ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1812/18Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,

секретар судового засідання - І.В. Іванов,

за участю представників:

від позивача: А.М. Васильєв, А.Ф. Франюк

від відповідачів: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Консорціуму "Південна Енергетична Компанія"

на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2019 (суддя Цісельський О.В., м. Одеса, повний текст рішення складено 09.08.2019)

у справі № 916/1812/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до відповідачів:

1. Консорціуму "Південна Енергетична Компанія"

2. Компанії "Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з Обмеженою Відповідальністю"

про розірвання договору та повернення вкладу у спільну діяльність,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі також - ДП "НЕК "Укренерго", Підприємство) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Консорціуму "Південна Енергетична Компанія" (далі також - Консорціум, відповідач - 1) та Компанії "Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з Обмеженою Відповідальністю" (далі також - Компанія, відповідач - 2), в якому просило:

- розірвати договір про спільну діяльність від 03.10.2007, укладений між ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", Консорціумом "Південна Енергетична Компанія" та Компанією "Перше Угорське Газово-Енергетичне товариство з обмеженою відповідальністю";

- повернути позивачу вклад у спільну діяльність, а саме майно високовольтної електричної мережі ПЛ-750 кВ. "Південноукраїнська АЕС - Ісакча" на дільниці від опори №451 до опори №1138 включно, що було передане Консорціуму "Південна Енергетична Компанія" за договором про спільну діяльність від 03.10.2007 року.

Позов обґрунтовано тим, що 03.10.2007 між ДП "НЕК "Укренерго" та Консорціумом "Південна Енергетична Компанія" був укладений договір про спільну діяльність, а у подальшому, 31.10.2007, між ДП "НЕК "Укренерго", Консорціумом та Компанією "Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з Обмеженою Відповідальністю" (угорською "Elso Magyar Foldgaz es Energiakereskedelmi es Szolgaltato Korlatolt Felelossegii Tarsasag"), юридичною особою, створеною та зареєстрованою за законодавством Угорщини, укладено угоду про зміну і доповнення до договору про спільну діяльність від 03.10.2007. Як стверджує позивач, з огляду на безпідставну та систематичну бездіяльність відповідачів у здійсненні спільної діяльності за договором, досягнення спільної господарської мети по відновленню та подальшому використанню високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча", якою ДП "НЕК "Укренерго" керувалося при укладенні договору, є неможливим та свідчить про втрату зі сторони вказаних компаній будь-якого інтересу в продовженні спільної діяльності в межах укладеного Договору. У зв`язку з викладеним, керуючись положеннями ст.ст.1141, 1142 ЦК України, Підприємство надіслало відповідачам лист від 10.11.2008 вх.№03/01-1/6527 з пропозицією розірвати спірний договір, однак відповіді на зазначений лист позивач не отримав, що, на його думку, свідчить про не досягнення сторонами згоди про припинення Договору шляхом його розірвання в позасудовому порядку. Вимога про повернення позивачу вкладу у спільну діяльність обґрунтовано положеннями п. 8.1 Договору, в якому сторони погодили, що у разі припинення договору майно, виділене учасником для спільної діяльності, повертається учаснику, який виділив відповідне майно.

У судовому засіданні господарського суду першої інстанції 30.07.2019 протокольною ухвалою задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№2-3602/19 від 30.07.2019) та здійснено зміну найменування позивача у справі №916/1812/18 з Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі також - Товариство).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.07.2019 у справі № 916/1812/18 позов задоволено частково: зобов`язано Консорціум "Південна Енергетична Компанія" повернути Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" вклад у спільну діяльність, а саме: майно високовольтної електричної мережі ПЛ-750 кВ. "Південноукраїнська АЕС - Ісакча" на дільниці від опори №451 до опори №1138 включно, що було передане Консорціуму "Південна Енергетична Компанія" за договором про спільну діяльність від 03.10.2007. В решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що надсилання ДП "НЕК "Укренерго" 10.11.2008 листа за вих.№03/01-1/6527 про розірвання договору є повідомленням інших учасників спільної діяльності про відмову від договору про спільну діяльність від 03.10.2007, укладеного між ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", Консорціумом "Південна Енергетична Компанія" та Компанією "Перше Угорське Газово-Енергетичне товариство з обмеженою відповідальністю". Отже, враховуючи те, що умовами договору від 03.10.2007 не передбачено збереження дії договору щодо Консорціуму та Компанії "EMFESZ Kft", а також відмову ДП "НЕК "Укренерго" від договору, суд дійшов висновку про те, що договір про спільну діяльність припинив свою дію у 2008 році на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1141 Цивільного кодексу України, а тому позовна вимога про розірвання договору про спільну діяльність від 03.10.2007 не підлягає задоволенню. Відтак, оскільки дію договору про спільну діяльність від 03.10.2007 було припинено, позов ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", як вказав суд, підлягає задоволенню в частині повернення позивачу вкладу у спільну діяльність, що було передане Консорціуму "Південна Енергетична Компанія" за вказаним договором.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 29.08.2019 Компанія "Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з Обмеженою Відповідальністю" за допомогою засобів поштового зв`язку звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2019 у справі №916/1812/18.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 апеляційну скаргу Компанії "Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з Обмеженою Відповідальністю" на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2019 у справі № 916/1812/18 залишено без руху, а ухвалою від 30.10.2019 - повернуто скаржнику у зв`язку із неусуненням ним недоліків, зазначених в ухвалі суду від 17.09.2019. Консорціум "Південна Енергетична Компанія" також звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування та недоведеність обставин справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити позовну заяву без розгляду. Так, скаржник вказав, що позивач приховав від суду факт існування іншого судового рішення у спорі між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки у 2009-2010 роках Господарським судом Одеської області розглядалась справа №10-23/67-09-2173 за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерства палива та енергетики України, до відповідачів: 1) Консорціум «Південна Енергетична компанія», 2) Компанія «EMFESZ Kft»(«Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з обмеженою відповідальністю») про розірвання договору про спільну діяльність від 03.10.2007р. у редакції угоди від 31.10.2007р.; зобов`язання повернути вклад у спільну діяльність та стягнення збитків в сумі 147472 грн. Рішенням названого суду від 04.10.2010, яке набрало законної сили 15.10.2010, у задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі. Викладене, як зазначив Консорціум, є підставою для скасування судового рішення у даній справі та залишення позову без розгляду згідно з ч. 1 ст. 278 ГПК України. Також скаржник зазначив, що, розцінивши наданий позивачем лист за вих. №03/01-1/6527 про розірвання договору як повідомлення інших учасників спільної діяльності про відмову від спірного договору про спільну діяльність господарський суд першої інстанції в порушення ч. 1 ст. 14 ГПК України вийшов за межі заявлених позивачем вимог. Крім того, як зауважив апелянт, спірний договір взагалі не передбачає право його сторін на односторонню відмову від договору, а отже, суд неправильно розтлумачив умови цього договору і неправильно застосував положення статті 1141 ЦК України. Консорціум наполягав на тому, що Компанія зі свого боку належним чином виконувала в повному обсязі взяті на себе зобов`язання відповідно до умов вказаного договору. У зв`язку з викладеним, на думку скаржника, будь-яких підстав для задоволення позову Товариства немає.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 вказану апеляційну скаргу було залишено без руху, а ухвалою від 21.10.2019 - відкрито апеляційне провадження у зв`язку з усуненням скаржником зазначених в ухвалі від 30.09.2019 недоліків.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 розгляд справи №916/1812/18 призначено на 26.11.2019 о 12:00 год., а ухвалою від 26.11.2019 - розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.12.2019 о 12:00 год у зв`язку із задоволенням клопотань Компанії "Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з Обмеженою Відповідальністю" та Консорціуму "Південна Енергетична Компанія" про відкладення розгляду даної справи.

