ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2020м. ДніпроСправа № 904/3811/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Уперєвої Д.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м.Дніпро

до Департамента гуманітарної політики Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 236 635,76 грн

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Департамента гуманітарної політики Дніпровської міської ради заборгованості у сумі 236 635,76 грн, з яких: 183 205,95 грн - основний борг, 16 945,53 грн - 3% річних, 36 934,31 грн - інфляційні втрати.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору № 080483 від 15.04.2016 в частині оплати отриманої теплової енергії.

Ухвалою суду від 20.07.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 31.08.2020.

Ухвалою суду від 31.08.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 22.09.2020.

Відповідач відзиву на позов не надав, жодного разу за викликом до суду не з`явився, про розгляд справи повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 129, 135).

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

У судове засідання повноважний представник позивача не з`явився.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони, справа підлягає розгляду за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Міським комунальним підприємством «Дніпропетровські міські теплові мережі» (далі - енергопостачальна організація) та Управлінням освіти та науки Дніпропетровської міської ради (далі - споживач) укладено договір № 080483 від 15.04.2016 про постачання пари та гарячої води (далі - договір).

Додатковою угодою від 09.12.2016 до договору сторони змінили найменування енергопостачальної організації на Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - позивач), а також найменування споживача на Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради (далі - відповідач) (а.с. 24).

Відповідно до пункту 1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання у 2016 році поставити споживачу теплову енергію у гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінам) у строки, передбачені цим договором.

Найменування: код 35.30.1 - пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води (35.30.1 Пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води, (09323000-9 Централізоване опалення)). ЛОТ 1 - 1874,739 Гкал. Кількість надання послуг - ЛОТ 1 -1874,739 Гкал (пункти 1.2, 1.3 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору сума, визначена в договорі, становить 2 932 729,00 грн, у тому числі ПДВ - 488 788,17 грн.

За змістом пункту 3.4 договору тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором, встановлюються Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП) згідно постанови від 28.01.2016 № 54 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» (а саме постанови №1369 від 30.04.2015 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших замовників (крім населення) МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі». Тариф для розрахунків за цим договором становить: теплова енергія - 1 Гкал - 1 564,34 грн.

Відповідно до пункту 4.2 договору розрахунковим періоду є місяць з 20-го по 20-те число, за результатом якого підписується акт прийому-передачі виконаних робіт (у 2-х примірниках).

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем протягом 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 25-го числа поточного місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.4 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено надання послуг протягом 2016 року.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань (пункт 10.1 договору).

На виконання умов договору позивач у грудні 2016 року поставив відповідачу теплову енергію на суму 183 205,92 грн, що підтверджується актом за грудень 2016 року (а.с. 27).

Позивачем виставлено на оплату відповідачу рахунок № 060181 за грудень 2016 року на суму 183 205,92 грн (а.с. 26).

Зазначені акт та рахунок підписані та скріплені печаткою зі сторони позивача та вручені відповідачу 06.01.2017, що підтверджується підписом відповідальної особи відповідача у реєстрі отримання платіжних документів та актів виконаних робіт споживачам теплової енергії ТР № 7 (грудень 2016) № 212 (а.с. 30).

Несплата відповідачем грошових коштів у сумі 183 205,92 грн за отриману теплову енергію і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням сторонами договірних зобов`язань щодо поставки й оплати теплової енергії.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поставка відповідачу у грудні 2016 року теплової енергії на суму 183 205,92 грн підтверджується належними й допустимими доказами.

Відповідно до пункту 4.4 договору оплата спожитої відповідачем теплової енергії за виставленим рахунком та актом на суму 183 205,92 грн мала бути здійснена не пізніше 11.01.2017.

Строк оплати є таким, що настав. Доказів оплати відповідач суду не надав, хоча таку можливість мав.

Отже, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 183 205,92 грн є законними й обґрунтованими.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 36 934,31 грн інфляційних втрат та 16 495,53 грн 3% річних за період з 15.07.2017 по 14.07.2020 нараховані внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання зі сплати основного боргу у сумі 183 205,92 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних встановлено, що фактичний її розмір становить 16 558,55 грн, однак з урахуванням меж позову задоволенню підлягають заявлені позивачем до стягнення у сумі 16 495,53 грн.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 викладений правовий висновок про те, що при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19).

Зокрема, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19).

Також об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

З урахуванням викладеного інфляційні втрати із заборгованості у сумі 183 905,92 грн підлягають перерахунку і за період із серпня 2017 року по червень 2020 року з урахуванням сукупного індексу інфляції у розмірі 122,46% будуть фактично становити 41148,05 грн.

Враховуючи межі позову, задоволенню підлягають інфляційні втрати, заявлені позивачем до стягнення у сумі 36 934,31 грн.

За таких обставин позовні вимоги є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 3 549,54 грн повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Департамента гуманітарної політики Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості у сумі 236 635,76 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Департамента гуманітарної політики Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 40506248; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 32688148; місцезнаходження: 49081, м.Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, офіс 504) основний борг у сумі 183 205,92 грн, 3% річних у сумі 16 495,53 грн, інфляційні втрати у сумі 36 934,31 грн, судовий збір у сумі 3 549,54 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.09.2020.

Суддя І.І. Колісник