019 року. Станом на дату надіслання листа , у зв`язку із відсутністю голови профспілкового комітету, нова редакція Статуту не погоджена з боку профспілки. Відповідач запевнив третю особу, що після погодження нова редакція статуту буде передана Міністерству.

6.01.2020 року листом за вих. 1/01 позивач повідомив Міністерство про те, що на електронну адресу профспілки надійшла примірна редакція Статуту. Проте, у зв`язку із запровадженням 19.12.2019 року на ДП «ВК «Краснолиманська» простою , відповідно до наказу № 875 від 19.12.2019 року, обговорити та затвердити статут неможливо. За відсутність погодження статуту профспілкою, голова повідомив про неможливість підписання статуту зі свого боку. У листі зауважено, що після закінчення обставин, які зумовили простій, запропонована редакція статуту буде винесена на обговорення трудового колективу.

До матеріалів справи долучено копію наказу ДП «ВК «Краснолиманська» про запровадження з 19.12.2019 року простою.

14 січня 2020 року Міністерством видано наказ про затвердження Статуту ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» у новій редакції, зобов`язано Керівника відповідача забезпечити державну реєстрацію Статуту та надати відповідну інформацію у триденний строк з моменту реєстрації Статуту.

До матеріалів справи долучена нова редакція Статуту, затверджена наказом Міністерства № 14 від 14.01.2020р., згідно положень якої подібні до викладених вище пункти відсутні. Натомість, у новій редакції Статуту наявний розділ № 10 «Трудовий колектив та соціальна діяльність Підприємства».

Зокрема, п. 10.1 Статуту передбачено, що трудовий колектив Підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), або інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з Підприємством.

П. 10.2 Статуту встановлено, що повноваження трудового колективу Підприємства реалізуються загальними зборами (конференцією) та через їх виборні органи, уповноважені трудовим колективом на представництво інтересів працівників.

Відповідно до п. 10.4 Статуту виробничі, трудові і соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією Підприємства регулюються колективним договором.

П. 10.5 Статуту затверджено, що питання соціального розвитку, зокрема включаючи поліпшення умов праці, життя та здоров`я, гарантії обов`язкового медичного страхування працівників Підприємства та їх сімей, вирішуються трудовим колективом за участю керівника Підприємства, якщо інше не передбачено законодавством.

Як встановлено судом, 18 липня 2006 року Підприємством було укладено Колективний договір (Угода) ДП «ВК «Краснолиманська», п. 1.1 якого встановлено, що Угода є документом правового характеру, що має у собі взаємні обов`язки між власником, в особі генерального директора Підприємства, і трудовим колективом, в особі профспілки працівників Підприємства, що діють у відповідності до Гірничого Закону України, Кодексу законів України про працю, Закону України «Про професіональні союзи, їх права та гарантії діяльності», Закону України «Про охорону праці», Системи управління охорони праці у вугільній промисловості України, Генеральної угоди між КМУ, всеукраїнськими об`єднаннями організацій роботодавців та підприємців і всеукраїнськими профспілками і профоб`єднаннями та Галузевою угодою між Міністерством і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості Україні і інших нормативно-правових актів.

У процесі реалізації Угоди сторони зобов`язуються прагнути знаходити шляхи до взаєморозуміння та конструктивного співробітництва, визнавати та поважати права іншої сторони, сумлінно виконувати права іншої сторони та виконувати взяті на себе обов`язки. (п. 1.7 Угоди)

П. 2.1 Угоди встановлено, що в обов`язки адміністрації входить виконання під час організації виробництва і праці положень діючих законодавчих актів і нормативних документів, що стосуються виробничої діяльності.

Згідно з п. 3.1 Угоди в обов`язки профспілки входить здійснення контролю за діяльністю адміністрації Підприємства в рамках своєї компетенції з питань, що стосуються виконання та дотримання КзПП, «Гірничого закону», Генеральної та Галузевої угоди та положень цієї Угоди, підводити підсумки виконання колективного договору за звітний період на конференції трудового колективу.