13.12.2019 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Компанії "Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з Обмеженою Відповідальністю" про зупинення провадження у справі та направлення повідомлення про судове засідання у даній справі за місцем його реєстрації (Республіка Угорщина), з посиланням на те, що станом на 22.11.2019 у відповідача відсутній представник на території України через розірвання договору про надання правової допомоги з попереднім представником - адвокатом Дубовиком В.Є.

У судовому засіданні 17.12.2019 представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання з огляду на те, що Компанія "Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з Обмеженою Відповідальністю" була обізнана про призначення судового засідання на 17.12.2019 та мала необхідний час для укладення нового договору про надання правової допомоги з іншим представником.

Судова колегія відхилила вказане клопотання названої компанії з огляду на те, що даний відповідач був повідомлений про проведення засідання 17.12.2019 та міг при добросовісному користуванні своїми процесуальними правами забезпечити участь у цьому засіданні свого представника.

Разом з тим, судова колегія встановила, що інший відповідач - Консорціум "Південна Енергетична Компанія" не був належним чином повідомлений про відкладення розгляду справи на 17.12.2019, оскільки поштовий конверт із відповідною ухвалою, разом із повідомленням про вручення поштового відправлення, повернутий відділенням поштового зв`язку із зазначенням причини повернення: «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» з допискою «адресат відсутній».

Враховуючи викладене, ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.12.2019 розгляд справи №916/1812/18 відкладено на 23.06.2020 о 10:00; постановлено звернутися до компетентного органу Угорської Республіки із судовим дорученням про вручення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 - Компанії "Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з Обмеженою Відповідальністю" за адресою: Республіка Угорщина, 1054, м. Будапешт, пл. Сабадшаг, 7 податковий номер 13101424-2-44), через Міністерство юстиції України; зобов`язано Консорціум "Південна Енергетична Компанія" в строк до 20.01.2020 подати до Південно-західного апеляційного господарського суду нотаріально засвідчені переклади на угорську мову прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, виклику (повідомлення) про день судового розгляду, ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у трьох примірниках; апеляційне провадження за апеляційною скаргою Консорціуму "Південна Енергетична Компанія" на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2019 у справі № 916/1812/18 зупинено до надходження відповіді від компетентного органу Угорської Республіки на судове доручення про надання правової допомоги.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось із касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 у справі № 916/1812/18, однак, ухвалою Верховного Суду від 20.02.2020 відмовлено у відкритті відповідного касаційного провадження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Консорціуму "Південна Енергетична Компанія" на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2019 у справі № 916/1812/18 з 23.06.2020.

Враховуючи, тимчасову непрацездатність судді - учасника колегії Таран С.В. з 23.06.2020 судове засідання 23.06.2020 у справі №№916/1812/18 не відбулось. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 розгляд апеляційної скарги Консорціуму "Південна Енергетична Компанія" на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2019 у справі № 916/1812/18 призначено на 25.08.2020 об 11:00 год.

21.08.2020 до суду апеляційної інстанції надійшло спільне клопотання відповідачів про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що станом на серпень 2020 ситуація з розповсюдженням коронавірусної інфекції в Одеській області є досить складною, а сторони майже дійшли згоди щодо укладення мирової угоди, тому відповідачі просять суд перенести розгляд справи на будь-яку зручну дату для узгодження усіх необхідних умов.

Судова колегія відхилила вказане клопотання з огляду на те, що, по-перше, у судовому засіданні 25.08.2020 представники позивача вказали, що їм не відома будь-яка інформація щодо наявності переговорів між сторонами стосовно укладення мирової угоди, по-друге, відповідачі не обґрунтували, яким чином розповсюдження коронавірусної інфекції в Одеській області перешкоджає з`явленню їх представників у судове засідання.

У судовому засіданні 25.08.2020 оголошено перерву до 22.09.2020 о 12:00 год.

22.09.2020 до канцелярії суду апеляційної інстанції нарочно надійшли клопотання відповідачів, підписані особисто Соколовським В.М., про відкладення розгляду справи в зв`язку з тим, що представник відповідача-1 та відповідача-2 Соколовський В.М. не має фізичної можливості бути присутнім у судовому засіданні через перебування на самоізоляції (був у близькому контакті з інфікованою COVID-19 людиною, тому чекає на результати тесту на зараження цим вірусом, крім того, є літньою людиною), при цьому має таке бажання, враховуючи, що апеляційна скарга подана саме Консорціумом.

Колегія суддів відхилила вказані клопотання на підставі п.2 ч.3 ст. 202 ГПК України, згідно з якою, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судова колегія також врахувала тривалість перебування даної справи у провадженні суду апеляційної інстанції, при цьому представники відповідачів жодного разу не з`явились у засідання Південно-західного апеляційного господарського суду, натомість неодноразово звертались з клопотаннями про відкладення розгляду справи, що може свідчити про намагання відповідачів затягнути розгляд цієї справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач-2 у своєму відзиві просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2019 у справі № 916/1812/18 частково скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову про повернення вкладу у спільну діяльність - відмовити.

У засіданнях суду апеляційної інстанції представники позивача підтримали свою правову позицію щодо оскаржуваного судового рішення.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, 03.10.2007 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (учасник - 1), з однієї сторони, та Консорціумом "Південна Енергетична Компанія" (учасник - 2), з іншої сторони, був укладений договір про спільну діяльність (далі - Договір), за умовами якого учасники об`єднують майно, що належить їм на законних підставах, трудові та інші ресурси для досягнення в результаті спільних дій учасників спільної господарської мети - відновлення та подальшого використання високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча" (надалі - ЛЕП).

Згідно з п.1.1. - 1.3. цього договору відновлення ЛЕП в рамках реалізації спільної господарської мети за цим договором здійснюється у два етапи: на першому етапі передбачається відновлення дільниці ЛЕП від опори №451 по опору №1138; на другому етапі передбачається відновлення дільниці ЛЕП від опори № 1 по опору № 451. Рішеннящодо доцільності реалізації другого етапу, а також терміну початку його спільної реалізації приймається за результатами реалізації першого етапу відновлення ЛЕП за поданням учасника-1. В результаті спільної діяльності учасники планують отримати економічну вигоду, яка полягає у відновленні ЛЕП та створенні умов для подальшої її експлуатації з метою отримання прибутку.

Відповідно до п.2.1. Договору керівництво спільною діяльністю здійснюється постійно діючою Радою Учасників, до складу якої входять уповноважені учасниками особи. Кожний учасник при голосуванні в Раді має кількість голосів, пропорційну внеску учасника у спільну діяльність згідно з цим договором.

Рада учасників скликається за ініціативою одного із учасників по мірі необхідності. Організаційне забезпечення діяльності Ради учасників покладається на учасника, якому за договором доручено ведення спільною діяльністю. Рішення приймаються на засіданнях Ради учасників або шляхом письмового опитування учасників простою більшістю голосів учасників, які приймали участь у засіданні Ради або опитуванні. Протоколи засідань Рад зберігаються учасником, якому за договором доручено ведення спільною діяльністю учасників. Копії протоколів обов`язково надсилаються всім іншим учасникам (п.п. 2.3., 2.4. Договору).

У пунктах 2.5., 2.6., 2.10. Договору сторони погодили, що ведення спільної діяльності учасників за цим договором доручається учаснику-2, який приймає рішення щодо спільних справ учасників, крім питань, вирішення яких віднесено до компетенції Ради учасників, та здійснює всі юридичні і фактичні дії, необхідні для досягнення спільної господарської мети, відповідно до договору. При веденні спільної діяльності учасник-2 має право виступати у відносинах з третіми особами від імені обох учасників, вчиняти правочини, підписувати, подавати та отримувати будь-які документи, вчиняти інші дії, необхідні для досягнення спільної господарської мети учасників. Учасник-2 зобов`язується здійснювати надані йому за цим договором повноваження виключно в інтересах учасників для досягнення спільної господарської мети учасників та надавати учаснику - 1 на його вимогу всі документи і інформацію щодо спільної діяльності учасників.

Пунктами 3.1.-3.1.2. Договору встановлено, що для досягнення спільної господарської мети за договором учасники здійснюють внесення таких вкладів: вкладом учасника-1 у спільну діяльність є майно високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча" вартістю 8520830 грн. (вісім мільйонів п`ятсот двадцять тисяч вісімсот тридцять гривень) без урахування ПДВ, що складає 25 % (двадцять п`ять відсотків) від загальної вартості вкладів учасників у спільну діяльність. Склад та вартість вкладу учасника - 1 визначені за даними його бухгалтерського обліку. Вкладом учасника - 2 у спільну діяльність є грошові кошти на суму 25 562 490 грн. (двадцять п`ять мільйонів п`ятсот шістдесят дві тисячі чотириста дев`яносто гривень), що складають 75 % (сімдесят п`ять відсотків) від загальної вартості вкладів учасників у спільну діяльність.

У силу п.п. 3.3. - 3.4. Договору при зміні проектних показників, обсягу робіт, витрат учасника-2 на ведення спільної діяльності, тощо учасники можуть визначити доцільність внесення додаткових вкладів у спільну діяльність. Рішення про внесення додаткових вкладів у спільну діяльність приймається учасниками шляхом внесення змін до цього договору з обов`язковим визначенням розмірів додаткових вкладів, їх форми, строків та порядку внесення. Майно, виділене учасниками для спільної діяльності, використовується в інтересах обох учасників та продовжує належати кожному з учасників на тій самій правовій підставі (право власності, право господарського відання тощо), на якій це майно належало кожному з учасників до його виділення для спільної діяльності. Майно, придбане за рахунок коштів, наданих одним з учасників у якості вкладу у спільну діяльність, належить такому учаснику.

