21.09.20

22-ц/812/1200/20

Справа №487/7333/19 Головуючий в апеляційній інстанції - Лисенко П.П.

Провадження №22-ц/812/1200/20

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 вересня 2020 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого: Лисенка П.П.,

суддів: Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Цуркан І.І.,

за участі:

представника ТОВ «ДІЄССА» - Сукорянського Є.О.,

переглянувши увідкритомусудовомузасіданні врежимівідеоконференціїза апеляційноюскаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄССА» рішенняЗаводського районного суду м. Миколаєва, яке ухвалене 05 березня 2020 року, в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва, під головуванням судді Кузьменко В.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄССА» про захист прав споживачів та стягнення коштів,,

В С Т А Н О В И Л А:

27 вересня 2019 року ОСОБА_1 пред`явив до ТОВ «ДІЄССА» зазначений позов, який обґрунтовував наступним.

20 листопада 2018 року у торгівельній мережі «Ельдорадо» (ТОВ «ДІЄССА»), ним було придбано кондиціонер ERGO ACI-1207CH, вартістю 10 199 гривень та сплачено 3 399 гривень за встановлення кондиціонера з матеріалами (12-18 BTU) Мінімум, на загальну суму 13 598 гривень.

26 листопада 2018 року представниками ТОВ «ДІЄССА» було проведено роботи з встановлення кондиціонера ERGO ACI-1207CH та складено акт приймання-передачі надання послуг. З дня встановлення і підключення кондиціонера ERGO ACI-1207CH ним було виявлено некоректність та неналежну роботу вказаного обладнання, проте особи, які проводили встановлення та налаштування кондиціонера завірили його, що найближчим часом кондиціонер має запрацювати належним чином. Але навіть через тиждень кондиціонер не почав працювати. Про зазначені недоліки ним неодноразово у телефонному режимі повідомлялась особа, яка проводила встановлення та підключення кондиціонера і працівники ТОВ «ДІЄССА».

Також зазначав, що він не мав змоги користуватися придбаним товаром з часу його придбання,встановлення та підключення. Зважаючи, що ним 26 листопада 2018 року було заявлено вимогу про усунення недоліків під час підключення кондиціонера ERGO ACI-1207CH, відповідач повинен був усунути недоліки протягом 14 днів, але вказаний недолік був усунутий лише 06 травня 2019 року, а отже строк затримки виконання робіт по усуненню недоліків в період з 11 грудня 2018 року по 06 травня 2019 року складає 147 днів.

Посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів» позивач просив стягнути з відповідача на його користь неустойку за кожен день затримки усунення недоліків понад установлений строк за період з 11 грудня 2018 року по 06 травня 2019 року в розмірі 19989 гривень 06 копійок, а також стягнути 250 гривень витрат на перевірку технічного стану кондиціонера.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 березня 2020 року позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з ТОВ «ДІЄССА» на користь ОСОБА_1 неустойку за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк за період з 11.12.2018 року по 06.05.2019 року в сумі 19989 гривень 06 копійок та кошти, витрачені на перевірку технічного стану кондиціонера ERGO ACI-1207CH в сумі 250 гривень.

Стягнуто з ТОВ «ДІЄССА» в дохід держави судовий збір в сумі 840 гривень 80 коп.

В апеляційній скарзі представник відповідача вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржене рішення суду 1 інстанції скасувати та прийняти постанову, якою у позові відмовити за його недоведеністю.

Так, задовольняючи даний позов, суд 1 інстанції виходив з того, що судом встановлено, що відповідачем порушені вимогистатті 708 ЦК Українитаст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме протягом гарантійного терміну останнім було проігноровано вимогу позивача повернути товар, з боку відповідача не було проведено жодних дій спрямованих на задоволення потреб покупця та враховано його вимоги та пропозиції.

За Конституцією України, ст.4ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Відповідно до статей 1, 3 ЦК України, 2, 4, 12-13, 367 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

При цьому, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, для чого роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і допомагає здійсненню їхніх прав.

Відповідно до статей 12, 78, 81, 263ЦПК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» - рішення суду у цивільній справі, як найважливіший акт правосуддя, покликаний забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і наповнити реальністю принцип верховенства права, повинен ухвалюватися за неухильного додержання вимог чинного процесуального законодавства про його законність і обґрунтованість.

Рішення визнається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд бере до уваги, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при рівності прав щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду цивільних справ, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Суд оцінює докази відповідно до вимог статей 77 - 78, ч.ч. 3-4 ст. 82, 89ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

При цьому, згідно із статтею 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову, а, відповідно, для задоволення вимог позивача.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Для цього він досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

При цьому, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.

Перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції виходить з повноважень суду апеляційної інстанції, визначених статтею 374 ЦПК України, і відповідних їм підстав щодо перегляду судових рішень в апеляційному порядку, передбачених статтями 375, 383 ЦПК України.

Зокрема, він повинен з`ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

Рішення суду 1 інстанції не у повній мірі відповідає виписаному.

