Справа№409/1079/20

Пров.№3/409/323/20

П О С Т А Н О В А

22 вересня 2020 року смт Білокуракине

Суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоандріївка Білокуракинського району Луганської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,-

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

В с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 09.05.2020 року о 22 годині 20 хвилин гр. ОСОБА_1 на автодорозі Т-13-13 Білокуракине-Троїцьк керував транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Алкотестер Драгер 6910" у присутності двох свідків, що підтверджується тестом № 281 від 09.05.2020 року.

Справа надійшла до суду 17.06.1020 року та призначена до розгляду на 06.07.2020. В судове засідання 06.07.2020 року ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою, в подальшому надавши копію виписки з його амбулаторної карти, що підтверджує поважність неявки в судове засідання. В судове засідання, яке було відкладено на 20.07.2020 року, ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся шляхом відправлення судової повістки за місцем його мешкання, яка повернулася до суду з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою". Тобто, ОСОБА_1 вважається таким, що не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, яке було призначене на 20.07.2020 року, оскільки повістки не отримав, у зв`язку із чим розгляд справи було відкладено на 29.07.2020 року. 29.07.2020 року ОСОБА_1 надав до суду клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення та відкладення розгляду справи, надавши йому час для укладення договору з адвокатом. 29.07.2020 ОСОБА_1 був ознайомлений із матеріалами справи та його клопотання про надання йому часу для укладення угоди з адвокатом задоволено. Розгляд справи відкладено на 05.08.2020 року. 05.08.2020 року адвокат Догадайла М.О., ОСОБА_2 надав до суду клопотання про надання йому матеріалів справи для ознайомлення та відкладення розгляду справи у зв`язку із підготовкою до судового засідання. 05.08.2020 року адвокат Чорнуха І.П. був ознайомлений з матеріалами справи та йому наданий час для підготовки до судового засідання, у зв`язку із им розгляд справи було відкладено на 07.08.2020 року. В судове засідання 07.08.2020 року ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою, в подальшому надавши копію виписки з його амбулаторної карти. Захисник Чорнуха І.П. також в судове засідання не з`явився, надав заяву про відкладення розгляду4 справи у зв`язку із його хворобою. На момент розгляду справи документів, підтверджуючих поважність неявки в судове засідання 07.08.2020 суду не надав.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Так, згідно п. 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє. В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Відповідно до ч 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Для правильного вирішення справи та у зв`язку із хворобою ОСОБА_1 , судом неодноразово відкладався розгляд справи, а саме: 06.07.2020, 20.07.2020, 29.07.2020, 05.08.2020, 07.08.2020, 22.09.2020 року.

З 10.08.2020 року по 20.09.2020 року включно, відповідно до наказу № 12 від 24.07.2020 року, суддя Максименко О.Ю. знаходилася у відпустці.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Пунктом 7 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Судом встановлено, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинення якого інкримінують ОСОБА_1 , було вчинене 09.05.2020 року. Строк, передбачений ст. 38 КУпАП, сплинув 09.08.2020 року, тому на момент розгляду справи по суті закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП, що відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження в справі.

Враховуючи те, що з дня вчинення правопорушення минуло більше ніж три місяці, а також, з огляду на те, що вказане адміністративне правопорушення не є триваючим, тому в силу ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 не може бути накладено, а адміністративна справа підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 36, 38, 130, 173-2, 247 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

На підставі п. 7 ст. 247 КУпАП закрити провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до протоколу серії БР № 009698 від 09.05.2020 року, в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Білокуракинського

районного судуЛуганської області О. Ю. Максименко