Пунктом п. 6.3. Договору передбачено, що учасник-2 за цим договором зобов`язується: в інтересах учасників для досягнення спільної господарської мети приймати рішення щодо спільної діяльності учасників та діяти від імені обох учасників у відносинах з третіми особами; розподіляти прибуток, отриманий в результаті спільної діяльності та одержані від такої діяльності доходи з обов`язковим дотриманням та урахуванням умов договору, зокрема пунктів 5.3, 5.4 статті 5 договору; від імені учасників вчиняти правочини, підписувати, подавати та отримувати документи, та вчиняти інші дії, необхідні для досягнення спільної господарської мети учасників, не порушуючи при цьому права та інтереси учасника-1; відкривати та розпоряджатися рахунками для проведення грошових операцій спільної діяльності учасників; забезпечувати схоронність вкладів, переданих учасниками для спільної діяльності, та контролювати умови їх використання; забезпечити наймання відповідного персоналу, фахівців для здійснення спільної діяльності на умовах, визначених договором; за запитами учасника-1 надавати фінансові звіти, інформацію про використання вкладів, переданих учасниками у спільну діяльність; від імені учасників вчиняти дії, необхідні для забезпечення фінансування та організації робіт з відновлення ЛЕП, у порядку та строки, передбачені проектною документацією та/або плану (програми) робіт або іншого документу, що визначає етапність, черговість робіт по відновленню ЛЕП; виконувати функції замовника проектних та будівельно-монтажних робіт, виконання яких необхідне для досягнення спільної господарської мети; забезпечити укладання підрядних угод з будівельними та спеціалізованими організаціями, або самостійне здійснення робіт з відновлення ЛЕП; забезпечити безперешкодний доступ представникам учасника-1 та визначених учасником-1 організацій (за наданим списком) до місця виконання робіт та не перешкоджати у виконанні робіт з монтажу, налагодження та обслуговування обладнання (у разі, якщо такі роботи забезпечує учасник-1).

Цей договір вважається укладеним з моменту підписання договору учасниками, скріплення його печатками учасників та погодження договору у встановлення порядку Міністерством палива та енергетики України (пункт 7.1 Договору).

Згідно з п.п.7.2., 7.3 Договору строк дії цього договору починається з дати його укладання, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, та закінчується через 50 (п`ятдесят) років, якщо учасники не дійдуть до іншого. Зміни у договір можуть бути внесені тільки за домовленістю учасників, які оформлюються додатковою угодою до договору. Зміни до договору набирають сили у порядку набрання сили договором.

Пунктом 7.4. Договору визначено, що договір може бути припинений у випадках, встановлених статтею 1141 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 7.6 Договору, якщо інше прямо не передбачено Договором або чинним в Україні законодавством, Договір може бути розірвано тільки за домовленістю учасників, яка оформлюється додатковою угодою до Договору. Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення учасниками відповідної додаткової угоди до Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, Договорі або у чинному в Україні законодавстві.

За положеннями п. 8.1. Договору у разі припинення договору майно, виділене учасником для спільної діяльності, повертається учаснику, який виділив відповідне майно. Майно, придбане за рахунок коштів, наданих одним з учасників, повертається такому учаснику.

Відповідно до п.12.1., 12.6. Договору усі правовідносини, що виникають з договору або пов`язані із ним, у тому числі пов`язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим Договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості. Додаткові угоди та додатки до договору є його невід`ємними частинами.

31.10.2007 між ДП "НЕК "Укренерго" (учасник- 1), Консорціумом "Південна Енергетична Компанія" (учасник- 2) та Компанією "Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з Обмеженою Відповідальністю" (угорською "Elso Magyar Foldgaz es Energiakereskedelmi es Szolgaltato Korlatolt Felelossegii Tarsasag"), юридичною особою, створеною та зареєстрованою за законодавством Угорщини (учасник- 3), укладено угоду про зміну і доповнення договору про спільну діяльність від 03.10.2007р. (далі також - Угода), у зв`язку з прийняттям учасника-3 у спільну діяльність учасники дійшли згоди змінити і доповнити договір про спільну діяльність, укладений 3 жовтня 2007 року, погоджений Міністерством Палива та Енергетики України 4 жовтня 2007 року, зокрема, у такій його частині: 1. Змінити преамбулу договору, виклавши її в такій редакції: "Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі іменується "Учасник-1"), яке зареєстроване за законодавством України, в особі директора Тімченка Віталія Григоровича, що діє на підставі Статуту, та Консорціум "Південна Енергетична Компанія" (надалі іменується Учасник-2), який зареєстрований за законодавством України, в особі в.о. Голови правління Летягіна Сергія Володимировича, що діє на підставі Статуту, та Компанія "EMFESZ Kft" (надалі іменується Учасник-3), яка зареєстрована за законодавством Угорщини, в особі уповноваженого представника громадянина Угорщини Тамаша Газди, який діє на підставі довіреності від 29 жовтня 2007 року, в подальшому разом Учасник-1, Учасник-2 та Учасник-3 іменуються "Учасники", а кожен окремо - "Учасник", зважаючи на те, що Учасник-1: володіє, користується і розпоряджається майном високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча", яка знеструмлена з 2000 року та не використовується для потреб Об`єднаної енергетичної системи України; несе значні матеріальні витрати, пов`язані з забезпеченням фізичної охорони та безпеки для оточуючого середовища та третіх осіб, внаслідок руйнування та розкрадання майна; потребує залучення значних фінансових ресурсів для відновлення високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча"; зважаючи на те, що Учасник-2 та Учасник-3 можуть забезпечити залучення фінансових, трудових ресурсів, а також мають у своєму розпорядженні проектні, технічні, технологічні ресурси, рішення для організації та забезпечення робіт з відновлення високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча"; зважаючи на те, що учасники мають практичний досвід реалізації робіт з будівництва, у тому числі відновлення, об`єктів електроенергетики.

Пунктом 2 Угоди змінено частину першу пункту 1.2 статті 1 Договору та викладено її в такій редакції: "Відновлення ЛЕП в рамках реалізації спільної господарської мети за цим договором здійснюється у два етапи: на першому етапі передбачається відновлення дільниці ЛЕП від опори №451 по опору №1138 з подальшим її використанням для задіяння резервних потужностей Молдовської ГРЕС на зв`язках з UCTE; на другому етапі передбачається відновлення дільниці ЛЕП від опори №1 по опору №451".

