Справа № 265/3947/20

Провадження № 2/265/1251/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 вересня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т.С

за участю секретаря судового засідання Онищука О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказував, що відповідно до норм Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» власник (наймач) квартир зобов`язаний щомісячно здійснювати плату за житлово-комунальні послуги, у тому числі послуги з теплопостачання. За особовим рахунком по АДРЕСА_1 опалювальна площа приміщення складає 43,40 кв. м. Натомість через несплату за користування тепловою енергією відповідачами за період з 01 січня 2016 року по 01 травня 2020 року утворилась заборгованість на суму 19214,58 грн. При цьому протягом вказаного періоду позивачем надавались відповідачам послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, від яких останні не відмовлялись та за користування якими проводились нарахування відповідно до встановлених тарифів. Відповідно до ст. 625 ЦК через несвоєчасне виконання зобов`язання щодо сплати спожитих послуг відповідачі мають сплатити на користь позивача 3% річних в сумі 988,34 грн. та інфляційні витрати в сумі 2106,05 грн. На підставі переліченого просив суд стягнути солідарно з відповідачів загальну суму боргу в розмірі 22308,97 грн. за надані послуги, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн.

Представник позивача, Коляда Ю. Г., яка діє на підставі довіреності, надала суду заяву з проханням розгляд справи провести за її відсутності, наполягаючи при цьому на задоволенні позову та не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідачі в судове засідання за невідомих суду причин не з`явились повторно, будучи про час та місце розгляду справи повідомленими належним чином.

За ч. 4 ст. 223 ЦПК суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши надані письмові докази, дійшов висновку про можливість задоволення поданого позову, виходячи з наступного вмотивування.

Відповідно до ст. 901 ЦК за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується надати послугу, яка споживається у процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а інша сторона зобов`язується сплатити виконавцю дану послугу, якщо інше не встановлено договором.

На підставі ст. 67 ЖК плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги) береться крім квартирної плати згідно затверджених у встановленому законом порядку тарифам.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2004 року) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно із ст. 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Ціни (тарифи) відповідно до закону встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2004 року) та ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

За ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) до комунальних послуг відносяться послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

На підставі ч. 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

За ст. 16 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, при регулюванні господарської діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання, належать розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання;

На підставі п. 2 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, опалювана площа (об`єм) квартири (будинку садибного типу) - загальна площа (об`єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас.

За п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначає, що плата за теплову енергію повинна вноситися щомісячно.

Згідно із особовим рахунком ККП «Маріупольтепломережа» № 422178, вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 з 01 березня 2005 року, та ОСОБА_2 , з 10 грудня 1991 року.

Також матеріалами справи встановлено, що опалювальна площа квартири АДРЕСА_2 складає 43,40 м2.

Як вбачається із розрахунків ККП «Маріупольтепломережа» заборгованість відповідачів з наданої останнім теплової енергії та гарячого водопостачання по АДРЕСА_1 за період з січня 2016 року по травень 2020 року становить 19214,58 грн.

Правильність нарахувань заборгованості з наданих відповідачам послуг з опалення та гарячого водопостачання підтверджується: рішеннями Виконавчого комітету Маріупольської міської ради «Про вартість послуг з опалення та гарячого водопостачання, які надаються населенню» від 22 грудня 2010 року та «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів ККП «Маріупольтепломережа» від 30 січня 2019 року, а також Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» від 17 жовтня 2014 року та від 31 березня 2015 року, до якої були внесені зміни постановами від 11 червня 2015 року, від 9 червня 2016 року, 28 грудня 2017 року.

Таким чином в судовому засіданні було встановлено, що розмір несплачених послуг з гарячого водопостачання та централізованого опалення підтверджено відповідними тарифами та розрахунком представників ККП «Маріупольтепломережа» за особовим рахунком, відкритим по АДРЕСА_1 .

Також суд зазначає, що за ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання за вимогою кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2004 року) правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 18 березня 2018 року по справі № 210/5796/16-ц.

Так на підставі розрахунків представників позивача 3% річних та інфляційних витрат відповідно до ст. 625 ЦК за період прострочення погашення заборгованості за користування послугами з надання теплової енергії вбачається, що по АДРЕСА_1 споживачі заборгували за період з січня 2016 року по травень 2020 року ККП «Маріупольтепломережа» 3% річних в розмірі 988,34 грн. та інфляційні витрати в розмірі 2106,05 грн.

При цьому суд вказує, що за відомостями з ККП «Міське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість», вбачається, що кв. АДРЕСА_2 не перебуває у приватній власності фізичних осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2004 року) споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

За ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2004 року) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно із ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2004 року) договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Суд зауважує, що за ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; а індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, (або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Натомість за ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно із ч. 1 ст. 64 ЖК члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Аналізуючи наведені норми загального цивільного законодавства та спеціального в сфері житлово-комунальних послуг, суд робить висновок, що наймач та зареєстровані разом із таким споживачем особи несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати отриманих ними житлово-комунальних послуг.

Таким чиномсуд дійшовпереконання,що заявленіта підтвердженнів судовомузасіданні вимогиККП «Маріупольтепломережа»до відповідачів,підлягають задоволеннюшляхом солідарногостягнення звідповідачів заборгованості за надану теплову енергію.

На підставі наведеного вмотивування, суд дійшов висновку, що з відповідачів за період з січня 2016 року по травень 2020 року, як споживачів послуг з надання теплової енергії по АДРЕСА_1 , підлягає солідарному стягненню на користь позивача основна заборгованість в сумі 19214,58 грн., 3% річних в сумі 988,34 грн. та інфляційні витрати в сумі 2106,05 грн.

За ст. 141 ЦПК суд стягує з відповідачів відповідно до їх кількості в рівних частках витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн. на користь ККП «Маріупольтепломережа», тобто по 1051 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141,223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК,

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» на р/р НОМЕР_1 в AT «ПУМБ», МФО 334851, заборгованість за користування тепловою енергією в розмірі 19214 (дев`ятнадцять тисяч двісті чотирнадцять) гривень 58 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» на р/р НОМЕР_2 в AT «ПУМБ», МФО 334851, заборгованість 3% річних в сумі 988(дев`ятсотвісімдесят вісім) гривень34копійки, інфляційнихвитрат всумі 2106(двітисячі стошість)гривень 05копійок.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» на р/р НОМЕР_2 в AT«ПУМБ»,МФО 334851, витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн., тобто по 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривень з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте відповідачем шляхом подачі письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 22 вересня 2020 року.

Позивач: Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа», ЄДРПОУ: 33760279, юридична адреса: вул. Гризодубової 1, м. Маріуполь.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Адамова Т.С.