Справа № 428/5437/20

Провадження №3/428/1440/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М., за участю секретаря Солошенка П.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2020 року о 19 годині 43 хвилини в м.Сєвєродонецьку, в праку «Водна станція», водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою «Drager Alcotest» на місці зупинки чи у медичному закладі, водій відмовився в присутності двох свідків.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, шляхом направлення повісток з повідомленням за зазначеною в протоколі адресою проживання. Заяв про слухання справи без його участі, письмових пояснень чи відкладення розгляду справи не надходило. Постанову про привід не виконано з підстав неможливості встановлення місця перебування, оскільки за адресою проживання двері не відчиняє, на дзвінки на мобільний номер телефону не відповідає.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, та виклик у судове засідання, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення проти безпеки дорожнього руху.

Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння особою, що керує транспортним засобом.

Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України - Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 293982 від 29.06.2020 року, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою «Drager Alcotest» на місці зупинки чи у медичному закладі, водій відмовився в присутності двох свідків.

Відповідно до п.1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до п. v) ч.1 ст. 1 Конвенції про дорожній рух «термин "водитель" ("погонщик") означает всякое лицо, управляющее транспортным средством, автомобилем и т.д. (включая велосипеды) или ведущее по дорогам скот, стада, упряжных, вьючных или верховых животных».

При цьому, тимчасова несправність або відсутність певних деталей на транспортному засобі, зокрема, переднього колеса та кришки циліндра, свідчить лише про певний технічний стан цього транспортного засобу. (ВС/ККС № 751/11193/16 від 20.06.2019).

Керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна. (ВС/ККС № 751/11193/16 від 20.06.2019).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин виявлення 29.06.2020 року працівниками поліції адміністративного правопорушення та складення щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. Так, відеозаписом підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки він перебував за кермом, на водійському місці під час руху транспортного засобу назад, не зважаючи на те, чи було заведено двигун чи ні, тобто не зважаючи на технічний стан автомобіля. Також відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 , на вимогу працівника поліції не надав відповідні документи на право керування транспортним засобом, у зв`язку з чим було складено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП серії ДП18 № 587773, мав характерні ознаки сп`яніння та не заперечував, що знаходиться в стані сп`яніння, чтверджував, що автомобілем не керував, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на встановлення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» або у найближчому медичному закладі ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, права та наслідки роз`яснено. Від керування транспортним засобом відсторонювався.

Також в сукупності з іншими доказами, вина ОСОБА_1 підтверджується наявними направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану сп`яніння від 29.06.2020, актом огляду, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , копією постанови серії ДП18 № 587773.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи у медичному закладі, а оскільки останній відмовився від проходження огляду в присутності свідків, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

При цьому, суд враховує особу ОСОБА_1 , виходячи з того, що останній відповідно до довідки, до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року не притягувався, посвідчення водія отримував: НОМЕР_3 .

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_4 , ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 з урахуванням безальтернативності покарання слід призначити стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. (Отримувач коштів- ГУК у Луганській області Луганська область 21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача :899998 Казначейство України(МФО); Рахунок отримувача: UA098999980313070149000012001; Код класифікації доходів бюджету:21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (суд.збір)) у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя В. М. Олійник