Згідно з п. 4 Угоди змінено пункт 2.10 статті 2 Договору та викладено його в такій редакції: « 2.10. учасник-2 зобов`язується здійснювати надані йому за цим договором повноваження виключно в інтересах учасників для досягнення спільної господарської мети учасників та надавати учаснику-1 та учаснику-3 на їх вимогу всі документи і інформацію щодо ведення спільної діяльності учасників.».

Відповідно до п. 8 Угоди змінено підпункт 3.1.2. статті 3 Договору та викладено його в такій редакції: « 3.1.2. вкладом учасника - 2 у спільну діяльність є грошові кошти у сумі 10 224 996 грн. (десять мільйонів двісті двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто шість гривень), що складають 30% (тридцять відсотків) від загальної вартості вкладів учасників у спільну діяльність.».

Пунктом 9 Угоди доповнено статтю 3 Договору підпунктом 3.1.3 такого змісту: « 3.1.3. вкладом учасника - 3 у спільну діяльність є грошові кошти у сумі 15337494 грн. (п`ятнадцять мільйонів триста тридцять сім тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні), що складають 45% (сорок п`ять відсотків) від загальної вартості вкладів учасників у спільну діяльність.».

У п. 10 Угоди учасники погодили доповнити статтю 3 Договору підпунктом 3.2.3 такого змісту: « 3.2.3. Учасник - 3 вносить вклад у спільну діяльність протягом двох років від дати укладання договору та його реєстрації у податковому органі по мірі реалізації проекту відновлення ЛЕП відповідно до затвердженого Радою учасників плану (програми) робіт або іншого документу, що визначає етапність, черговість робіт по відновленню ЛЕП.».

Змінено пункт 5.2. статті 5 Договору та викладено його в такій редакції: « 5.2. Підведення результатів спільної діяльності та розподіл прибутку між учасниками здійснюється на підставі окремої звітності по спільній діяльності, яка щокварталу складається учасником - 2, та у строк не пізніше 15-го числа наступного за звітним кварталом надсилається учаснику - 1 та учаснику - 3.» (п. 13 Угоди).

Пунктом 14 Угоди змінено підпункт 6.3.1. статті 6 Договору та викладено його в такій редакції: « 6.3.1. в інтересах учасників для досягнення спільної господарської мети приймати рішення щодо спільної діяльності учасників та діяти від імені усіх учасників у відносинах з третіми особами».

Відповідно до п. 15 Угоди змінено підпункт 6.3.3. статті 6 Договору та викладено його в такій редакції: «6.3.3. від імені учасників вчиняти правочини, підписувати, подавати та отримувати документи, та вчиняти інші дії, необхідні для досягнення спільної господарської мети учасників, не порушуючи при цьому права та інтереси учасника-1 та учасника - 3»;

Згідно з п. 18 Угоди доповнено статтю 6 Договору пунктом 6.4 такого змісту: « 6.4. учасник - 3 за цим договором зобов`язується: видати учаснику - 2 довіреність на право діяти від імені Учасника -3 під час ведення спільної діяльності учасників; на прохання учасника-2 надавати допомогу у веденні спільної діяльності учасників; укладати договори з учасниками, необхідні відповідно до законодавства для комерційної експлуатації ЛЕП.».

Дана угода набуває чинності з моменту підписання її сторонами і діє протягом дії Договору (п. 24 Угоди).

16.10.2007 Підприємством та Консорціумом складено акт приймання-передачі вкладу ДП "НЕК "Укренерго" (майна високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ. "Південноукраїнська АЕС - Ісакча" на дільниці від опори №451 до опори №1138), відповідно до якого ДП "НЕК "Укренерго" передало Консорціуму "Південна Енергетична Компанія" вказаний вклад до спільної діяльності відповідно до договору про спільну діяльність від 03.10.2007.

Крім того, у зазначено акті вказано:

- склад вкладу: відповідно до п.п.3.1.1 та 3.2.1 договору вкладом ДП "НЕК "Укренерго" на першому етапі спільної діяльності є майно високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча" на дільниці від опори №451 до опори №1138 включно (далі вклад);

- вартість вкладу: відповідно до п.п.3.1.1 та 3.2.1 договору та даних бухгалтерського обліку балансова вартість вкладу (майна високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча" на дільниці від опори №451 до опори №1138) становить 5 627 828,22 грн.;

- правовий статус вкладу: відповідно до п. 3.4 Договору та п. 1.1 наказу НЕК "Укренерго" від 10.10.2007р. №427 вклад (майно високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча" на дільниці від опори № 451 до опори № 1138) передається для використання в інтересах обох учасників у відповідності до мети їх діяльності, при цьому вказане майно продовжує належати ДП "НЕК "Укренерго" на тій самій правовій підставі, на якій це майно належало ДП "НЕК "Укренерго" до його виділення для спільної діяльності;

- призначення вкладу: вклад (майно високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча" на дільниці від опори № 451 до опори №1138) буде використовуватись для досягнення спільної господарської мети учасників спільної діяльності за договором - поетапного відновлення та подальшого використання високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча";

- момент передачі вкладу: дата затвердження акта приймання- передачі вкладу.

Згідно з актом інвентаризації елементів ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча" від 30.06.2008, складеного комісією Одеських магістральних електричних мереж Південної електроенергетичної системи ДП "НЕК "Укренерго" на підставі актів технічного стану окремих дільниць високовольтної електричної мережі від 30.06.2008, було виявлено нестачу елементів ЛЕП - опор 750 кВ (№№ 578, 626, 795, 805, 818, 823, 829, 831, 832, 886, 125,457 м.к. опор, 11,030 т. г/з тросів АС 70/72.

Загальна сума виявленої нестачі, за даними бухгалтерського обліку станом на час складення акта інвентаризації майна, становила 147 472,00 грн. Вартість фактично наявного майна (елементів) - високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча" станом на 30.06.2008 - 5 480 356,00 грн.