За змістомст.678 ЦК Українипокупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Відповідно дост.679 ЦК Українипродавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку( ч.3ст.680 ЦК України).

Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема вищенаведеними ч.2ст. 678 ЦК Українита ч.1ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів", при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання. Тобто вказані недоліки стосуються експлуатаційних (споживчих) властивостей товару і не пов`язані з його механічним пошкодженням, які можна виявити шляхом візуального огляду.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що встановлений ч.2 ст. 679 ЦК Україниобов`язок продавця довести факт виникнення недоліків товару після його передання покупцеві (якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару) покладається на нього у випадку, коли такі недоліки не є очевидними, оскільки в такому випадку покупець має можливість виявити ці недоліки і відмовитися від укладення договору або укласти його на інших умовах. Якщо ж покупець, маючи реальну можливість оглянути товар і виявити у ньому очевидні дефекти, не скористався цим правом до передання йому товару, а виявив їх після такого передання, то тягар доведення відповідно до ч.1 ст.679 ЦК Українипокладається на нього.

Відповідно до ч.1 ст.7Закону України"Прозахист правспоживачів" виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.

Як встановлено судом першої інстанції і таке вбачається з матеріалів справи, 20 листопада 2018 року ОСОБА_1 прибав у торгівельній мережі «Ельдорадо», магазин № НОМЕР_1 , ТОВ «ДІЄССА» кондиціонер ERGO ACI-1207CH, вартістю 10 199 гривень та сплачено 3399 гривень за встановлення кондиціонера з матеріалами (12-18 BTU) Мінімум, разом: 13 598 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 80010094843 та квитанцією від 20 листопада 2018 року (а.с.4-5).

Позивачем з дня встановлення і підключення кондиціонера ERGO ACI-1207CH 26 листопада 2018 року було виявлено некоректність та неналежну роботу вказаного обладнання. Він неодноразово в усній, а згодом і у письмовій формі звертався до відповідача з проханням усунути недоліки, які ним були виявлені у кондиціонері (а.с.9).

25 січня 2019 року позивач звернувся до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 для проведення діагностики несправностей кондиціонера ERGO ACI-1207CH, що підтверджується Актом перевірки технічного стану кондиціонеру ERGO ACI-1207CH, згідно якого було виявлено недостатню кількість хладогену у хладоновому контурі та необхідність перевірки герметичності системи і заправку та налаштування обладнання (а.с.7). За проведення вказаної діагностики позивачем було сплачено 250 гривень, що підтверджено актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 25 січня 2019 року (а.с.8).

Як вбачається з акту технічного стану кондиціонера ERGO ACI-1207CH, складеного 25 квітня 2019 року при перевірці виявлено, що тиск хладогену не відповідає нормі. Підозра на витік хладогену (а.с.11). 06 травня 2019 року відповідачем було проведено заправку кондиціонера фріоном, про що свідчить акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) (а.с.12).

Гарантійний строк за яким позивач має право звертатися до відповідача задля усунення недоліків вказаний на квитанції про купівлю кондиціонера ERGO ACI-1207CH, що становить 12 місяців з дати купівлі.

Користуючись своїм правом передбаченимЗакон України «Про захист прав споживачів», позивач звернувся до відповідача у гарантійний строк з метою усунення недоліків кондиціонера ERGO ACI-1207CH або повернути грошові кошти за придбаний кондиціонер та сплачені 3 399 гривень за встановлення кондиціонера за матеріалами (12-18 BTU) Мінімум.

Суд першої інстанції не в повній мірі врахував такі обставини, що з боку позивача не надано жодного доказу, що товар був не належної якості. Кондиціонером він користувався у штатному режимі.

Відповідно доч.5ст.10Закону України«Про захистправ споживачів»,у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Як встановлено, на пропозицію представника відповідача зняти кондиціонер та відправити його по гарантійному випадку, позивач відмовився.

За такого, як на думку колегії суддів, відсутні підстави вважати, що виконавець порушив умови договору про виконання робіт (ненадання послуг), а відтак і стягнення з нього неустойки, згідно положень ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», є безпідставним.

Інших доказів, які б давали суду можливість задовольнити позов, позивач не надав, тоді як за ст. 81 ЦПК України то є його обов`язком.

За такого у позові слід було відмовити.

Оскільки суд 1 інстанції був іншої думки і позов задовольнив, то наведений вище висновок слід привести постановою суду апеляційної інстанції.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІЄССА» слід компенсувати судовий збір за подання та розгляд апеляційної скарги у розмірі 1152 гривні 60 копійок за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄССА» задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 березня 2020 року скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄССА» про захист прав споживача та стягнення коштів - за його недоведеністю.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІЄССА» судовий збір за подання та розгляд апеляційної скарги у розмірі 1152 гривні 60 копійок за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий П.П. Лисенко

Судді: Н.В. Самчишина

Т.В. Серебрякова

Повний текст постанови складено 23 вересня 2020 року.