Справа № 310/6831/20

Пр. 2-о/310/223/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Вайнраух Л. А., за участі секретарки судового засідання: Вакал Н.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянськ, цивільну справу №310/6831/20, за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, подану в порядку окремого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2020 представник заявниці адвокат Коробко С.Є., в інтересах заявниці звернулася до суду із заявою, поданою в порядку окремого провадження, просить видати обмежувальний припис строком на шість місяців стосовно заінтересованої особи та покласти на нього обов`язки: заборонити перебувати в місці спільного проживання з заявницею за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити створювати перешкоди у користуванні майном, що є особистою приватною власністю заявниці; обмежити в спілкуванні з заявницею; заборонити наближатися до місця проживання, навчання, роботи та інших місць частого відвідування заявницею ближче, чим на 50 метрів; заборонити особисто та через третіх осіб розшукувати заявницю, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонити вести листування, телефонні переговори з заявницею або контактувати через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначила, що під час спільного проживання з ОСОБА_2 , яких є її рідним сином, він постійно підіймав на неї руку, висловлювався нецензурною лайкою, завдавав тілесних ушкоджень, внаслідок чого неодноразово викликали поліцію, що фіксувала вказані обставини. Постійні побиття з боку ОСОБА_2 призвели до значного погіршення взаємовідносин сина та матері, який не залишає свою матір у спокої: переслідує, коїть фізичне та психологічне насильство, постійно погрожує.

ОСОБА_3 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно заявника, зокрема, за ст.173-2 КУпАП, що підтверджується наданими копіями постанов, які набрали законної сили. Крім того, 02.06.2020 винесено терміновий заборонний припис №155025 стосовно ОСОБА_2 строком на 10 діб, вимог якого він дотримується.

На підставі наведеного, з підстав, встановлених ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", представниця заявниці просить задовольнити заяву.

Ухвалою судді від 21.09.2020 прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено відкрите судове засідання в порядку окремого провадження, за участі заявниці, її представника та заінтересованої особи.

В судовому засіданні заявниця та її представниця вимоги заяви підтримала, надали пояснення на підтвердження викладених обставин, вважають заборони, які просять вжити стосовно заінтересованої особи пропорційним засобом втручання у його конституційні права, крім того, власницею житлового приміщення, у якому зареєстрований ОСОБА_2 , є заявниця. Також, ОСОБА_1 пояснила, що постійне місце перебування сина їй не відоме, проте, за адресою: АДРЕСА_1 , він не мешкає, приходить лише коли йому потрібні гроші.

Заінтересована особа ОСОБА_2 повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений в порядку, передбаченому ч.11 ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленим в належний спосіб. ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, що відповідно до ч.1 ст.350-5ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у його відсутність.

Заяв по суті справи після відкриття провадження від сторін не надходило.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Бердянськ, що підтверджено свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданого відділом РАЦС Бердянського виконкому Запорізької області від 19.05.1980.

Згідно з копією витягу №11254724 від 25.04.2012 з Державного реєстру правочинів ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію договору купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . від 25.04.2012, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Дмитренком М.Р. за р.№605, та копією зазначеного договору, заявниця за змістом ст. 182, ч.4 ст. 334 ЦК України набула права власності на зазначене нерухоме майно. Інших доказів суду не надано. За вказаною адресою зареєстрована за місцем проживання ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 , що видно з копії наданих паспортів громадянина України серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , наявних у справі.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч.1, 2 ст. 173-2 КУпАП по відношенню, зокрема, до матері. Зазначені обставини підтверджені копіями відповідних постанов по справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили та містяться у справі (а.с.7-17). Неодноразово стосовно ОСОБА_2 винесені термінові заборонні приписи, що також підтверджено матеріалами справи.

При розгдяді заяви, суд виходить з таких нормативних положень чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод. Розділом IV глави 13ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.

Відповідно до ст.350-2ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Згідно зі ст.26 вказаного Закону, право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника має, крім інших, постраждала особа або її представник. Судом під час розгляду справи перевірено дотримання вказаної норми.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а особою, яка постраждала від домашнього насильства, - особа, яка зазнала домашнього насильства.

Протидія домашньому насильству - це система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки.

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

П.7 ч. 1 ст.1ЗУ «Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» встановлено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.26 Закону №2229-VIII рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У п.і 9 ч.1 ст.1 Закону N 2229-VIII визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Обмежувальним приписом (ч.2 ст.26 Закону) визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі № 756/3859/19, пр. № 61-11564св19 зроблено висновок, що «враховуючи положення Закону № 2229-VIII, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях».

Суд дійшов висновку про те, що наразі існує високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства сином заявниці ОСОБА_2 , а також настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, і такі ризики є реальними.

За таких обставин, суд, враховуючи вище наведені норми законодавства, за результатами розгляду справи, вважає, що з метою запобігання продовження здійснення ОСОБА_5 домашнього насильства стосовно заявниці, зокрема, беручи до уваги ефективність раніше застосованих заборонних приписів, оскільки їх вимог ОСОБА_2 в повній мірі дотримувався, встановив підстави для задоволення заяви у визначений заявницею спосіб строком на 6 місяців.

Відповідно до ч.4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Керуючись ст. 259, 263-265, 273, 294, 350-1-350-8,430ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, - задовольнити.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання/перебування не відома, на строк шість місяців.

Визначити такі заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та обов`язки у зв`язку із видачею обмежувального припису на строк його дії:

- заборонити перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою її реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- заборонити створювати перешкоди у користуванні майном, що є особистою приватною власністю ОСОБА_1 ;

- обмежити в спілкуванні з ОСОБА_1 ;

- заборонити наближатися до місця проживання, навчання, роботи та інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ближче, ніж на 50 метрів;

- заборонити особисто та через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_5 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

- заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його складення (із врахуванням п.15.5 Перехідних положень).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.

Копію повного рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Бердянський відділ поліції ГУНП в Запорізькій області (за місцем проживання заявниці) для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також Бердянській районній державній адміністрації та Бердянській міській раді за місцем проживання заявниці.

Рішення суду проголошено 22.09.2020.

Суддя Л. А. Вайнраух