Листами від 24.06.2008 вих.№01/02-4238 та від 25.06.2008 вих.№2/1-664 Підприємство повідомило Консорціум про необхідність направлення представників для участі у роботі інвентаризаційної комісії.

03.07.2008 ДП "НЕК "Укренерго" повідомило Консорціум (лист вих.№13/17-4381) про те, що оскільки представники останнього в інвентаризації участь не приймали, то для ознайомлення та підпису надаються акт приймання-передачі вкладу ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча", акт технічного стану на 30.06.2008, а також акт інвентаризації майна. Вказані документи прийняті представником Консорціуму без підпису для ознайомлення та прийняття рішення інвестором, про що у листі зроблено відповідний запис.

У відповідь на вказаний лист учасник-2 листом від 14.07.2008 за вих.№64 повідомив учасника-1 про те, що питання, пов`язані з договором про спільну діяльність від 03.10.2007, повинні вирішуватися всіма учасниками спільної діяльності, зв`язку із чим запропоновано провести засідання Ради спільної діяльності для обговорення звернення ДП "НЕК "Укренерго". Консорціум вказав, що після отримання від Компанії "Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з Обмеженою Відповідальністю" пропозицій стосовно дати та місця проведення такого засідання, учасник-2 повідомить про це ДП "НЕК "Укренерго", зазначивши при цьому, що до проведення засідання Ради спільної діяльності та розгляду її учасниками звернення ДП "НЕК "Укренерго" Консорціум не має повноважень підписувати будь-які документи, що стосуються передачі майна ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча".

Листом від 10.11.2008 (вих.№03/01-1/6527) ДП "НЕК "Укренерго" запропонувало Консорціуму та Компанії розірвати договір, повернути вклад у спільну діяльність та відшкодувати завдані збитки.

Консорціум у листі від 22.02.2012 за вих.№14 повідомив Підприємство про припинення фінансування спільної діяльності іншим учасником - Компанією "EMFESZ Kft" (основного фінансового інвестора проекту) та зазначив, що немає можливості нести подальші затрати по охороні опор ВЛ та просив учасника-1 розглянути питання про взяття вказаного ВЛ під охорону.

У листах №20 від 04.03.2012 та №20/1 від 05.03.2012 Консорціум повідомив Підприємство про те, що у зв`язку із відсутністю коштів не може виконувати функції оператора спільної діяльності, у тому числі фінансувати охорону опор високовольтної лінії, тому звертається з пропозицією провести збори учасників спільної діяльності та розглянути питання про продовження Договору від 03.10.2007 (зі змінами) або припинення дії цього Договору.

01.11.2012 у листі №21/2012 учасник-2 повідомив учасника-1 про те, що у зв`язку з повною відсутністю фінансування та неможливості виконувати свої функції та функції оператора спільної діяльності Консорціум призупиняє свою діяльність.

24.12.2012 ДП "НЕК "Укренерго" звернулося (лист №01/08-1/11435) до Компанії з пропозицією скликати Раду учасників для вирішення питань щодо стану виконання Договору, розгляду звіту щодо стану вкладу у спільну діяльність ДП "НЕК "Укренерго" та розгляду питання щодо можливості подальшої діяльності Консорціуму чи його припинення.

На адресу ДП "НЕК "Укренерго" надійшов лист від 10.01.2013 за вих.№9 від компанії поштового зв`язку AT "ДХЛ Інтернешнл Україна" про відмову Компанії "EMFESZ Kft" від отримання листа ДП "НЕК "Укренерго".

Листом від 15.02.2013 за вих.№01/08-1/1930 ДП "НЕК "Укренерго" повторно звернулося до Компанії "EMFESZ Kft" з пропозицією скликання Ради Учасників для розгляду питань спільної діяльності. Даний лист було направлено Компанії "EMFESZ Kft" Міністерством закордонних справ України дипломатичним шляхом через Надзвичайного і Повноваженого посла України в Угорщині, що підтверджується листами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 27.02.2013 за вих.№04/18-535 та Міністерства закордонних справ України від 26.03.2013 № 630/61311-200-1236.

Листом від 07.09.2016 за вих.№01/01-6-1/10326 ДП "НЕК "Укренерго" звернулося до Консорціуму з проханням вжити необхідних заходів відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства з метою збереження схоронності вкладу у спільну діяльність.

Судова колегія зазначає, що Господарським судом Одеської області розглядалась справа № 10-23/67-09-2173 за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства палива та енергетики України, до Консорціуму «Південна Енергетична компанія» та Компанії «EMFESZ Kft» («Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з обмеженою відповідальністю») про розірвання договору про спільну діяльність від 03.10.2007 у редакції угоди від 31.10.2007 та зобов`язання повернути вклад у спільну діяльність та стягнення збитків в сумі 147472 грн.

Підставою вказаних позовних вимог Підприємство вказало істотне порушення відповідачем-1 умов цього договору щодо забезпечення схоронності переданого позивачем у спільну діяльність вкладу, а також істотні зміни обставин, до яких призвело невиконання відповідачем-1 умов договору щодо забезпечення схоронності переданого позивачем у спільну діяльність вкладу. У правове обґрунтування позову Підприємство послалось на ч. 2 ст. 651 ЦК України та ст. 224 ГК України.

Рішенням названого суду від 04.10.2010, яке набрало законної сили 15.10.2010, у задоволені вказаного позову відмовлено.

Як зазначив місцевий господарський суд у вказаному судовому рішенні, обставини справи свідчать, що, по-перше, відповідачем-1 вжито всіх належних від нього заходів щодо належного виконання свого зобов`язання по забезпеченню схоронності вкладу, переданого позивачем, і настання негативних наслідків щодо виявленої позивачем недостачі не залежало від волі та дій відповідача-1, а відповідно до умов п.9.4. укладеного між сторонами договору учасник вважається невинуватим і не несе відповідальності за порушення договору, якщо він доведе, що настання негативних наслідків не залежало від його волі, дій та учасник вжив всіх залежних від нього законів щодо належного виконання договору.

