Єдиний унікальний номер справи 235/5915/20

Номер провадження 2/235/1923/20

У Х В А Л А

(про залишення позовної заяви без руху)

22 вересня 2020 року м. Покровськ

Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Клікунова А.С., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ об`єкта незавершеного будівництва та визнання права власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку, -

В С Т А Н О В И В:

16.09.2020 року на розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій заявлено наступні вимоги:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1000 гектара, кадастровий номер 1413200000:06:057:0311, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, встановлюю, що позовна заява подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

І. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Так, в позовній заяві ОСОБА_1 визначено ціну позову в сумі 1769407,00 гривень, при цьому обґрунтувань такого розрахунку не надано.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Відповідно до п. а п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов`язкових платежів визначений Постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.

Враховуючи вказане, позивач в позовній заяві має вказати ціну позову, яка відповідає фактичній (ринковій) вартості спірного майна на день звернення до суду, надати суду звіт про оцінку об`єкта нерухомого майна, визнання права власності на який заявлено.

За наданням таких відомостей позивач має врахувати положення п.п. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року, в якому подається позов та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Зазначаючи такий висновок, суддя враховує, що позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, оцінку якого можливо буде надати виключно після визначення ціни позову (ринкової вартості спірного майна).

ІІ. Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається заявлення вимоги визнання права власності на 1/2 частину незавершеного будівництва житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування таких вимог зазначено, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14.02.2020 року по справі № 235/2702/18 за ОСОБА_1 як співзабудовником визнано право на 1/2 частину збудованого у період шлюбу із ОСОБА_2 добудов і переобладнань житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 . З вказаного рішення (копію долучено до матеріалів позову) вбачається мотивування такого поділу спільного майна подружжя, а саме, що визнання за позивачем ОСОБА_1 права як співзабудовника на 1/2 частину добудов і переобладнань надасть сторонам можливість виконати дії стосовно узаконення самочинно збудованих прибудов та переобладнань, ввести домоволодіння до експлуатації та зареєструвати або ставити питання про поділ об`єкта незавершеного будівництва. На теперішній час ОСОБА_2 пред`являє позов про поділ об`єкта незавершеного будівництва зазначаючи, що з причини неприязних відносин відповідач ОСОБА_2 відмовляється приймати рішення щодо прийняття житлового будинку до експлуатації. Такі посилання (доводи) позивача жодним чином не підтверджено.

Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року (у редакції постанови КМУ № 750 від 08.09.2015 року) затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI визначено органи, які уповноважені на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Згідно п. 17 Порядку № 461 від 13.04.2011 року замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг декларацію щодо об`єкту будівництва.

З вказаного вбачається, що позивач ОСОБА_1 за обставин визнання за нею рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14.02.2020 року по справі 235/2702/18 прав як співзабудовника на 1/2 частину добудов і переобладнань житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 належить надати відомості про звернення до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області з вимогою прийняття в експлуатацію визнаної за нею частини об`єкту нерухомості. В іншому випадку, позовна заява може сприйматись як штучно створений спір.

Відповідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В АЛ И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 проподіл об`єктанезавершеного будівництвата визнанняправа власностіна 1/2частину незавершеногобудівництвом житловогобудинку- залишити без руху.

Запропонувати позивачу в 10-денний строк з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви (згідно мотивувальної частини ухвали суду).

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає, та відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: