Єдиний унікальний номер 225/2375/20

Номер провадження 22-ц/804/2331/20

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

24 вересня 2020 року м. Бахмут

Суддя Донецького апеляційного суду Мірута О.А., розглянувши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 28 травня 2020 року у цивільній справі № 225/2375/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 28 травня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів за 2016 рік - відмовлено.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами цивільної справи надійшла до Донецького апеляційного суду.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 28 травня 2020 року залишено без руху, надано скаржнику строк на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, але який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Як вбачається з матеріалів справи 27 червня 2020 року позивач отримав копію вказаної ухвали від 24 червня 2020 року, за адресою, яка вказана в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 47).

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX).

Підпунктом 3 пункту 12 розділу І вказаного Закону внесено зміни до розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, доповнивши пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

11 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу (COVID-19)» через спалах у світі коронавірусу з 12 березня до 03 квітня 2020 року в Україні було введено карантин, який продовжено до 24 квітня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року №255, а в подальшому - до 11 травня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 291 та до 22 травня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року №343, до 22 червня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, до 31 липня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №500, до 31 серпня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641.

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-ІХ, яким внесені зміни, зокрема у пункт 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України, пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України та пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Вказаний 20-денний строк закінчився.

Проте станом на 24 вересня 2020 року недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто.

Апеляційний суд виходить з того, що відповідно до змісту статті 357 ЦПК України на скаржника покладено процесуальне зобов`язання саме виконати вимоги які стали підставою для залишення позовної заяви без руху.

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

Так, прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Крім того, як наголошує у своїх рішенням Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини 2 статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У розумінні норм процесуального права України особа визначивши свої права, реалізує їх за своїм розсудом та розпорядження своїми правами являється одним із основоположних принципів судочинства.

Частиною 2 статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки позивачем недоліки апеляційної скарги, відповідно до ухвали суду від 24 червня 2020 року не усунуто, тому відповідно до статті 185 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 28 травня 2020 року вважається неподаною та підлягає поверненню.

При цьому, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися із апеляційною скаргою до апеляційного суду, у тому порядку, який встановлений Законом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Відповідно до частини 8 статті 357 ЦПК України, копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 272 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України суддя,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 28 травня 2020 року у цивільній справі № 225/2375/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги направити всім учасникам справи, апеляційну скаргу та додані до неї матеріали повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.

Роз`яснити ОСОБА_1 що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її підписання безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя Донецького

апеляційного суду О.А. Мірута