Звертаючись з позовом про розірвання договору та повернення вкладу у спільну діяльність у даній справі (№916/1812/18), Підприємство як на підставу позову послалось на те, що з огляду на безпідставну та систематичну бездіяльність відповідачів у здійсненні спільної діяльності за Договором, досягнення спільної господарської мети по відновленню та подальшому використанню високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча", якою ДП "НЕК "Укренерго" керувалося при укладенні договору, є неможливим та свідчить про втрату зі сторони вказаних компаній будь-якого інтересу в продовженні спільної діяльності в межах укладеного Договору. У правове обґрунтування позову Підприємство послалось на ст.ст.1141, 1142 ЦК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що, як вище вказано, підстави заявлених Підприємством позовів у справі № 10-23/67-09-2173 та у справі №916/1812/18 є різними, а отже, посилання скаржника на те, що слід скасувати судове рішення у цій справі та залишити позов без розгляду згідно з ч. 1 ст. 278 ГПК України, відхиляються судовою колегією як необґрунтовані.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Разом з тим, частиною 4 вказаної статті даного Кодексу визначено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів зауважує, що при розгляді даної справи судом апеляційної інстанції встановлено неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, що є підставою для виходу за межі доводів та вимог вищевказаної апеляційної скарги відповідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України.

Статтею 11 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 ЦК України встановлено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Метою спільної діяльності може бути як господарська (інвестування, виконання робіт, надання послуг, будівництво об`єктів промисловості, торгівлі, житла, тощо), так і не господарська (вирішення питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад, тощо) мета.

Як вірно вказав господарський суд першої інстанції, спірний договір за своєю правовою природою є договором про здійснення спільної діяльності без утворення юридичної особи (договір простого товариства).

Статтею 1132 ЦК України визначено, що за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

У силу ст. 1133 цього Кодексу вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

За положеннями ст. 1134 ЦК України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що встановлюється за рішенням суду. Обов`язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням цих обов`язків, встановлюються договором простого товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1135 даного Кодексу під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства. У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.

Метою учасників спірного Договору є, зокрема, відновлення для подальшого використання високовольтної електричної мережі П/1 - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча".

Як вище згадувалось, позивач листом від 10.11.2008 за вих.№03/01-6527 запропонував іншим учасникам розірвати договір, повернути вклад у спільну діяльність та відшкодувати завдані збитки.

Пунктом 7.4. Договору від 03.10.2007 передбачено, що договір може бути припинений у випадках, встановлених статтею 1141 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з п. 4 ч.1 ст.1141 ЦК України договір простого товариства припиняється у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

У силу ч. 2 ст. 1142 ЦК України учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Отже, недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 ГК України щодо обов`язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору.

Розглядаючи спір у даній справі, господарський суд першої інстанції вказав, що надсилання ДП "НЕК "Укренерго" 10.11.2008 листа за вих.№03/01-1/6527 про розірвання договору є повідомленням інших учасників спільної діяльності про відмову від договору про спільну діяльність від 03.10.2007, укладеного між ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", Консорціумом "Південна Енергетична Компанія" та Компанією "Перше Угорське Газово-Енергетичне товариство з обмеженою відповідальністю". Отже, враховуючи те, що умовами договору від 03.10.2007 не передбачено збереження дії Договору щодо Консорціуму та Компанії, а також відмову ДП "НЕК "Укренерго" від Договору, суд дійшов висновку про те, що договір про спільну діяльність припинив свою дію у 2008 році на підставі п. 4 ч. 1 ст.1141 Цивільного кодексу України, а тому позовна вимога про розірвання договору про спільну діяльність від 03.10.2007 не підлягає задоволенню.

Судова колегія не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Як вище зазначалось, одностороння відмова від зобов`язання відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7.6 Договору якщо інше прямо не передбачено Договором або чинним в Україні законодавством, Договір може бути розірвано тільки за домовленістю учасників, яка оформлюється додатковою угодою до Договору. Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення учасниками відповідної додаткової угоди до Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, Договорі або у чинному в Україні законодавстві.

При цьому пунктом 7.4. Договору визначено, що договір може бути припинений у випадках, встановлених статтею 1141 Цивільного кодексу України.

Відтак, зміст положень Договору свідчить про можливість розірвання договору як за взаємною згодою сторін, так і в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, зокрема, на підставі ст. 1141 ЦК України.

Так, згідно з п. 4 ч.1 ст.1141 ЦК України договір простого товариства припиняється у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

У силу ч. 2 ст. 1142 ЦК України учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.

Листом від 10.11.2008 (вих.№03/01-1/6527) ДП "НЕК "Укренерго" запропонувало відповідачам саме розірвати договір та повернути вклад у спільну діяльність, що підтверджується також подальшим зверненням Підприємства з позовами про розірвання цього Договору, а не повідомило інших учасників Договору про відмову від договору про спільну діяльність від 03.10.2007, як помилково вказав місцевий господарський суд, неправильно застосувавши при цьому викладені вище норми матеріального права.