Захист прав робітників на працю, прийняття участі у розробці та здійсненні державної політики в галузях трудових відносин, оплати праці, соціального захисту також входить до обов`язків профспілки згідно положень п. 3.2 Угоди.

Відповідно до п. 3.8 Угоди профспілка зобов`язана: бути непідзвітною, непідконтрольною у своїй діяльності, не залежати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, представляти права та інтереси робітників у відносинах з роботодавцем, в управлінні підприємством. (п. 3.9 Угоди)

Положеннями п. 5.6 Угоди встановлено, що профспілка в особі своїх виборчих органів і представників здійснює громадський контроль за дотриманням роботодавцем і членами трудового колективу законодавчих і інших нормативних актів з охорони праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належного підприємницького побуту для робітників та забезпеченням їх засобами колективного та індивідуального захисту.

У відповідності до п.8.1 учасники угоди встановили перелік об`єктів соціальної та невиробничої сфери. Сторони погодили, що у випадку відчуження або придбання об`єктів соцкультпобуту, остаточне рішення приймається тільки з обов`язковим узгодженням із профспілкою. За змістом п.8.32 з метою збереження лікувально-оздоровчих баз підприємства, передача санаторію-профілакторію, пансіонату, бази відпочинку в комунальну або другу власність відбувається за домовленістю із профспілкою.

Згідно із п.9.4 рішення по соціально-економічним питанням повинно бути погоджено із профспілкою. У відповідності до п. 9.11 працедавець погоджує із профспілкою виростання прибутку підприємства, які направляються на матеріальні та соціально-культурні заходи , та інше.

Угоду складено, підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.

Відповідно до статті 87 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі статтею 57 Господарського кодексу України, установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 88 Цивільного кодексу України встановлено вимоги до змісту установчих документів, зокрема у статуті повинно бути вказано порядок прийняття ними рішень та межі компетенції,в залежності і процедурами, встановленими статутом .

За змістом 7 статті 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу, на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства.

Відповідно до статті 245 Кодексу Законів про працю працівники мають право брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудових колективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства, установи, організації, а також з питань соціально-культурного і побутового обслуговування.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний створювати умови, які б забезпечували участь працівників в управлінні підприємствами, установами, організаціями.

Таким чином, з викладеного вище вбачається, що законодавцем передбачено обов`язкову участь працівників в управлінні підприємствами шляхом створення та подальшої співпраці з професійними спілками, які у свою чергу виконують представницьку функцію трудового колективу на підприємстві. Зокрема, в компетенцію профспілок входять питання щодо поліпшення роботи підприємства, а також висловлювання зауважень і пропозицій працівників.

В контексті спірного питання судом звернута увага на приписи ст.7 Закону України «Про колективні договори і угоди», в якої встановлено, що межі компетенції трудового колективу у розподілу прибутку залежать від того, передбачено це статутом підприємства.

Враховуючи викладені вище положення статуту та колективного договору, керуючись статтями 87, 88 Цивільного кодексу України, статтями 57, 65,69 Господарського кодексу України, відповідачем передбачено участь трудового колективу у визначених статутом окремих питаннях (наприклад відчуження об`єктів соціально-культурного призначення, затвердження положення про підрозділи, участь у розподілі прибутку, участі у прийнятті рішення про ліквідацію підприємства тощо), що також прямо передбачено чинним законодавством, у той час як редакцією статуту, який був затверджений за відсутності на те згоди професійної спілки, таких прав профспілки не передбачено.

Проте, у відповідності до ст. 65 ГК України повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні підприємством встановлюються статутом або іншими установчими документами відповідно до вимог цього Кодексу, законодавства про окремі види підприємств, закону про трудові колективи. Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і уповноважених ним органів.

Спірною редакцією статуту не передбачено механізму, який би передбачав участь трудового колективу підприємства в його управлінні, у розподілі отриманого прибутку, розпорядження об`єктами соціальної сфери, участі трудового колективу у внесенні змін до статуту, у припиненні діяльності підприємства, що є порушенням прав трудового колективу мати гарантовану легалізацію своїх прав на участь в управлінні підприємством.

Судом враховано, що п. 3.2 статуту, в редакції від 1.06.2011 року , встановлено, що підприємство здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується Уповноваженим органом управління за участю трудового колективу.

Ігнорування запровадженого правила погіршує стан трудового колективу підприємства та порушує баланс партнерських відносин між підприємством та трудовим колективом, передбачений ч.1 ст. 65 ГК України.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Стосовно позиції третьої особи про те, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту та належним способом є оскарження наказу від 14.01.2020 року, у зв`язку з чим, як вважає третя особа, справа повинна розглядатися в адміністративному суді, судом врахована ухвала Донецького окружного адміністративного суду по вправ № 200/1161/20-а про відмову у відкритті провадження саме за таким спором, який третя особа вважає належним, через приватноправовий характер спірних відносин.

Стосовно обраного позивачем способу захисту, суд зазначає, що у відповідності до ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Оцінюючи ефективність обраного позивачем засобу захисту, суд не погоджується з позицією третьої особи та зауважує, що визнання статуту недійсним забезпечує належне поновлення порушених прав позивача. У відповідності до ч.2 ст. 11 ГПК України, суд, при здійсненні правосуддя, застосовує правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. В умовах відсутності погодження статуту з трудовим колективом, суттєве звуження прав трудового колективу у затвердженої Міністерством редакції статуту, та зобов`язання відповідача зареєструвати зміни саме в редакції, затвердженої Міністерством без погодження з трудовим колективом, дає підстави суду вважати прийняте Міністерством рішення таким, що на відповідає приписам ст. 19 Конституції України. У зв`язку з чим, суд задовольняє позовні вимоги позивача у спосіб, визнаний останнім.

Стосовно позиції третьої особі відносно того, що, оскільки зміни до статуту не зареєстровані в державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, вони не є чинними, що зумовлює відсутність спору між сторонами. Судом встановлено, що на час прийняття рішення в ЄДР відсутня інформації щодо нової редакції статуту, затвердженою наказом від 14.01.2020 року. Проте, за контекстним змістом ЦК України, ГК України, Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», набрання чинності змін до статуту не пов`язано із фактом їх реєстрації в ЄДР. До того, ж, у відповідності до ст. 89 ЦК України, зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Вирішуючи питання щодо підсудності справи господарському суду, суд зорієнтований на позицію Великої падати Верховного суду, сформовану у постанові від 23.05.2018 року по справі № 910/9010/17. За змістом позиції суду, у зв`язку із відсутністю статусу юридичної особи трудовий колектив не наділений процесуальною правоздатністю. Відповідно, Профспілка не може виступати представником трудового колективу у позовах про визнання права власності, адже не можна представляти в суді довірителя, який не наділений процесуальною правоздатністю. Профспілка не може розглядатись і як представник фізичних осіб - членів трудового колективу. Відповідно, якщо Профспілка не є представником трудового колективу чи окремого члену трудового колективу, вона має вважатись такою, що діє від власного імені як позивач. Відповідачем у цій справі є юридична особа - ДП . Отже за суб`єктним складом цей спір не має розглядатись в судах загальної юрисдикції, а підлягає вирішенню в господарських судах.

За таких обставин, суд зазначає, що позов правомірно розглянутий за правилами господарського судочинства.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Первинної організації профспілки працівників державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про визнання недійсним та скасування статуту - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати статут Державного підприємства «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА» (85310, Донецька обл., місто Покровськ, місто Родинське, вулиця Перемоги, будинок 9, код ЄДРПОУ 31599557), в редакції, затвердженої наказом № 14 від 14.01.2020р. Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

Стягнути з Державного підприємства «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА» (85310, Донецька обл., місто Покровськ, місто Родинське, вулиця Перемоги, будинок 9, код ЄДРПОУ 31599557) на користь Первинної організації профспілки працівників державного підприємства «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА» (85311, Донецька обл., місто Покровськ, місто Родинське, код ЄДРПОУ 25809754) суму сплаченого судового збору у розмірі 4 204,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

У судовому засіданні 14.09.2020 року підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2020 року.