Справа № 357/5864/19

2/357/971/20

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Л. М. ,

при секретарі - Вангородська О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л», третя особа: державний реєстратор комунального підприємства «Перевага» Хоцінська Анна Миколаївна про визнання недійсним договору оренди землі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська» про визнання недійсним договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що відповідачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,9151 га з кадастровим номером 3220485800:03:006:0004, яка розташована у межах Разаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 01.08.2015 року між ОСОБА_1 та ПОП «Агрофірма Узинська» було укладено договір оренди землі №24, за яким ОСОБА_1 передала в оренду свою земельну ділянку строком на 10 років. Державним реєстратором, державним нотаріусом Узинської міської нотаріальної контори Малькевич Л.В. було внесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.11.2015 року № 26606885 та від 30.11.2015 року запис про інше речове право №12288917 на земельну ділянку за ПОП «Агрофірма Узинська» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Орендодавець отримував орендну плату, а орендар відкрито використовував земельну ділянку за призначенням. 20.06.2017 року Міністерством юстиції було прийнято наказ № 1977/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень», відповідно до якого, того ж дня, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення № 35776855 від 20.06.2017 року Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 було скасовано запис про інше речове право № 12288917 від 30.11.2015 року. Рішенням Окружного адміністративного суду м Києва від 20.04.2018 року, яке залишено в силі Верховним Судом 18.04.2019 року було визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1977/5 від 20.06.2017 року в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.11.2015 року № 12288917, скасовано рішення ОСОБА_2 . Департаменту Державної реєстрації Міністерства юстиції України №35776855 від 20.06.2017 року в частині скасування іншого речового права №12288917 від 30.11.2015 року, скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про скасування державної реєстрації іншого речового права №12288917 від 30.11.2015 року. Тобто, 18.04.2019 року в судовому порядку було відновлено порушене право оренди ПОП «Агрофірма Узинська» на вказану земельну ділянку, про що була обізнана ОСОБА_1 .. Однак, 01.05.2019 року ОСОБА_1 уклала договір оренди №б/н з ТОВ «РОЗА -Л», предметом якого є його та ж сама земельна ділянка площею 3,9151 га з кадастровим номером 3220485800:03:006:0004, яка розташована у межах Разаліївської сільської ради. Державним реєстратором КП «Перевага» Хоцінською А.М. 04.05.2019 року було зареєстровано даний договір оренди, що позивач ПОП «Агрофірма Узинська» вважає протиправним та уточнивши позовні вимоги просив суд: визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 01.05.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «РОЗА-Л», предметом якого є земельна ділянка полощею 3,9151 га, з кадастровим номером 3220485800:03:006:0004, яка розташована на території Розаліївської сіслької ради Білоцерківського району Київської області; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію іншого речового права № 31444776 від 04.05.2019 року та припинити право оренди товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:03:004:0006; стягнути з ОСОБА_1 та ТОВ «РОЗА-Л» на користь ПОП «Агрофірма Узинська» судові витрати.

Ухвалою суду від 30 травня 2019 року задоволено заяву ПОП «Агрофірма Узинська» про забезпечення позову, вжито заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження щодо земельної ділянки площею 3,9151 га з кадастровим номером 3220485800:03:006:0004, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Ухвалою суду від 19 червня 2019 року відкрито провадження в зазначеній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

27 серпня 2019 року представник відповідачки ОСОБА_1 , адвокат Гребінь О.О. подав зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору оренди № 24 від 01 серпня 2015 року щодо земельної ділянки 3,9151 га.. Зустрічна позовна заява мотивован тим, що про існування вказаного договору вона не знала, орендну плату не отримувала, а сам договір не відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі».

Ухвалою суду від 01 жовтня 2019 року задоволено клопотання ПОП «Агрофірма Узинська» про витребування доказів.

Ухвалою суду від 27 серпня 2019 року зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

04 вересня 2019 року до суду надійшов відзив ПОП «Агрофірма Узинська» на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою суду від 21 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідач ТОВ «РОЗА-Л» в судове засідання не направив свого представника, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки представника в судове засідання - не відомі, відзиву чи будь-яких клопотань, заяв до суду не надходило.

Треті особи по справі, в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належно, причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновків, які мотивує наступним чином.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,9151 га з кадастровим номером 3220485800:03:006:0004, яка розташована у межах Разаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що стверджується Інформаційною довідкою ДРРП на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

01.08.2015 року між ПОП «Агрофірма Узинська» та ОСОБА_1 укладено договір оренди №24 земельної ділянки площею 3,9151 га з кадастровим номером 3220485800:03:006:0004, яка розташована у межах Разаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Судом встановлено, що Державним реєстратором, державним нотаріусом Узинської міської нотаріальної контори Малькевич Л.В. було внесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.11.2015 року № 26606885 та від 30.11.2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право №12288917 на земельну ділянку площею 3,9151 га. яка знаходиться на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3220485800:03:006:0004, за ПОП «Агрофірма Узинська» строком на 10 років. Наведене підтверджується копією договору оренди №24 від 01.08.2015 р., Актом прийому-передачі землі в оренду та Витягом про державну реєстрацію речового права.

Позивачем надано суду копії платіжних відомостей на виплату борошна, цукру в рахунок земельного паю, коштів за 2015, 2016.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та іншими, 07.06.2017 року подано до Міністерства юстиції України скаргу на рішення державного реєстратора про держдавну реєстрацію прав ( відповідно до ч.2 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») в якій викладено прохання скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

20.06.2017 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації складено висновок за результатами колективної скарги ОСОБА_1 та інших, зареєстрованої в Міністрестві юстиції України 07.06.2017 за № КО-15745.

20.06.2017 року Міністерством юстиції України було прийнято наказ № 1977/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень», відповідно до якого колективну скаргу ОСОБА_1 та інших, від 06.06.2017 року, задоволено в повному обсязі, зокрема, було вирішено скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.11.2015 року №12288917 прийняте державним реєстратором, державним нотаріусом Узинської міської нотаріальної контори Малькевич Л.В..; виконання наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2018 року, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 18.04.2019 року, у адміністративній справі № 826/9791/17 було визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1977/5 від 20.06.2017 року, яким скасовувалось рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 12288917 від 30.11.2015 року, прийнятого державним реєстратором, державним нотаріусом Узинської міської нотаріальної контори Малькевич Л.В.. Наведене підтверджується наданими до справи копіями судових рішень. Тому, право оренди ПОП «Агрофірма Узинська» підтверджено вказаними судовими рішеннями.

З матеріалів справи вбачається, що державним реєстратором Хоцінською А.М. Комунального підприємства «Перевага» в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, 04.05.2019 року було здійснено державну реєстрацію права оренди на підставі Договору оренди землі № б/н від 01.05.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «РОЗА-Л», індексний номер рішення 46753569 від 07.05.2019 року, номер запису про інше речове право 31444776, предметом якого є одна і та ж земельна ділянка, кадастровий номер 3220485800:03:006:0004, яка розташована на території Розаліївської сільської ради, Білоцерківського району Київської області та яка була раніше передана в оренду ПОП «Агрофірма Узинська».

Позивач за первісним позовом вважає, що ОСОБА_1 та ТОВ «РОЗА-Л» укладаючи спірний правочин, договір оренди №б/н від 01.05.2019 року щодо земельної ділянки площею 3,9151 га. порушили його права, як орендаря цієї ж земельної ділянки.

Вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом обгрунтовані тим, що вона не знала про існування договору оренди №24 від 01.08.2015 року між ним та ПОП «Агрофірма Узинська» з приводу оренди земельної ділянки площею 3,9151 га., згоду на державну реєстрацію цього договору вона не давала, орендної плати за користування земельною ділянкою не отримувала. Зазначає, що сам договір №24 від 01.08.2015 року не відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі».

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 1 Закону України від 06.10.1998 року (№ 161-XIV) "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

А за ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною третьою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (№ 1952-ІV) передбачено, що під час державної реєстрації державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Подання документів для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, право оренди на яку вже зареєстровано у ДРРПНМ за іншою особою, є підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що підтверджується правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 30.03.2016 року у справі № 21-1434а15, від 15.11.2016 року у справі № 21-3030а16.

У порушення норм частини третьої статті 10, абзацу першого частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за ТОВ «РОЗА-Л» державний реєстратор Хоцінська А .М . залишила поза увагою існуючі суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на земельну ділянку, вчинила реєстрацію права оренди за ТОВ «РОЗА-Л» після того, як в судовому порядку було визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1977/5 від 20.06.2017 року, в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.11.2015 року №12288917 за ПОП «Агрофірма Узинська». Також, державний реєстратор Хоцінська А.М. не перевірила відсутність суперечностей, що існували на дату державної реєстрації, і не прийняла рішення про відмову у державній реєстрації всупереч пункту 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-ІV, а натомість прийняла рішення про державну реєстрацію договору оренди № б/н від 01.05.2019 року, за яким орендарем стало ТОВ «РОЗА-Л».

Відповідно до абзацу першого частини першої ст. 792 ЦК України, статті 13 Закону України "Про оренду землі" за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;ліквідації юридичної особи-орендаря;відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;{Частину першу статті 31 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 509-VI від 16.09.2008};набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України..

За ст.27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В ч.2 ст.16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що відповідно до статтей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

ПОП «Агрофірма Узинська» не є стороною договору оренди № б\н від 01.05.2019 року, але, як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки він порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки.

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.11.2016 року у справі № 6-2540цс16.

А тому, обраний позивачем ПОП «Агрофірма Узинська» спосіб захисту його прав узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими по справі обставинами.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, суд вважає, що відповідно до положень п. «в» ст.152 ЗК України та ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним оспорюваний позивачем договір оренди землі, оскільки при його укладенні було порушено вимоги діючого законодавства, земельна ділянка правомірно перебувала в оренді іншого орендаря ПОП «Агрофірма Узинська».

Твердження відповідачки ОСОБА_1 з приводу не виконання орендарем ПОП «Агрофірма Узинська» умов договору оренди № 24 не підтверджено жодним належним доказом. Натомість, позивачем надано докази отримання орендодавцем орендної плати у відповідності до умов укладеного договору. Також, суд критично оцінює позицію відповідачки ОСОБА_1 з приводу її необізнаності про право оренди ПОП «Агрофірма Узинська», оскільки суду надані докази, що 06.06.2017 р. ОСОБА_1 зверталась до Міністерства юстиції України із скаргою та проханням скасувати рішення про державну реєстрацію договору оренди № 24.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стороною позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 не надано жодного доказу в підтвердження того, що з часу набуття права власності на спірну земельну ділянку, вона самостійно обробляла свою земельну ділянку площею 3,9151 га, з кадастровий номер 3220485800:03:006:0004, не вказала на іншого орендаря в зазначений період по травень 2019 року, тобто до укладення спірного договору оренди 01.05.2019 року, не надала докази оплати податків за використання її земельної ділянки, не спростувала подані позивачем ПОП «Агрофірма Узинська» докази .

Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 в своїй позовній заяві звертала увагу на невідповідність нормативним актам документації про виплату орендної плати, що надані позивачем ПОП "Агрофірма Узинська". Так, надані позивачем за первісним позовом відомості не відповідають вимогам обліково-бухгалтерської документації, але приймаються судом до уваги, оскільки містять основні реквізити - дату, період за який здійснюється виплата орендної плати, прізвище, ім`я та по батькові одержувача, суму, підпис про одержання коштів чи товару.

Отже, встановлено, що відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 було передано в оренду іншого орендаря ТОВ «РОЗА-Л» ту саму земельну ділянку, яка перебувала в користуванні позивача за первісним позовом на підставі раніше укладеного договору оренди, строк дії якого не закінчився, на що вказано вище в рішенні. ПОП «Агрофірма Узинська» просить суд визнати недійсним договір оренди землі б\н від 01.05.2019 року, укладений між ТОВ «РОЗА-Л» та ОСОБА_1 ..

Отже, встановлено, що відповідачкою ОСОБА_1 було передано в оренду іншого орендаря ТОВ «РОЗА-Л» ту саму земельну ділянку, яка перебувала в користуванні позивача на підставі раніше укладеного договору оренди, строк дії якого не закінчився.

А тому, суд вважає вимоги первісного позову обгрунтованими та доведеними належними доказами.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом ОСОБА_1 обмежилася формальним посиланням на норми цивільного законодавства та Закону України «Про оренду землі», тоді як свої доводи належними доказами не підтвердила.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В даному випадку ПОП «Агрофірма Узинська» належними доказами довело заявлені позовні вимоги, тоді як ОСОБА_1 свої доводи доказами не підкріпила, доводи ПОП «Агрофірма Узинська» не спростувала, тому первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відомвити.

Відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь ПОП «Агрофірма Узинська» судові витрати по справі, які складаються з судового збору на загальну суму 2 881,50 грн., що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6,13,15,16,203,204,205,215-216,632,792 ЦК України, ст.ст. 124,125,152 ЗК України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 12, 13, 81,137, 141, 258- 265,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л», третя особа: державний реєстратор комунального підприємства «Перевага» Хоцінська Анна Миколаївна про визнання недійсним договору оренди землі - задовольнити .

Визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 01.05.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л», предметом якого є земельна ділянка полощею 3,9151 га, з кадастровим номером 3220485800:03:006:0004, яка розташована на території Розаліївської сіслької ради Білоцерківського району Київської області.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію іншого речового права № 31444776 від 04.05.2019 року та припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:03:006:0004.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська» судові витрати по справі в розмірі 1 440 грн. 75 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л» на користь Приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська» судові витрати по справі в розмірі 1 440 грн. 75 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська» про визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.

Рішення може бути оскаржене.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, але не пізніше ніж через тридцять днів з дня ухвалення Кабінетом Міністрів України рішення про закінчення карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13.04.2020 року.

СуддяЛ. М. Кошель