Номер провадження: 33/813/326/20

Номер справи місцевого суду: 494/1306/19

Головуючий у першій інстанції Римар І. А.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя Котелевський Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Тьосової Я.В.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Березівського районного суду Одеської області від 20.01.2020 року, -

встановив:

оскаржуваною постановою судді Березівського районного суду Одеської області від 20.01.2020 року,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянин України,фактично проживаючийза адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень та стягнуто судові витрати в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Згідно постанови судді районного суду, ОСОБА_1 , визнаний винним за те, що будучи службовою особою сектора кримінальної поліції Березівського ВП, маючи допуск до державної таємниці за формою 2, яка має ступінь секретності «Цілком таємно» та надавши письмове зобов`язання громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці, допустив порушення вимог ст. 28 ЗУ «Про державну таємницю», чим створивпередумови (загрози)до витокусекретної інформаціїв БерезівськомуВП.

Не погоджуючись з постановою судді районного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначає, що судовий розгляд відбувся за його відсутності, копію оскаржуваної постанови він отримав лише 24.01.2020 року. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження по справі закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що суддя районного суду неповно з`ясовував обставини, які мають значення для справи.

Під час розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_1 подав клопотання, в якому навів аналогічні доводи незаконності постанови судді районного суду, але фактично змінив апеляційні вимоги та посилаючись на порушення його права на захист на стадії судового розгляду справи в районному суді, оскільки справа була розглянута в його відсутність, просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, а також доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до положень ст.294КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Що стосується клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді районного суду, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 не був присутнім під час розгляду справи та проголошення оскаржуваної постанови в районному суді (а.с.40-44).

Згідно телефонограми районного суду від 15.01.2020 року, ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи 20.01.2020 року (а.с.36).

Між тим, 20.01.2020 року, ОСОБА_1 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справу, пославшись на свою хворобу та долучив підтверджуючи медичні документи (а.с.38-39).

Незважаючи на подане Лисогорським О.В. клопотання, суддя районного суду розглянув справу 20.01.2020 року за відсутності ОСОБА_1 .

Приймаючи до уваги те, що справа в районному суді розглянута за відсутністю ОСОБА_1 , оскаржувана постанова отримана останнім 24.01.2020 року, а в матеріалах справи окрім супровідного листа про направлення копії судового рішення, відсутні будь-які докази, які підтверджують дату отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови, апеляційний суд визнав поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновив строк (а.с.44, 57).

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження по справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП; вивчивши матеріали адміністративної справи та долучені до справи докази; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; допитавши працівника Управління СБУ в Одеській області щодо обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положеньст.7КУпАП,ніхто неможе бутипідданий заходувпливу взв`язку задміністративним правопорушеннямінакше якна підставахі впорядку,встановлених законом.Провадження всправах проадміністративні правопорушенняздійснюється наоснові суворогододержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою ПленумуВерховного СудуУкраїни від23грудня 2005року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, допитавши ОСОБА_1 та працівника Управління СБУ в Одеській області, щодо обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення; апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді районного суду в частині встановлення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП, за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та встановлених судом першої інстанції, є обґрунтованою та законною.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №107 від 31.10.2019 року, правоохоронним органом встановлено, що в ході виконання завдань, покладених на Службу безпеки України, Управлінням Служби безпеки України в Одеській області, під час проведення на підставі ч.5 ст. 37 Закону України «Про державну таємницю» планової комплексної перевірки стану охорони державної таємниці, в Березівському ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області було виявлено порушення вимог чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці, яке вчинено старшим оперуповноваженим сектора кримінальної поліції Березівського ВП ОСОБА_1 .

На підставі чинної «Номенклатури посад працівників Березівського ВП, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання допуску до державної таємниці», ОСОБА_1 було оформлено допуск до державної таємниці за формою 2 (Розпорядження УСБ України в Одеській області №107-d від 19.11.2012р.) та надано доступ до інформації. Яка має ступінь секретності «Цілком таємно».

У зв`язку з допуском до державної таємниці, ОСОБА_1 узяв на себе письмове «Зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці»та був проінформований про відповідальність за порушення законодавства у сфері державної таємниці.

Таким чином, відповідно до покладених обов`язків, ОСОБА_1 зобов`язаний знати вимоги нормативно-правових актів України, постанов та інструкцій щодо забезпечення охорони держаної таємниці.

Зокрема, ОСОБА_1 порушено вимоги ст.28 ЗУ «Про державну таємницю», п.п.116,156,262,283,363 Порядку-939, чим створено передумови (загрози) до витоку секретної інформації в Березівському ВП. Крім того, ОСОБА_1 порушено взяте на себе письмове зобов`язання громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці у частині неухильного виконання вимог режиму секретності, та додержання інших вимог законодавства про державну таємницю, а також, п. 116 Порядку-939, яким визначено обов`язки громадянина-секретоносія.

Відповідно до вимог ст.39 Закону, посадові особи, винні у порушенні встановленого законодавством режиму секретності та невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, несуть відповідальність згідно із Законом.