Звертаючись з позовом у даній справі, ДП "НЕК "Укренерго" вказало, що відповідач- 1 самоусунувся від виконання покладених на нього зобов`язань за Договором, що унеможливлює досягнення учасниками господарської мети, обумовленої сторонами при укладенні Договору. Так, позивач стверджує, що при укладенні договору ДП "НЕК "Укренерго", як учасник спільної діяльності, розраховувало на належне збереження свого (державного) майна та виходило з того, що при здійсненні спільної діяльності за Договором розмір вкладу не зменшиться. За умовами договору відповідач- 1 зобов`язаний забезпечувати схоронність вкладів, переданих учасниками для спільної діяльності, та контролювати умови їх використання. Однак, відповідно до акта інвентаризації елементів ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча" від 30.06.2008, складеного комісією Одеських магістральних електричних мереж Південної електроенергетичної системи ДП "НЕК "Укренерго", було виявлено нестачу елементів ЛЕП - опор 750 кВ (№№ 578, 626, 795, 805, 818, 823, 829, 831, 832, 886,), 125,457 м.к. опор, 11,030 т. г/з тросів АС 70/72 на загальну суму 147472,00 грн. ДП "НЕК "Укренерго" вказало, що беручи до уваги, що вказані елементи є невід`ємною частиною ЛЕП, то їх відсутність у складі ЛЕП унеможливлює використання останньої за її цільовим призначенням. Крім того, позивач зазначив, що з моменту укладення спірного договору відповідач-1, починаючи з 2012 року, не здійснює узагальнення результатів спільної діяльності, не надсилає учасникам щоквартальні звіти щодо результатів її здійснення, не розподіляє результати спільної діяльності, у тому числі отриманого від спільної діяльності прибутку. Не дивлячись на вищезгадані звернення Підприємства, жодних дій щодо забезпечення фінансування робіт відповідачами вжито не було, що поставило під загрозу реалізацію спільної господарської мети за Договором, і Рада Учасників, як орган на який договором покладено керівництво спільною діяльністю, фактично з 2008 року не скликалася. З огляду на безпідставну та систематичну бездіяльність відповідачів у здійсненні спільної діяльності за договором, досягнення спільної господарської мети по відновленню та подальшому використанню високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ "Південноукраїнська АЕС - Ісакча", якою ДП "НЕК "Укренерго" керувалося при укладенні договору, як вважає позивач, є неможливим та свідчить про втрату зі сторони вказаних компаній будь-якого інтересу в продовженні спільної діяльності в межах укладеного Договору

Доводи позивача підтверджується наданим ним листом від 22.02.2012 за вих.№14, яким відповідач- 1 повідомив Підприємство про припинення фінансування спільної діяльності іншим учасником - Компанією "EMFESZ Kft", що відповідно до умов Договору є основним фінансовим інвестором по відновленню ЛЕП.

В якості доказів виконання відповідачами взятих на себе договірних зобов`язань представником відповідача-2 місцевому господарському суду були надані копії наступних документів:

- довідка про реалізацію основних компонентів проекту реконструкції ПЛ - 750 кв «Південноукраїнська АЕС - Ісакча» станом на 01.01.2011, яка підписана невідомою особою;

- Технічний звіт - реконструкція ПЛ - 750 кв «Південноукраїнська АЕС - Ісакча» на ділянці Молдавської ДРЕС до ПС Ісакча, датований 2008 роком;

- Техніко-економічне обґрунтування. Обстеження та збір вихідних даних по комунікаціям зв`язку в зоні впливу ВП 750 кв., датоване 2008 роком;

- Технічний звіт за результатами обстеження та оцінки несучих конструкцій опор ПЛ 750 кв «Південноукраїнська АЕС - Ісакча» на ділянці Молдавської ДРЕС до ПС Ісакча, датований 2008 роком;

- Звіт з обстеження. Реконструкція ПЛ 750 кв «Південноукраїнська АЕС - Ісакча» на ділянці Молдавської ДРЕС до ПС Ісакча, датований 2008 роком;

- Робочий проект. Реконструкція ПЛ 750 кв «Південноукраїнська АЕС - Ісакча» на ділянці Молдавської ДРЕС дo ПС Ісакча, датований 2009 роком.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Оцінка доказів - це визначення їх об`єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів із точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку є усунення протиріч між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що випливають із отримуваної доказової інформації. Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК України).

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачами у справі не надано належних та допустимих доказів здійснення ними будь-яких заходів на виконання своїх зобов`язань за договором про спільну діяльність від 03.10.2007, починаючи з 2011 року, тобто протягом біля семи років до подання позову у даній справі.

Таким чином, викладені позивачем обставини в якості підстави для розірвання Договору судова колегія вважає поважними причинами для розірвання Договору в розумінні ч. 2 ст. 1142 ЦК України, які доведені Підприємством та не спростовані ані Консорціумом, ані Компанією.

За наведених обставин, позовна вимога про розірвання договору про спільну діяльність від 03.10.2007, укладеного між ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", Консорціумом "Південна Енергетична Компанія" та Компанією "Перше Угорське Газово-Енергетичне товариство з обмеженою відповідальністю" підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 1141 ЦК України у разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін. Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом. Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів

Відповідно до п. 8.1. Договору у разі припинення договору майно, виділене учасником для спільної діяльності, повертається учаснику, який виділив відповідне майно. Майно, придбане за рахунок коштів, наданих одним з учасників, повертається такому учаснику.

Отже, позовна вимога про повернення позивачу вкладу у спільну діяльність, а саме майна високовольтної електричної мережі ПЛ-750 кВ. "Південноукраїнська АЕС - Ісакча" на дільниці від опори №451 до опори №1138 включно, що було передане Консорціуму "Південна Енергетична Компанія" за договором про спільну діяльність від 03.10.2007, так само підлягає задоволенню з огляду на положення ч. 2 ст. 1141 ЦК України та п. 8.1. Договору.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору про спільну діяльність від 03.10.2007, задовольнивши позов в цій частині, в іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.

Згідно із ч. 9 ст.129 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору у вказаній частині покладаються на Консорціум, оскільки спір у даній справі виник через неправомірні дії останнього.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 277, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Консорціуму "Південна Енергетична Компанія" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2019 у справі №916/1812/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору про спільну діяльність від 03.10.2007.

Позов в цій частині задовольнити.

Розірвати договір про спільну діяльність від 03.10.2007, укладений між ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", Консорціумом "Південна Енергетична Компанія" та Компанією "Перше Угорське Газово-Енергетичне товариство з обмеженою відповідальністю".

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Консорціуму "Південна Енергетична Компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" витрати на сплату судового збору 1762 грн за подання позову про розірвання договору про спільну діяльність від 03.10.2007.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.09.2020.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран