Ухвалою суду від 29 січня 2020 року підготовче провадження по зазначеній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с. 48)

Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, викладених по тексту позову.

Представник відповідача ФОП ОСОБА_4 - адвокат Мар`єнко В.Ю. в судовому засіданні проти позову заперечувала.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, взявши до уваги доводи позивача, представника позивача та представника відповідача, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 19.12.2018 року між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 укладено договір на виготовлення ПВХ конструкцій, вартістю 20 500,00 грн., індивідуальний № заказу 1367 (а.с.10).

Відповідно до п. 2.2. договору завдаток складає 10 000,00гривень.

Відповідно до п. 2.3. договору борг до передачі у власність складає 10 500 гривень.

Відповідно до п. 3.1.1. договору борг до передачі у власність повинен бути сплачений не пізніше 14 днів з дня внесення завдатку.

Відповідно до п. 3.2. договору після виконання пункту 3.1.1, виконавець зобов`язується надати у власність замовника вироби на протязі 45 робочих днів.

Згідно додатку до договору замовник позбавлений права розірвати договір (а.с. 14).

Листом Вознесенівського відділення поліції ГУ НП в Запорізькій області № 1710/46/01/02-2019 від 19.02.2019 р. ОСОБА_1 повідомлено про те, що її заява зареєстрована у відділенні поліції та розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян», у зв`язку з тим, що відносини за укладеним договором мають цивільно-правових характер, рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав (а.с. 20).

У зв`язку з тим, що виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором замовник 05.12.2019 року надіслала на адресу відповідача заяву з повідомленням про розірвання договору (а.с. 15-17).

Судом встановлено, що відповідно до підписаного сторонами договору про надання послуг № б/н від 19.12.2018 року, позивачка 19.12.2018 року, одразу після укладення цього договору, сплатила ФОП ОСОБА_4 завдаток у розмірі 10 000,00 грн.

Станом на момент розгляду справи зобов`язання виконавцем не виконано, вимог щодо отримання залишку коштів останнім не висунуто, вимоги замовника щодо повернення сплачених грошових коштів залишено виконавцем без задоволення, збитки не відшкодовано.

Згідно зі ст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положення статті 651ЦК України передбачає право сторони договору змінити або розірвати його за рішенням суду у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно ч. 1ст. 865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1ст. 873 ЦК України, вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо.

Згідно з ч. 1, 2ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідач не надав доказів поважності причин невиконання та прострочення виконання договору, і таких доказів матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд вважає істотним порушення відповідачем вимог укладеного договору, у зв`язку з чим договір підлягає розірванню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача подвійної суми завдатку не підлягають задоволенню на підставі такого.

Відповідно до ст.570ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних за договором платежів, підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Ознакою завдатку є те, що він виступає одночасно і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ч. 1ст. 571 ЦК України, якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Судом встановлено, що термін виконання замовлення ПВХ конструкції складає 45 робочих днів після сплати повної суми за договором. Позивач не сплатила повну суму за договором, а отже судом не встановлено, що порушення зобов`язання сталося з вини відповідача.

Статтею 611ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 23 ЦК України, встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №4від 31.03.1995року «Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст.1167Цивільного кодексуУкраїни моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Позивачка зазначає, що заподіяна їй моральна шкода виразилися у негативних емоціях та переживаннях, які виникли внаслідок істотного порушення виконавцем договору, її страждання обумовлено неспоживанням (завдяки діям відповідача) публічних послуг, які вона мала намір отримати для облаштування власного житла та створення комфортних умов проживання, завдяки діям відповідача порушено її звичайний спосіб життя, через що порушено її звичний спосіб життя, погіршився психологічний стан.

З урахуванням вимог розумності, справедливості, вини відповідача у невиконанні умов договору, доказів позивача, наданих на підтвердження вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вважає достатнім та справедливим стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 3 000,00 грн.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави, так як позивач при подачі позовної заяви про захист прав споживачів звільнена від його сплати на підставі закону.

Керуючись статтями 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розірвати договір (індивідуальний номер заказу 1367), укладений 19 грудня 2018 року між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 ).

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ) суму для відшкодування понесених збитків у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок), моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн.(три тисячі гривень 00 копійок), а всього 13000,00 грн. (тринадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 30-денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 24 вересня 2020 року.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШПерехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя : Н.Г.Скользнєва

14.09.2020