Таким чином, старший оперуповноважений сектора кримінальної поліції Березівського ВП ОСОБА_2 , будучи зобов`язаним бути обізнаним з вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці, своєчасно вживати заходів для забезпечення режиму секретності, не вжив відповідних заходів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП, підтверджується долученими до протоколу про адміністративне правопорушення доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №107 від 31.10.2019 року (а.с.3-6); витягом із акту перевірки стану охорони державної таємниці в Березівському ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області від 25.10.2019 року (а.с. 7-12); витягом з «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» від 31.10.2019 року (а.с. 13-16); довідкою від 09.10.2019 року про призначення ОСОБА_1 на посаду капітана поліції Березівського ВП (а.с.17); копією посадової інструкції ОСОБА_1 від 08.01.2019 року (а.с. 18-20); копією допуску за формою 2 щодо надання ОСОБА_1 доступу до інформації з грифом секретності (а.с.20); довідкою начальника Березівськго ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області щодо надання ОСОБА_1 доступу до державної таємниці, що має ступені секретності «Таємно» та «Цілком таємно» (а.с.21); копією зобов`язання у зв`язку з допуском до державної таємниці, підписаного ОСОБА_1 (а.с. 22).

Під час судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 заперечив обставини скоєного ним правопорушення та наголошував на тому, що будь-яких негативних наслідків не наступило. Крім того, ОСОБА_3 наполягав, що протокол про адміністративне правопорушення йому не вручався та не оголошувався.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини, апеляційний суд вважає, що суддя районного суду зробив вірний висновок про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП.

Так, суддя районного суду дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 створив передумови (загрози) до витоку секретної інформації в Березівському ВП, а тому доводи ОСОБА_1 про відсутність наслідків його дій, апеляційний суд визнає безпідставними.

Доводи ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення йому не вручався та не оголошувався, спростовуються змістом самого протоколу, у відповідності до якого, працівник УСБУ в Одеській області, в присутності начальника Березівського ВП ОСОБА_4 та начальника РСО Березівського ВП Кондаловської А.І. 31.10.2019 року, тобто в день складання протоколу, повідомив ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу та намагався його вручити останньому, але він відмовився (а.с. 1-4).

Доводи ОСОБА_1 , що вказаний протокол не міг вручатися йому за рік до його складання, з посиланням на те, що на звороті протоколу, де містяться відомості про відмову ОСОБА_1 в отриманні протоколу, зазначена дата «31.10.2018 року» замість дати складання протоколу «31.10.2019 року, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки в даному випадку беззаперечно убачається очевидна описка в зазначені року. При цьому, ОСОБА_1 фактично не заперечував того факту, що працівник СБУ, 31.10.2019 року, намагався вручити йому протокол в присутності керівництва райвідділу поліції на що він відмовився, оскільки не був згодним з протоколом та не розумів в чому полягало порушення ним вимог закону.

Допитаний апеляційним судом працівник УСБУ в Одеській області підтвердив підстави і обставини складання протоколу та підтвердив факт небажання отримання ОСОБА_1 копії протоколу, при викладених в протоколі обставинах.

З огляду на встановлені апеляційним судом обставини, доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП, є безпідставними.

Разом з цим, апеляційний суд вважає, що доводи ОСОБА_1 про недотримання під час розгляду справи в районному суді вимог ст.268 КУпАП, а саме незабезпечення його права на доступ до суду, є слушними, оскільки матеріали справи містять підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався із заявами до суду про відкладення розгляду справи у зв`язку з існуванняv об`єктивних причин неможливості прийняти участь в судовому розгляді, зокрема з хворобою та перебуванням на лікарняному (а.с. 35, 38-39).

Таким чином, слід констатувати, що розглянувши справу за відсутністю ОСОБА_1 , суддя районного суду не забезпечив права правопорушника в судовому процесі, передбачені ст. 268 КУпАП, чим позбавив його можливості брати участь в судовому розгляді, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою.

Недотримання під час судового розгляду в районному суді вимог ст. 268 КУпАП, є підставою для скасування судового рішення у зв`язку з порушенням прав ОСОБА_1 на захист.

На підставі вищевикладеного, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушені норми процесуального права, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову.

Згідно вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що інкриміноване правопорушення є триваючим та було вчинено ОСОБА_1 в період з 30 вересня по 21 жовтня 2019 року. Днем виявлення правопорушення є 21 жовтня 2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КпАП України якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Таким чином, на теперішній час, строк накладання адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КпАП України, закінчився. Дана обставина виключає провадження по справі про адміністративне правопорушення, а відповідно справа про адміністративне правопорушення підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Як зазначив, ВАСУ в своїх правових висновках, при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.

За таких обставин, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та його клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП підлягають задоволенню, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм процесуального права, з прийняттям нової постанови, якою на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП провадження по справі слід закрити в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Березівського районного суду Одеської області від 20.01.2020 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим за п.6 ч.1 ст.212-2КУпАП скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський