Справа № 726/1108/20

Провадження №2/726/325/20

Категорія 60

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В., при секретарі Абрамчук Н.В розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання часток у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-суд

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом в якому вказує, що на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, матері позивача, ОСОБА_3 , належало на праві власності 1/2 частина домоволодіння за АДРЕСА_1 , яке складається з двох житлових будинків з належними до них господарськими спорудами.

Рішеннями 26 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 12 квітня 2017 року ОСОБА_3 та відповідачу,1 ОСОБА_2 , була передана у спільну сумісну власність земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування вищевказаного житлового будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим номером 7310136900:67:003:1031.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з 1/2 частки вказаного домоволодіння за АДРЕСА_1 та вищевказаної земельної ділянки площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд за кадастровим номером 7310136900:67:003:1031, яка є у спільній сумісній власності з відповідачем.

Відповідно до вчиненого ОСОБА_3 заповіту від 30 липня 2012 року все належне їй на день своєї смерті майно, заповіла позивачу, ОСОБА_1 .

Позивач звернулась із заявою до державного нотаріуса Другої Чернівецької державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 , для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом.

24 липня 2020 року позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на 1/2 частину домоволодіння з належними до нього будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 . Однак, 09 червня 2020 року Державним нотаріусом Другої Чернівецької державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 було винесено Постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії, в якій позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом щодо вищевказаної земельної ділянки площею 0,1000 га, у зв`язку з невизначеним розміром часток між співвласниками спільної сумісної власності.

Враховуючи викладене, просить суд ухвалити рішення, яким визнати, що частки кожного із співвласників померлої ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000 га, по АДРЕСА_1 є рівними, тобто по 1/2 частині, припинивши право спільної сумісної власності та визнати за нею право власності на 1/2 частини вказаної земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду письмову заяву з проханням справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду письмову заяву з проханням справу розглянути без його участі, позовні вимоги визнає.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів, приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, виданого державним нотаріусом Другої Чернівецької державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 , від 16 травня 2013 року, зареєстрований в реєстрі за №724 з проведення державної реєстрації прав власності (індексний номер 2306905 від 16.05.2013 року), ОСОБА_3 належало на праві власності 1/2 частина домоволодіння за АДРЕСА_1 , яке складається з двох житлових будинків з належними до нього господарськими спорудами

Рішеннями 26 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 12 квітня 2017 року за №675, ОСОБА_3 та відповідачу, ОСОБА_2 була передана у спільну сумісну власність земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування вищевказаного житлового будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим номером 7310136900:67:003:1031, що підтверджується також витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-7301810702017 від 05.01.2017року.

12 травня 2017 року Комунальним підприємством Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації було проведено державну реєстрацію право спільної сумісної власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (індексний номер 35133190 від 12.05.2017 року). Вказане підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №86862689 від

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 - померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис №1959, складений Чернівецьким міськім відділом ДРАЦС Г оловного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 10 жовтня 2018 року

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з 1/2 частки домоволодіння (двох житлових будинків з належними до нього будівлями та спорудами) за АДРЕСА_1 та вищевказаної земельної ділянки площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд за кадастровим номером 7310136900:67:003:1031, яка є у спільній сумісній власності з відповідачем.

Відповідно до вчиненого ОСОБА_3 заповіту, посвідченого державним нотаріусом Другої Чернівецької державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 , зареєстровано в реєстрі за №1526 від 30 липня 2012 року, все належне їй на день своєї смерті майно, заповіла позивачу, ОСОБА_1 .

24 липня 2020 року Державним нотаріусом Другої Чернівецької державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за №605 на 1/2 частину домоволодіння з належними до нього будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 .

09 червня 2020 року Державним нотаріусом Другої Чернівецької державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 було винесено постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії, в якій позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом щодо вищевказаної земельної ділянки площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель (присадибна ділянка) за кадастровим номером 7310136900:67:003:1031, що розташована по АДРЕСА_1 у зв`язку з невизначеним розміром часток між співвласниками спільної сумісної власності.

В абзаці 5 п. 3.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», роз`яснено, що, - «У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності».

Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Отже, резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: "Визначити, що частка померлого (П.І.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила - ?".

Відповідно до положень ст. 368 ЦК України, - спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно із ч. 4 ст. 86 ЗК України, - співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Відповідно до положень ст. 89 Земельного кодексу України, - земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Крім того, згідно із п. г ч. 1 ст. 87 ЗК України, - право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.

Разом із тим, відповідно до ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

У випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстровано одночасно із правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15.

Стаття 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду. До такого висновку неодноразово приходив Верховний Суд України ухвалюючи постанови від 12.10.2016 року у справах № 6-2225 цс16, № 6-253цс від 13.04.2016 року, №334/2465/14-ц від 01.11.2017 року та безлічі інших.

Згідно із положеннями ст. 372 Цивільного кодексу України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено між ними або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка, у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Як встановлено вище, позивач дійсно являється єдиним спадкоємцем за заповітом майна своєї матері та у встановлені строки звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, до складу якої входить і спірна земельна ділянка, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із невизначеністю часток у праві спільної сумісної власності. Враховуючи, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, враховуючи, що позивач уже набула права власності на 1/2 частину житлових будинків, суд вважає за можливе визначити, що на момент смерті спадкодавця, її частка у спільній власності на земельну ділянку складала 1/2 частину, та визнати право власності за спадкоємцем на цю частину земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 356, 391, 364, 370, 372, 1218, 1222, 1220, 1223, 1226, 1268,1270,1296 ЦК України, ст.ст. 120, 152, 155, 86, 87, 89 ЗК України, 264-266, 280-283 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визначити, що частки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000 га, за кадастровим номером 7310136900:67:003:1031 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 є рівними, та складають по 1/2 частині.

Право спільної сумісної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 припинити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом право власності на спадкове майно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1000 га за кадастровим номером 7310136900:67:003:1031 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Головуючий суддя С. В. Мілінчук