ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 173/2301/15-а (2-а/173/5/2016)
адміністративне провадження № К/9901/12031/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області як правонаступника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області
на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2016 року (суддя Петрюк Т.М.)
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року (колегія суддів у складі Уханенка С.А., Богданенка І.Ю., Дадим Ю.М.)
у справі №173/2301/15-а (2-а/173/5/2016)
за позовом ОСОБА_1
до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» в особі міжрайонної травматологічної МСЕК № 1, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області,
треті особи: Українське державне підприємство поштового зв`язку «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», Лікарська консультативна комісія комунального закладу «Верхньодніпровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради, Центр поштового зв`язку № 4 Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта»,
про зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 25.11.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив:
- визнати неправомірними дії Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» в особі міжрайонної травматологічної МСЕК № 1 у частині визначення дати втрати ним працездатності та визначити такою датою - 31.12.2014;
- зобов`язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області призначити, нарахувати та виплатити йому одноразову страхову виплату згідно із Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV), за виключенням раніше сплаченої;
- зобов`язати КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» в особі міжрайонної травматологічної МСЕК № 1 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області визнати за ним право на призначення та виплату одноразової страхової виплати з 31.12.2014 згідно із Закону № 1105-XIV, за виключенням раніше сплаченої.
2. Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.03.2016 позов задоволено частково:
- визнано дії КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» в особі міжрайонної травматологічної МСЕК № 1 у частині визначення дати втрати працездатності ОСОБА_1 неправомірними;
- визначено дату настання втрати працездатності ОСОБА_1 - 31.12.2014;
- зобов`язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову страхову виплату відповідно до Закону № 1105-XIV (в редакції, чинній на 31.12.2014), за виключенням раніше сплаченої суми.
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 скасовано постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.03.2016 у частині задоволення позовних вимог. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним рішення КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» в особі міжрайонної травматологічної МСЕК № 1, викладене в акті огляду від 14.01.2015 № 56, в частині визначення дати втрати працездатності ОСОБА_1 , визначено дату втрати працездатності - 31.12.2014. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. В решті постанову суду залишено без змін.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 відкрито касаційне провадження. Справа не розглядалася.
5. У зв`язку із ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано на розгляд Верховному Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. 01.09.2014 під час роботи у доменному цеху ПАТ «Дніпропетровський металургійним комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, внаслідок чого він отримав виробничу травму, що підтверджується актом форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом (№ 18).
7. Згідно з довідки Міжрайонної травматологічної МСЕК №1 м. Дніпропетровська від 14.01.2015 серії 12ААА №001138 ОСОБА_1 втратив 25% професійної працездатності з 08.01.2015.
8. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області постановою від 11.02.2015 № 0405/2041/2041/12 взяло ОСОБА_1 на облік з 01.09.2014 та зареєструвало страховий випадок «трудове каліцтво» з 01.09.2014, з датою початку виплат 08.01.2015.
9. Відділення Фонду також постановами від 11.02.2015 № 0405/2041/2041/13 та № 0405/2041/2041/14 призначило ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку зі стійкою втратою професійної працездатності у розмірі 5 072,97 грн та з 08.01.2015 до 31.01.2016 - щомісячну суму, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 2 140,31 грн.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликався на те, що 16.12.2014 лікарська консультативна комісія КЗ «Верхньодніпровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради відправила до міжрайонної Травматологічної МСЕК № 1 м. Дніпропетровська через Центр поштового зв`язку №4 Дніпровської дирекції УДППЗ «Укрпошта» рекомендованим листом пакет документів для встановлення йому ступеня втрати працездатності чи інвалідності. 31.12.2014 МСЕК отримало цей пакет документів.
З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі - Закон № 77-VIII), який змінив правове регулювання при визначені права на матеріальне забезпечення та його розміру для страхових випадків, які настали до та після 31.12.2014.
Відповідач не визнає факт отримання документів саме 31.12.2014, прийняв рішення про настання страхового випадку після 01.01.2015, у зв`язку з чим, він недоотримав одноразову страхову виплату у розмірі 77 751,03 грн.
11. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області подав заперечення на позов, у якому зазначав, що ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк для звернення до суду, оскільки дізнався про порушення прав, свобод та інтересів з день отримання довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (14.01.2015).
Позивач отримав право на одноразову страхову виплату з 08.01.2015 після набрання чинності нової редакції Закону №1105-XIV. У позовних вимогах ОСОБА_1 просить змінити дату в довідці про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, для зміни якої необхідно змінити саме рішення МСЕК та підстави його прийняття.
12. Головний лікар КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» проти позову заперечив. Зазначив, що члени експертної комісії травматологічної МСЕК №1 м. Дніпропетровська з 29.12.2014 до 07.01.2015 знаходилися у відпустці, медичний реєстратор мав право зареєструвати направлення з лікувальних закладів лише 08.01.2015 після отримання документації від лікарів МСЕК №1.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Визнаючи дії незаконними, визначаючи дату настання втрати позивачем працездатності та зобов`язуючи відповідача нарахувати і виплатити одноразову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що датою встановлення ступеня втрати працездатності є дата, коли до КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» надійшли медичні документи, а не дата їх реєстрації чи проведення освідування позивача.
Суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду за захистом порушених прав в межах строку позовної давності, початок якого слід обраховувати з 06.07.2016, коли КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» надав позивачу письмову відповідь про правомірність своїх дій щодо призначення одноразової страхової виплати.
14. Приймаючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги до Фонду соцстраху є передчасними, оскільки страхові виплати призначаються з дати, визначеної медико-соціальною експертною комісією у відповідному рішенні. Щодо перебування членів експертної комісії у відпустці, суд апеляційної інстанції вказав на те, що зазначені обставини належать до організаційних заходів діяльності установи та не можуть впливати на визначений нормативно-правовим актом порядок проведення медико-соціальної експертизи.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду з цим позовом з поважних причин, оскільки неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні; що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки комісія МСЕК не є юридичною особою.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у касаційній скарзі зазначає, що:
А) позовні вимоги фактично стосуються оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії, яка не здійснює владних управлінських функцій, тому спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Комісія медико-соціальної експертизи є колегіальним органом, який має положення щодо регулювання діяльності, прав та обов`язків, спеціальний журнал направлень, відмінний від реєстраційного журналу кореспонденції КЗ «Обласний клінічним центр медико-соціальної експертизи «ДОР»;
Б) позивач обрав неправильний спосіб захисту порушеного права, просив змінити дату втрати працездатності у довідці, а не в акті огляду. Суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, визнавши протиправним рішення МСЕК № 1, викладене в акті огляду від 14.01.2015 № 56;
В) ОСОБА_1 не звертався із заявою про поновлення строку звернення до суду, тому суди попередніх інстанцій не мали підстав визнавати позов частково обґрунтованим.
16. Від інших учасників справи заперечень (відзивів) на касаційну скаргу не надходило.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
(а) щодо юрисдикції спору
18. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
19. Пункт 1 ч. 1 ст. 3 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
20. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом).
21. Аналогічне положення містяться у ст. 4, 19 КАС України.
22. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
23. Статтею 38 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV передбачено, що ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров`я.
24. Предметом спору по суті є оскарження рішення органу МСЕК у частині визначення дати втрати працездатності позивачем.
25. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 13.03.2019 у справі № 526/2339/17З, від 26.06.2019 у справі № 201/11696/18 дійшла висновку, що подібний спір є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, та Суд у цій справі не вбачає підстав для відступлення від таких висновків щодо застосування норм права.
26. Зважаючи не викладене, Суд відхиляє доводи касаційної скарги, зазначені у п. 15-А цієї постанови, та вважає, що суди попередніх інстанцій з дотриманням вимог процесуального закону зробили правильний висновок про неможливість розгляду спору в порядку цивільного судочинства.
(б) щодо способу захисту порушеного права
27. Частина 2 ст. 34 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у редакції, чинній до 31.12.2014) передбачала, що у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.
28. 01.01.2015 набрав чинності Закон № 77-VIII, яким було внесено зміни до Закону № 1105-XIV шляхом його викладення в новій редакції.
29. У зв`язку з цим, з 01.01.2015 питання проведення Фондом одноразової страхової виплати потерпілому у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, регулюється ч. 2 ст. 42 Закону № 77-VIII , якою передбачено визначення розміру такої виплати відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.
30. Оскільки з 01.01.2015 змінився порядок обрахунку одноразової страхової виплати, ключовим питанням у справі є встановлення моменту (дня) настання права потерпілого на страхову виплату, оскільки від цього залежить, які правила нарахування одноразової допомоги застосовуються у випадку ОСОБА_1 .
31. Пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, передбачено, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
32. Пунктами 3 та 8 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, також затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності, зокрема потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
Датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, зазначених у пункті 3 цього Положення.
33. У справі встановлено, що Міжрайонна травматологічна МСЕК № 1 КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» отримала документи про встановлення ступеня втрати професійної працездатності 31.12.2014.
34. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що датою встановлення ОСОБА_1 ступеня втрати професійної працездатності слід вважати саме 31.12.2014.
35. Суд з цим висновком погоджується. Дата встановлення ступеня втрати професійної працездатності визначається моментом надходження документів та не може залежати від порядку організації роботи комісією МСЕК.
36. При цьому суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що ступінь втрати професійної працездатності встановлюється в акті огляду МСЕК, тому права ОСОБА_1 підлягають захисту у спосіб визначення правильної дати втрати працездатності у акті огляду міжрайонної травматологічної МСЕК № 1 від 14.01.2015 № 56.
37. Доводи касаційної скарги, які містяться у п. 15-Б, щодо виходу за межі позовних вимог, є безпідставними, оскільки, ухвалюючи рішення по суті спору, суд апеляційної інстанції лише конкретизував акт індивідуальної дії, від якого залежить правильність проведення Фондом обрахунок страхової виплати, що узгоджується з повноваженнями суду, передбаченими абз. 11 ч. 2 ст. 162 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи у судах попередніх інстанцій). Аналогічна норма передбачена у ч. 3 ст. 245 КАС України.
38. Покликання у касаційній справі на те, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду з цим позовом, є неприйнятним.
Суд першої інстанції пов`язував початок відліку шестимісячного строку з листом від 06.07.2016, у якому Фонд соціального страхування фактично відмовив ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній до 31.12.2014) та дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з цим позовом у межах строку, передбаченого ст. 99 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи у судах попередніх інстанцій). Суд апеляційної інстанції вважав, що ОСОБА_1 пропустив цей строк з поважних причин.
Суди належним чином та без порушень норм процесуального права оцінили фактичні обставини, що стосуються строку. Відповідно до ст. 341 КАС України Суд не вправі переоцінювати зазначені обставини.
39. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
40. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд-
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області як правонаступника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області залишити без задоволення.
2. Постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2016 року у нескасованій частині та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб
